Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: осіб, звільнених з публічної служби
Дата: 06 вересня 2026 р.
Справа: №400/7936/21
Суддя: Голуб В.А.
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
————————————————————————
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/7936/21
Перша інстанція: суддя Лісовська Н. В.,
повний текст судового рішення
складено 06.07.2026, м. Миколаїв
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача – Голуб В.А.,
суддів – Градовського Ю.М., Осіпова Ю.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 липня 2026 року у справі № 400/7936/21 про зміну порядку та способу виконання судового рішення за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому позивач просив:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо непроведення ОСОБА_1 на загальних підставах і без обмеження будь-яким тимчасовим періодом масових перерахунків пенсії за вислугу років, невиплати заборгованості по пенсії за період з 05.03.2019 по 03.09.2019 в сумі 5 475, 26 грн.;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області проводити на загальних підставах, без обмеження будь-яким тимчасовим періодом масові перерахунки та виплату пенсії ОСОБА_1 з усіма надбавками і підвищеннями, відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, починаючи з 01.07.2021;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області виплачувати, починаючи з 01.07.2021, без обмеження будь-яким тимчасовим періодом, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень до розміру пенсії ОСОБА_1 , визначеної відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., з нарахуванням компенсації втрати доходу за затримку виплати пенсії;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області виплатити ОСОБА_1 заборгованість по пенсії в сумі 5 475, 26 грн. за період з 05.03.2019 по 03.09.2019, з нарахуванням компенсації втрати доходу за затримку виплати пенсії, починаючи з 05.03.2019 по день фактичної виплати;
стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь позивача 250 000 грн. моральної шкоди, в режимі негайного виконання рішення, одним платежем;
винести окрему ухвалу суду про невідповідність директивного листа Пенсійного фонду України від 17.02.2015 № 4626/02-40 нормам Конституції України, Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове пенсійне державне страхування", Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII “Про індексацію грошових доходів населення”, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078, в частині обов`язковості виконання судових рішень, дотримання встановленого порядку проведення перерахунку та індексації раніше призначених пенсій.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 зазначений позов задоволено частково. Суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у встановленні та виплаті з 01.07.2021 щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. до призначеної пенсії ОСОБА_1 у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області установити та виплатити з 01.07.2021 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн. до призначеної пенсії ОСОБА_1 у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”, з урахуванням раніше виплачених сум. В решті позовних вимог суд відмовив. В решті позовних вимог суд відмовив.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області залишено без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Суд рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року у справі № 400/7936/21 скасував в частині, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , та в цій частині ухвалив нову постанову. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області при виплаті з 01.07.2021 щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. до призначеної пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати доходу за затримку виплати пенсії. Стягнув з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 2 393 грн. Закрив провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не проведення на загальних підставах і без обмеження будь-яким тимчасовим періодом масових перерахунків пенсії за вислугу років, не виплати заборгованості по пенсії за період з 05.03.2019 по 03.09.2019 в сумі 5 475, 26 грн.; про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області виплатити заборгованість по пенсії в сумі 5 475, 26 грн. за період з 05.03.2019 по 03.09.2019, з нарахуванням компенсації втрати доходу за затримку виплати пенсії, починаючи з 05.03.2019 по день фактичної виплати. В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року у справі № 400/7936/21 суд апеляційної інстанції залишив без змін.
Додатковою постановою від 02 червня 2022 року П`ятий апеляційний адміністративний суд частково задовольнив заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення. Відмовив у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області проводити на загальних підставах, без обмеження будь-яким тимчасовим періодом масові перерахунки та виплату пенсії, з усіма надбавками і підвищеннями, відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», починаючи з 01.07.2021.
27.01.2026 позивач звернувся до суду із заявою про зміну способу або порядку виконання рішення суду.
Проте ухвалою від 06.07.2026 суд задовольнив частково заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду по справі № 400/7936/21 . Змінив спосіб і порядок виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 по справі № 400/7936/21 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) нараховану та не виплачену суму пенсії за період з 01.07.2021 по 31.05.2022 в сумі 22 595, 95 грн. грн. В задоволенні решти вимог заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду по справі № 400/7936/21 - відмовив.
Не погоджуючись із ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу. Так, ОСОБА_1 зауважив, що у справі є підстави для зміни способу та порядку виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 у справі № 400/7936/21 у частині зобов`язання відповідача встановити та виплатити з 01.07.2021 щомісячну доплату в розмірі 2000 грн до призначеної пенсії ОСОБА_1 , відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 заборгованості по пенсії за період з 01.07.2021 по 31.05.2026 в сумі 118 595, 95 грн (96 000, 00 грн + 22 595, 95 грн).
Позивач наголошує, що його право на отримання доплати у розмірі 2 000 грн за період з 01.06.2022 по 31.05.2026 у сумі 96 000,00 грн не відновлено до теперішнього часу і підлягає захисту виключно у межах цієї справи. Висновок суду про те, що період недоплаченої позивачеві пенсії з 01.06.2022 по 31.05.2026 не був предметом розгляду у справі № 400/7936/21, не ґрунтується на матеріалах справи, зроблений без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, з неправильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та призвів до неправильного вирішення питання. З вказаних підстав, на думку ОСОБА_1 оскаржувана ухвала підлягає скасуванню в зазначеній частині.
Враховуючи вищевикладене, апелянт просив прийняти нове рішення у зазначеній частині, яким змінити спосіб і порядок виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 по справі № 400/7936/21 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 невиплачену пенсію за період з 01.06.2022 по 31.05.2026 в сумі 96 000 грн.
Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу. Так, у жовтні та листопаді 2025 року в межах бюджетних асигнувань позивачу було виплачено по 100, 00 грн, у грудні 2025 року - 103, 00 грн, у січні 2026 року - 101, 00 грн, у лютому 2026 року - 187, 35 грн (загалом 766, 05 грн) заборгованості у справі № 400/7936/21. Залишок нарахованої доплати за період з 01.07.2021 по 31.05.2022 на момент подання звіту становить 21 233, 95 грн. Залишок компенсації втрати частини доходу за період з 01.07.2021 по 31.05.2022 становить 1 362,00 грн; загальна сума - 22 595, 95 грн.
Представник пенсійного органу звертає увагу, що в заяві від 06.04.2026 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення (з урахуванням уточненої заяви) позивач порушує питання про стягнення недоотриманої суми пенсії за період з 01.07.2021 по 31.05.2026. Водночас відповідач наголошує, що період недоплаченої пенсії з 01.06.2022 по 31.05.2026 не був предметом розгляду у справі № 400/7936/21.
Отже, на думку відповідача, вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з огляду на їх необґрунтованість, а власні дії відповідач вважає такими, що в повному обсязі відповідають нормам чинного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Положеннями частини 2 статті 14 КАС України також передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно до частини першої статті 378 КАС України (в редакції Закону № 4094-IX від 21.11.2024, що набрав чинності 19.12.2024) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Частиною 3 статті 378 КАС України визначено, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, залишок нарахованої доплати за період з 01.07.2021 по 31.05.2022 на момент подання звіту становить 21 233, 95 грн. Залишок компенсації втрати частини доходу за період з 01.07.2021 по 31.05.2022 становить 1 362,00 грн; загальна сума - 22 595,95 грн.
Отже, невиплаченою залишається нарахована відкладена заборгованість у розмірі 22 595, 95 грн.
Разом з тим, колегія суддів вважає помилковими доводи апеляційної скарги в частині необхідності стягнення з відповідача доплати за період з 01.06.2022 по 31.05.2026.
Так, на виконання рішення суду з 01.06.2022 позивачу було перераховано пенсію з урахуванням доплати у розмірі 2000 грн.
Водночас колегія суддів зауважує, що судовому захисту підлягають лише порушені права. Судове рішення не може гарантувати та захищати права особи на майбутнє. Отже, виплата недоплаченої пенсії за період з 01.06.2022 по 31.05.2026 не була предметом розгляду у справі № 400/7936/21, а тому вимоги позивача в цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для зміни способу виконання рішення суду у цій справі в частині стягнення заборгованості за період з 01.07.2021 по 31.05.2022.
Посилання відповідача на те, що після скасування Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, законодавством не визначено механізму виплати такої заборгованості, жодним чином не нівелює обов`язку виконання рішення суду в частині виплати заборгованості в повному обсязі.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст. 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 липня 2026 року у справі № 400/7936/21 про зміну порядку та способу виконання судового рішення - залишити без задоволення.
Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 липня 2026 року у справі № 400/7936/21 про зміну порядку та способу виконання судового рішення за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач В.А. Голуб
Судді Ю.М. Градовський Ю.В. Осіпов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua