Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №367/14469/25 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/14469/25

Провадження №2/367/2444/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

07 вересня 2026 року місто Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Білогруд О.О., за участю секретаря судового засідання Гончаренко Н.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на дитину,

установив:

І. Стислий виклад позиції позивача.

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Ірпінського міського суду Київської області з указаною позовною заявою. У якій зазначає, що 15.10.2008 між нею ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 зареєстровано шлюб у період якого народилася спільна дитина – син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.05.2011 шлюб між сторонами розірвано. Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області 11.10.2011 у справі №2-1516/11 стягнуто з відповідача на її користь аліменти на дитину у твердій грошовій сумі у розмірі 1 000,00 грн. Однак виконавчий лист не було пред`явлено до виконання, оскільки між позивачкою та відповідачем укладено Договір про утримання дитини на підставі якого, відповідач щомісячно перераховував на банківську картку позивачки фіксовану суму аліментів в розмірі 2 000,00 грн, а також періодично фінансував додаткові витрати на дитину. Згодом, у зв`язку з конфліктом з квітня 2025 року відповідач почав систематично порушувати умови Договору, сплачував аліменти з порушенням строку або не сплачував взагалі, що призвело до необхідності розірвання Договору в судовому порядку та звернення виконавчого листа до виконання. Оскільки з дня ухвалення рішення, яким було визначено розмір аліментів у вигляді фіксованої суми в розмір 1 000,00 грн минуло близько 14 років, сума аліментів в розмір 1 000,00 грн підлягає збільшенню. На разі мінімально гарантований розмір аліментів на одну дитину становить більше ніж 1 000,00 грн Дитина досягла 16-ти річного віку та у зв`язку з навчанням у ліцеї, заняттями на гуртках, дозвіллям, харчуванням, проїздом, то потреби дитини значно зросли. Спільна дитина позивачки з відповідачем навчається в Ірпінському академічному ліцеї Національного університету біоресурсів і природокористування України Ірпінської міської ради Київської області, вивчає іноземні мови, професійно займається шахами, бере участь у шахових турнірах. Загальна орієнтована сума витрат на забезпечення базових потреб дитини складає 19 942,00 грн. Окрім цього, дитина також потребує додаткових витрат, оскільки на постійній основі займається шахами та відвідує репетиторів з іноземної мови, фізики та хімії. Загальна сума додаткових витрат на розвиток здібностей дитини, становить 11 350,00 грн щомісяця. Отже, загальна сума витрат на забезпечення базових потреб та розвиток дитини складає 29 492,77 грн щомісяця. З урахуванням положень Сімейного кодексу України, відповідно до якого мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, позивачка просить суд збільшити розмір аліментів та стягнути з відповідача щомісячно 9 071,00 грн, додаткових витрат на розвиток здібностей дитини у сумі 5 675, 00 грн, а також судовий збір в розмірі 1 211,00 грн, сплачений позивачкою при зверненні до суду.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 01.01.2026 постановлено відкрити провадження у справі, розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

06.02.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким він вважає позовну заяву необґрунтованою, безпідставною та такою, що вводить суд в оману. Зазначає, що дійсно, 11.10.2011 рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області установлено щомісячне стягнення з відповідача аліментів на дитину у розмірі 1 000,00 грн на користь позивачки. Весь цей час відповідач сумлінно виконував рішення суду і перераховував на банківський рахунок позивачу фіксовану суму аліментів у розмірі 2 000,00 грн. Договір на який посилається позивачка, укладений за його ініціативою 27.06.2024. Причини з яких позивачка не пред`явила для примусового виконання виконавчий лист у період з жовтня 2011 року до липня 2025 року відповідачу не відомо. 01.07.2025 позивачка звернулася до Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) із зазначеним виконавчим листом. Водночас позивачка просила провести індексацію та перерахунок розміру стягнень за аліментами, безпідставно стверджуючи, що від грудня 2024 року відповідач припинив виплату аліментів. На основі наданих позивачем та відповідачем даних щодо розміру фактично сплачених аліментів за період з вересня 2011 року і до липня 2025 року Вишневим відділом ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) проведено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим провадженням №78474743 та встановлено, що заборгованість зі сплати аліментів відсутня, натомість має місце переплата в розмірі 94 000,00 грн. Відповідно до оновленого розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим провадження №78474743 від 15.01.2026 Вишневою ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) установлено наявність переплати за аліментами з боку відповідача в розмірі 105 670,00 грн. Із зазначеного розрахунку убачається, що твердження позивачки про системне порушення відповідачем термінів сплати аліментів, а тим більше несплату відповідачем аліментів не відповідає дійсності. Зокрема з наведеної в розрахунку таблиці видно, що на рахунок позивачки в червні 2025 року перераховано аліменти в розмірі 4 000,00 грн за попередній і поточний (на той час) місяці з розрахунку по 2 000,00 грн за кожен місяць. У липні та серпні 2025 року на банківський рахунок позивачки також своєчасно перераховано аліменти в повному розмірі, а починаючи з вересня 2025 і до січня 2026 за спільною усною домовленістю сторін (як це передбачено одним з пунктів Договору про утримання дитини від 27.06.2024) виплати на утримання дитини, згідно з наведеними в таблиці даними було збільшено до 4 000,00 грн на місяць. Також відповідач зазначає, що указаний договір про утримання дитини, про розірвання якого у позовній заяві згадувала позивач, досі не втратив своєї юридичної сили, неухильно виконується відповідачем і є предметом окремого провадження в рамках цивільної справи №369/12494/25 у Києво-Святошинського районного суду Київської області. Таким чином, твердження Позивача про систематичне порушення встановленого терміну для сплати аліментів або їх цілковитої несплати починаючи з квітня 2025 року і до тепер не відповідає дійсності. Щодо збільшення щомісячної суму зі стягнення аліментів та додаткові щомісячні витрати на розвиток здібностей дитини, відповідач зазначив таке. Відповідач дійсно працює у Приватному сільськогосподарському підприємстві «Шевченківське» на посаді помічника директора з 01.05.2012 і до сьогоднішнього дня, що підтверджується відповідною довідкою з місця роботи. Згідно з довідкою про доходи, виданою за місцем працевлаштування, заробітна плата відповідача становить 9 180,00 грн на місяць. Крім спільної з позивачем дитини, відповідач має ще двох малолітніх дітей 2014 та 2016 років народження, які також перебувають на його утриманні. Щодо додаткових щомісячних виплат в розмірі 5 675,00 грн на місяць, які позивач просить стягувати з відповідача на розвиток здібностей дитини, то це питання регулюється договором утримання дитини, який є чинним на день подання позивачем позовної заяви. Відповідно до Договору з початком навчального року (вересень 2025 року) відповідач за фінансової можливості здійснює оплату послуг тренера з шахів дитини та членських внесків на участь у шахових турнірах, оплачує додаткові курси англійської мови та заняття з хімії, які були необхідні для підготовки дитини для участі в профільній олімпіаді. Твердження позивача щодо наявного конфлікту інтересів відповідача з дитиною, характеристик з місця її навчання, копій табелю успішності чи результатів участі в шахових турнірах, а також наведені в позовній заяві припущення позивача щодо майнового стану відповідача, його можливого кар`єрного зростання, а також несанкціоноване оприлюднення резюме та мотиваційного листа відповідача, адресованих МЗС України, долучених Позивачем як доказів, не стосуються предмету позовних вимог. Відповідно до Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів відповідач просив урахувати: наявність переплати з боку Відповідача в розмірі 105 670,00 грн на користь позивача; а також документально підтверджений щомісячний дохід Відповідача в розмірі 9 180,00 грн; наявність у Відповідача ще двох малолітніх дітей 2014 та 2016 років народження, які перебувають на його утриманні; наявність діючого, нотаріально посвідченого договору про місце проживання, забезпечення умов життя, матеріальне та фінансове утримання дитини та про здійснення батьківських прав на особисте виховання дитини, сумлінне, повне та своєчасне виконання його умов відповідачем.

21.04.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача адвоката Ряполової-Радченко Г.О. надійшли додаткові пояснення у справі, у яких зазначено таке. 01.07.2025 старшим державним виконавцем Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Мурзою Ю.О. відкрито виконавче провадження №78474743, у межах якого сформовано та видано розрахунок заборгованості зі сплати аліментів згідно з яким, станом на 15.01.2026 заборгованість у відповідача відсутня, натомість наявна переплата в розмірі 105 674,00 грн. Цей розрахунок не відповідає дійсним обставинам справи та сума переплати в розмірі 105 674, 00 грн. сформована виконавцем помилково, з огляду на це в указаних поясненнях наведено детальний розрахунок коли саме та у якому розмірі відповідачем здійснювалося надання аліментів сину. Зауважила, що розмір аліментів та додаткових витрат, які ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача становить 50% витрат, які вона несе для виховання та розвитку дитини, крім того суму у розмірі 14 250,00 грн відповідач погоджував, як таку, що повинен сплачувати щомісячно у листуваннях з позивачкою. Наведене свідчить, що у відповідача наявна фінансова можливість сплачувати аліменти у заявленому розмірі, а відтак просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судових засіданнях позивачка ОСОБА_1 підтримувала позовні вимоги, просила їх задовольнити у повному обсязі. Зауважила, що спільний з відповідачем син проживає разом з нею, на разі вона несе фінансовий тягар його утримання, з часом розмір коштів, необхідних для проживання, харчування, дозвілля, розвитку та навчання збільшується з кожним роком. Син професійно займається шахами, вивчає дві іноземні мови, займається спортом, а оскільки батько відповідної допомоги не надає, то вона вимушена була звернутися до суду. Докази на підтвердження витрат, які вони несе на сина нею долучено до позовної заяви, а тому просила їх урахувати під час ухвалення рішення у справі.

Судових засіданнях представник позивача адвокат Ряполової-Радченко Г.О. підтримала позовні вимоги своєї довірительки, просила їх задовольнити у повному обсязі. Зазначила, що виконавчий лист, виданий у 2011 році на підставі рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області, подано для примусового виконання у липні 2025 року, на разі відкрито виконавче провадження. Між сторонами, дійсно, раніше укладено договір про фінансове утримання сина, однак у зв`язку з тим, що відповідач припинив його виконувати ними ініційовано питання про розірвання цього договору у судовому порядку. На разі, справу розглянуто Києво-Святошинським районним судом Київської області, однак рішення вони ще не отримали. Син сторін шістнадцятирічного віку, має бажання навчатися, розвиватися, відвідує заклад середньої освіти, гуртки у позашкільний час, а також займається спортом та професійно шахами. Позивачка докладає всіх зусиль для повноцінного росту та розвитку дитини, однак самостійно нести такий фінансовий тягар не має змоги. Так як, батьки мають рівні права та обов`язки щодо належного забезпечення дитини, то ініціювавши цей судовий процес стороною позивача здійснено розрахунки щодо тих витрат, які необхідні для сина і половину їх вартості позивачка просить стягнути з відповідача. Додатково просила звернути увагу, що на сьогодні наявна заборгованість зі сплати аліментів.

Відповідач у судові засідання не з`являвся, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце їх проведення, у відзиві на позовну заяву просив розгляд здійснювати за його відсутності.

У судовому засіданні суд перейшов на стадію ухвалення судового рішення.

ІІІ. Фактичні обставини, установлені судом.

Сторони мають спільну дитину – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 08.12.2009, виданого Виконкомом Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району в Київській області.

Згідно витягу з реєстру Ірпінської територіальної громади, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учнем Ірпінського академічного ліцею Національного університету біоресурсів і природокористування України Ірпінської міської ради Київської області. Згідно довідки батьківського комітету навчального закладу протягом 2024-2025 навчального року у фонд класу ОСОБА_1 добровільне внесено суму у розмірі 10 760,00 грн, а за вересень-жовтень навчального року 2025-2026 року – 1 200,00 грн.

Протягом червня 2024 – травня 2025 року ОСОБА_1 отримано 224 016,05 грн заробітної плати за основним місцем роботи.

11.10.2011 Конотопським міськрайонним судом Сумської області у справі № 2-1516/11 ухвалено рішення, яким починаючи з 26.09.2011 та до досягнення дитиною повноліття, стягнуто з відповідача ОСОБА_2 аліменти на дитину ОСОБА_3 у вигляді фіксованої суми в розмірі 1 000,00 грн. 11.10.2011 Конотопським міськрайонним судом Сумської області видано виконавчий лист у цій справі.

Судом також досліджено копії квитанцій щодо сплати коштів за участь ОСОБА_3 у турнірах з шахів, за підготовку у тренера з шахів, щодо перерахування власних коштів на банківський рахунок дитини для щоденних потреб, а також на купівлю продуктів харчування, медичних препаратів, одягу, поповнення мобільного зв`язку, які долучено позивачкою до позовної заяви.

Приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Легкою І.І. 27.06.2024 засвідчено Договір, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про місце проживання, забезпечення умов життя, матеріальне та фінансове утримання дітей про здійснення батьківських прав на особисте виховання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно довідки від 14.01.2026 №01, виданої Приватним сільськогосподарським підприємством «Шевченківське», відповідач ОСОБА_2 працює в указаному товаристві на посаді помічника директора з 01.05.2012, та згідно довідки від 14.01.2026 №02 за період з січня 2022 року до грудня 2025 року ним отримано 440 640,00 грн заробітної плати за цим місцем роботи.

Приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Ласкаржевською І.З. 27.06.2024 засвідчено Договір, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про місце проживання, забезпечення умов життя, матеріальне та фінансове утримання дітей про здійснення батьківських прав на особисте виховання малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , які народилися у відповідача у іншому шлюбі, що також підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 та НОМЕР_3 .

Судом також досліджено виписки з банківського рахунку відповідача, а також платіжні інструкції, розрахунок заборгованості зі сплати аліментів станом на 15.01.2026, долучені відповідачем до відзиву.

IV. Норми права, які застосував суд, мотивована оцінка і висновки суду.

Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частинами першою та третьою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У частинах першій та третій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України та статті 180 Сімейного Кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (статті 141 СК України).

Батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток (частина друга статті 150 СК України).

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частини перша, друга статті 155 СК України).

Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Тобто обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька дитини.

Згідно зі статтею 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (частина друга статті 182 СК України).

Відповідно до частини першої статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

У постанові Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 554/3355/20 суд дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

З аналізу даних правових норм убачається, що при вирішенні питання про збільшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка отримує аліменти стягувач аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо необхідності коштів на дитину та можливості сплачувати аліменти у збільшеному розмірі, може вирішити питання щодо збільшення розміру аліментів. За правилами статті 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а збільшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Враховуючи зміст статей 181 та 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

У відповідності до статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення.

З аналізу цих правових норм убачається, що при вирішенні питання про збільшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у збільшеному розмірі.

Також судом звертається увага, що під час розгляду позову про збільшення розміру аліментів суд не переглядає рішення, яким стягнуто аліменти, а лише з`ясовує наявність обставин, які дають підстави для збільшення розміру аліментів.

У відповідності до статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Як вбачається з роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у п. 18 Постанови від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» до передбаченої статтею 185 СК України участі у додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі. При одночасному розгляді вимог про стягнення аліментів і додаткових витрат їх має бути визначено у рішенні окремо. Аліменти мають на меті забезпечити нормальні матеріальні умови життя дитини. У тих випадках, якщо в силу особливих (виключних) обставин є потреба, окрім аліментів, суд може стягнути додаткові витрати з платника аліментів.

Отже, виходячи з аналізу статті 185 СК України, додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв`язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Указане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї. Суд вирішує, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний приймати участь в цих витратах, виходячи з матеріального та сімейного положення сторін та інших інтересів та обставин, що мають істотне значення, що визначаються так само, як і при стягненні аліментів відповідно до статей 181 та 182 СК України. Батьки беруть участь у додаткових витратах на дитину рівною мірою, сторона, що звертається з вимогою про відшкодування вже зроблених додаткових витрат, має надати суду докази фактично понесених або майбутніх витрат, їхній розрахунок й обґрунтування.

Верховний Суд у справі № 520/12681/17 зазначив, що розмір додаткових витрат на дитину має бути обґрунтованим відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково. Ураховуючи наведене, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі.

Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13.09.2017 у справі № 6-1489цс17 та постанові Верховного Суду від 12.03.2020 у справі №520/12681/17.

Водночас, згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 29.04.2022 у справі №761/27222/20) не може вважатися розвитком особливих здібностей дитини та, відповідно, бути особливими обставинами в розумінні статті 185 СК України підготовка дитини до зовнішнього незалежного оцінювання, заняття з репетитором для підготовки до вступу до закладу вищої освіти, придбання посібників.

Щодо збільшення розміру аліментів

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 01.01.2026 прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: для дітей віком від 6 до 18 років у розмірі 3 512,00 грн.

Судом ураховується, що неповнолітній ОСОБА_3 є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_1 і вони, як батьки, мають рівні обов`язки щодо виховання, належного утримання та забезпечення відповідних умов для розвитку та зростання дитини.

З огляду на розмір аліментів, який на сьогодні стягнуто з ОСОБА_2 рішенням суду від 11.10.2011 на сина ОСОБА_3 , а саме 1 000,00 грн щомісячно, ураховуючи визначений мінімум на законодавчому рівні розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, реалії, які склалися у зв`язку повномасштабним вторгненням країни-агресора на територію України, потреби, які має 16-ти річний підліток у навчанні, життєдіяльності, соціальному, психоемоційному та фізичному розвитку, суд вважає, що збільшення розміру аліментів є доцільним та відповідатиме найкращим інтересам дитини.

Щодо доказів, поданих стороною позивача, а саме: фіскальних чеків про купівлю продуктів харчування, одягу, взуття, деяких медикаментів для ОСОБА_3 судом не може бути беззастережно прийнято, оскільки інформація про необхідність купівлі саме таких речей і саме для дитини може бути прийнято лише з певною вірогідністю. При цьому, суд розуміє, що ОСОБА_3 є хлопцем-підлітком, який потребує забезпечення одягом, взуттям, продуктами харчування, навчальними та розвиваючими засобами, тощо. Саме тому, указані документи судом прийнято, однак вони не є визначальними при визначення розміру аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 .

При цьому, суду не надано відомостей про наявність/відсутність у власності (право розпорядження, користування) у ОСОБА_2 власного житла, іншого нерухомого/рухомого майна, наявності інших видів доходу.

Водночас, суд враховує надані стороною відповідача відомості про розмір доходу, який оподатковується, а також наявність двох малолітніх дітей, які за його твердженням разом з матір`ю проживають за межами України

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 23.12.2019 у справі №344/10971/16, факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.

Так, дійсно, при вирішенні спору про збільшення/зменшення розміру аліментів така обставина є однієї з основних для врахування при ухваленні судового рішення. Однак, на думку суду, стороною відповідача не надано суду достатніх доказів такого матеріального становища, який не надає можливості ОСОБА_2 утримувати, крім двох малолітніх дітей, народжених у іншому шлюбі, також і дитину, народжену у першому шлюбі. Той факт, що він має щомісячний дохід у розмірі 9 180,00 грн та на його утриманні перебувають ще двоє дітей, не є достатньою підставою для не сплати аліментів у розмірі необхідному для життєдіяльності сина ОСОБА_3 , а також не звільняє його від обов`язку утримувати до досягнення повноліття дитину, батьком якої він є. Указане перекликається з висновком, викладеним у постанови Верховного суду від 15.05.2018 у справі №234/6207/17. Навпаки, позиція сторони відповідача про необхідність утримання також неповнолітніх дітей у іншому шлюбі при цьому маючи дохід у період з 2012 до 2025 у розмірі 9 180 грн щомісячно свідчить про наявність у ОСОБА_2 додаткового джерела доходу, про який суд повідомлено не було.

Вказані доводи сторони відповідача, на думку суду, не є достатніми для того, щоб знівелювати презумпцію рівності обов`язку кожного з батьків брати участь в утриманні та належному матеріальному забезпеченні їх неповнолітньої дитини.

За результатами розгляду справи, заслухавши позицію сторони та проаналізувавши досліджені доказі, надані сторонами, у сукупності, ураховуючи рівень доходу відповідача про який повідомлено суд, відсутність у суду відомостей про наявність рухомого/нерухомого майна, інших відомостей, які свідчать про наявність додаткових джерел доходу ОСОБА_2 , суд вважає, що розмір аліментів у сумі 6 000,00 грн не є надмірним, а становить допустимий розмір для забезпечення належного утримання 16-ти річної дитини.

Визначений судовим рішенням розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства. Відповідач не є особою, що має стійку втрату працездатності, а мінімальний розмір стягнутих аліментів негативно вплине на належне забезпечення дитини та суперечитиме її інтересам. Подібні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 28.05.2021 у справі №715/2073/20, від 03.06.2020 у справі № 760/9783/18 та від 16.09.2020 у справі №565/2071/19.

Відповідно до пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, новий розмір аліментів сплачується з дня набрання рішенням законної сили.

Після вступу цього рішення в законну силу слід відкликати виконавчий документ судовий наказ, виданий 11.10.2011 Конотопським міськрайонним судом Сумської області області, у справі №2-1516/2011 про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , після його повного виконання.

Щодо стягнення додаткових витрат на дитину.

Позивачкою заявлено вимогу про стягнення додаткових витрат для розвиту здібностей дитини у розмірі 5 675,00 грн, що є половиною витрат, які вона несе для оплати підготовки у тренера федерації шахів, витрати за участь у шахових турнірах, оплата репетиторів з іноземної мови, з профільного предмета (фізика або математика), оплата репетитора з підготовки до шкільної олімпіади.

У постанові від 01.04.2019 у справі № 545/819/18 Верховний Суд виснував, що витрати, понесені позивачем на навчання дитини у коледжі, та витрати на придбання спортивного інвентарю належать до додаткових витрат, необхідних для розвитку дитини, оскільки слід ураховувати певні спортивні досягнення дитини, відтак для доведення необхідності таких витрат на дитину суду можуть бути надані докази її здібностей та досягнень.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 29.04.2022 у справі №761/27222/20) не може вважатися розвитком особливих здібностей дитини та, відповідно, бути особливими обставинами в розумінні статті 185 СК України підготовка дитини до зовнішнього незалежного оцінювання, заняття з репетитором для підготовки до вступу до закладу вищої освіти, придбання посібників.

Відтак у задоволені позовної вимоги в частині стягнення додаткових витрат на розвиток здібностей дитини, а саме за сплату репетиторів для підготовки до навчання та шкільних олімпіад слід відмовити.

При цьому, ураховуючи надані стороною позивача докази суд вважає за доцільне стягнути з відповідача додаткові витрати на дитину в частини сплати тренера з шахів та витрат на участь у шахових турнірах, тому позовна вимога в частині стягнення додаткових витрат на дитину підлягає частковому задоволенню, а саме у розмірі 2 250,00 грн.

Інших доказів на доведення необхідності стягнення додаткових витрат на дитину, пов`язаних особливих здібностей та досягнень суду не надано.

Додатково суд звертає увагу сторін, що положеннями частини першої статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Враховуючи зміст статей 181 та 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним, а тому у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Крім того, частиною першою статті 273 СК України визначено, що якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.

V. Вирішення процесуальних питань.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Згідно із частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до платіжної інструкції від 17.11.2025 №890Н-АКНО-ЕК93-328М при зверненні до суду позивачкою сплачено судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково у розмірі 8 250,00 грн із заявлених 13 746,00 грн в частині стягнення коштів за один місяць, тому з відповідача на користь позивачки, слід стягнути понесені нею судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме зі сплати судового збору у розмірі 727,00 грн (1211,20*60%).

Керуючись статтями 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд –

ухвалив:

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на дитину – задовольнити частково.

2. Збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , на підставі рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 11.10.2011, та стягувати аліменти на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 6 000,00 (шість тисяч) гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

3. Видати виконавчий лист на підставі цього рішення суду.

4. Виконавчий документ – виконавчий лист, виданий 11.10.2011 Конотопським міськрайонним судом Сумської області, у справі №2-1516/2011 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 відкликати, після його повного виконання.

5. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 2 250 (дві тисячі двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок, щомісячно до завершення строку дії курсу підготовки з шахів, але не довше ніж до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку.

6. Стягнути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , судові витрати понесені позивачкою при зверненні до суду у розмірі 727 (сімсот двадцять сім) гривень 00 копійок.

7. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду до Київського апеляційного суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України – https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням – http://reyestr.court.gov.ua.

9. Повний текст рішення складено та підписано 07.09.2026.

Відомості про учасників:

ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя О.О. Білогруд