Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №363/5845/25 — Вишгородський районний суд Київської області

04.09.2026 Справа № 363/5845/25

РІШЕННЯ

Іменем України

(додаткове)

04 вересня 2026 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі:

Головуючого судді – Рукас О.В.;

за участю секретаря судових засідань – Левковець О.В.,

розглянувши заяву представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 – адвоката Людвик Ірини Василівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання майна особистою приватною власністю, -

ВСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської області надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у вищезазначеній цивільній справі.

Зі змісту поданої заяви вбачається, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 21.08.2026 року первісний позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в порядку поділу спільного майна подружжя за кожним по 1/2 частині у праві власності на гараж № НОМЕР_1 в Кооперативі індивідуальних гаражів «ГІДРОЕНЕРГЕТИК» по провулку Квітневому 1 в м. Вишгород Київської області. В задоволенні іншої частини первісних позовних вимог відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Визнано особистою приватною власністю ОСОБА_1 двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 151,31 грн.

21.08.2026 року за заявою представника позивача за первісним позовом ОСОБА_3 - адвоката Левченко М.М. у справі № 363/5845/25 ухвалено додаткове рішення та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 понесені витрати на правову допомогу у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок.

25.08.2026 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла заява представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 – адвоката Людвик Ірини Василівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі № 363/5845/25 у розмірі 50 400,00 грн.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею по справі було визначено суддю Рукас О.В.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розгляд справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання майна особистою приватною власністю, проводився у порядку загального позовного провадження. Відповідно розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення здійснюється у такому ж самому порядку.

У судове засідання представник позивача за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_3 не з`явилася, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання. Разом з тим подала письмові заперечення щодо змісту вимог про стягнення з неї витрат на правничу допомогу у розмірі 50 400,00 грн. Не погоджувалась з заявленою сумою позовних вимог посилаюсь на не співмірність з фактичним обсягом правничої допомоги та складністю спору. Стверджувала, що сама по собі сплата ОСОБА_1 . Адвокатському бюро «Ірини Людвик» гонорару в розмірі 50 400,00 грн. не є підставою для стягнення всієї суми з неї. Вважала обґрунтованим та співмірним розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Разом з тим, представник останнього – адвокат Людвик І.В. подала до суду заяву в якій наполягала на стягненні витрат на правничу допомогу саме у розмірі 50 400,00 грн. та просила розглядати заяву без їх участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки учасники справи у судове засідання не з`явилися, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали поданої заяви, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Таким чином, не вирішення питання про розподіл судових витрат під час винесення остаточного рішення по справі є підставою для ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Суд звертає увагу, що судова практика з приводу застосування положень процесуального законодавства щодо механізму подачі заяви про ухвалення додаткового рішення та ухвалення самого рішення з метою розподілу судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу після вирішення позовних вимог по суті є усталеною.

Так, відповідно до висновків, викладених у постановах ВС від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 17.03.2020 року у справі № 520/8309/18, від 14.01.2019 року у справі № 927/26/18, від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, від 22.03.2018 року у справі № 910/9111/17, від 18.01.2023 року у справі № 369/7551/21, відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається послідовно у наступні етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу; 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами шляхом подачі заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт, виконаних адвокатом, та доказами, що підтверджують здійснення робіт і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; 3) розподіл судових витрат.

Таким чином відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

Тобто, сторона має право на відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката за умови подання нею до суду заяви про відшкодування таких судових витрат, яка подана до судових дебатів у справі, подання доказів таких витрат (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, здійснені ним витрати, необхідних для надання правничої допомоги, тощо) до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у справі.

Крім того, суд звертає увагу, що законодавцем визначено процесуальний наслідок не заявлення до закінчення судових дебатів вимоги на відшкодування судових витрат на правничу допомогу або подання доказів таких витрат із пропуском п`ятиденного строку з момент у винесення рішення у справі. В такому випадку суд залишає заяву сторони про винесення додаткового судового рішення без розгляду.

Судом встановлено, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 21.08.2026 року первісний позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в порядку поділу спільного майна подружжя за кожним по 1/2 частині у праві власності на гараж № НОМЕР_1 в Кооперативі індивідуальних гаражів «ГІДРОЕНЕРГЕТИК» по провулку Квітневому 1 в м. Вишгород Київської області. В задоволенні іншої частини первісних позовних вимог відмовлено. Зустрічний позов задоволено та визнано особистою приватною власністю ОСОБА_1 двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 151,31 грн.

21.08.2026 року за заявою представника позивача за первісним позовом ОСОБА_3 - адвоката Левченко М.М. у справі № 363/5845/25 ухвалено додаткове рішення та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 понесені витрати на правову допомогу у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Однак питання про стягнення з позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу при винесенні рішення суду вирішено не було.

25.08.2026 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла заява представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 – адвоката Людвик Ірини Василівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі № 363/5845/25 у розмірі 50 400,00 грн.

За результатами дослідження поданої заяви судом встановлено, що 09.10.2025 року між Адвокатським бюро «Ірини Людвик» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 09/10-02 про надання правової допомоги.

Також 07.11.2025 року між Адвокатським бюро «Ірини Людвик» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору про надання правової допомоги № 09/10-02 від 09 жовтня 2025 року. Сторони домовились про надання послуг у справі № 363/5845/25 та встановили розмір гонорару 50 400,00 грн.

Згідно платіжної інструкції №8396-4730-3513-8550 від 08.11.2025 року ОСОБА_1 здійснив переказ на ім`я АБ «Ірини Людвик» грошових коштів у сумі 50 400,00 грн. за надання правової допомоги за договором №09/10-02 від 09.10.2025 року, а відтак виконав умови Договору про надання правової допомоги.

Відповідно до Акту № 1 від 21.08.2026 року про надання та приймання послуг за договором № 09-10-02 від 09.10.2026 року, Адвокатське бюро «Ірини Людвик» передало, а клієнт ОСОБА_1 прийняв юридичні послуги, що були надані за договором про надання правової допомоги у справі № 363/5845/25, вартість наданих послуг становить 50 400,00 грн.

Суд враховує критерії, які застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Велика Палата Верховного Суду від 07 липня 2021 року в справі № 910/12876/19.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.10.2021 № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 17.01.2024 у cправі №910/2158/23.

Враховуючи складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом Людвик І.В. на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціну позову та значенням справи для сторони, враховуючи кількість проведених засідань за участі представника сторони, враховуючи якість та обсяг складених представником процесуальних документів, а також зважаючи на заперечення сторони позивача за первісним позовом проти співмірності витрат відповідача ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку, що обґрунтованими та співмірними з обставинами даної справи будуть витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000 грн. 00 коп. Відповідно розмір понесених відповідачем за первісним позовом - позивачем за зустрічним позовом витрат на професійну правничу допомогу підлягає зменшенню з 50 400 грн. 00 коп. до 35 000 грн. 00 коп.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 14, 126, 133-141, 246, 270 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 – адвоката Людвик Ірини Василівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання майна особистою приватною власністю - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 363/5845/25 за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання майна особистою приватною власністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) суму понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000 (тридцять п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач за первісним позовом - відповідач за зустрічним позовом:

ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач за первісним позовом - позивач за зустрічним позовом:

ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Суддя О.В. Рукас