Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №363/5641/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"04" вересня 2026 р. Справа № 363/5641/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Олійник С.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

встановив:

26 серпня 2026 року близько 08 год. 00 хв. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру щодо своєї дружини ОСОБА_2 , а саме: словесно ображав її, погрожував, штовхав, переслідував, провокував бійку, кидав у дружину пляшку.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

На підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, додано наступні докази:

протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 976239 від 26.08.2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру щодо своєї дружини ОСОБА_2 , а саме: словесно ображав її, погрожував, штовхав, переслідував, провокував бійку, кидав у дружину пляшку;

рапорт старшого інспектора Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Гаркавки В.М. про отримання повідомлення щодо вчинення домашнього насильства;

протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від ОСОБА_2 , відповідно до якого 26.08.2026 року близько 08 год. 00 хв. у АДРЕСА_2 її чоловік ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство, а саме: ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, провокував бійку, штовхав;

письмові пояснення ОСОБА_2 , в яких зазначено, що вона повідомила чоловікові, що не може з ним жити, в результаті чого між ними стався конфлікт, після якого ОСОБА_1 переслідував ОСОБА_2 , погрожував їй фізичною розправою та провокував бійку;

письмові пояснення ОСОБА_3 , в яких зазначено, що він став свідком того, як ОСОБА_2 бігла по вулиці та просила про допомогу, повідомивши, що ОСОБА_1 б`є її, погрожує та переслідує, у зв`язку з чим ОСОБА_2 потребує прихистку;

витяг з ІПС МВС «Армор» України щодо ОСОБА_1 ;

висновок КНП «Вишгородська центральна районна лікарня» ВМР щодо проведення комп`ютерної томографії головного мозку ОСОБА_2 ;

витягом з актового запису про шлюб;

заявою ОСОБА_1 , в якій він не визнає свою вину у вчиненні правопорушення.

ОСОБА_1 у судовому засіданні підтвердив обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, однак зазначив, що конфлікт провокувала його дружина.

Потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, направила на адресу суду заяву, в якій зазначила, що ОСОБА_1 на постійній основі погрожує та знущається з неї та її сина. Прибути до суду для надання особистих пояснень вона не може, оскільки перебування в одному приміщенні з кривдником загрожує її життю та психологічному стану. Також вона побоюється, що її чоловік чатуватиме на неї після судового засідання з метою жорстокої розправи. У зв`язку з цим просить розглянути справу за її відсутності та притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів та зміцнення законності.

Відповідно до ст. ст. 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність відповідної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Такі дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За змістом ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство — це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Фізичне насильство — форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Психологічне насильство — форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування та інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оцінивши надані докази в їх сукупності, суддя приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Судом встановлено, що 26 серпня 2026 року близько 08 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_1 та його дружиною ОСОБА_2 виник конфлікт, під час якого ОСОБА_1 словесно ображав дружину.

Зазначені обставини підтверджуються не лише протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 976239 від 26.08.2026 року, а й сукупністю інших доказів, зокрема рапортом працівника поліції, заявою ОСОБА_2 про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію, її письмовими поясненнями, письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 , медичною документацією щодо звернення ОСОБА_2 до закладу охорони здоров`я, а також іншими матеріалами справи. При цьому письмові пояснення ОСОБА_2 узгоджуються з поясненнями свідка ОСОБА_3 , який безпосередньо спостерігав, як вона бігла по вулиці та просила про допомогу. Таким чином, зазначені докази об`єктивно підтверджують факт конфлікту та психологічного насильства щодо потерпілої.

Посилання ОСОБА_1 на те, що конфлікт провокувала його дружина, суд оцінює критично, оскільки самі по собі обставини виникнення конфлікту не виправдовують застосування психологічного насильства та не виключають відповідальності особи за вчинення відповідних умисних дій.

Згідно з положеннями Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до фізичного насильства, зокрема, належить штовхання та інші насильницькі дії, а до психологічного насильства — словесні образи, погрози, переслідування, залякування та інші діяння, які викликають у постраждалої особи побоювання за власну безпеку або безпеку третіх осіб, спричиняють емоційну невпевненість чи завдають шкоди її психічному здоров`ю.

Отже, встановлені судом дії ОСОБА_1 за своїм характером є домашнім насильством психологічного характеру, оскільки були вчинені щодо його дружини та полягали, зокрема, у погрозах, словесних образах.

Суд враховує, що для настання адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП необхідним є встановлення факту умисного вчинення діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок яких була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілої особи.

Оцінюючи докази відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, суддя виходить із того, що вони є взаємопов`язаними, узгоджуються між собою щодо істотних обставин події та у своїй сукупності є достатніми для встановлення вини ОСОБА_1 . Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували наведені обставини або свідчили про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, суду не надано.

Таким чином, суддя вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства фізичного та психологічного характеру щодо своєї дружини ОСОБА_2 , а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Вирішуючи питання про вид та розмір адміністративного стягнення, суддя відповідно до вимог ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини особи, її особу, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на характер вчиненого правопорушення, його наслідки, поведінку ОСОБА_1 та необхідність запобігання вчиненню ним нових правопорушень, суддя вважає необхідним застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у зв`язку з розглядом судом справи про адміністративне правопорушення з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі, встановленому законом.

За таких обставин суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу.

Керуючись ст. ст. 40-1, 173-2, 268, 279, 280, 283, 284, 287 КУпАП, суддя

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на користь держави.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя С.В. Олійник