Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №359/9772/25 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/9772/25

Провадження № 2/359/973/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.,

при секретарі - Шуст А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

18.08.2025 до Бориспільського міськрайонного суду Київської області в системі «Електронний суд» надійшла вищезазначена позовна заява, з проханням : стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за Договором №4766888 від 16.05.2023 року у розмірі 21700,00 грн., а також понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. (а.с. 2-8).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16 травня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір позики № 4766888, відповідно до якого позичальнику надано 6000,00 грн строком на 30 днів із зобов`язанням повернути суму позики та сплатити проценти.

Позивач зазначає, що укладенню договору передували реєстрація відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора, заповнення електронної заявки та його ідентифікація і верифікація із використанням системи BankID НБУ. Договір було укладено шляхом акцепту відповідачем оферти та використання одноразового ідентифікатора, надісланого на зазначений ним номер телефону.

На виконання умов договору первісний кредитор перерахував відповідачу 6000,00 грн на банківську картку, вказану ним під час оформлення позики. Позивач стверджує, що відповідач належним чином зобов`язання не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість. При цьому відповідач здійснив часткове погашення заборгованості, останній платіж у розмірі 50,00 грн здійснено 17 червня 2023 року.

27 грудня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» (на даний час - ТОВ «СВЕА ФІНАНС») укладено договір факторингу № 01.02-92/23, за яким до останнього перейшло право вимоги за договором позики № 4766888. На час відступлення права вимоги заборгованість відповідача становила 21700,00 грн.

Позивач зазначає, що після набуття права вимоги додаткових нарахувань не здійснював, а тому станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача становить 6000,00 грн основного боргу та 15700,00 грн процентів, усього 21700,00 грн.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 вересня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі та вирішено розгляд цивільної справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а. с. 103-104).

У судове засідання представник позивача не з`явився, відповідно до поданою заявою ТОВ «СВЕА ФІНАНС» просив розглянути справу без участі представника позивача.

Відповідач повторно не з`явилася у судове засідання, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відзиву на позовну заяву та заяви про розгляд справи за відсутності відповідача не надійшло.

Відповідно до вимог ст. ст. 223, 280, 281 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, проти такого вирішення справи заперечень від позивача не надійшло.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно із ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У судовому засіданні встановлено, що 16.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) було укладено Договір про надання фінансового кредиту №4766888 (а.с.13-17).

Відповідно до умов укладеного договору відповідачу було надано кредит в розмірі 6000,00 грн. строком на 30 днів (з 16.05.2023 по 15.06.2023), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 2,5 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту. Договір укладений шляхом використання одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу.

Зазначене підтверджується Договором позики, Додатком № 1 до Договору, Паспортом споживчого кредиту, підписані відповідачем з використанням одноразових ідентифікаторів (а. с. 13-17,18,20-21).

Згідно із Графіком платежів сплата процентів в сумі 2025 грн. та повернення суми кредиту (6000,00грн.) мала здійснюватися в одну дату – 15.06.2023 (а.с.18)..

На підтвердження факту видачі кредиту позивачем надано інформацію фінансової установи ТОВ «Фінансова компанія «ФІНЕКСПРЕС» вих.№КД-000031112/ТНПП від 20.05.2025, яка надає фінансові платіжні послуги з переказу коштів без відкриття рахунку (а.с.51), згідно із якою на підставі укладеного з ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» було проведено платіжну операцію : 16.05.2023, номер платежу – 60fd8074-7a05-400f-bb3c-b31b516bf49da, сума – 6000,00 грн. отримувач – ЕПЗ № НОМЕР_2 .

Згідно із наданим позивачем розрахунком заборгованості, виготовленого первісним кредитором – ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (а. с.45-49) станом на 27.12.2023 за Договором №4766888 від 16.05.2023 рахується заборгованість на загальну суму 21700,00 грн., з яких: 6000,00 грн.- тіло кредиту; 15700,00 грн. - проценти.

Згідно із розрахунком, жодних платежів в рахунок погашення процентів та кредиту не зазначено.

Також встановлено, що 27.12.2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 01.02-92/23 (а.с.42-54), за умовами якого та відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу (а.с.74) ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало право вимоги за кредитним договором №4766888 від 16.05.2023 Товариству з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», загальна заборгованість 21700,00 грн., у тому числі: 6000,00 грн.- тіло кредиту; 15700,00 грн. - проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Верховний Суд, зокрема, у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 зазначає, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною другою цієї статті встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Так, в силу вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Отже, сукупність досліджених судом доказів у їх взаємному зв`язку підтверджує факт укладення відповідачем кредитного договору з первісним кредитором та отримання нею кредитних коштів.

Зокрема, наданий позивачем примірник Кредитного договору та Паспорт споживчого кредиту містять відмітку про їх підписання відповідачем з використанням одноразового ідентифікатора, що відповідає передбаченому законом способу підписання електронного правочину. При цьому позивачем також надано довідку фінансової установи, яка здійснює платежі онлайн, щодо зарахування кредитних коштів на платіжну картку, номер якої зазначений у Кредитному договорі (№ НОМЕР_2 ).

Таким чином, зазначені докази у своїй сукупності підтверджують не лише факт оформлення кредитного договору в електронній формі, а й факт його підписання відповідачем та фактичного перерахування кредитних коштів на зазначений у договорі платіжний інструмент.

Будь-яких доказів належного виконання умов договору відповідачем не надано.

Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Враховуючи, що отримані відповідачем кошти позики у добровільному порядку позивачу не повернуті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 6000,00 грн.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за процентами у розмірі 15700,00 грн суд зазначає таке.

Відповідно до розрахунку заборгованості первісного кредитора (а.с. 45-49) проценти нараховані за період з 16.06.2023 по 29.09.2026 включно. При цьому з розрахунку вбачається, що відповідачем здійснювалися платежі, зокрема сплачено 2225,00 грн, які первісним кредитором зараховано в рахунок процентів, нарахованих за період з 16.05.2023 по 16.06.2023.

Разом із тим належних та допустимих доказів на підтвердження того, що після спливу встановленого договором строку позики сторони домовилися про його продовження (пролонгацію), суду не надано.

Так, відповідно до умов Договору позики № 4766888 (а.с. 13-17) позичальник має право продовжити строк користування позикою. Таке продовження здійснюється за зверненням позичальника в електронній формі через його особистий кабінет шляхом укладення додаткової угоди, яка щоразу підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, право позикодавця на отримання процентів за користування позикою визначається умовами договору та існує протягом погодженого сторонами строку користування позикою. Після спливу встановленого договором строку позики за відсутності домовленості сторін про його продовження право нараховувати договірні проценти припиняється.

При цьому у разі прострочення виконання грошового зобов`язання права кредитора захищаються, зокрема, положеннями частини другої статті 625 ЦК України.

Наведене відповідає правовим висновкам Верховного Суду наведеним у Постанові ВП ВС від 31.10.2018 № 202/4494/16-ц (провадження №14-318цс18), від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 (провадження №14-10цс18), від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18).

Оскільки строк користування позикою за Договором № 4766888 становив 30 днів, а належних доказів його продовження сторонами суду не надано, підстави для нарахування та стягнення передбачених договором процентів після закінчення зазначеного строку позивачем не доведено.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх часткового задоволення, а саме про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за основною сумою позики у розмірі 6000,00 грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення процентів за користування позикою, нарахованих після закінчення погодженого сторонами строку користування позикою, слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем (а. с. 1), у розмірі 2422,40 грн., підлягають стягненню на його користь з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2,12,13,81,82,89,141,223,258,259,263-265,266,273, 280-284 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за Договором позики №4766888 від 16.05.2023 у розмірі 6000 гривень (шість тисяч гривень), яка складається суми заборгованості за тілом кредиту, - а також судовий збір в розмірі 2422 гривні 40 копійок (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 37616221, юридична адреса: 03124, м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд.6.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Бориспільським міськрайонним судом Київської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його підписання (проголошення), має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга Київському апеляційному суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня виготовлення повного тексту рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений 06.04.2026.

Суддя: І. В. Муранова-Лесів