Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №359/15357/25 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/15357/25

Провадження №2/359/2617/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2026р. м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чирки С.С.,

при секретарі Кривохижі О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» звернулось до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 25.04.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Майбіз» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання кредиту №ДП 0014008. За яким ТОВ «Фінансова компанія «Майбіз» зобов`язалося надати відповідачу кредит у розмірі 3500 гривень, а відповідач зобов`язався протягом погодженого строку повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами. ТОВ «Фінансова компанія «Майбіз» виконало своє зобов`язання за договором та надало відповідачу грошові кошти у встановленому розмірі. Відповідач неналежним чином виконував грошові зобов`язання, тому у нього виник борг у розмірі 6495 гривень 88 копійок. Згодом до ТОВ «Деал Фінанс Груп» перейшло право вимоги за спірним кредитним договором. Тому ТОВ «Деал Фінанс Груп» просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 6495 гривень 88 копійок, витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме 2422,40 грн. сплаченого судового збору та 4500 грн. на правову допомогу.

14 січня 2026 року ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленняим (викликом) сторін.

Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 25 серпня 2026 року, вирішено проводити заочний розгляд справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. Подав заяву у який просив проводити розгляд справи без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 25 квітня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Майбіз» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання кредиту №ДП 0014008 від 25.04.2025. За яким ТОВ «Фінансова компанія «Майбіз» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 3500 гривень, а ОСОБА_1 зобов`язався протягом 98 днів повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 0,9% від суми заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом.

Сторонами погоджено, що комісія за надання Кредиту становить 1050 грн.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є кредитним договором. Вказаний кредитний договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У відповідності зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно частин першої та третьої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора електронного документа. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частинах першій та другій статті 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (частина перша статті 642 ЦК України).

Суд встановив, що Договір про надання кредиту №ДП 0014008 від 25.04.2025 підписано ОСОБА_1 у відповідності до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовим ідентифікатором 7cUO61w0.

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1048 ЦК України).

На виконання умов договору кредитодавець свої зобов`язання відповідно умов кредитного договору виконав, перерахував на банківську платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 грошові кошти в розмірі 3500,00 грн., що підтверджується квитанцією про виплату коштів за кредитом та довідкою ТОВ «ФК «Майбіз» №1012-432 від 10.12.2025 року.

Суд оцінивши в сукупності надані позивачем докази щодо укладення Договору №ДП 0014008 про надання кредиту від 25.04.2025 (Електронна форма) та докази отримання коштів відповідачем, дійшов висновку, що вказані обставини підтверджені належними та достатніми доказами, а доказів протилежного матеріали справи не містять.

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вказано у частині 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до наданого позивачем в матеріали справи розрахунку заборгованості вбачається, що у ОСОБА_1 утворилася заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 6495 гривень 88 копійок, яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 3313 гривень 67 копійок, заборгованості за відсотками у розмірі 2504 гривні 88 копійок та 677 гривень 33 копійки заборгованості за комісією.

Судом встановлено, що при підписанні договору про надання кредиту сторони погодили строк кредитування, відсотки за його користуванням, порядок погашення кредиту, відповідальність сторін.

З огляду на встановлені обставини справи, суд вважає доведеним факт отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 3500 гривень 00 копійок, що підтверджується матеріалами справи, а також факт погодження сторонами умов договору щодо сплати комісії за надання кредиту та відсотків за його користування.

За таких обставин суд погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості в частині основної суми боргу за тілом кредиту у розмірі 3313 гривень 67 копійок, заборгованості за відсотками у розмірі 2504 гривні 88 копійок та 677 гривень 33 копійки заборгованості за комісією.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок , зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

14 жовтня 2025 року між ТОВ «Деал Фінанс Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Майбіз» укладено Договір факторингу № 14/10/25. У відповідності до якого ТОВ «Фінансова компанія «Майбіз» передає ТОВ «Деал Фінанс Груп» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «Деал Фінанс Груп» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «Майбіз» Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі прав вимоги.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №14/10/25 від 14 жовтня 2025 року до Договору факторингу, ТОВ «Деал Фінанс Груп» набуло права грошової вимоги за спірним кредитним договором. Оплата за відступлення права вимоги за вказаним договором факторингу підтверджується платіжною інструкцією від 28.10.2025 року.

Суд вважає, що позивачем доведено факт виникнення зобов`язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання договору позики між ТОВ «Фінансова компанія «Майбіз» та відповідачем. Вказане підприємство, правонаступником якого у зобов`язанні є ТОВ «Деал Фінанс Груп», належним чином виконало свої обов`язки по наданню кредиту, а відповідач отримав кредитні кошти, але належним чином не виконував свої обов`язки за договором.

У зв`язку з наведеним, суд дійшов висновку про задоволення позову, а саме з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Деал Фінанс Груп» слід стягнути заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 6495,88 грн.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З витягу з акту №2-ДІЛ приймання-передачі наданої правової допомоги за Договором про надання правової допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 р. встановлено, що позивачем понесено документально підтверджені обґрунтовані витрати на правничу допомогу у загальному розмірі 4 500 грн.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Так як позов задоволено, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 4500,00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 211, 223, 263, 265, 280, 285

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс груп», розташованого за адресою: м. Ірпінь, вул.Садова,31/33 офіс 40/3 код ЄДРПОУ 44280974 суму заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 6 495,88 грн.,судовий збір в розмірі 2422,4 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 4 500 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 04 вересня 2026 року.

Суддя Чирка С.С.