Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №358/1838/26 — Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/1838/26 Провадження № 3/358/622/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Романенко К.С., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з відділення поліції № 2 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київської області (м. Богуслав) про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 14.08.2001 Дніпровським РУ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_2 , якому у відповідності зі ст. 268 КУпАП роз`яснені його права,

у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

28 серпня 2026 о 18 год. 22 хв. в с. Ісайки Обухівського району Київської області по вул. Центральна, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Skoda Fabia», д.н. НОМЕР_3 , рухаючись заднім ходом, не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль марки «Skoda Fabia», д.н.з НОМЕР_4 , що стояв на місці, яким керувала ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Також, 28 серпня 2026 о 18 год. 22 хв. в с. Ісайки Обухівського району Київської області по вул. Центральна, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Skoda Fabia», д.н. НОМЕР_3 , на порушення вимоги п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху, скоївши дорожньо-транспортну пригоду, а саме здійснивши наїзд на автомобіль марки «Skoda Fabia», д.н.з НОМЕР_4 , що стояв на місці, яким керувала ОСОБА_2 , залишив місце пригоди до приїзду на місце події наряду поліції

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.

Крім того судом встановлено, що 28 серпня 2026 о 18 год. 35 хв. в с. Ісайки Обухівського району Київської області по вул. Центральна, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Skoda Fabia», д.н. НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за доп омогою Alcotest Drager 6810 та від проходження медичного огляду в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису MotoroLa Vb400v3 № 857705 та №844624, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 визнав факт вчинення ним зазначених правопорушень, щиро покаявся у вчиненому та просив вищезазначені справи щодо вчинення ним інкримінованих правопорушень об`єднати в одне провадження. Також просив враховуючи його матеріальний стан розстрочити виконання постанови суду в частині стягнення з нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу на строк десять місяців, оскільки він не має змоги сплатити всю суму штрафу одним платежем.

Суд, заслухавши особу, щодо якої складено протоколи про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Відповідно до статті 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

При цьому згідно з п.3 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Частина перша статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктами 1.3. та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Правилами дорожнього руху регламентовано, що водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин, та передавати керування транспортним засобом особам, які перебувають у стані алкогольного сп`яніння, під впливом наркотичних чи токсичних речовин, у хворобливому стані, у стані стомлення або під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу. Водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Статтею 266 КУпАП визначено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Аналогічні положення щодо порядку проведення огляду водіїв транспортних засобів про визначення стану сп`яніння закріплені у п.п. 3, 6, 7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, та п.п. 6, 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС та МОЗ за № 1452/735 від 09.11.2015 року №1413/27858.

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з п. 1.3. «Правил дорожнього руху», затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 року № 1306 (далі - по тексту Правила) учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з п. 10.9 ПДР України під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Згідно з диспозицією ст. 124 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно п. 2.10 А Правил дорожнього руху України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Згідно з диспозицією ст. 122-4 КУпАП, відповідальність за вказане правопорушення настає у разі залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно до ч.1 ст.8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні

Вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.122-4, ст.124 КУпАП повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 757536 від 28.08.2026 за ст. 124 КУпАП;

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 757544 від 28.08.2026 за ст. 122-4 КУпАП;

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 757501 від 28.08.2026 за ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- схемою місця ДТП, яка сталася 28.08.2026;

- фотоілюстраціями до схеми місця ДТП;

- рапортом старшого інспектора чергового ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області Олександра Ступацького від 28.08.2026 про реєстрацію ДТП в ЄО за № 3639 від 28.08.2026;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 28.08.2026;

- відеозаписами з нагрудних відеокамер (боді-камери) MOTOROLA VB400V3 Інв. № № 800840, 859593 та автомобільного відео-реєстратора Aspiring AT 260 інв. 11340204, відеокамери зовнішнього спостереження магазину «Маркет», відеозаписом на телефонну відеокамеру громадянки ОСОБА_2 ;

- актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 28.08.2026;

- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.08.2026;

- усними поясненнями ОСОБА_1 наданими суду.

Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини.

Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпції факту.

У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18.06.2015, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою, така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п. 86 рішення ЄС від 11.07.2013 у справі «Вєрєнцов проти України»).

За таких обставин, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, ст.124 КУпАП та ст. 122-4 КУпАП.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, такими, що не викликають жодних сумнівів.

Аналізуючи приведені докази та даючи їм оцінку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 в скоєному доведена в судовому засіданні поза розумним сумнівом, так як наведені вище докази є в їх сукупності вагомими, чіткими і узгодженими між собою.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП України, у справі не встановлено. Строки притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Згідно ст. 34 КУпАП обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 за вчинені адміністративні правопорушення, є щире каяття.

Згідно ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинені адміністративні правопорушення, судом не встановлено.

Відповідно до вимог ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Суддя, враховуючи характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, яку він визнає, наявність обставин, що пом`якшують відповідальність та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, дійшов висновку, що необхідним і достатнім буде застосування до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, оскільки вказане правопорушення є більш серйозним.

Крім того, розглянувши клопотання ОСОБА_4 про розстрочку сплати штрафу, суд дійшов такого висновку.

Згідно ст. 304 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Згідно ч. 2 ст. 301 КУпАП визначено, що відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 1 ст. 33 ЗУ «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Згідно ст. 303 КУпАП у разі відстрочки виконання постанови відповідно до ст. 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

З огляду на викладене, враховуючи клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд вважає можливим розстрочити виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу строком на 10 (десять) місяців.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

У відповідності до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника необхідно стягнути на користь держави судовий збір, в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 665,60 грн..

Керуючись ст.ст.36, 40-1, 122-4, 124, 130 ч.1, 252, 280, 283, 284, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Об`єднати справи № 358/1838/26 провадження № 3/358/622/26 за частиною першою статті 130 КУпАП, № 358/1839/26 провадження № 3/358/623/26 за статтею 122-4 КУпАП та № 358/1840/26 провадження № 3/358/624/26 за ст. 124 КУпАП в одне провадження відносно правопорушника ОСОБА_1 та присвоїти єдиний унікальний номер справи: № 358/1838/26 провадження № 3/358/622/26.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених: ст. 122-4, ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/210813ґ00, код отримувача (код за ЄДРПОУ):37955989, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UА488999980313030149000010001, код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Розстрочити ОСОБА_1 сплату адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок строком на 10 (десять) місяців, шляхом сплати щомісячно суми штрафу у розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок зі сплатою платежу до 30 числа кожного місяця.

Зобов`язати ОСОБА_1 повідомляти щомісячно суд про сплату відповідної частини штрафу, шляхом пред`явлення відповідного документу (квитанції).

Після закінчення строку встановленої розстрочки строк пред`явлення до примусового виконання постанови в частині накладання несплаченого адміністративного стягнення у вигляді штрафу - протягом трьох місяців.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений розстрочкою, стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 14.08.2001 Дніпровським РУ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , штраф у подвійному розмірі, що залишися несплаченим відповідно до ст.308 КУпАП.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 14.08.2001 Дніпровським РУ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір на користь Державної судової адміністрації України у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена порушником, його представником чи захисником, потерпілим або його представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Головуючий: суддя К. С. Романенко