Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
Дата: 06 вересня 2026 р.
Справа: №357/14654/26
Суддя: Дорошенко С. І.
Справа № 357/14654/26
3/357/4484/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07.09.2026 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко С.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського РУП ГУНП у Київській області, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, студента 2 курсу Білоцерківського ПТУ № 5, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП,
У С Т А Н О В И В:
01 серпня 2026 року о 12 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , в Київській області, м. Біла Церква по вул. Миколи Амосова, 16, керував транспортним засобом, «Spark SP200r», без державного реєстраційного номера, не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1 а Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.
01 серпня 2026 року о 12 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , в Київській області, м. Біла Церква по вул. Миколи Амосова, 16, керував транспортним засобом, «Spark SP200r», без державного реєстраційного номера, не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський подав за допомогою увімкнення проблискових маячків синього та червоного кольорів та спеціального звукового сигналу, чим порушив п.2.4, 8.9 б Правил дорожнього руху.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , в присутності законного представника, матері – ОСОБА_2 , вину визнав, пояснив, що дійсно 01.08.2026 року керував транспортним засобом, «Spark SP200r», не маючи посвідчення водія та тікав від працівників поліції, так як боявся, що заберуть мопеда. Вскоєному розкаявся, запевнив, що більше такі дії не повторяться.
Допитана в судовому засіданні законний представник ОСОБА_1 – мати ОСОБА_2 , пояснила, що син назбирав кошти та сам купив собі мопед. Вона не знала, що на такий вид транспортного засобу потрібне посвідчення водія. Син їхав на мопеді додому і біля їх будинку його наздогнали працівники поліції. Зазначила, що провела бесіду з сином і більше такі дії не повторяться.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вимогами пункту 2.1 а Правил дорожнього руху передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Вимогами пункту 2.4 Правил дорожнього руху передбачено, що на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.
Вимогами пункту 8.9 б Правил дорожнього руху передбачено, що Вимога про зупинку транспортного засобу подається працівником міліції: б) за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу;
Відповідно до ст. 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення 16-річного віку.
Відповідно до ст. 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121-127, частинами першою, другою і третьою статті 130, статтею 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оголосивши протоколи про адміністративні правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 , законного представника ОСОБА_2 , дослідивши додані до протоколів докази, а саме: рапорти працівників поліції, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.
Враховуючи встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, які досліджені судом, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 122-2 доведена «поза розумним сумнівом», тому в його діях наявний склад вказаних правопорушень.
Відповідно до вимог ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
При накладенні адміністративного стягнення, з урахуванням характеру вчинених правопорушень, особи порушника, конкретних обставин справи, вважаю що стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, відповідає вимогам статей 23, 33 КУпАП і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись статтями 12, 13, 33-35, 40-1, 122-2, 126, 268,280, 284 КУпАП, суддя,
П О С Т А Н О В И В:
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП та, із урахуванням ст. 36 КУпАП, застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
СуддяСвітлана ДОРОШЕНКО
Оригінал: reyestr.court.gov.ua