Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №357/10506/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/10506/26

3/357/3355/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.09.2026 м. Біла Церква

Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Т.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не сплачує аліменти на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 01.06.2026 становить 249032,12 грн, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

За даним фактом стосовно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення № 53621959 від 09.06.2026 за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 викликався в судові засідання на 16.07.2026, 10.08.2026 та на 07.09.2026 судовими повістками рекомендованим повідомленням на адресу, яку вказав при складанні протоколу про адміністративне правопорушення старший державний виконавець Білоцерківського ВДВС у Білоцерківському районі Київської області Київського МУ МЮ України Лисенко М.В..

Відповідно до п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 із змінами та доповненнями від 25.06.2024, рекомендовані листи з позначкою “Судова повістка”, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка”. Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою “Судова повістка”, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою”, яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.

До суду повернулися судові повістки на 29.06.2026, 20.07.2026 та на 07.09.2026 з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, відповідно до довідки Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою», що свідчить про те, що ОСОБА_1 не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка”.

Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був інформований про те, що йому слід очікувати виклику до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області. До того ж інформація про завчасне публікування списків справ, призначених до розгляду в кожному суді України, у тому числі в Білоцерківському міськрайонному суді Київської області, на офіційному сайті, є загальнодоступною.

Враховуючи наведене, суд вважає, що ОСОБА_1 був повідомлений про день та час розгляду справи належним чином.

В той же час практика Європейського Суду з прав людини ( зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.

Таким чином, ОСОБА_1 достеменно знаючи про наявність стосовно нього в суді справи про адміністративне правопорушення, особисто не доклав зусиль для дізнання про дату судового розгляду та не виявив бажання бути присутнім при її розгляді. Наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою уникнення адміністративної відповідальності.

Зважаючи на те, що від ОСОБА_1 заяв, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, а також на те, що при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 183-1 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, з метою недопущення порушення строків розгляду справи, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суддя дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, дійшов наступного висновку.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 183-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім`ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП встановлена наявними у матеріалах справи про адміністративне правопорушення доказами, а саме:

даними протоколу про адміністративне правопорушення за № 53621959 від 09.06.2026 за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, у якому викладено фактичні обставини вчинення правопорушення;

розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 09.06.2026, відповідно до якого загальна сума заборгованості по сплаті аліментів за період з червня 2021 року по травень 2026 року становить 249032,12 гривень;

копією постанови старшого державного виконавця Білоцерківського ВДВС у Білоцерківському районі Київської області Київського МУ МЮ України Лисенко М.В. серії ВП № 53621959 від 22.03.2017 про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2/381/335/17 від 21.02.2017;

копією виконавчого листа у справі № 381/370/17, виданого Фастівським міськрайонним судом Київської області 21.02.2017 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітньої дитини – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання заяви до суду (01 лютого 2017 року) і до досягнення дитиною повноліття.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, полягає у несплаті аліментів протягом певного періоду часу.

Суддя встановив, що загальна сума заборгованості по аліментам 249032,12 гривень, що перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Суддя зазначає, що до протоколу не додано документів про сплату ОСОБА_1 суми заборгованості по аліментам.

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП характеризується виною у формі умислу або необережності.

ОСОБА_1 є особою працездатного віку, не являється інвалідом, працевлаштований не офіційно та має змогу сплачувати аліменти на дитину.

Суддя, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, визнає доведеним належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП.

Суддя, дії ОСОБА_1 кваліфікує за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП несплата аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Правопорушення, вчинене ОСОБА_1 є триваючим, отже строк застосування стягнення на момент ухвалення даної постанови не закінчився.

Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

Відповідно до положень ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, суддею не встановлено.

З урахуванням даних про особу винного, обставин вчиненого ним адміністративного правопорушення, з метою виховання ОСОБА_1 у дусі додержання законів, запобігання вчинення ним інших правопорушень, вважаю за необхідне накласти на нього передбачене санкцією ч. 1 ст. 183-1 КУпАП адміністративне стягнення у вигляді виконання суспільно корисних робіт на строк 120 (сто двадцять) годин, і яке на переконання суду буде достатнім для його виправлення та упередження скоєнню ним інших адмінправопорушень.

На підставі ст.40-1 КУпАП, ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 40-1, ч. 1 ст. 183-1, 221, 246, 248, 249, 251, 256, 279, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 вина визнати винуватим у вчиненні, передбаченого ч. 1 ст. 183-1КУпАП адмінправопорушенні та накласти на нього адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя Тетяна КЛЕПА