Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №278/6628/24 — Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/6628/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючої судді Дубовік О.М., за участю секретаря судового засідання Гомонюк Д.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментах та неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача - адвокат Пастух Ю.С. звернулась до суду із вказаною позовною заявою, якою просила визнати та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за аліментами за період з вересня 2017 року по листопад 2024 року на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 232842,00 грн, та неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів за період з вересня 2017 року по листопад 2024 року, що стягнені на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначених рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 19.03.2013 року у справі №295/584/13-ц, у сумі 2676678,00 грн; також просила стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн.

Провадження у справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 48).

Представник позивача – адвокат Пастух Ю.С. звернулась до суду із клопотанням про проведення судового засідання за відсутності позивача та її представника; позовні вимоги підтримала та просила задовольнити у повному обсязі (а.с. 113).

Відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи; поштові відправлення не були вручені одержувачу та повернені на адресу суду (а.с. 53-54, 69-70, 79-82, 111-112). Крім того, виклик відповідача здійснювався шляхом розміщення оголошень на офіційному сайті суду (а.с. 50, 61, 72, 78, 85, 94, 108).

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст. ст. 211, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності відповідача і ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думки учасників, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с. 15).

Згідно рішення Богунського районного суду міста Житомира від 16.01.2013 року у справі №2-4415/2012 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було розірвано; відновлено ОСОБА_4 її дошлюбне прізвище – ОСОБА_5 ; малолітню доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено на проживання з матір`ю (а.с. 17).

Згідно рішення Богунського районного суду міста Житомира від 19.03.2013 року у справі №295/584/13-ц було призначено стягувати з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 16.01.2013 року до досягнення дитиною повноліття, у розмірі частини всіх видів доходу відповідача щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с. 18).

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із матір`ю – ОСОБА_1 (а.с. 19-20).

ОСОБА_6 05.06.2014 року уклала шлюб із ОСОБА_7 , унаслідок чого змінила прізвище на « ОСОБА_8 » (а.с. 21).

Згідно довідки з КП «Житомирський академічний український музично-драматичний театр ім. І.А. Кочерги» ОСОБА_2 був звільнений з роботи з вказаного підприємства 31.08.2017 року; аліменти на користь ОСОБА_1 відраховувались із заробітної плати ОСОБА_2 по серпень 2017 року включно (а.с. 31).

Згідно довідки про заробітну плату з КП «Житомирський академічний український музично-драматичний театр ім. І.А. Кочерги» від 09.03.2026, ОСОБА_2 отримував заробітну плату у період з березня 2013 року по серпень 2017 року (а.с. 97).

Крім того, позивач надала докази спілкування відповідача з нею та донькою, з яких вбачається, що останній не підтримує постійних стосунків з обома та не надає матеріальної допомоги (а.с. 22-30).

Згідно наданої виписки з особового карткового рахунку позивачки у період з жовтня 2017 року по січень 2025 року відповідач не здійснював сплату аліментів на утримання дитини (зворот а.с. 97 – 106).

Згідно розрахунку заборгованості, здійсненого відповідно до ч. 2 ст. 195 СК України з вересня 2017 року до листопада 2024 року, загальна сума аліментів становить 232842,00 грн (а.с. 32-33).

Згідно розрахунку неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів з вересня 2017 року до листопада 2024 року сума складає 2676678,00 грн (а.с. 34-35).

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Способи захисту для даних правовідносин передбачені Сімейним Кодексом України.

Згідно з частиною 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд також приймає до уваги положення статті 614 ЦК України, та приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Сімейний кодекс України встановлює принцип рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина.

Згідно положень ч. 2 ст. 195 СК України, заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Позивачем було долучено розрахунок із урахуванням вказаних положень.

Стороною відповідача не надано контррозрахунок заборгованості по аліментах, відтак, суд приймає до уваги розрахунок позивача та визнає його належним і допустимим.

За правилами ст. 195 Сімейного кодексу України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Відтак, з огляду на відсутність звернення позивача до державного чи приватного виконавця для стягнення аліментів, надання відповідного розрахунку, який був перевірений судом та визнаний належним, відсутність контррозрахунок заборгованості зі сторони відповідача, суд вважає за доцільне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за аліментами за період з вересня 2017 року по листопад 2024 року на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 232842,00 грн.

Водночас, частинами першою та другою статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

У разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».

Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

Згідно з роз`ясненнями пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судом окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3, передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Відтак, розглядаючи позов про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, суд встановлює факт заборгованості за аліментами, наявність чи відсутність вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, у її виникненні та залежно від цього вирішує питання про наявність чи відсутність в одержувача аліментів права на стягнення неустойки.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2025 року у справі № 206/4992/21 (провадження 61-12735сво23) зазначено, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадків, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Тобто, відповідач зобов`язаний довести відсутність його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів і сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.

При цьому стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.

Із наданих розрахунків заборгованості зі сплати відповідачем аліментів, вбачається, що в діях останнього наявна вина щодо несвоєчасності сплати аліментів на користь позивачки на утримання дитини. Будь-яких доводів на підтвердження виключення його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів, або наявності інших обставин, унаслідок яких він прострочував виплату аліментів та/або взагалі її не здійснював, а також щодо сплати таких аліментів належним чином, що б спростовували доводи позивача, відповідач до суду не надав.

Розрахунок, здійснений позивачем щодо наявної заборгованості зі сплати аліментів, так і розрахунок неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів, ніким не оспорювався.

Крім того, судом враховано, що парламент встановив у частині першій статті 196 СК максимальну межу для пені, передбачивши, що розмір пені не повинен перевищувати розміру заборгованості, на яку вона нараховується. Окрім цього в сфері судового розсуду перебуває вирішення питання про зменшення пені (частина друга статті 196 СК).

Тобто алгоритм визначення розміру пені, який підлягає стягненню на користь одержувача аліментів, полягає в наступному: спочатку, з урахуванням максимальної межі, визначається пеня; після цього з`ясовується чи є підстави для її зменшення. При вирішенні питання про стягнення пені (стаття 196 СК) законодавець надає суду право зменшувати розмір пені, а не звільняти платника аліментів від її сплати.

Тлумачення частини другої статті 196 СК свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох підстав, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них. Суд при вирішенні питання про зменшення розміру неустойки враховує матеріальний та/або сімейний стан платника аліментів.

Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити матеріальний та/або сімейний стан платника аліментів як підстав для зменшення розміру пені. Такий матеріальний та/або сімейний стан платника аліментів має доводитися платником на момент коли відбулося прострочення чи повна несплата аліментів.

Визначення справедливого та розумного розміру пені при застосуванні конструкції зменшення розміру пені належить до суддівського розсуду. Суд має забезпечити, щоб зменшення пені не порушувало права одержувача аліментів, але водночас не створювало надмірного фінансового навантаження для платника аліментів. Пеня має бути співрозмірною з правопорушенням (зокрема, прострочення, невиконанням зобов`язань, наявність/відсутність часткової оплати). Розмір пені має залишатися співрозмірним із розміром основного зобов`язання, тому суд не може зменшувати пеню до такої міри, що виключала б її роль як «стимулу» для своєчасного виконання аліментних зобов`язань.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду: від 02 квітня 2025 року у справі 725/4115/21 (провадження № 61-7782св24), від 18 квітня 2025 року у справі № 932/541/23 (провадження № 61-185св25) та інші.

Відтак, з урахуванням попереднього розрахунку пені неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, суд вважає за доцільне стягнути стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів за період з вересня 2017 року по листопад 2024 року, що стягнені на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначених рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 19.03.2013 року у справі №295/584/13-ц, у сумі 232842,00 грн, оскільки саме така сума відповідає вимогам чинного законодавства та не перевищує суму загальної заборгованості, яку суд визнав належною.

У відповідності до частини 3 ст. 12, частини 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частини 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з частиною 6 ст. 81 ЦПК України, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях

Відтак, суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з огляду на те, що визнає наданий позивачем розрахунок заборгованості зі сплати аліментів як належний та допустимий, суму такою, що підлягає стягненню; водночас суд вбачає у діях відповідача вину у виникненні заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини у зв`язку із порушенням систематичності їх сплати, та визнає доцільним стягнення суми, що не перевищує встановлений розмір заборгованості.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір за подання позову про стягнення заборгованості зі сплати аліментів та неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, від сплати якого відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону

Водночас, на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правову допомогу разом із клопотанням про стягнення витрат на правничу допомогу були надані підтверджуючі документи, з яких: договір про надання правової допомоги від 01.11.2024 (а.с. 40), протокол погодження гонорару (а.с. 67), акт виконаних робіт (наданих послуг) від 21.02.2025 (зворот а.с. 67), квитанція на суму 6000,00 (а.с. 68), ордер, свідоцтво та посвідчення адвоката (а.с. 38-39, 66).

Таким чином, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, предмет та складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, з урахуванням засад розумності, справедливості та співмірності, відсутності заперечень відповідача щодо розміру заявлених витрат, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на правову допомогу у сумі 5000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 10, 12, 13, 77-81, 141, 178, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментах та неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за аліментами за період з вересня 2017 року по листопад 2024 року на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 232842,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів за період з вересня 2017 року по листопад 2024 року, що стягнені на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначених рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 19.03.2013 року у справі №295/584/13-ц, у сумі 232842,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у сумі 3775,92 грн на корить держави.

У решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено та підписано 07.09.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя О. М. Дубовік