Вирок від 06 вересня 2026 р. у справі №276/933/26 — Хорошівський районний суд Житомирської області

Справа № 276/933/26

Провадження по справі№ 1-кп/276/129/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року с-ще Хорошів

Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Хорошівського районного суду Житомирської області кримінальне провадження №12026060490000270 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с-ща Іршанськ Житомирської області, громадянин України, українець, не судимий, не є особою з інвалідністю, не працюючий, не одружений, на утриманні осіб не має, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.122 КК України,

ВСТАНОВИВ :

04.05.2026 близько 23 години 30 хвилин, ОСОБА_4 перебував спільно з потерпілим ОСОБА_5 біля Іршанського водосховища Коростенського району, де між ними на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків виникла словесна суперечка.

В ході даної суперечки у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , під час якої ОСОБА_4 , перебуваючи в цьому ж місці та в цей час, реалізуючи свій злочинний умисел, наблизився спереду до ОСОБА_5 та кулаком правої руки наніс йому один удар в область носа, внаслідок чого потерпілий впав на землю, після чого ОСОБА_4 наніс ще два удари по обличчю потерпілого ОСОБА_5 .

Після цього, продовжуючи свої злочинні дії, без розриву в часі, ОСОБА_4 обома ногами стрибнув на ліву гомілку ОСОБА_5 , який на той час знаходився в положенні лежачи на спині, внаслідок чого заподіяв ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді: переломів латеральної (зовнішньої) та задньої кісточок лівої гомілки без зміщення, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, за критерієм тривалого розладу здоров`я.

Також, ОСОБА_4 під час нанесення ударів ОСОБА_5 заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді: синців в ділянках верхніх і нижніх повік правого і лівого очей, на переніссі і спинці носу; в ділянці лоба справа; в проекції лівого плечового суглобу, лівої ключиці та в нижній частині шиї зліва; забійних ран в ділянці лоба посередині і зліва; крововиливів під кон`юктивою правого і лівого очей, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав та в судовому засіданні показав, що 4 травня 2026 року близько 23 години він зустрівся із потерпілим та його знайомим ОСОБА_6 біля магазину «Полісся», після чого пішли до альтанки, розташованої біля Іршанського водосховища, де перебували протягом 1-2 годин. Перебуваючи поряд з ОСОБА_7 водосховищем у обвинуваченого виник словесний конфлікт з потерпілим, під час якого він наніс кулаком правої руки удар в обличчя потерпілого, потерпілий впав, вони почали боротися та обвинувачений наніс потерпілому ще два удари кулаком по обличчю. Також, під час штовханини обвинувачений наступив на ногу потерпілому, після чого їх знайомий ОСОБА_6 розборонив їх. Обвинувачений також пояснив, що після конфлікту вибачився перед потерпілим, через декілька днів як дізнався про наявність тілесних ушкоджень перевів на карту потерпілого 500 грн на придбання медичних препаратів, у вчиненому щиро розкаюється. Щодо цивільного позову обвинувачений зазначив, що позов у частині розміру матеріальної шкоди в розмірі 32379,70 грн визнає повністю, щодо розміру моральної шкоди визнає частково в розмірі заробітної плати потерпілого, а саме 8650 грн.

Вина обвинуваченого у вчинені інкримінованого йому злочину, крім показань обвинуваченого підтверджена також показаннями потерпілого ОСОБА_5 , який в судовому засіданні пояснив, що 4 травня 2026 року близько 22 години він зустрівся із знайомими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , з якими пішов до альтанки на Іршанське водосховище. Перебуваючи на вказаному водосховищі у нього виник словесний конфлікт із обвинуваченим ОСОБА_9 , під час якого ОСОБА_10 наніс удар кулаком в район його лівого ока, після чого потерпілий впав, а обвинувачений наніс ще декілька ударів по голові. Після цього ОСОБА_11 почав відтягувати обвинуваченого та в цей час обвинувачений пригнув на ліву ногу потерпілого в районі гомілки. Через декілька хвилин конфлікт припинився та він пішов до себе до дому, де по дорозі у нього набрякла нога та через день він звернувся до лікарні, в якій йому діагностували перелом кістки на лівій нозі. Потерпілий зазначив, що до 22 липня 2026 року перебував на лікуванні та не міг працювати, цивільний позов підтримав у повному обсязі, підтвердив, що обвинувачений намагався примиритися з ним, лише частково відшкодував йому шкоду в сумі 500 грн, щодо покарання поклався на розсуд суду.

Окрім показань обвинуваченого та потерпілого вина обвинуваченого у вчинені інкримінованого йому злочину підтверджується також сукупністю наданих і безпосередньо досліджених письмових доказів, які суд вважає належними та допустимими, зокрема:

- протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 07.05.2026, згідно якого ОСОБА_5 повідомив про нанесення йому 04.05.2026 близько 23 год. 30 хв. ОСОБА_9 тілесних ушкоджень у виді перелому лівої ноги;

- протоколом огляду місця події від 08.05.2026 з фототаблицею, відповідно до якого оглянуто територію поблизу Іршанського водосховища, де розташована дерев`яна альтанка, де відбувався конфлікт між потерпілими та обвинуваченим;

- протоколами слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_12 від 08.05.2026, за участю потерпілого ОСОБА_5 від 15.05.2026, за участю підозрюваного ОСОБА_4 від 19.05.2026, на яких зафіксовано механізм нанесення обвинуваченим удару кулаком руки в район обличчя потерпілому, від якого він впав, а також яким чином обвинувачений стрибнув на ліву ногу потерпілого під час конфлікту;

- висновками судово-медичної експертизи №138 від 12.05.2026, №142 від 18.05.2026, №147 від 22.05.2026, відповідно до яких у потерпілого виявлено синці в ділянках верхніх і нижніх повік правого і лівого очей, на переніссі і спинці носу, в ділянці лоба справа, в проекції лівого плечового суглобу, лівої ключиці та в нижній частині шиї зліва; забійних ран в ділянці лоба посередині і зліва; крововиливів під кон`юктивою правого і лівого очей, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я. Також у потерпілого виявлено перелом латеральної (зовнішньої) та задньої кісточок лівої гомілки без зміщення, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, за критерієм тривалого розладу здоров`я, вказані ушкодження утворилися від дії тупого твердого предмету, який мав надмірну механічну силу, що перевищила міцність кісток та могли утворитися за обставин, продемонстрованих потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 під час проведення слідчих експериментів з ними.

Таким чином, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину встановленою та доведеною, і його дії кваліфікує за ч.1 ст.122 КК України як умисні дії, які виразились у заподіянні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КПК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я потерпілого ОСОБА_5 .

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд керується положеннями ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини справи, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Суд зокрема враховує особу ОСОБА_4 , який раніше не судимий, характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно до положень ст.66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до положень ст.67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи наведені вище обставини, дані про особу обвинуваченого, з урахуванням думки прокурора і потерпілого, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства та призначає обвинуваченому покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, у виді обмеження волі в середніх межах санкції ч.1 ст.121 КК України із застосуванням вимог ст.75 КК України та звільненням обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням і покладанням на нього обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.

Клопотання про обрання запобіжного заходу під час судового розгляду не заявлено, тому у суду відсутні підстави для його застосування.

Питання долі речових доказів, суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз відсутні.

Відповідно до ст. 128 КПК України, ст. 1177 ЦК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого. Шкода завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Так, потерпілим ОСОБА_5 подано цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_4 про стягнення з останнього заподіяної матеріальної шкоди в сумі 32379,70 грн та моральної шкоди у розмірі 100000 гривень.

В обґрунтування поданого цивільного позову потерпілий ОСОБА_5 зазначає, що в результаті злочинних дій обвинуваченого йому було заподіяно фізичної, матеріальної та моральної шкоди. Матеріальна шкода складається з витрат на придбання ліків в сумі 2430,14 грн, витрат на обстеження (МРТ голови) – 1000 грн, витрати на придбання бензину для проїзду до медичного закладу – 2999,56 грн, а також втрачений дохід за травень-липень 2026 року в сумі 25950 грн.

Розмір завданої моральної шкоди цивільний позивач обґрунтовує тим, що дана подія завдала йому фізичного болю, призвела до порушення звичайного для потерпілого порядку організації життя та вимагає додаткових зусиль для його відновлення, у нього виникла проблема із спілкуванням із друзями та знайомими, а також страх за своє життя та здоров`я.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 цивільний позов визнав частково, зокрема, завдану матеріальну шкоду визнав повністю, а моральну шкоду на суму 8650 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до частин першої, другої статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 3 постанови від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(далі - Постанова № 4), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Якщо законодавством встановлені межі відшкодування моральної шкоди, суд визначає її розмір з урахуванням цих меж. (пункт 9 Постанови № 4).

Так, внаслідок вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, потерпілому ОСОБА_5 було заподіяно моральної шкоди, яка полягала у фізичних стражданнях внаслідок болю, душевних стражданнях внаслідок травм та розладу здоров`я, необхідності проведення лікування, обмеження у повсякденній діяльності, зокрема, спілкуванні з близькими та друзями.

Разом з тим, потерпілим ОСОБА_5 до цивільного позову не долучено доказів, які б підтверджували завдання йому моральної шкоди, що б оцінювались в розмірі 100000 грн, а такий розмір моральної шкоди на думку суду є завищеним.

Тому суд, виходячи з принципів виваженості, розумності й справедливості, враховуючи принцип співмірності завданої шкоди заявленій до відшкодування суми моральної шкоди, а також враховуючи те, що відшкодування моральної шкоди не може бути засобом збагачення, вважає що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди потерпілому ОСОБА_5 є такими, що підлягають частковому задоволенню у сумі 30000 грн, які слід стягнути із обвинуваченого ОСОБА_4 .

Щодо відшкодування матеріальної шкоди.

Відповідно до частини першої статті 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

У постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі N 311/2467/16-ц (провадження N 61-30575св18) зроблено висновок по застосуванню ч. 1 ст. 1195 ЦК України та вказано, що зі змісту цієї норми вбачається, що шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, складається з втраченого заробітку (доходу), додаткових витрат, викликаних необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. Тобто будь-які витрати, які стягуються на користь потерпілого на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язані з лікуванням та заходами, спрямованими на відновлення здоров`я. Специфіка шкоди, яка завдана здоров`ю, полягає також і в тому, що вона не може бути відшкодована в натурі та оцінена в грошовому еквіваленті. Саме тому об`єктом відшкодування буде не зазначена шкода, а лише майнові втрати, що зазнала фізична особа, внаслідок завдання цієї шкоди. До таких втрат законодавець відносить: а) заробіток (дохід), втрачений потерпілим внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності; б) додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Однак цей перелік є орієнтовним і у випадку, коли потерпілий має ще й інші втрати, які пов`язані з відповідним ушкодженням здоров`я, то він має право вимагати і їх відшкодування.

Як вбачається із матеріалів справи на придбання медикаментів, виробів медичного призначення, проведення обстеження потерпілого та придбання пального для відвідування ним медичного закладу понесено витрати в сумі 6429,70 грн. Понесені витрати підтверджуються відповідними чеками на придбання медикаментів, засобів догляду, палива, послуг проведених досліджень, а тому безпосередньо пов`язані із неправомірними діями відповідача та підлягають стягненню з нього, як відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров`я.

Оскільки відповідачем визнаються позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 32379,70 грн вказані обставини доказуванню не підлягають, а позовна заява в цій частині підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 349, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

У ХВ А Л И В :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 Кримінального кодексу України, і призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.ст. 75, 76 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання за ч.1 ст.122 КК України, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, а саме: періодично з`являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, а також повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази:

- копію довідки ЦМЛ №3047 від 07.05.2026, ДВД-диск із записом слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_5 – залишити в матеріалах кримінального провадження;

– рентген знімок від 06.05.2026, опис рентгенограми КНП «Хорошівська лікарня» від 09.05.2026 на ім`я ОСОБА_5 – повернути потерпілому ОСОБА_5 .

Цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заявлений потерпілим ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути із засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 матеріальну шкоду в розмірі 32379 (тридцять дві тисячі триста сімдесят дев`ять) гривень 70 копійок та моральну шкоду в сумі 30000 (тридцять тисяч) гривень.

В іншій частині цивільного позову – відмовити.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Хорошівський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя: ОСОБА_1