Вирок від 06 вересня 2026 р. у справі №159/5679/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/5679/26

Провадження № 1-кп/159/707/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026035550000205 від 07.08.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Кривлин Ковельського району Волинської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , розлученого, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ст.89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України,

ВСТАНОВИВ :

До Ковельського міськрайонного суду Волинської області 01.09.2026 в порядку ст.302 КПК України надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні.

До обвинувального акту додано підписані 27.08.2026:

- в присутності захисника ОСОБА_4 заяву підозрюваного ОСОБА_3 щодо визнання своєї винуватості у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні;

- заяву представника неповнолітніх (малолітніх) потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 та законного представника неповнолітніх (малолітніх) потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - ОСОБА_8 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні;

Згідно з вимогами ч.2 ст.382 КПК України суд вважає установленими такі обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження: «Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25.05.2026 № 146 курсанта навчального взводу навчальної батареї навчального дивізіону артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 , солдата ОСОБА_3 , з 25 травня 2026 року зараховано до списків особового складу частини.

Відповідно до наказу військової частини НОМЕР_1 від 05.07.2026 №187 вважати солдата ОСОБА_3 , курсанта навчального взводу навчальної батареї навчального дивізіону артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 , таким, що 05 липня 2026 року самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 .

Згідно з вимогами ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України, а громадяни України проходять військову службу відповідно до законодавства.

Відповідно до вимог ст. ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню. Кожна людина має право на особисту недоторканість та кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції та Законів України, не посягати на права та свободи, честь і гідність інших людей.

Перебуваючи на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 , солдат ОСОБА_9 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 1, 16, 49, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Однак, солдат ОСОБА_3 , перебуваючи на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , в порушення вищезазначених нормативно-правових актів вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Дізнанням встановлено, що рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 26.10.2016 ОСОБА_3 зобов`язано сплачувати аліменти на користь ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1000 (тисяча) гривень щомісячно, починаючи з 20.10.2016 і до досягнення дитиною повноліття.

Крім того, судовим наказом Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10.05.2024 ОСОБА_3 зобов`язано сплачувати аліменти на користь ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19.03.2024 і до досягнення дитиною повноліття.

Будучи ознайомленим із вказаними судовими рішеннями та знаючи про покладений на нього обов`язок щодо сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_6 в період з 01.01.2026 по 31.07.2026, та утримання сина ОСОБА_5 в період 01.12.2025 по 31.07.2026, ОСОБА_3 ухилявся від сплати вищевказаних коштів.

Так, ОСОБА_3 у вище зазначені періоди часу, будучи працездатним, не маючи жодних обмежень до фізичної праці та протипоказань по стану здоров`я, попередженим про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів, ігноруючи вимоги державних виконавців Ковельського ВДВС у Ковельському районі Волинської області ЛМУ МЮУ про необхідність виконання аліментних зобов`язань за рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 26.10.2016 та судовим наказом Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10.05.2024, порушуючи вимоги ст. 51 Конституції України, глави 15 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якими батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття та забезпечувати інтереси дітей, документів, які б свідчили про неможливість працевлаштування чи погіршення стану здоров`я у виконавчу службу не пред`являв, в центр зайнятості з приводу працевлаштування не звертався, у встановленому законом порядку інвалідом не визнаний, аліменти не виплачував, внаслідок чого за вказані вище періоди утворилась заборгованість по сплаті коштів на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_6 у розмірі 12 292 (дванадцять тисяч двісті дев`яносто дві) гривні 87 коп. та ОСОБА_5 у розмірі 39 500 (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот) гривень, що сукупно перевищує суму виплат за три місяці відповідних платежів».

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 злісно ухилився від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), тобто вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ч.1 ст.164 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Так, обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого є, згідно з п.6 ч.1 ст.67 КК України, вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини.

До обставин, що пом`якшують покарання, суд, відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України, відносить щире каяття обвинуваченого.

Суд враховує також те, що обвинувачений на диспансерному обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що досягнення визначеної ст.50 КК України мети покарання можливе шляхом застосування до ОСОБА_3 такого виду покарання як пробаційний нагляд.

Цивільний позов не заявлено, процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Враховуючи наведене, керуючись ст.373, 374 КПК України,

УХВАЛИВ :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, і призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки.

На підставі п.1-3 ч.2 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_3 обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації відповідно до ст.49-2 КВК України.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку надіслати учасникам кримінального провадження не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення.

Головуючий:ОСОБА_1