Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №340/6417/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 340/6417/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року (суддя Сагун А.В.)

у справі № 340/6417/25

за позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області

до ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача податковий борг в сумі 34284,66 грн. на користь Підвисоцької сільської територіальної громади.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується податковий борг з орендної плати з фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 50 18010900) в сумі 34284,66 грн. Оскільки податковий борг добровільно не сплачено, позивач просив стягнути його у судовому порядку на користь Підвисоцької сільської ТГ.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг з орендної плати з фізичних осіб в сумі 34284,66 грн.

Суд першої інстанції виходив з того, що податкове зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб визначено контролюючим органом згідно до податкового повідомлення-рішення, яке є чинним та не оскаржене відповідачем ні в адміністративному, ні в судовому порядку. Також контролюючим органом сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу. За встановлених у справі обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для звернення контролюючого орану до суду та стягнення з відповідача податкового боргу.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Скаржник вказує, що з метою встановлення підстав нарахування орендної плати за землю та виникнення у зв`язку з цим податкового боргу, 17.10.2025 ОСОБА_1 звернувся із запитом про надання відповідної інформації, на який Підвисоцькою територіальною громадою Голованівського району надано відповідь від 22.10.2025 №740 та повідомлено, що платниками орендної плати є землекористувачі, які користуються земельними ділянками на підставі договорів оренди, що зареєстровані у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». За даними, наявними у сільській раді, у громадянина ОСОБА_1 відсутні земельні ділянки, які перебувають в користуванні згідно з договорами оренди землі. Відповідач зазначає про відсутність підстав для задоволення позову у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не є землекористувачем земельної ділянки в розумінні вимог чинного законодавства, ніколи не набував права користування землею, а тому не зобов`язаний був сплачувати будь-яку орендну плату. Також відповідач повідомляє, що Підвисоцькою територіальною громадою Голованівського району позивачеві не подавався перелік орендарів, з якими укладено договори оренди, в якому його визначено орендарем земельної ділянки.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 КАС України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, за даними контролюючого органу за відповідачем - ОСОБА_1 рахується податковий борг з орендної плати з фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 50 18010900), який визначений станом на 31.05.2025 в сумі 34284,66 грн.

Згідно долученої до матеріалів справи роздруківки з ІКП за платежем 50 18011900 (орендна плата з фізичних осіб) по платнику ОСОБА_2 :

Станом на 31.12.2024 – рахується недоїмка в розмірі 47300,00 грн.

28.02.2025 нараховано 26590,30 грн за податковим повідомленням-рішенням №431406-2407-1128-UA35020170000076448 від 30.05.2024;

01.05.2025 зменшено боргу минулих років за податковим повідомленням-рішенням №289584-2407-1128 - платіжне доручення №5086474SB від 13.12.2019, на суму 51,61 грн;

01.05.2025 зменшено боргу минулих років за податковим повідомленням-рішенням №289584-2407-1128 - платіжне доручення №4909413813 від 13.12.2023, на суму 21948,39 грн;

01.05.2025 нараховано пені за період з 30.04.2023 по 01.05.2025 на податкове повідомлення-рішення №289584-2407-1128 від 03.10.2022 в сумі 6259,10 грн;

01.05.2025 зменшено боргу минулих років за податковим повідомленням-рішенням №3029440-2407-1128 - платіжне доручення №4909413813 від 13.12.2023, на суму 3701,61 грн;

01.05.2025 нараховано пені за період з 22.10.2023 по 01.05.2025 на податкове повідомлення-рішення №3029440-2407-1128 від 05.05.2023 в сумі 802,78 грн;

01.05.2025 зменшено боргу минулих років за податковим повідомленням-рішенням №3029440-2407-1128 - платіжне доручення №4910838401 від 02.10.2024, на суму 21598,39 грн;

01.05.2025 нараховано пені за період з 22.10.2023 по 01.05.2025 на податкове повідомлення-рішення №3029440-2407-1128 від 05.05.2023 в сумі 4684,09 грн;

01.05.2025 погашено недоїмки за податковим повідомленням-рішенням №431406-2407-1128- UA35020170000076448 - платіжне доручення №4910838401 від 02.10.2024, на суму 4051,61 грн.

Звертаючись до суду з цим позовом, контролюючий орган зазначив, що податковий борг у визначеній позивачем сумі 34284,66 грн. виник внаслідок несплати узгодженого грошового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом з орендної плати з фізичних осіб на підставі податкового повідомлення-рішення від 30.05.2024 №431406-2407-1128-UA35020170000076448 (строк сплати до 28.02.2025) на суму 26590,30 грн. та нарахованої відповідно до ст.129 ПК України пені станом на 09.09.2025 у розмірі 11745,97 грн.

Позивач вказує, у зв`язку з частковою сплатою залишок боргу за податковим повідомленням-рішенням від 30.05.2024 №431406-2407-1128-UA35020170000076448 становить 22538,69 грн.

15.04.2025 позивачем сформована податкова вимога форми «Ф» №0005130-1305-1128, яка надіслана рекомендованим поштовим відправленням на податкову адресу відповідача 14.05.2.2025 та вручена йому 21.05.2025 (а.с.6).

Відповідно до детального розрахунку суми податкового боргу до податкової вимоги розмір податкового боргу 73890,00 грн. складається з орендної плати з фізичних осіб 73890,00 грн. - податкового зобов`язання, до якого увійшла сума 26590,30 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 30.05.2024 №431406-2407-1128-UA35020170000076448.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг – сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити розраховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення - рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 58.3 статті 58 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Положеннями ст. 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

За правилами п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.3, 59.4 ст.59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно пп. 95.1 та 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом з`ясування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо.

При цьому питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкові повідомлення-рішення суб`єкта владних повноважень, згідно з якими відповідні зобов`язання визначено, не є предметом дослідження у справі.

Аналогічний висновок вказано Верховним Судом у постанові від 22.06.2023 у справі №380/783/21.

Наявні у справі докази свідчать, що податкове повідомлення-рішення від 30.05.2024 №431406-2407-1128-UA35020170000076448 на суму 26590,30 грн. направлено на адресу відповідача 21.07.2025 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, отримано відповідачем 30.07.2025 (а.с.5).

Доказів оскарження вищенаведеного податкового повідомлення-рішення судом не встановлено. Отже, з огляду на дату вручення відповідачеві цього податкового повідомлення-рішення від 30.05.2024 №431406-2407-1128-UA35020170000076448 граничний строк сплати нарахованої суми грошового зобов`язання 26590,30 грн. – 09.08.2025, а не 28.02.2025 як зазначено контролюючим органом.

За таких обставин відображення в ІКП суми грошового зобов`язання 26590,30 грн., визначеного податковим повідомленням-рішенням від 30.05.2024 №431406-2407-1128-UA35020170000076448, як недоїмки станом на 28.02.2025, а з урахуванням сплачених відповідачем коштів – суми 22538,69 грн. як недоїмки станом на 31.05.2025 є безпідставним.

Таким чином, оскільки до 09.08.2025 вказана сума 26590,30 грн. в силу наведених вище правових норм не може вважатися податковим боргом, відповідно, у позивача відсутні підстави для вчинення дій щодо її стягнення.

З огляду на те, що фактично у сформованій позивачем у податковій вимогі від 15.04.2025 № 0005130-1305-1128 сума податкового боргу 78890,00 грн. визначена з урахуванням суми 26590,30 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 30.05.2024 №431406-2407-1128-UA35020170000076448, яка ще не набула статусу податкового боргу, така податкова вимога не може вважатися вчиненням контролюючим органом дій, які є передумовою для стягнення з платника податку податкового боргу.

До того ж суд апеляційної інстанції враховує, що позивачем в установленому порядку не доведено наявність орендних відносин відповідача з Підвисоцькою сільською територіальною громадою, на користь якою позивач просить стягнути з відповідача податковий борг по орендній платі.

Подана суду відповідь на запит від 05.09.2025 щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податку про реєстраційні дані фізичної особи – платника податку ОСОБА_1 (а.с.5), з огляду на її зміст, не є доказом статусу відповідача як користувача земельними ділянками на території Підвисоцької сільської територіальної громади на підставі відповідного договору (договорів) оренди землі, зареєстрованого (зареєстрованих) відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Інші докази позивачем не подані, з матеріалів справим не вбачаються.

Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у позивача не виникло права для звернення до суду із даним позовом про стягнення з відповідача суми податкового боргу в сумі 34284,66 грн. на користь Підвисоцької сільської територіальної громади, тому правові підстави для задоволення позову відсутні.

Судом першої інстанції не повно встановлені обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спірних правовідносин і відповідно до ст. 317 КАС України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.311, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року у справі №340/6417/25 скасувати, ухвалити нове рішення.

В позові відмовити. змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко

суддя Т.І. Ясенова