Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №160/1456/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/1456/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року (суддя Турлакова Н.В.) у справі №160/1456/26 за позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог ст. 9,43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн), встановленого Законами України “Про Державний бюджет України на 2024 рік”, “Про Державний бюджет України на 2025 рік”, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2024 та станом на 2025 роки, для перерахунку пенсії з 1 лютого 2024 року та з 01 липня 2025 року.

- зобов`язати Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2024 року та станом на 18.06.2025 року, у відповідності до вимог ст. 9, 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” із

обов`язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн.), встановленого Законами України “Про Державний бюджет України на 2024 рік”, “Про Державний бюджет України на 2025 рік”, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою, та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2024 рік та станом на 2025 рік, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 1 лютого 2024 року та з 01 липня 2025 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262-ХІІ. Вважаючи, що розмір грошового забезпечення військовослужбовців повинен зрости через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, та з урахуванням скасування у судовому порядку постанови КМУ №481, позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив підготувати та надати до ГУ ПФУ оновлену довідку про розмір його грошового забезпечення, станом на 01.01.2024 та 18.06.2025 року (дата набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/29450/24), проте відповідач відмовив позивачу, посилаючись на відсутність підстав для надання оновлених довідок про розмір його грошового забезпечення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції фактично виходив з того, що 20.05.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 за № 481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704", якою була визначена стала величина (1762 гривні) для розрахунку грошового забезпечення.

Суд зазначив, що виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами пункт 2 Постанови № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови № 704 в частині, що суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу, а саме закону про Державний бюджет України на відповідний рік не підлягає застосуванню як такий, що є протиправним і таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.

Судом також прийнято до уваги, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 320/29450/24, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано протиправним та нечинним п.2 постанови КМУ №481 від 12.05.2023, яким було внесено зміни до пункту 4 постанови КМУ №704.

Суд врахував, що згідно з ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

З цих підстав суд першої інстанції зазначив, що з 18.06.2025, з дати набрання чинності судовим рішенням у справі № 320/29450/24, діє пункт 4 Постанови № 704 в редакції до змін, внесених Постановою № 481, та розрахунковою величиною для визначення посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням є не стала розрахункова величина (1 762,00 грн), а розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у відповідача наявний обов`язок видати позивачу оновлену довідку про розмір грошового забезпечення, визначеного з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня кожного календарного року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що у спірному випадку не виникло підстав для видачі довідки для перерахунку пенсії, оскільки такі довідки видаються у випадку збільшення грошового забезпечення військовослужбовців чого у спірному випадку не відбулося.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Представник позивача звернулась до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції із заявою від 16.12.2025 року, в якій просила підготувати та надати до ГУ ПФУ нові довідки про розмір грошового забезпечення позивача, станом на 01.01.2024 для проведення з 01.02.2024 перерахунку основного розміру пенсії та станом на 18.06.2025 для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.07.2025.

Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції листом від 22.12.2025 року № 3.3./1799-2025/С-1592 повідомило, що розміри посадових окладів та окладів за спеціальним званням залишилися без змін та станом на 01.01.2024 виплачувались виходячи з розрахункової величини 1762 грн. З огляду на відсутність змін у структурі грошового забезпечення з 01.01.2024, підстав для надання довідки про його розмір з метою перерахунку пенсії – немає.

Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII.

Так, згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, за загальним правилом перерахунку підлягають раніш призначення за цим Законом пенсії у випадку підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Спеціальним Законом № 2011-ХІІ установлені основні засади визначення грошового забезпечення, яке за своєю природою є сукупністю гарантованих державою виплат, які надаються військовослужбовцям за виконання ними військових обов`язків, та визначено його складові такі як основні виплати (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років), додаткові виплати (підвищення посадового окладу, різноманітні надбавки, доплати та винагороди постійного характеру, а також премія) та одноразові виплати (винагороди та допомоги, які надаються за певних обставин).

Так, стаття 9 цього Закону врегульовує питання про грошове забезпечення військовослужбовців та передбачає, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (частина перша статті 9).

Цією ж нормою Закону № 2011-ХІІ визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина друга статті 9). Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (частина третя статті 9).

Частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-ХІІ установлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

З аналізу вказаних положень Закону вбачається, що встановлення розміру грошового забезпечення військовослужбовців делеговано Уряду.

30 серпня 2017 року КМУ було прийнято Постанову № 704, якою, серед іншого, було встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2). Розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 (пункт 4).

Відповідними постановами КМУ вносилися зміни до Постанови № 704, зокрема 12 травня 2023 року Уряд прийняв Постанову № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704», якою постановив:

« 1. Скасувати підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (Офіційний вісник України, 2018 р., № 20, ст. 662).

2. Внести зміну до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374), виклавши абзац перший в такій редакції:

« 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

3. Установити, що видатки, пов`язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів».

Таким чином, з дня набрання чинності Постановою №481 (20 травня 2023 року) Кабінет Міністрів України запровадив сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання 1762 грн.

В свою чергу, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови №481 про внесення змін до пункту 4 Постанови №704.

Разом з тим, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 липня 2026 року у справі №320/29450/24 було задоволено касаційну скаргу Кабінету Міністрів України, скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову про визнання дій неправомірними та зобов`язання скасувати пункт 2 Постанови № 481 про внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Верховний Суд у вказаній справі зробив висновок про те, що саме Уряд наділений повноваженнями встановлювати розмір грошового забезпечення військовослужбовцям (зокрема, базової величини).

Суд апеляційної інстанції, у спірному випадку, не може погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами пункт 2 Постанови № 481, стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови № 704, не може бути застосованим, як такий, що суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу, а саме закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Так, у випадку прийняття постанови №481 Уряд визначив базову величину для розрахунку грошового забезпечення, яка не стосувалася розміру прожиткового мінімуму, а відповідно і не могла суперечити законам про Державний бюджет України на відповідні роки, в частині встановленого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, оскільки Кабінет Міністрів України має право встановлювати розмір грошового забезпечення, що прямо визначено Законом №2011-ХІІ, скористався своїми повноваження та Постановою №481, яка і на теперішній час є чинною, встановив базову величину для розрахунку грошового забезпечення, то відсутні підстави стверджувати про підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, як підстави для перерахунку раніш призначених пенсій, на чому наполягав позивач.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що у спірному випадку у відповідача були відсутні підстави для видачі позивачу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, як станом на 01.01.2024 так і станом на 18.06.2025 (заявлені позовні вимоги), оскільки не настали обставини, з якими Закон пов`язує підстави для перерахунку раніш призначених пенсій.

Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст.317, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції – задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року у справі №160/1456/26 – скасувати та ухвалити нову постанову.

В задоволенні позову ОСОБА_1 – відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя О.В. Головко

суддя І.Ю. Добродняк