Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №480/8379/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 р. Справа № 480/8379/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Семененко М.О. , Подобайло З.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Прилипчук О.А.) від 03.02.2026 по справі № 480/8379/25

за позовом Головного управління ДПС у Сумській області

до ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління ДПС у Сумській області, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив стягнути зі ОСОБА_1 податковий борг:

з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 123518, 30 грн. на р/р UА028999980333129341000018530, отримувач ГУК Сум.обл/Конотопська МТГ/11010500, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП);

з військового збору що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 10 264,86 грн на р/р UА718999980313060137000018001 отримувач ГУК Сум.обл/Сумська обл/11011001, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП);

з платежу - адміністративні штрафи та інші санкції у сумі 1 020,00 грн на р/р UА078999980314060542000018530, отримувач ГУК Сум.обл/Конотопська МТГ/21081103, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП);

з платежу - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у сумі 31,78 грн на р/р UА458999980314090512000018530, отримувач ГУК Сум.обл/Конотопська МТГ/18010300, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАГІ).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що станом на 07.10.2025 у відповідача наявний податковий борг на загальну суму 134834,94 грн. Вказана заборгованість у добровільному порядку не сплачена, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 03.02.2026 по справі № 480/8379/25 позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг:

з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 123 518 (сто двадцять три тисячі п`ятсот вісімнадцять) грн 30 коп. на р/р UА028999980333129341000018530, отримувач ГУК Сум.обл/Конотопська МТГ/11010500, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП);

з військового збору що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 10 264,86 грн на р/р UА718999980313060137000018001 отримувач ГУК Сум.обл/Сумська обл/11011001, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП);

з платежу - адміністративні штрафи та інші санкції у сумі 1 020 (одна тисяча двадцять) грн 00 коп. на р/р UА078999980314060542000018530, отримувач ГУК Сум.обл/Конотопська МТГ/21081103, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП);

з платежу - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у сумі 31 (тридцять одна) грн 78 коп. на р/р UА458999980314090512000018530, отримувач ГУК Сум.обл/Конотопська МТГ/18010300, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що Головним управлінням ДПС у Сумській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - платника податків - Відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти декларування та оподаткування отриманих доходів, за результатами якої складено акт від 29.04.2025 № 3944/18-28-24-04/2811801037/96. Вказує, що на підставі зазначеного акта перевірки Головним управління ДПС у Сумській області прийнято прийняті податкові повідомлення-рішення: - від 30.05.2025 № 548718282404, яким відповідачу нараховане грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 340,00 грн (штрафна санкція). - від 30.05.2025 № 548618282404, яким відповідачу нараховані грошові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 123 178,30 грн у тому числі за податковими зобов`язаннями - 111 980,27 грн, за штрафними санкціями - 11 198,03 грн. - від 30.05.2025 № 548518282404, яким відповідачу нараховані грошові зобов`язання з військового збору, шо сплачується фізичними особами за результатами річного декларування па загальну суму 10 264,86 гри у тому числі за податковими зобов`язаннями - 9 331,69 грн, штрафними санкціями - 933,17 грн. - від 30.05.2025 № 548418282404, яким відповідачу нараховане грошове зобов`язання з платежу - адміністративні штрафи та інші санкції у сумі 1 020,00 грн (штрафна санкція). Зазначає, що про існування зазначених податкових повідомлень - рішень відповідач не знав, їх не отримував, а тому і не мав можливості їх оскаржити у судовому чи адміністративному порядку. Посилається на те, що на момент прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, які були предметом дослідження в суді першої інстанції та фактично стали підставою прийняття оскаржуваного рішення сума прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку/

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення..

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Сторони про розгляд справи в порядку письмового провадження повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач є платником податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України.

Станом на 07.10.2025 року за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 134834,94 гри, з них:

- 123 518,30 гри з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (111980,27 грн - основний платіж, 11538,03 грн - штрафні санкції);

- 10264,86 грн з військового збору що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (9331,69 грн - основний платіж, 933,17 грн - штрафна санкція);

- 1020,00 грн з адміністративних штрафів та інших санкцій (штрафна санкція);

- 31,78 грн з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості (основний платіж) (а.с. 5, 6-9).

Також судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДПС у Сумській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти декларування та оподаткування отриманих доходів, за результатами якої складено акт від 29.04.2025 № 3944/18-28-24-04/2811801037/96 (а.с. 10-15).

На підставі зазначеного акта перевірки Головним управління ДПС у Сумській області прийнято прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 30.05.2025 № 548718282404, яким відповідачу нараховане грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 340,00 грн (штрафна санкція) (а.с. 20);

- від 30.05.2025 № 548618282404, яким відповідачу нараховані грошові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 123178,30 грн у тому числі за податковими зобов`язаннями - 111980,27 грн, за штрафними санкціями - 11198,03 грн (а.с. 19);

- від 30.05.2025 № 548518282404, яким відповідачу нараховані грошові зобов`язання з військового збору, шо сплачується фізичними особами за результатами річного декларування па загальну суму 10264,86 гри у тому числі за податковими зобов`язаннями - 9331,69 грн, штрафними санкціями - 933,17 грн (а.с. 18);

- від 30.05.2025 № 548418282404, яким відповідачу нараховане грошове зобов`язання з платежу - адміністративні штрафи та інші санкції у сумі 1020,00 грн (штрафна санкція) (а.с. 17).

Також відповідачу контролюючим органом нараховане податкове зобов`язання з платежу - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості на підставі податкового повідомлення-рішення від 30.04.2025 № 0163 804-2406-1820-UА59020070000032449 на суму 94,07 грн за 2024 рік (а.с. 22), залишок несплаченого податкового зобов`язання становить 31,78 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення у судовому чи адміністративному порядку відповідачем не оскаржувались.

ГУ ДПС у Сумській області на адресу відповідача направлена податкова вимога форми “Ф” від 12.08.2025 № 0005056-1303-1828 (а.с. 33), яка повернута з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 23).

Враховуючи, що вказана заборгованість у добровільному порядку не сплачена, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки доказів сплати узгодженого зобов`язання відповідачем не надано, наявні підстави для стягнення податкового боргу.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням доводів сторін та висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (надалі – ПК України) податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків.

За визначенням підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Пунктом 42.1, 42.2 статті 42 ПК України визначено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Положеннями пункту 59.1. статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, пункт 59.5 цієї статті передбачає, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судовим розглядом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Сумській області на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, пп. 69.351 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України від 12.05.2022 № 2755-VI, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи – платника податків ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти декларування та оподаткування отриманих доходів, за результатами якої складено акт від 29.04.2025 № 3944/18-28-24-04/ НОМЕР_1 /96.

Акт перевірки направлявся відповідачу за адресою – АДРЕСА_2 (поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням про вручення, однак повернулись з поштового відділення із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується довідкою «ф-20» Укрпошти про причини повернення.

На підставі зазначеного акта перевірки Головним управління ДПС у Сумській області прийнято прийняті податкові повідомлення рішення (далі – ППР): від 30.05.2025 № 548718282404, яким відповідачу нараховане грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 340,00 грн (штрафна санкція); від 30.05.2025 № 548618282404, яким відповідачу нараховані грошові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 123 178,30 грн у тому числі за податковими зобов`язаннями – 111 980,27 грн, за штрафними санкціями – 11 198,03 грн; від 30.05.2025 № 548518282404, яким відповідачу нараховані грошові зобов`язання з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 10 264,86 грн у тому числі за податковими зобов`язаннями – 9 331,69 грн, за штрафними санкціями – 933,17 грн; від 30.05.2025 № 548418282404 яким відповідачу нараховане грошове зобов`язання з платежу – адміністративні штрафи та інші санкції у сумі 1 020,00 грн (штрафна санкція).

Податкові повідомлення-рішення від 30.05.2026 № 548718282404, № 548618282404, № 548518282404, № 548418282404 направлялись відповідачу за адресою – АДРЕСА_2 поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням про вручення, однак повернулись з поштового відділення із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується довідкою «ф-20» Укрпошти про причини повернення.

Також відповідачу контролюючим органом нараховане податкове зобов`язання з платежу - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості на підставі податкового повідомлення-рішення від 30.04.2025 № 0163804-2406-1820-UA59020070000032449 на суму 94,07 грн за 2024 рік, залишок несплаченого податкового зобов`язання згідно даного ППР становить 31,78 гривень.

Податкове повідомлення-рішення від 30.04.2025 № 0163804-2406-1820-UA59020070000032449 отримано відповідачем 13.06.2025.

Також судовим розглядом встановлено, що ГУ ДПС у Сумській області на адресу відповідача направлена податкова вимога форми “Ф” від 12.08.2025 № 0005056-1303-1828 (а.с. 33), яка повернута з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 23).

Надаючи оцінку доводам апелянта в частині того, що він не був обізнаний про проведення перевірки та йому не вручалися податкові повідомлення-рішення рішення, на підставі яких виник податковий борг, колегія суддів зазначає, що згідно пунктів 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно із пунктом 42.5 статті 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційною адміністративного суду у складі Верховною Суду у постанові від 23.05.2022 у справі № 810/3116/18 зазначено, що відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

У постанові від 09.10.2018 у справі № 820/1864/17 Верховний Суд дійшов висновку щодо застосування норми матеріального права - статті 42 ПК України та зазначив, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Враховуючи, що податкові повідомлення-рішення та податкова вимога були направлені за місцем реєстрації відповідача, такі документи в розумінні пункту 42.2 статті 42 ПК України вважаються належним чином врученими платнику.

Також колегія суддів зазначає, що у межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань. Оцінка податкового правопорушення, встановленого за результатами податкової перевірки відповідача, на підставі якої контролюючим органом прийнятий акт індивідуальної дії, має здійснюватися судом у провадженні за позовом платника податків про оскарження такого акту індивідуальної дії, зокрема податкового повідомлення-рішення.

У спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.

Колегія суддів наголошує, що в межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань, що визначені (нараховані) платнику податковим повідомленням - рішенням. Правомірність та правильність такого нарахування має здійснюватися судом також у провадженні саме за позовом платника податків про оскарження податкових повідомлень-рішень, або у межах справи про стягнення податкового боргу, де заявлено зустрічний позов.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі № 2340/4023/18, від 05.03.2020 у справі № 804/8630/16, від 27.06.2023 у справі № 480/13804/21, від 21.01.2024 у справі № 300/2859/22, від 08.08.2024 у справі № 440/18128/21, від 13.02.2025 у справі № 580/871/24 та інших.

Відповідачем доказів оскарження вказаних вище податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги в адміністративному чи судовому порядку не надано та судом таких обставин не встановлено.

Отже, посилання апелянта на необізнаність про проведення податкової перевірки та не отримання податкових повідомлень-рішень не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки стосуються виключно правомірності визначення контролюючим органом податкового зобов`язання.

Такі доводи не є предметом судового дослідження у цій справі, предметом якої є наявність передбачених законом підстав для стягнення узгодженого податкового боргу, зокрема встановлення факту узгодженості грошового зобов`язання, його несплати у визначений законом строк та дотримання контролюючим органом процедури звернення до суду.

Враховуючи, що існування податкового боргу відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунком податкового боргу, інтегрованою карткою платника, та не спростована апелянтом, крім того, на даний час податкова заборгованість є узгодженою, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Головного управління ДПС у Сумській області щодо стягнення з відповідача податкового боргу.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті судового рішення у цій справі, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи сторін отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.02.2026 по справі № 480/8379/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий

Судді(підпис) (підпис) М.О. Семененко З.Г. Подобайло