Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №541/3670/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

Суд: Другий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: реєстрації та обмеження пересування і вільного вибору місця проживання, з них:

Дата: 03 вересня 2026 р.

Справа: №541/3670/25

Суддя: Фоміна Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 р. Справа № 541/3670/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Фоміної Л.О.,

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.2026, головуючий суддя І інстанції: І.Г. Ясиновський, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 541/3670/25

за позовом ОСОБА_1

до Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач, апелянт) звернувся до суду з позовом до Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області (далі – ЦНАП Виконкому Миргородської міськради, відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати рішення реєстратора центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Миргородської міської ради від 12.08.2025 року про відмову у знятті ОСОБА_1 з зареєстрованого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати реєстратора центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Миргородської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.08.2025 року та прийняти рішення стосовно зняття ОСОБА_1 з зареєстрованого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що посилання представника відповідача на п. п. 3, 4 ст. 5 Закону України «Про надання електронних публічних послуг», як на підставу для відмови в знятті з реєстрації є незрозумілим та таким, що не узгоджуються зі змістом поданої ним заяви та доданих до неї документів, оскільки згідно акту № 589/03-24 діти фактично не проживають разом із батьком за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19 вересня 2025 року матеріали адміністративної справи ОСОБА_1 до виконавчого комітету Миргородської міської ради в особі відділу Центру надання адміністративних послуг про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії передано на розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.2026 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області (вул. Незалежності, буд.17, м. Миргород, Полтавська область, 37600, ідентифікаційний код 04057468) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року у справі № 541/3670/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що висновки суду щодо ненадання позивачем згоди другого з батьків на зняття із зареєстрованого місця проживання дітей, не узгоджуються з обґрунтуваннями позивача по справі, оскільки позивач повідомив суд, що не підтримує відносини з колишньою дружиною та не має можливості надати таку згоду. Позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав, оскільки не має змоги вирішити добровільно з матір`ю дітей питання реєстрації дітей за її адресою проживання. Суд не врахував посилання позивача на те, що він позбавлений можливості розпорядитися власним майном, вирішити питання соціально-економічного забезпечення особи з інвалідністю, оскільки в належному йому на праві власності житлі зареєстровані малолітні та неповнолітні діти. Позивач не мав на увазі порушення прав дітей, а лише вказував на те, що фактичне місце проживання дітей має узгоджуватися з юридичним фактом реєстрації їх за певною адресою. Висновки суду в частині можливостей позивача надати документи від матері дитини, не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до ч. 4 ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

На підставі положень ч. 1 ст. 308, п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, дійшла таких висновків.

Судом встановлено такі обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач є батьком неповнолітніх та малолітніх дітей, а саме: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які в свою чергу також зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що сторонами не заперечується.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 23.01.2025 у справі № 541/4552/24 позов ОСОБА_1 задоволено.

Шлюб зареєстрований 17 липня 2013 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженцем м. Миргород, Полтавська область, рнокпп НОМЕР_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженкою с. Цвітне Поле, Чистоозерний район, Новосибірська область, Російська Федерація, рнокпп НОМЕР_2 , у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Миргороду реєстраційної служби Миргородського міськрайонного управління юстиції у Полтавській області, актовий запис №164 розірвано.

Судовим наказом Миргородським міськрайонним судом Полтавської області від 17.01.2025 у справі № 541/148/25 стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженцем м. Миргород, Полтавська область, рнокпп НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженкою с. Цвітне Поле, Чистоозерний район, Новосибірська область, Російська Федерація, рнокпп НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , аліменти на утримання 4-х (чотирьох) дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/2 (половини) усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи стягнення з 10.01.2025, і до досягнення кожною дитиною повноліття.

З акта підтвердження фактичного місця проживання особи (осіб) № 589/03-24 від 08.09.2025 вбачається, що діти: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 фактично не проживають разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 .

12.08.2025 позивач звернувся до Виконавчого комітету Миргородської міської ради із заявами про зняття із задекларованого / зареєстрованого місця проживання (перебування) себе та його дітей за вх. №№ 651, 652, 654, 653, 655.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 № 655 від 12.08.2025 у знятті із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) відмовлено на підставі п.п. 3 п. 87 Постанови КМУ № 265, п.п. 3, 4 статті 5 Закону України «Про надання електронних публічних послуг», оскільки за вказаною адресою зареєстроване місце проживання неповнолітніх, малолітніх дітей.

За результатами розгляду заяв № 651, 652, 653, 654 від 12.08.2025 у знятті із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) дітей відмовлено на підставі п. 51, п.п.3 п. 87, оскільки відсутня згода матері.

Позивач не погоджуючись із рішенням про відмову у знятті його із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), звернувся до суду із цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що у разі зняття із зареєстрованого місця проживання одного з батьків, що зареєстрований разом із своїми дітьми за однією адресою, зняття із місця проживання батька дитини, яка не досягла 14 років, знімається разом з такою дитиною за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування). Чинним законодавством передбачено право одного з батьків у разі відсутності згоди іншого вирішити це питання в судовому порядку. При вирішенні судом даного роду справ підлягає з`ясуванню питання, чи була вказана відмова одного з батьків безпідставною, або ж вона викликана певними обставинами. Суд першої інстанції зазначив, що з матеріалів справи вбачається, що позивач до заяв про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) дітей не надав згоду другого з батьків. Також до суду не надано відмови матері на надання згоди на зняття із за задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) дітей. Суд зауважив, що рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 23.01.2025 у справі № 541/4552/24 не встановлено місце проживання дітей, вказане питання не досліджувалось судом в рамках цивільної справи про розірвання шлюбу. З приводу посилання позивача на акт підтвердження фактичного місця проживання особи (осіб) № 589/03-24, з якого вбачається, що діти: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 фактично не проживають разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 , суд зазначив, що вказаний доказ не є достатнім з огляду на те, що матеріали справи не містять жодних відомостей про фактичну адресу проживання його дітей. Подання вказаного акту, не нівелює обов`язок заявника надати письмову згоду другого з батьків, що надається у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків, або рішення суду/органу опіки та піклування в якому встановлено місця проживання дітей у разі зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для відмови в задоволенні позовних вимог, однак вважає за необхідне змінити судове рішення з мотивів та підстав його прийняття.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положеннями п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України встановлено, що суб`єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

За змістом ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Із матеріалів справи встановлено, що позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення реєстратора центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Миргородської міської ради від 12.08.2025 про відмову у знятті ОСОБА_1 із зареєстрованого місця проживання та зобов`язати реєстратора центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Миргородської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.08.2025 і прийняти рішення стосовно зняття ОСОБА_1 з зареєстрованого місця проживання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адміністративні послуги» від 06.09.2012 № 5203-VI (далі – Закон № 5203-VI):

1) адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб`єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або здійснення обов`язків такої особи відповідно до закону;

2) суб`єкт звернення - фізична особа, юридична особа, яка звертається за отриманням адміністративних послуг;

3) суб`єкт надання адміністративної послуги - орган виконавчої влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, державний реєстратор, суб`єкт державної реєстрації, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги.

За змістом ч. 1 ст. 9 Закону № 5203-VI адміністративні послуги надаються суб`єктами надання адміністративних послуг безпосередньо або через центри надання адміністративних послуг.

Згідно з ч. 3 ст. 10 Закону № 5203-VI суб`єкт надання адміністративних послуг надає адміністративну послугу, а центр надання адміністративних послуг забезпечує організацію надання такої послуги у найкоротший строк та за мінімальної кількості відвідувань суб`єктом звернення.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону № 5203-VI центр надання адміністративних послуг - це постійно діючий робочий орган або виконавчий орган (структурний підрозділ) органу місцевого самоврядування або місцевої державної адміністрації, що зазначені у частині другій цієї статті, в якому надаються адміністративні послуги згідно з переліком, визначеним відповідно до цього Закону.

За змістом п. 7 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» від 05.11.2021 № 1871-IX (далі – Закон № 1871-IX) орган реєстрації - виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, який на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради, забезпечує формування та ведення реєстру територіальної громади, облік задекларованого місця проживання/зміну місця проживання особи.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону № 1871-IX орган реєстрації здійснює: 1) формування та ведення реєстру територіальної громади; 2) реєстраційні дії та внесення інформації за результатами їх вчинення до відповідного реєстру територіальної громади; 3) передачу інформації про реєстраційну дію до відомчої інформаційної системи з подальшим внесенням інформації до Єдиного державного демографічного реєстру.

Пунктом 3 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265, (далі – Порядок № 265) передбачено, що декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради.

Відповідно до п. 69 Порядку № 265 посадова особа органу реєстрації або адміністратор центру надання адміністративних послуг перевіряє належність паспортного документа особі, що його подала, його дійсність, правильність заповнення заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання та наявність документів, необхідних для зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), про що зазначена посадова особа робить відповідний запис у заяві. Посадова особа органу реєстрації у день звернення особи, її законного представника (представника) або в день отримання документів від центру надання адміністративних послуг, представника спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту: приймає рішення про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання або про відмову у знятті із задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи.

З аналізу вищезазначених правових норм вбачається, що суб`єктом надання адміністративної послуги зі зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) в розумінні норм Закону № 1871-IX та положень Порядку № 265 є орган реєстрації, тобто виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, який на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради, забезпечує формування та ведення реєстру територіальної громади, облік задекларованого місця проживання/зміну місця проживання особи, і саме посадова особа органу реєстрації відповідно до Порядку № 265 приймає рішення про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання або про відмову у знятті із задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи.

У матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 від 12.08.2025 про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), із якої вбачається, що вона адресована органу реєстрації – Виконавчому комітету Миргородської міської ради.

Отже, в межах цієї справи Центр надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області не приймав рішення про відмову у реєстрації місця проживання (перебування) позивача, оскільки такий не є суб`єктом надання адміністративної послуги з реєстрації, тобто не є органом реєстрації, а є лише надавачем адміністративної послуги з формування (прийому, передачі на розгляд) заяв щодо реєстрації місця проживання (перебування).

Із вищезазначеного вбачається, що позов пред`явлено до неналежного відповідача.

Колегія суддів зауважує, що за змістом ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 48 КАС України якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Згідно з ч. 7 ст. 48 КАС України заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Із вищезазначених правових норм вбачається, що суд апеляційної інстанції позбавлений процесуального права здійснювати заміну неналежної сторони по справі або залучати до участі у справі другого відповідача.

Зокрема, залучення такої особи на стадії апеляційного розгляду справи позбавило би залученого відповідача можливості користуватися своїми процесуальними правами, гарантованими КАС України в суді першої інстанції, що є порушенням принципу рівності сторін.

Така правова позиція щодо застосування норм процесуального права висловлена Верховним Судом у постанові від 09.07.2020 у справі № 2040/5355/18.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог з огляду на пред`явлення позову до неналежного відповідача.

Водночас колегія суддів зазначає, що відмова у задоволенні адміністративного позову, заявленого до неналежного відповідача, враховуючи неможливість його заміни на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку, не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з тим самим позовом, проте, вже до належного відповідача.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 28.11.2019 у справі № 826/12172/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції необхідно змінити в частині підстав та мотивів прийнятого рішення.

Керуючись ст. ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року по справі № 541/3670/25 - змінити з підстав та мотивів відмови у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року по справі № 541/3670/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.О. Фоміна

Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua