Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №440/504/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

Суд: Другий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: організації господарської діяльності, з них

Дата: 03 вересня 2026 р.

Справа: №440/504/25

Суддя: Перцова Т.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 р.Справа № 440/504/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.,

представника позивача - Стаскевича С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукгаз-постачання" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2026, головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва, м. Полтава, повний текст складено 25.05.26 року по справі № 440/504/25

за позовом Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукгаз-постачання"

про стягнення штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі по тексту – НКРЕКП, позивач, Регулятор) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукгаз-постачання" (далі по тексту – ТОВ «Кременчукгаз-постачання», відповідач), в якій просив суд:

- стягнути з ТОВ «Кременчукгаз-постачання» 110160 (сто десять тисяч сто шістдесят) грн в дохід Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції»).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскільки постановою № 1630 на ТОВ «Кременчукгаз-постачання» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП 16.02.2017 № 201 (далі – Ліцензійні умови) накладено штраф у розмірі 55080 грн, який добровільно у встановлений строк сплачений не був, в силу статті 13 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII (далі – Закон № 1540-VIII) Регулятор набув право на стягнення такої суми у судовому порядку.

Крім того, з огляду на несплату відповідачем суми штрафу у встановлений строк, позивачем за кожен день прострочення штрафу було правомірно нараховано пеню у розмірі 55080 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 по справі № 440/504/26 адміністративний позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Сім`ї Бродських, буд. 19, м. Київ 57, 03057, ЄДРПОУ 39369133) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукгаз-постачання" (пров. Героїв Бреста, буд. 46, м. Кременчук, Полтавська область, 39601, ЄДРПОУ 20071686) про стягнення штрафних санкцій задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукгаз-постачання" суму в розмірі 110 160,00 грн. (сто десять тисяч сто шістдесят гривень 00 копійок) в дохід Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції»).

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції в частині розміру пені, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, просив суд апеляційної інстанції рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року у справі № 440/504/25 в частині стягнення пені змінити та стягнути з ТОВ «Кременчукгаз-постачання» пеню в сумі 43 513,20 грн; в іншій частині оскаржуване рішення залишити без змін.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що у спірних правовідносинах за кожен день прострочення сплати штрафу нараховується пеня у розмірі одного відсотка суми штрафу, як то передбачено статтею 17 Закону України № 1682-ІІІ «Про природні монополії» (далі – Закон № 1682-ІІІ), а не у розмірі 1,5 відсотка від суми штрафу, на підставі частини 5 статті 22 Закону № 1540-VІІІ, як помилково вчинено позивачем.

Таким чином, оскільки судом першої інстанції допущено неоднозначне трактування зобов`язання ліцензіата НКРЕКП зі сплати пені, це є підставою для застосування до відповідача мінімальної ставки пені у розмірі 1 відсотка від суми штрафу та стягнення суми пені на рівні 43 513,20 грн. (1х 55080 грн.)/100% = 550,80; 79 днів прострочення – 79 днів х 550,80 грн. = 43 513,20 грн.).

У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечував проти викладених у ній доводів, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Наполягав, що норми Закону № 1540 VIII є спеціальними порівняно із загальними нормами Закону України «Про природні монополії», а тому вони мають перевагу над останніми, враховуючи принцип lex specialis derogat generali (лат. спеціальний закон переважає загальне право).

Також, звернув увагу на постанову Верховного Суду від 17.11.2022 по справі №826/17642/18, за висновком якої саме норми Закону № 1540-VIII є спеціальними у визначенні правового статусу НКРЕКП, її завдань, функцій, повноважень та порядку їх здійснення. При цьому повноваження та обов`язки Регулятора не обмежуються виключно Законом № 1540-VIII, а й конкретизовані у спеціальних підзаконних актах.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав правову позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу, заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у результаті розгляду 17.09.2024 на засіданні, яке проводилось у формі відкритого слухання, акта, складеного за результатами проведеної планової перевірки від 26.08.2024 № 316, винесено постанову №1630, якою вирішено накласти штраф у розмірі 55080 (п`ятдесят п`ять тисяч вісімдесят) гривень на Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчукгаз-постачання" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу.

Вищевказана постанова отримана уповноваженим представником ТОВ "Кременчукгаз-постачання" 27.09.2024, що підтверджено проставленим підписом у повідомленні про вручення поштового відправлення, наявним в матеріалах справи.

Не погодившись з даною постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 17.09.2024 № 1630 про накладення штрафу в сумі 55080,00 грн, відповідач оскаржував її в судовому порядку.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 по справі №440/14416/24 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукгаз-постачання" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови відмовлено.

Рішення набрало законної сили 16.02.2026.

За несплату підприємством штрафу позивачем нараховано пеню, яка станом на 14.01.2025 склала 65 269,80 грн:

- 1,5 відсотка суми штрафу = (1,5% * 55080 грн) /100% = 826,20 грн.

- 79 днів прострочення сплати штрафу (постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1630 від 17.09.2024 отримана ТОВ "Кременчукгаз-постачання" 27.09.2024).

Враховуючи абзац 3 частини 5 статті 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", загальна сума позову становить: 55080,00 грн (штраф) + 55080,00 грн (пеня) =110160,00 грн.

У добровільному порядку вказану суму заборгованості ТОВ "Кременчукгаз-постачання" не сплачено, у зв`язку з чим Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, звернулася до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку їх обґрунтованість та наявність правових підстав для стягнення з ТОВ "Кременчукгаз-постачання" суми у розмірі 110 160,00 грн в дохід Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції"), адже постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1630 від 17.09.2024, якою на ТОВ "Кременчукгаз-постачання" накладено штраф 55080,00 грн, є чинною та не є скасованою в судовому порядку, а доказів погашення вказаної суми заборгованості відповідачем до суду не надано.

Також судом було визнано правомірним стягнення з ТОВ "Кременчукгаз-постачання" пені у розмірі 55080,00 грн в дохід Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції»).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон № 1540-VIII.

Відповідно до статті 1 Закону № 1540-VIII Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно зі статтею 3 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Приписами статті 19 Закону № 1540-VIII визначено, що Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.

Відповідно до частини другої статті 22 Закону № 1540-VIII за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив (частина третя статті 22 Закону № 1540-VIII).

Відповідно до частини четвертої статті 22 Закону № 1540-VIII Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання».

Згідно із частиною п`ятою статті 22 Закону № 1540-VIII суб`єкти, на яких накладено штраф, зобов`язані сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу, крім випадків, встановлених частиною п`ятою статті 13 цього Закону.

За заявою суб`єкта, на якого накладено штраф, Регулятор своїм рішенням має право відстрочити або розстрочити сплату накладеного ним штрафу.

За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Регулятора.

Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до Державного бюджету України.

Протягом п`яти робочих днів з дня сплати штрафу суб`єкт, на якого рішенням Регулятора накладено штраф, зобов`язаний надіслати Регулятору документи, що підтверджують сплату штрафу.

У разі відмови від сплати штрафу та пені їх примусове стягнення здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Регулятора, крім випадків, встановлених частиною п`ятою статті 13 цього Закону.

Отже НКРЕКП є органом, уповноваженим здійснювати державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних; у разі виявлення порушень у діях таких суб`єктів, застосовувати до них за результатом проведених перевірок санкції, у тому числі штрафні, виключний перелік яких визначений статтею 22 Закону № 1540-VIII, а також здійснювати інші заходи державного регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, Регулятор керуючись статтями 17, 19 та 22 Закону № 1540-VIII, статтею 59 Закону України «Про ринок природного газу» та Порядку (методики) визначення розміру штрафів, які накладаються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 29.09.2023 № 1800, за порушення ТОВ «Кременчукгаз-постачання» пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов постановою № 201 наклав на ліценціата штраф у розмірі 55080 грн.

Частиною другою статті 5 Закону № 1540-VIII передбачено, що рішення Регулятора можуть бути оскаржені в судовому порядку. Оскарження рішень Регулятора не зупиняє їх виконання.

Скориставшись правом на судове оскарження, ТОВ «Кременчукгаз-постачання» звернулося із позовом до НКРЕКП про визнання протиправною та скасування постанови НКРЕКП від 17 вересня 2024 року № 1630 в частині накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Кременчукгаз-постачання» штрафу у розмірі 55080,00 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року по справі № 440/14416/24, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2026, відмовлено в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчукгаз-постачання» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови.

Частина четверта статті 78 КАС України визначає, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, дана норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин.

За встановлених преюдиційних обставин у справі № 440/14416/24, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявленого позову про стягнення з ТОВ «Кременчукгаз-постачання» штрафу та пені, нарахованої внаслідок прострочення сплати платежу.

При цьому, колегія суддів враховує, що відповідач не заперечує обов`язок зі сплати штрафу та пені, однак не погоджується із застосованою Регулятором ставкою при визначенні розміру пені з огляду на те, що у спірних правовідносинах, на його переконання, за кожен день прострочення сплати штрафу нараховується пеня у розмірі одного відсотка суми штрафу, як то передбачено статтею 17 Закону № 1682-ІІІ, а не у розмірі 1,5 відсотка від суми штрафу, на підставі частини 5 статті 22 Закону № 1540-VІІІ.

Однак, колегія суддів зазначає про те, що саме Закон № 1540-VІІІ є спеціальним у визначенні правового статусу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдань, функцій, повноважень та порядку їх здійснення.

За загальним правилом, норми права мають забезпечувати однозначні орієнтири правомірності поведінки як суб`єктів приватного, так і публічного права, а також не повинні суперечити одна одній та мають взаємно узгоджуватись.

При цьому, у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом, застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".

У разі, якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.

Аналогічна правова позиція вже висловлювалась Верховним Судом у постанові від 20.03.2020 у справі № 454/1522/16-а.

За таких обставин, оскільки Регулятором застосовано до ТОВ «Кременчукгаз-постачання» штрафні санкції саме на підставі Закону № 1540-VIII, то і пеню слід обчислювати виходячи зі ставки, встановленої Законом № 1540-VIII, як спеціальним.

Таким чином, враховуючи, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1630 від 17.09.2024 на ТОВ "Кременчукгаз-постачання" накладено штраф 55080,00 грн, а також нараховано пеню 55080 грн, яка є чинною та не є скасованою в судовому порядку, доказів погашення вказаної суми заборгованості відповідачем до суду не надано, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з ТОВ "Кременчукгаз-постачання" суми у розмірі 110 160,00 грн в дохід Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції»), що має наслідком прийняття рішення про відмову у задоволенні вимог апеляційної скарги.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами, у зв`язку з чим підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст.241, ст. ст. 242, 243, 250, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчукгаз-постачання» - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 по справі № 440/504/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова

Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко

Повний текст постанови складено та підписано 04.09.2026.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua