Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №440/5866/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 р. Справа № 440/5866/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.2026, головуючий суддя І інстанції: І.С. Шевяков, м. Полтава, повний текст складено 12.06.26 по справі № 440/5866/26

за позовом ОСОБА_1

до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного , Військової частини НОМЕР_1

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі по тексту – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (далі – Національна академія сухопутних військ, перший відповідач), Військової частини НОМЕР_1 (далі – ВЧ НОМЕР_1 , другий відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 , грошового забезпечення з 21.07.2018 по 14.03.2022, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження військової служби, премії, а також інших складових грошового забезпечення за 2018, 2019, 2020, 2021 та 2022 роки без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» станом на 01.01.2019 року; Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року; Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року;

- зобов`язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_2 з 21.07.2018 по 14.03.2022, в тому числі грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження військової служби, премії, а також інших складових грошового забезпечення за 2018, 2019, 2020, 2021 та 2022 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, (але не менше ніж 50% мінімальної заробітної плати), встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» станом на 01.01.2019; Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020; Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 , грошового забезпечення з 06.03.2022 по 25.04.2025, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження військової служби, премії, а також інших складових грошового забезпечення за 2022, 2023, 2024 та 2025 роки без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023; Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024; Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 06.03.2022 по 25.04.2025, в тому числі грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження військової служби, премії, а також інших складових грошового забезпечення за 2022, 2023, 2024 та 2025 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, (але не менше ніж 50% мінімальної заробітної плати), встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024, Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025 на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.05.2026 по справі №440/5866/26 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/5866/26 за позовом ОСОБА_1 до Національної академї сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 по справі №440/5866/26 провадження у справі № 440/5866/26 за позовом ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 240/401/26 (адміністративне провадження № К/990/11893/26).

Роз`яснено учасникам справи, що провадження у справі буде поновлено після набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі № 240/401/26.

Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин у справі та порушення судом норм процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 по справі № 440/5866/26 та направити справу до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду по суті.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив про відсутність у суду першої інстанції правових підстав для зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 240/401/26, оскільки фактично суд обмежився лише посиланням на наявність у провадженні Верховного Суду іншої справи у подібних правовідносинах, що саме по собі не є достатньою та безумовною підставою для зупинення провадження.

Переконував, що таке процесуальне рішення призводить до невиправданого затягування розгляду справи, порушує право позивача на ефективний судовий захист та розгляд справи упродовж розумного строку, гарантовані Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до частини 2 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 22.05.2026 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справу № 240/401/26 з обґрунтуванням необхідності вирішення окремих колізій правових норм та різну практику палат КАС ВС у справах, пов`язаних зі скасуванням постанови Кабінету Міністрів України № 481.

З посиланням на аналогічність спірних правовідносин як у справі № 440/5866/26, так і у справі № 240/401/26, суд першої інстанції вважав наявними підстави для зупинення провадження у даній справі на підставі пункту 5 частини 2 статті 236 КАС України до набрання законної сили рішенням Верховного Суду справу № 240/401/26.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

Зупинення провадження у справі – це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд.

Залежно від характеру підстав розрізняють два види зупинення провадження у справі: обов`язкове і факультативне. Обов`язкове зупинення провадження в справі передбачене тоді, коли в силу прямої вказівки закону суд зобов`язаний зупинити провадження незалежно від свого розсуду і від розсуду осіб, які беруть участь у справі. Обов`язковими є підстави, передбачені частиною 1 статті 236 КАС України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 цієї норми суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

З аналізу наведених вище норм права вбачається, що за наявності іншої пов`язаної справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, суд за відсутності об`єктивної неможливості розгляду судової справи зобов`язаний зупинити провадження у своїй справі до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Водночас, у цій статті також міститься застереження про те, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від предмета справи.

З огляду на зазначені вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати:

- чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку, зокрема, адміністративного судочинства;

- чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи.

Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Вказаний висновок сформовано Верховним Судом у постанові від 28.09.2021 у справі № 160/4745/20.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для звернення позивача до суду слугували дії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у обчисленні та виплаті грошового забезпечення, у тому числі грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження військової служби, премії та інших складових грошового забезпечення ОСОБА_1 з 21.07.2018 по 25.04.2025 без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 1 січня відповідного календарного року.

З Єдиного державного реєстру судових рішень колегією суддів встановлено, що ухвалою КАС ВС від 22.05.2026 у справі № 240/401/26 на розгляд ОП КАС ВС передано справу для формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування статей 7 та 265 КАС України при обрахунку грошового забезпечення військовослужбовців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481.

У зазначеній справі № 240/401/26 предметом касаційного судового розгляду є правомірність незастосування приписів пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704 (далі – Постанова № 704) зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та змінами до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» від 12 травня 2023 року № 481 (далі – Постанова № 481), яка визначала фіксовану розрахункову величину для обрахунку посадових окладів у розмірі 1762,00 грн при обчисленні позивачці за період з 20.05.2023 по 17.06.2025 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме невизначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови.

Справу № 240/401/26 було передано на розгляд об`єднаної палати у зв`язку з необхідністю усунення розбіжностей у застосуванні судовими палатами Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду положень статей 7 та 265 КАС України щодо оцінки правомірності дій обрахунку виплат із застосуванням Постанови № 481 в частині кваліфікації чинності постанов Уряду.

Водночас предметом спору у цій справі № 440/5866/26 є правомірність обчислення та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 з 21.07.2018 по 25.04.2025 без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 1 січня відповідного календарного року, тобто, у тому числі, у період, коли Постанова № 481 формально була чинною та визначала розрахункову величину на рівні 1762,00 грн, що в свою чергу відповідає ознакам справи № 240/401/26, переданої Верховним Судом на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Таким чином, оскільки правові висновки об`єднаної палати Верховного Суду у справі № 240/401/26 щодо застосування положень Постанови № 481 у період її чинності матимуть визначальне значення для вирішення цього спору по суті та забезпечать єдність правозастосовчої практики, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що правовідносини у справі № 440/5866/26 за період з 20.05.2023 по 17.06.2025 та у справі № 240/401/26 є подібними, у зв`язку з чим наявні підстави для зупинення провадження у справі № 440/5866/26 в частині позовних вимог, заявлених за період з 20.05.2023 по 17.06.2025 до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі № 240/401/26.

Разом з цим, підстави для зупинення провадження у справі № 440/5866/26 в частині розгляду позовних вимог, заявлених за період з 21.07.2018 по 19.05.2023 – відсутні, оскільки протягом такого періоду Постанови № 481 не існувало.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина 1 статті 312 КАС України).

Відповідно до частини 3 статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання (стаття 320 КАС України).

З огляду на те, що зупиняючи провадження у справі в частині розгляду позовних вимог, заявлених за період з 21.07.2018 по 19.05.2023, суд першої інстанції помилково виходив із подібності спірних правовідносин та визначального значення правового висновку об`єднаної палати у справі № 240/401/26 для подальшого вирішення цього спору, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 по справі № 440/5866/26 у вказаній частині підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В іншій частині зупинення провадження щодо розгляду позовних вимог, заявлених за період з 20.05.2023 по 17.06.2025 до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі № 240/401/26, ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 по справі № 440/5866/26 є законною та підлягає залишенню без змін.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч.4 ст.241, ст.ст.242, 243, 250, 308, 311, 312, 315, 317, 320 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.2026 по справі № 440/5866/26 - скасувати в частині зупинення провадження за позовом ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії за період з 21.07.2018 по 19.05.2023.

Справу № 440/5866/26 за позовом ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії за період з 21.07.2018 по 19.05.2023 направити до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

В іншій частині ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 по справі № 440/5866/26 про зупинення провадження щодо розгляду позовних вимог, заявлених за період з 20.05.2023 по 17.06.2025 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.С. Перцова

Судді Я.М. Макаренко С.П. Жигилій