Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №686/26710/23 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/26710/23

Провадження № 22-ц/820/1143/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Костенка А.М.,

секретар судового засідання Дубова М.В.,

з участю представника відповідачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 вересня 2025 року,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з уточненим у подальшому позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.

ОСОБА_2 зазначив, що з 7 травня 2021 року він перебував із ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 серпня 2023 року. За час шлюбу, орієнтовно в період з грудня 2022 року по січень 2023 року, сторони розмістили грошові кошти на банківських рахунках, відкритих на ім`я відповідачки. В Акціонерному товаристві «Сенс Банк» (далі – АТ «Сенс Банк») ними було розміщено 237 000 грн, на які банком виплачено 2 007 грн 02 коп. відсотків. Також в Акціонерному товаристві «Приватбанк» (далі – АТ «Приватбанк») ними було розміщено 100 000 грн, на які банком виплачено 6 920 грн 65 коп. відсотків. Всього сторони розмістили на банківських рахунках 346 127 грн 67 коп. спільних коштів, однак між ними не досягнуто згоди щодо їх поділу.

За таких обставин ОСОБА_2 просив суд визнати спільним сумісним майном подружжя грошові кошти в сумі 346 127 грн 67 коп. за договорами банківського вкладу, укладеними між ОСОБА_3 та АТ «Сенс Банк», АТ «Приватбанк», у період їх спільного проживання і стягнути з ОСОБА_3 на свою користь частку цих коштів з відсотками в сумі 173 063 грн 84 коп.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 вересня 2025 року позов задоволено частково.

В порядку поділу спільного майна стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 51 419 грн 55 коп., а також судовий збір в сумі 514 грн 19 коп.

У решті позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що за час шлюбу на ім`я ОСОБА_3 в АТ «Приватбанк» було відкрито два карткових рахунки, на яких розміщено два депозити, кожен на суму по 50 000 грн. Крім того, після розірвання шлюбу сторін, у період з 7 квітня 2023 року по 7 серпня 2023 року, банк нарахував і виплатив 2 839 грн 10 коп. відсотків за вкладами. Вказані кошти (на загальну суму 102 839 грн 10 коп.) є спільною сумісною власністю подружжя та підлягають поділу між ними в рівних частках. Депозитні рахунки в АТ «Сенс Банк» на ім`я ОСОБА_3 були закриті в період перебування сторін у шлюбі, а матеріали справи не містять доказів використання відповідачкою отриманих коштів не в інтересах сім`ї. Відтак підстави для поділу вказаних коштів відсутні.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 лютого 2026 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. При цьому ОСОБА_3 послалася на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що фактично грошові кошти на рахунках належать матері відповідачки, ОСОБА_4 , яка тривалий час проживає та працює за кордоном. Вказані кошти не є спільним майном подружжя, а тому вони не підлягають поділу між сторонами. Суд першої інстанції не з`ясував усі обставини справи, не застосував відповідні норми права, не дав належної оцінки дослідженим доказам і дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позову. Крім того, суд розглянув справу за відсутності відповідачки, яка не була повідомлена належним чином про дату, час і місце судового засідання.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, вказавши на його законність та обґрунтованість.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції

ОСОБА_3 не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові про поділ грошових коштів, розміщених на депозитних рахунках в АТ «Сенс Банк», а тому згідно з частиною першою статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) в апеляційному порядку в цій частині рішення суду не переглядається.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Статтею 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши учасника судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

З 7 травня 2021 року ОСОБА_2 і ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 серпня 2023 року.

За час шлюбу ОСОБА_3 уклала з АТ «Приватбанк» договори банківського вкладу та внесла на депозит грошові кошти, а банк нараховував і виплачував їй проценти за депозитом.

Так, ОСОБА_3 в кінці 2022 року внесла на картковий рахунок НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 50 000 грн, а в період з 14 грудня 2022 року по 15 січня 2023 року банк нарахував і виплатив їй проценти в сумі 369 грн 96 коп. Крім того, ОСОБА_3 6 березня 2023 року внесла на картковий рахунок НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 50 000 грн, а в період з 7 квітня 2023 року по 7 лютого 2024 року банк нарахував і виплатив їй проценти в сумі 5 201 грн 17 коп.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

а) щодо повідомлення відповідачки про судовий розгляд

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

В силу частини другої статті 211 ЦПК України про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Порядок повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового розгляду справи встановлений статтями 128-130 ЦПК України.

Згідно зі статтею 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, – разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності – разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Із положень статті 130 ЦПК України слідує, що у разі відсутності в адресата електронного кабінету судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам – відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею.

У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.

Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Частиною першою статті 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Правила надання поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року №270 (далі – Правила) визначають порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулюють відносини між ними.

Як передбачено пунктом 2 Правил, рекомендоване поштове відправлення – поштове відправлення, яке приймається для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення, відстежується в системі оператора поштового зв`язку на шляху пересилання відправлення та вручається одержувачу з підтвердженням вручення; повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу – повідомлення, яким оператор поштового зв`язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплату коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.

В силу пункту 82 Правил рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності – будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою «Судова повістка», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.

За змістом указаних норм права повідомлення про судове засідання відноситься до елементу змагальності сторін та є обов`язком суду, натомість, неналежне повідомлення судом учасників справи про дату, час і місце судового засідання є порушенням їх права на справедливий суд.

Суд викликає учасника справи у судове засідання судовою повісткою про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена учаснику справи завчасно, тобто з таким розрахунком, щоб особа, яка викликається, мала достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання.

За наявності в учасника справи електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» судова повістка надсилається судом до цього електронного кабінету, а за його відсутності – на зазначену у справі адресу.

Судова повістка, адресована фізичній особі, вручається їй під розписку. За відсутності учасника справи або членів його сім`ї судова повістка негайно повертається до суду з відміткою про причини невручення. У такому разі днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання.

Якщо судову повістку вручено представникові учасника справи, то вважається, що повістка вручена і цій особі.

Неявка в судове засідання відповідача, якого було належним чином повідомлено про судовий розгляд, не є підставою для відкладення судового засідання. Суд вправі ухвалити заочне рішення за умови, що відповідач, який не з`явився в судове засідання, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин і не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно з довідкою Відділу реєстрації місця проживання Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради від 16 жовтня 2023 року (т. 1 а.с. 24) місце поживання ОСОБА_3 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

На час розгляду справи ОСОБА_3 не має зареєстрованого електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (т. 2 а.с. 11).

ОСОБА_3 в суді першої інстанції брала участь у справі через свого представника адвоката Заїку В.В. (т. 1 а.с. 53), який зареєстрований у підсистемі «Електронний суд» (т. 2 а.с. 12).

Суд першої інстанції розглянув справу у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 11 березня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду.

Судовий розгляд призначався на 14 квітня, 3 липня та 18 вересня 2025 року. В останньому судовому засіданні суд ухвалив заочне рішення.

Суд першої інстанції надіслав на адресу місця проживання ОСОБА_3 рекомендованими листами з повідомленням про вручення судові повістки про виклик у судове засідання на 14 квітня 2025 року та 3 липня 2025 року. Вказані поштові відправлення були повернуті до суду з відмітками відділення зв`язку відповідно від 18 березня 2025 року та 24 квітня 2025 року про їх невручення через відсутність адресата (т. 1 а.с. 168, 173).

Добросовісне виконання працівниками Акціонерного товариства «Укрпошта» своїх службових обов`язків у даному випадку презюмується, а в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази протилежного (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року у справі №639/4278/16-а).

Водночас судові повістки про виклик у судове засідання були вручені адвокату Заїці В.В. шляхом їх доставлення до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» (т. 1 а.с. 167, 172, 177), що свідчить про належне повідомлення про час і місце судового розгляду як адвоката Заїки В.В., так і самої відповідачки ОСОБА_3 .

Отже відповідачка ОСОБА_3 була викликана до суду у порядку, визначеному цивільним процесуальним законом.

Оскільки відповідачка ОСОБА_3 та адвокат Заїка В.В. не з`явилися в судове засідання, а позивач ОСОБА_2 не заперечував щодо заочного розгляду справи, суд першої інстанції правомірно розглянув справу за відсутності відповідачки та ухвалив заочне рішення по суті спору

Доводи апеляційної скарги про незаконність розгляду судом справи за відсутності відповідачки ОСОБА_3 не відповідають фактичним обставинам справи та чинним нормам закону.

б) щодо вирішення спору по суті заявлених вимог

Статтею 60 Сімейного кодексу України (далі – СК України) визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до статті 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

За змістом частини першої статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

В силу ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Як передбачено статтею 71 СК України, майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальним правилом усе майно, яке набуте подружжям за час перебування у шлюбі, є його спільною сумісною власністю.

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Для визнання спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто критеріями, які дозволяють надати майну статус спільної сумісної власності, є: час набуття такого майна; кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття); мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий статус спільної власності подружжя.

Подружжя має право на поділ спільного майна незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу такого майна частки сторін є рівними.

Зібрані докази вказують на те, що грошові кошти в сумі 100 000 грн були внесені на депозит в АТ «Приватбанк» у період шлюбу сторін. Зазначені кошти обліковувалися на банківських рахунках на ім`я відповідачки, і на них банком було нараховано проценти.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вказані кошти є спільним майном подружжя, а тому підлягають поділу.

Спосіб і порядок поділу грошових коштів ОСОБА_3 не оспорюється.

Твердження ОСОБА_3 про належність спірних коштів її матері ОСОБА_4 і відсутність підстав для їх поділу не доведене належними та допустимими доказами.

Суд першої інстанції з`ясував усі обставини справи, а його висновки відповідають цим обставинам. Також суд правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального права є безпідставними.

3. Висновки суду апеляційної інстанції та межі розгляду справи

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 вересня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 4 вересня 2026 року.

Судді: О.І. Ярмолюк

Л.М. Грох

А.М. Костенко

Головуючий у першій інстанції – Колієв С.А.

Доповідач – Ярмолюк О.І. Категорія 48