Суд: Львівський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей
Дата: 03 вересня 2026 р.
Справа: №450/2877/26
Суддя: Галапац І. І.
Справа № 450/2877/26 Головуючий у 1 інстанції: Дем`яновська Ю.Д.
Провадження № 33/811/1260/26 Доповідач в 2-й інстанції: Галапац І. І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі:
судді Галапаца І.І.,
розглянувши у судовому засіданні в м.Львові, апеляційну скаргу захисника правопорушниці ОСОБА_1 – адвоката Манукян Марти Андріївни на постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 23 червня 2026 року,
з участю захисника правопорушниуці ОСОБА_1
– адвоката Манукян М.А.
в с т а н о в и в:
цією постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 184 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 850,00 грн (вісімсот п`ятдесят гривень).
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок) на користь держави.
Згідно з постаново судді, ОСОБА_1 26 травня 2026 року о 19:00 год за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилася від покладених на неї статтею 150 СК України батьківських обов`язків по відношенню до сина ОСОБА_2 , а саме: неповнолітній керував транспортним засобом без права керування, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник правопорушниці ОСОБА_1 – адвокат Манукян М.А. покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною, такою, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також суперечить фактичним обставинам справи. Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 заперечує факт керування транспортним засобом її сином, так як вона не давала дозволу на керування таким. Зазначає, що матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження доводів того, що ОСОБА_1 начебто неналежним чином виконує свої батьківські обов`язки.
Просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 184 КУпАП.
Заслухавши виступ захисника правопорушниці ОСОБА_1 – адвоката Манукян М.А. про задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що така підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Так, згідно ч.1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, окрім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Крім цього, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зміст постанови судді про притягнення особи до адміністративної відповідальності має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283-284 КУпАП.
Зокрема, у постанові необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення доказів, на які посилається правопорушник.
Апеляційний суд вважає, що при розгляді даної справи, судом першої інстанції не дотримано вищенаведених вимог закону, що призвело до неповного з`ясування обставин справи.
Так, як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, суд першої інстанції, перерахувавши норми закону, які регулюють вказані правовідносини, зазначив наявні у матеріалах справи докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 184 КУпАП не розкривши, при цьому, їхнього змісту, що на думку апеляційного суду, свідчить про те, що суд першої інстанції, не дотримався принципів повноти та об`єктивності судового розгляду, тим самим позбавивши апеляційний суд можливості дати оцінку доводам, наведеним у апеляційній скарзі.
Відтак, апеляційний суд вважає, що постанова судді місцевого суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно усунути зазначене порушення та постановити законне, обґрунтоване та належним чином мотивоване рішення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, –
п о с т а н о в и в:
апеляційну скаргу захисника правопорушниці ОСОБА_1 – адвоката Манукян М.А. – задоволити частково.
Постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 23 червня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 850,00 грн (вісімсот п`ятдесят гривень) - скасувати та направити матеріали справи на новий судовий розгляд.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Галапац І.І.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua