Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №464/6927/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 464/6927/25 Головуючий у 1 інстанції: Беспальок О.А.

Провадження № 33/811/261/26 Доповідач: Галапац І. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі:

судді Галапаца І.І.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові, апеляційну скаргу захисника правопорушниці ОСОБА_1 – адвоката Зубашевського Назарія Петровича на постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 29 січня 2026 року,

з участю правопорушниці – ОСОБА_1 ,

захисника правопорушниці – адвоката Зубашевського Н.П.,

в с т а н о в и в:

цією постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 665 грн 60 коп. судового збору.

Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 визнана винною у тому, що вона 27 вересня 2025 року о 15 год. на вул. Триловського, 24 у м. Львові, будучи причетною до ДТП, перебувала в п`яному вигляді (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя) та вживала алкогольні напої після ДТП, яке вчинила керуючи автомобілем марки «Audi», н.з. НОМЕР_1 , до проведення медичного огляду, чим порушила вимоги п.2.10 є Правил дорожнього руху України.

Такими діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник правопорушниці ОСОБА_1 – адвокат Зубашевський Н.П. покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною, необгрунтованою, такою, що не відповідає дійсним обставинам справи. Зазначає, що суд не має права, за умови відсутності при розгляді справи про адміністративне правопорушення сторони обвинувачення, самостійно відшукувати докази обвинувачення, ініціювати їх дослідження, усуваючи певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. Проте суддя, за відсутності відповідних клопотань сторони захисту, з власної ініціативи викликала та допитала інспекторів поліції. Звертає увагу, що 29 січня 2026 року до суду було подано клопотання про долучення доказів, а саме: нотаріально посвідченого пояснення потерпілої в ДТП ОСОБА_2 , яка, серед іншого повідомила, що була очевидцем того, що ОСОБА_1 від моменту свого приїзду на місце ДТП до завершення складання протоколів про адміністративні правопорушення вживала лише безалкогольний напій Фраголіно та будь-яких ознак алкогольного сп`яніння в неї, як медичного працівника, не було відмічено. Вважає, що жодним чином не підтверджено, що ОСОБА_1 вживала алкогольні напої після ДТП, адже відеозаписи, на які покликається суд, не містять фокусування на пляшці із напоєм, котрий вживала ОСОБА_1 , та з таких не вбачається, що це алкогольний напій. Також апелянт зазначає, що у матеріалах справи відсутній акт огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, а у схемі ДТП на звороті відсутня відмітка про огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння. Окрім цього, жодна з ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 не встановлювалась та не перевірялась, а була зазначена поліцейським лише формально. Апелянт звертає увагу, що за наявності у працівників поліції Драгера, ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці чи у медичному закладі. Захисник зазначає, що долучений до матеріалів справи відеозапис не містить усіх обставин справи.

Просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Заслухавши пояснення правопорушниці ОСОБА_1 та виступ її захисника – адвоката Зубашевського Н.П. про задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що така не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Частиною 4 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність зокрема за вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Як вбачається із матеріалів справи, суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі досліджених доказів дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 130 КУпАП.

Такий висновок суду підтверджується зібраними по справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №466715 від 27 вересня 2025 року, де викладена фабула вчиненого правопорушення; рапортом поліцейського від 27 вересня 2025 року; поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; відеозаписом продії; постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 24 листопада 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, яким суддя районного суду дала належну правову оцінку в своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обгрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки такі містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, що підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №466715 від 27 вересня 2025 року, складений щодо ОСОБА_1 за своєю формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства, містить у собі усі необхідні дані щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, та особи-порушника, чим спростовуються твердження апелянта.

Як зазначено в протоколі, права та обов`язки згідно зі ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП ОСОБА_1 були роз`яснені, про що свідчить підпис останньої у такому.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що наявний в матеріалах справи відеозапис містить лише фрагменти події, то апеляційний суд зазначає, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне.

Відповідно до наданого відеозапису, на такому відображено спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, під час якого, правопорушниця з явними ознаками алкогольнгого сп`яніння, вживала напій, при цьому, неодноразово наголошувала, що вона не водій, тому їй можна вживати такий.

Неспроможними є також і доводи захисника Зубашевського Н.П. про відсутність у матеріалах справи акту огляду на стан сп`яніння, так як відсутність зазначеного акту не є самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення та не спростовує факту перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`янінням, та як наслідок, накладення на останню адміністративного стягнення.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).

Пункт 1) ст.6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення

апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень («Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції»), (dec.); «Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2») [ВП], § 41).

Таким чином, твердження апелянта про те, що постанова суду є незаконною та необгрунтованою, не в повній мірі відповідає вимогам закону, матеріалам та обставинам справи, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з`ясувала усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.

Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.

При цьому, апеляційний суд з врахуванням вищенаведеного вважає, що стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки накладене на правопорушницю з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушниці, ступеню її вини та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу захисника правопорушниці ОСОБА_1 – адвоката Зубашевського Н.П. - залишити без задоволення, а постанову судді Сихівського районного суду м.Львова від 29 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки – без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Галапац І.І.