Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №308/666/26 — Закарпатський апеляційний суд

Суд: Закарпатський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів)

Дата: 30 серпня 2026 р.

Справа: №308/666/26

Суддя: Бисага Т. Ю.

Справа № 308/666/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.08.2026 м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за її апеляційною скаргою на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 лютого 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 лютого 2026 року, громадянку України ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , головного бухгалтера ПрАТ «ЄВРОКАР», розташованого за адресою Закарпатська область, Ужгородський район, с. Соломоново, вул. Перемоги, буд. 46, паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП та призначено їй адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170,00 (сто сімдесят гривень 00 коп).

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665, 60 (шістсот шістдесят п`ять грн. 00 коп).

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та закрити провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою, та прийнятою з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права. Звертає увагу на те, що у суду першої інстанції не було правових підстав для накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, оскільки згідно Акту перевірки ПрАТ «ЄВРОКАР» було здійснено сплату податкового зобов`язання по уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок згідно платіжного доручення від 21.05.2025 №827907526 на суму 3868,45грн. та погашено податковий борг, отже провадження у справі підлягало закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Щодо пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення зазначає, що про існування складеного щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення від 06.01.2026 №6/31-00-04-02-03-26 їй стало відомо тільки 05.03.2026, що підтверджується долученим конвертом та інформацією з сайту АТ «Укрпошта». Жодної повістки про виклик до суду на її адресу судом першої інстанції не надсилалось, копія оскаржуваної постанови також не надсилалась. Оскаржувану постанову отримано 13.03.2026, про що свідчить її підпис на заяві у матеріалах справи. Вважає, що строк пропущено з поважних причин та просить поновити його.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, проте на електронну пошту апеляційного суду направила клопотання про розгляд справи без її участі, апеляційну скаргу підтримує у повному обсязі та просить її задовольнити, оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка ОСОБА_1 , не перешкоджає розгляду справи.

З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням клопотання ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у її відсутності.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційна скарга підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений ОСОБА_1 з поважних причин, а тому його слід поновити.

Судом першої інстанції відповідно до вимог ст. ст. 252, 280 КУпАП досліджені обставини справи в їх сукупності та встановлений факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

Таких висновків суд першої інстанції дійшов на підставі сукупних та взаємоузгоджених між собою доказів, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення № 6/31-00-04-0203-26 від 06 січня 2026 року, акту про результати камеральної перевірки ПрАТ «ЄВРОКАР» від 12.12.2025 року, копії наказу від 26.02.2016 року про переведення ОСОБА_1 з 29.02.2016 на посаду головного бухгалтера ПАТ «Єврокар», відомостей про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору, акту від 06.01.2026 року про неможливість ознайомлення, підписання та вручення протоколу про адміністративне правопорушення № 6/31-00-04-02-03-26 у зв`язку із неявкою посадової особи ОСОБА_1 .

Диспозиція ч. 1 ст. 163-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).

У зазначеному протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , як головному бухгалтеру ПАТ «Єврокар» ставиться у провину несвоєчасну сплату податкового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) по уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2025 року від 19.05.2025 №9141459145 у розмірі 3868,45 грн, чим порушено вимоги п. 50.1 ст. 50Податкового Кодексу України, що підтверджується актом камеральної перевірки № 2685/Ж5/31-00-04-02-03-18/30913130 від 12.12.2025 року.

У зв`язку з вищевикладеним апеляційний суд зазначає, що саме на керівнику та головному бухгалтері підприємства лежить відповідальність за результати фінансово - господарської діяльності підприємства.

Протокол про адміністративне правопорушення у справі складений уповноваженою на те особою, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, а викладені в ньому відомості відповідають фактичним обставинам справи, які були встановлені належними, допустимими та достатніми доказами.

Наявні в матеріалах справи докази, в обґрунтування винуватості ОСОБА_1 , є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Разом з тим, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги в частині обчислення строків притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.

До протоколу долучено акт перевірки від 12.12.2025 року за № 2685/Ж5/31-00-04-02-03-18/30913130, з якого вбачається, що перевіркою встановлено порушення ПрАТ «Єврокар» (ПН 30913130) п.50.1 ст.50 Податкового кодексу, в частині несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов`язань з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) по уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2025 року від 19.05.2025 №9141459145 у розмірі 3868,45 грн. та було здійснено сплату згідно платіжного доручення №827907526 від 21.05.2025 року.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, чиним законодавством передбачено, що зазначений строк з дня виявлення правопорушення починає свій відлік у разі скоєння триваючого правопорушення.

Триваючим адміністративним правопорушенням є порушення, пов`язані з довготривалим, безперервним невиконанням обов`язків, передбачених правовою нормою. Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила які-небудь встановлені дії або бездіяльність, і далі перебуває в стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан триває протягом значного часу, і весь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків.

Триваючі правопорушення припиняються, якщо факт цих правопорушень виявлено компетентним органом при проведенні перевірок, зокрема, при виявленні таких порушень як відсутність обліку доходів і витрат, для яких встановлено обов`язкову форму обліку, бухгалтерського обліку об`єктів оподаткування, ведення його з порушенням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших правопорушень, пов`язаних з нарахуванням податків, які можливо встановити тільки в ході документальної перевірки на підставі первинних документів.

Стягнення за такі адміністративні правопорушення може бути накладене у термін не пізніше, ніж через три місяці з дня його виявлення.

Разом з тим, до адміністративних правопорушень, що мають разовий характер, належать несвоєчасне подання декларацій, розрахунків, аудиторських висновків, платіжних доручень на внесення платежів до бюджетів та державних цільових фондів, подання звіту з ЄСВ тощо.

Отже, адміністративне правопорушення, що викладене в протоколі № 6/31-00-04-0203-26 від 06 січня 2026 року стосовно ОСОБА_1 , та яке полягає в несвоєчасному поданні платіжних доручень на перерахування належних до сплати узгоджених сум податкових зобов`язань, не відноситься до триваючого правопорушення, і відповідно стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Як зазначалося вище, днем вчинення цього адміністративного правопорушення - є лютий 2025 року та 19 травня 2025 року, і саме з цих дат почав перебіг строку, визначений ч. 2 ст. 38 КУпАП.

Таким чином, на час розгляду справи Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області закінчився строк накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Враховуючи вищезазначене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження судового рішення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 лютого 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, скасувати, провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП закрити у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Ю. Бисага

Оригінал: reyestr.court.gov.ua