Вирок від 03 вересня 2026 р. у справі №679/1410/25 — Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 1-кп/679/46/2026

Справа № 679/1410/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року місто Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Нетішинського міського суду Хмельницької області – угоду про визнання винуватості між прокурором – начальником Нетішинського відділу Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 , укладену 29 вересня 2025 року, під час досудового розслідування, у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за №12025244000001580 від 26 серпня 2025 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Грозів Острозького району Рівненської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, працюючої у КУ «Старокривинський будинок-інтернат для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю» ХОР, не заміжньої, не судимої, зареєстрованої у АДРЕСА_1 , проживаючої у АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 ч.1 КК України, –

за участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

встановив:

21 серпня 2025 року, приблизно о 13:42 годин, більш точніший час не встановлено, обвинувачена ОСОБА_4 , маючи умисел на невиконання судового рішення, являючись особою, на яку за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, відповідно до постанови Нетішинського міського суду Хмельницької області від 28 травня 2025 року, що набрала законної сили, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, –керувала ТЗ – автомобілем марки «PEUGEOT», модель «4007», державний номерний знак « НОМЕР_1 », в межах адміністративної території міста Нетішин, будучи зупиненою працівниками ПП по вулиці Чорновола, в районі будинку №22, знаючи про рішення суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами та маючи можливість його виконувати.

Таким чином, обвинувачена ОСОБА_4 скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ст.382 ч.1 КК України, а саме, – невиконання судового рішення, що виявилось в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.

У судове засідання надана угода про визнання винуватості, укладена 29 вересня 2025 року між прокурором – начальником Нетішинського відділу Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_4 , на підставі ст.ст.468-470, ст.472 КПК України, досягнута під час досудового розслідування кримінального провадження, відповідно до умов якої –

прокурор – начальник Нетішинського відділу Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинувачена ОСОБА_4 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій останнього за ст.382 ч.1 КК України, і обвинувачена ОСОБА_4 повністю визнає себе винуватою у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, тобто, – у невиконанні судового рішення, що виявилось в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили,

сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні обвинуваченій ОСОБА_4 покарання за ст.382 ч.1 КК України – у виді штрафу у розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі у розмірі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 пояснила, що вона повністю визнає свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 ч.1 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості, вказавши, що час та місце скоєння нею інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, а саме, у невиконанні судового рішення, що виявилось в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, в частині керування ТЗ – автомобілем марки «PEUGEOT», державний номерний знак « НОМЕР_1 », в межах адміністративної території міста Нетішин 21 серпня 2025 року, приблизно о 13-14 годині, будучи особою, позбавленою права керування транспортними засобами, знаючи про означене рішення суду та маючи можливість його виконувати, – викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і вона їх в повному обсязі підтверджує. Постанову Нетішинського міського суду від 28 травня 2025 року, згідно якої її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень та позбавлення права керування ТЗ на строк 1 рік, – оскаржувала до апеляційної інстанції, яка залишила судове рішення без змін, про що їй було відомо, однак припускала, що їй ще деякий час надається право керувати ТЗ, оскільки, у застосунку ДП «Дія» у неї відображалось посвідчення водія без жодних обмежень. Крім того, керування ТЗ за визначених обставин було обумовлено необхідністю дістатися до аптеки для придбання ліків хворій дитині, що перебуває у неї на утриманні, яка є дитиною з інвалідністю. У скоєному – щиро розкаялася, заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, при цьому, вона цілком розуміє надані їй законом права, наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені у ст.473 КПК України, – щодо обмеження права оскарження вироку, згідно з положеннями ст.394, ст.424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.4 п.1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред`явленого обвинувачення, відповідно до якого вона визнає себе винуватою, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до неї у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст.476 КПК України, підтримавши надану угоду та наполягаючи на затвердженні останньої з призначенням узгодженого покарання.

На підставі ст.469 КПК України – угода про визнання винуватості у кримінальному провадженні, відповідно до положень ст.468 КПК України, може бути укладена між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим, за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого, у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, і може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку, при цьому, укладання угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

З матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 ч.1 КК України, вбачається, що дії обвинуваченої ОСОБА_4 органами досудового розслідування вірно і обґрунтовано кваліфіковано, як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 ч.1 КК України, а саме, як – невиконання судового рішення, що виявилось в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, – яке, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії не тяжких злочинів, при цьому, обвинувачена ОСОБА_4 свою провину у скоєному – визнала в повному обсязі.

У судовому засіданні встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості від 29 вересня 2025 року між прокурором – начальником Нетішинського відділу Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_4 , на підставі ст.ст.468-470, ст.472 КПК України, – є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 29 вересня 2025 року між прокурором – начальником Нетішинського відділу Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_4 – відповідають вимогам ст.469, ст.472 КПК України.

Умови угоди про визнання винуватості від 29 вересня 2025 року між прокурором – начальником Нетішинського відділу Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_4 – не суперечать вимогам діючого кримінального та кримінального процесуального законодавства, вид та розмір покарання, узгоджені між сторонами кримінального провадження, а саме, за ст.382 ч.1 КК України – у виді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі у розмірі 8500 гривень, – визначено в межах санкції ст.382 ч.1 КК України, та – у відповідності до вимог діючого Кримінального Кодексу України, в тому числі, положень ст.53, ст.69-1 КК України, а також, визначено, з урахуванням приписів ст.65 КК України, – щодо ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання: так, обвинувачена ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, яке, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії не тяжких злочинів (а.с.49-51 (ст.382 ч.1 КК України), вперше притягається до кримінальної відповідальності та є не судимою (а.с.39), не є особою з інвалідністю, наразі, працевлаштувавшись з 24 серпня 2026 року, працює медичною сестрою у КУ «Старокривинський будинок-інтернат для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю» ХОР, має постійне місце проживання, має родину, станом на час інкримінованих подій – перебувала у статусі матері багатодітної сім`ї (а.с.42), має на утриманні дітей неповнолітнього віку: доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.44), та сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.43), який є дитиною з інвалідністю, у судовому засіданні – в повному обсязі визнала свою провину, у скоєному – щиро розкаялася та вибачалася за вчинене, активно сприяла розкриттю інкримінованого кримінального правопорушення, – і, що, в цілому, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення обвинуваченої ОСОБА_4 та попередження нових кримінальних правопорушень, оскільки, покарання, відповідно до положень ст.50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.

За таких обставин, суд, вислухавши пояснення обвинуваченої ОСОБА_4 , яка у судовому засіданні наполягала на затвердженні угоди з призначенням узгодженого між сторонами покарання, вислухавши думку захисника обвинуваченого ОСОБА_4 – адвоката ОСОБА_6 , який підтримав позицію обвинуваченої щодо затвердження угоди, погоджуючись з думкою прокурора ОСОБА_5 , який вважав, що угода про визнання винуватості від 29 вересня 2025 року може бути затверджена судом, проаналізувавши надані у судове засідання матеріали та перевіривши угоду на відповідність вимогам матеріального та процесуального права, – дійшов до висновку щодо можливості затвердження угоди про визнання винуватості від 29 вересня 2025 року між прокурором – начальником Нетішинського відділу Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_4 , і призначення обвинуваченій узгодженого між сторонами покарання, оскільки, – інкриміноване у провину обвинуваченій ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ст.382 ч.1 КК України, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії не тяжких злочинів, внаслідок скоєння якого шкода завдана лише державним та суспільним інтересам, і підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості від 29 вересня 2025 року між прокурором – начальником Нетішинського відділу Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_4 , передбачених ст.474 ч.7 КПК України, – не вбачається.

Підстав щодо застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченої ОСОБА_4 – суд не вбачає, і зазначене питання учасниками даного кримінального провадження – не ставилось.

Процесуальні витрати у справі, пов`язані із залученням експертів, – відсутні.

Речовий доказ у справі: оптичний носій – диск з відеозаписом, що знаходиться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 , за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 ч.1 КК України (а.с.26,23), підлягає зберіганню в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 , за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 ч.1 КК України.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.373-376, ст.394, ст.472, ст.ст.474-475 КПК України, суд –

ухвалив:

Угоду про визнання винуватості, укладену 29 вересня 2025 року між прокурором – начальником Нетішинського відділу Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за №12025244000001580 від 26 серпня 2025 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 ч.1 КК України, – затвердити.

ОСОБА_4 – визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 ч.1 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами покарання – у виді штрафу у розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі у розмірі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Запобіжний захід до обвинуваченої ОСОБА_4 , до набуття вироком законної сили, – не застосовувати.

Речовий доказ у справі: оптичний носій – диск з відеозаписом, що знаходиться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 , за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 ч.1 КК України, – зберігати в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 , за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 ч.1 КК України.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченою ОСОБА_4 і прокурором, виключно з підстав, передбачених ст.394 ч.4 КПК України, до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченій та прокуророві.

Суддя: