Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №677/761/26 — Красилівський районний суд Хмельницької області

Суд: Красилівський районний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 06 вересня 2026 р.

Справа: №677/761/26

Суддя: Васільєв С. В.

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/761/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.09.2026 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Васільєва С.В, розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

І. Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» (надалі також - ТОВ «Верра Фінанс») через систему «Електронний суд» звернулось в суд з позовом до відповідача, в якому просить стягнути борг за кредитним договором в розмірі 39019,86 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що 04.06.2018 АТ «УКРСИББАНК» було укладено з відповідачем Договір про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування №94510319000. Відповідно до умов договору відповідач отримав на споживчі цілі кредит у вигляді встановленого ліміту кредитування у розмірі 3200,00 грн. зі строком його дії до 10.06.2020 року. У січні 2020 року відповідачу було збільшено кредитний ліміт до 24000,00 грн.

25.01.2023 між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «Верра Фінанс» був укладений договір факторингу № 237, відповідно до якого АТ «Укрсиббанк» передав (відступив), а ТОВ «Верра Фінанс» прийняло всі права грошової вимоги до боржників за кредитним договорами, у тому числі і до відповідача.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, виникла заборгованість.

ІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 11.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі направлялась на адресу реєстрації відповідача, однак до суду повернувся конверт із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Враховуючи норми п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Аналогічна позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 757/15603/19.

Також секретарем судового засідання здійснювались телефонні дзвінки на контактний номер телефону позивача, наявний у справі, однак оператор повідомив, що абонент не відповідає.

Додатково копію ухвали про відкриття провадження у справі відповідачу було надіслано на електронну адресу, наявну у матеріалах справи ( кредитному договорі).

Таким чином, судом було вжито усіх доступних заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи.

Відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.

ІІІ.Фактичні обставини справи, встановлені судом

04.06.2018 між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 підписано Договір –анкету про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування №94510319000, який підписаний особистим підписом відповідача, відповідно до якого АТ «Укрсиббанк» встановило ОСОБА_1 ліміт кредитування у розмірі 3200,00 грн. зі строком дії до 10.06.2020 року, процентна ставка річних за операціями отримання готівки становить 55%, за безготівковими операціями 55%, процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями, протягом пільгового періоду становить 0,00%.

Факт користування відповідачем кредитним лімітом підтверджується рухом коштів по рахунку (з якого також слідує, що встановлений відповідачу кредитний ліміт у подальшому збільшено до 24000 грн.).

Згідну руху коштів (розрахунковий період 16.02.2022-15.01.2023), баланс заборгованості на кінець періоду – 32019,86 грн. (з яких готівка – 15981,87 грн., покупки – 4047,92 грн., відсотки – 11990,07 грн.).

25.01.2023 між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «Верра Фінанс» було укладено Договір факторингу №237, у відповідності до умов якого АТ «Укрсиббанк» передає ТОВ «Верра Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Верра Фінанс» приймає належні АТ «Укрсиббанк» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу, ТОВ «Верра Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором від 04.06.2018 в розмірі 32019,86 грн., з яких: 20029,79 грн. - заборгованість за основним боргом; 11990,07 грн. - заборгованість за відсотками.

Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 станом на 27.04.2026 має заборгованість перед ТОВ «Верра Фінанс» в розмірі 32019,86 грн., з яких: 20029,79 грн. - заборгованість за основним боргом; 11990,07 грн. - заборгованість за відсотками.

Відповідно до виписок про рух коштів по рахунку картки з лімітом, вбачається, що ОСОБА_1 активно користувався кредитними коштами, частково погашав заборгованість.

ІV.Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 525, 526, 530 та 629 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до умов договору АТ «Укрсиббанк» надало відповідачу кошти, а останній зобов`язався повернути кошти та сплатити відсотки за користування ними, розмір яких визначений договором.

Такий правочин (кредитний договір), згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договір, згідно зі статтею 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Відповідач, в порушення умов укладеного кредитного договору, своєчасно не повернув кредитні кошти та не сплатив відсотки за користування кредитом, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача, а саме: основний борг, проценти, комісія.

Відповідачем не спростовано будь-якими доказами правильність розрахунку заборгованості за кредитним договором (в частині нарахованих процентів) та неналежне виконання ним умов договору щодо сплати заборгованості.

Отже, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.

V.Розподіл судових витрат

З урахуванням задоволення позовних вимог, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3328,00 грн.

Крім того, відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Стороною позивача заявлено до відшкодування 7000,00 грн. витрат на професійну правову допомогу.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 1, 2 частини другої статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (частина третя статті 137 ЦПК України)

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 8 статті 141 ЦПК України).

Таким чином витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З матеріалів справи слідує, що при розгляді справи позивачу надавалась правнича допомога адвокатом Зімірьовою Ольгою Олександрівною.

Однак на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвокатом Зімірьовою О.О. надано до суду лише попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які понесені ТОВ «Верра Фінанс» у зв`язку із розглядом справи, та копію ордера про надання правничої допомоги, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Представником позивача не надано жодних доказів, які підтверджували б укладення договору про надання правової допомоги та понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу по даній справі. Відсутній детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналізуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення витрат на надання правової (правничої) допомоги із відповідача, у зв`язку із недоведеністю таких витрат позивачем.

Питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу позивач, за наявності підстав, вправі вирішити шляхом подання заяви про ухвалення додаткового рішення в порядку ст. 270 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,263-265,273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

позов товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» 32019 (тридцять дві тисячі дев`ятнадцять) гривень 86 копійок заборгованості за кредитним договором № 94510319000 від 04.06.2018.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» судовий збір в сумі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс», місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Гімназична, 11; код ЄДРПОУ 42633165.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст судового рішення складено 07.09.2026.

Суддя С. В. Васільєв

Оригінал: reyestr.court.gov.ua