Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №677/235/25 — Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/235/25

Провадження № 2/677/67/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2026 року м. Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області

у складі: головуючого - судді Шовкуна В.О.,

за участі секретаря судового засідання Демчишеної Ю.В.,

Учасники провадження (сторони):

Позивач – ОСОБА_1 ,

Представник позивача – адвокат Поворозник П.Ю.,

Представник відповідача – адвокат Цюпик О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красилів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання квартири, земельної ділянки спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на частку майна, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рух справи.

Позивач звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання квартири, земельної ділянки спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на частку майна.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач перебувала в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме з 29.09.2001 року до його смерті. Шлюб між ними був зареєстрований 29.09.2001 року відділом реєстрації актів громадянського стану Красилівського районного управління юстиції Хмельницької області, актовий запис № 114.

З липня 1996 року вона та ОСОБА_3 у шлюбі із іншими особами не перебували. Шлюб між нею і ОСОБА_4 був розірваний 30 липня 1996 року, актовий запис № 102, про що 20 вересня 2001 року відділом реєстрації актів громадського стану Красилівського районного управління юстиції Хмельницької області було видане свідоцтво про розірвання шлюбу НОМЕР_1 . Шлюб між ОСОБА_3 і ОСОБА_5 був розірваний 31 жовтня 1991 року, актовий запис № 65, про що 09.03.1998 року Новоушицьким райвідділом реєстрації актів громадського стану було видане свідоцтво про розірвання шлюбу НОМЕР_2 . Разом з тим, коли шлюб, в якому вона перебувала із іншим чоловіком, існував формально, ОСОБА_3 і вона з червня 1995 року почали проживати однією сім`єю як чоловік і жінка, спільно вели домашнє господарство, мали спільний побут, спільні роботу та сімейний бюджет, взаємні права та обов`язки, як подружжя. Позивач та ОСОБА_3 , як подружжя, спілкувалися та підтримували родинні відносини із нашими родичами, які сприймали їх, як сім`ю. Пізніша реєстрація шлюбу між ними сталася внаслідок відкладення ними цієї події через зайнятість на роботі (спільна праця, яка пов`язана із постійними переїздами) та бажанням ОСОБА_3 приурочити реєстрацію шлюбу до іншої урочистої (святкової) дати. На протязі спільного проживання у зазначений час, вони проживали вдвох, їхні діти від попередніх шлюбів проживали окремо. ОСОБА_3 в 2019 році захворів на важку хворобу, що стала причиною його смерті, та в період з 2019 року по день смерті вона за ним доглядала, оскільки він потребував повсякденної допомоги і догляду, інші особи участі в його лікуванні і догляді не приймали. З червня 1995 року однією сім`єю проживали в квартирі ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її матір ОСОБА_6 і з березня 1996 року вони проживали в будинку її покійної матері за адресою: АДРЕСА_2 . З серпня 1996 року проживали в квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , яку купили за кошти отримані внаслідок спільної праці, як членів сім`ї. В 1997 році за кошти, отримані внаслідок спільної праці, як членів сім`ї, та кошти, отримані від продажу названої квартири, купили квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , в якій проживали до вселення восени 2000 року в спірну квартиру.

Вони спільно займалися підприємницькою діяльністю (спільна праця). В період з червня 1995 року по 1997 рік включно, ОСОБА_3 і вона практично щотижня їздили власним транспортом в Республіку Польща, де закупляли меблі для реалізації на базарі в м. Красилів, та для продажу певним особам під замовлення. Неодноразово вони вдвох в помешканнях замовників меблів, що проживали в різних населених пунктах України, на їх прохання, також, складали доставлені їм меблі. Також, вони купляли та доставляли із Республіки Польща меблі в м. Київ, де їх реалізовували ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (брати ОСОБА_3 ).

ОСОБА_3 і вона своєю працею, шляхом перевезення меблів із-за кордону та їх продажем в Україні, заробляли гроші, що були їхніми спільно заробленими коштами – спільним бюджетом сім`ї.

Також, ОСОБА_3 та вона в період 1998 – 2000 років працювали експедиторами по перевезенню та здійснювали продаж техніки для виготовлення фотографій (проявлення фотоплівки, друкування фотографій), співпрацюючи із закритим акціонерним товариством «Рондо» (ЗАТ «Рондо»), яке знаходилося в м. Хмельницькому. Техніку для виготовлення фотографій з метою продажу вони перевозили в різні міста України, в тому числі, в міста російської федерації.

За спільним рішенням і згодою між ними, вони продали належні їм житлові приміщення. Так, 31.10.2000 року вони продали квартиру, в якій проживали, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , право власності на яку було зареєстроване за ОСОБА_3 . 13.07.2001 року вони продали отриманий нею у спадщину після смерті матері та належний їй жилий будинок за адресою: АДРЕСА_2 .

Отримані ними кошти від продажу зазначеного майна були витрачені ними в інтересах сім`ї, як кошти сімейного бюджету.

Спірна квартира і земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) були придбані за договором купівлі-продажу від 09.06.2000 року, який посвідчений державним нотаріусом Красилівської державної нотаріальної контори Шлейник М.С., зареєстровано в реєстрі за № 1868.

Сторонами в договорі купівлі-продажу квартири є: ОСОБА_9 , яка діяла від імені неповнолітньої доньки ОСОБА_10 («Продавці») і ОСОБА_3 («Покупець»), про що вона не заперечувала. Вказане майно вони купили для спільного проживання, в інтересах сім`ї.

Право власності ОСОБА_3 на квартиру зареєстроване в Красилівському бюро технічної інвентаризації в реєстрову книгу № 28 за № 4065 від 22.05.2002 року.

На підставі договору купівлі-продажу від 09.06.2000 року, який посвідчений державним нотаріусом Красилівської державної нотаріальної контори Шлейник М.С., зареєстровано в реєстрі за № 1868, ОСОБА_3 10.02.2002 року отримав державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1640.

Державна реєстрація права власності ОСОБА_3 на квартиру і земельну ділянку проведена після укладеного між ними 29.09.2001 року шлюбу.

З 23.05.2002 року у спірній квартирі зареєстроване її та ОСОБА_3 місце проживання, що підтверджується записом на сторінці 11 її паспорту.

Спірні квартира і земельна ділянка куплені ОСОБА_3 і нею, ОСОБА_1 , під час спільного проживання без реєстрації шлюбу, за спільні кошти, отримані внаслідок спільної праці, ведення господарства, побуту, бюджету, як членів сім`ї.

Також, ними був проведений ремонт у придбаній спірній квартирі, в тому числі, проведена заміна вікон і дверей, виконані оздоблювальні роботи в квартирі, проведено утеплення фасаду будинку, побудовані огорожа і подвір`я, інше. Також, у придбану квартиру вони купили меблі, тощо.

Названі роботи у придбаній квартирі, купівля меблів, тощо, проводилися в період з часу придбання квартири на протязі десяти років, в тому числі, за кошти виручені від проданих ними квартири і будинку.

За її заявою 21.01.2025 року земельній ділянці площею 0,0500 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 присвоєний кадастровий номер 6822710100:02:001:1193.

Вважає, що спірні квартира і земельна ділянка, які придбані ними, ОСОБА_3 і ОСОБА_11 , під час спільного проживання за спільні кошти, отримані внаслідок спільної праці, ведення господарства, побуту, бюджету, як членів сім`ї, коли вони не перебували в зареєстрованому шлюбі, є об`єктами спільної сумісної власності.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому майно.

Із заявами до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 звернулася вона (позивач), його дружина, і донька - ОСОБА_2 . Приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Возною В.Б. заведена спадкова справа № 72546287 (номер у нотаріуса 27/2024). Інші спадкоємці відсутні.

Відповідно до положень Цивільного кодексу України спадкоємці спадкують майно у рівних частках.

Оскільки право власності на спірні квартиру і земельну ділянку для обслуговування будинку зареєстровані на ОСОБА_3 , придбані вони 09.06.2000 року, коли вони проживали однією сім`єю, але без реєстрації шлюбу, то квартира і будинок не є об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 і ОСОБА_1 , отже спадкуванню підлягають квартира і земельна ділянка в повній частці.

В такому випадку, порушується її право власності на частку у власності на квартиру і земельну ділянку, які є об`єктами спільної сумісної власності, як такі, що придбані ними, ОСОБА_3 і ОСОБА_1 , під час спільного проживання, за кошти отримані внаслідок спільної праці, ведення господарства, побуту, бюджету, як членів сім`ї, коли вони не перебували в зареєстрованому шлюбі, чим зумовлюється її звернення до суду за захистом прав.

Викладені обставини справи підтверджуються: 1) свідоцтвом про одруження ОСОБА_3 і ОСОБА_11 , 2) свідоцтвом про розірвання шлюбу ОСОБА_3 , 3) свідоцтвом про розірвання шлюбу ОСОБА_1 ( ОСОБА_12 ), 4) договором купівлі-продажу від 09.06.2000 року, зареєстровано в реєстрі за № 1868, про купівлю ОСОБА_3 квартири і земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_6 ) договором купівлі-продажу від 31.10.2000 року, зареєстровано в реєстрі за № 2236, про продаж ОСОБА_3 квартири за адресою: АДРЕСА_7 ) договором купівлі-продажу від 13.07.2001 року, зареєстровано в реєстрі за № 1492, про продаж ОСОБА_1 ( ОСОБА_13 ) житлового будинку за адресою: АДРЕСА_8 ) паспортом ОСОБА_12 ( ОСОБА_1 ) від 07.04.1995 року 40 № 9258485 із відмітками компетентних служб про перетин кордону в період 1995 – 1997 років на підтвердження поїздок за кордон в ході виконання спільних із ОСОБА_3 робіт, 8) довідкою від 15.10.1999 року № 3/8320 виданою ОСОБА_3 про викрадення у нього особистих документів, 9) свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 , 10) витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 77244123 від 07.06.2024 про реєстрацію спадкової справи до майна померлого ОСОБА_3 , 11) фотографіями про спільне проживання однією сім`єю ОСОБА_3 і ОСОБА_1 в період до реєстрації шлюбу, 11) технічним паспортом на квартиру за адресою: АДРЕСА_9 ) державним актом про право власності на землю ОСОБА_3 , 13) витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 21.01.2025 року, 14) витягами про оцінку квартири і земельної ділянки, 15) виписним епікризом хворого ОСОБА_3 від 24.02.2020 р.

Отже, придбане ними майно: квартира, земельна ділянка площею 0,0500 га, кадастровий номер 6822710100:02:001:1193, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), які розташовані за адресою: АДРЕСА_5 , право власності на які зареєстровані за ОСОБА_3 , підлягають визнанню судом спільною сумісною власністю ОСОБА_3 і ОСОБА_1 .

Просить суд визнати квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 , право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_3 , спільною сумісною власністю ОСОБА_3 і ОСОБА_1 та визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на частку квартири; визнати земельну ділянку площею 0,0500 га, кадастровий номер 6822710100:02:001:1193, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 , право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_3 , спільною сумісною власністю ОСОБА_3 і ОСОБА_1 , та визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 право власності на частку земельної ділянки; судові витрати у справі стягнути із відповідача.

Аргументи учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Поворозник П.Ю. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.

Представник відповідача адвокат Цюпик О.В. у судовому засіданні позов не визнала, просила суд відмовити у його задоволенні. До матеріалів долучений письмовий відзив, який судом при прийнятті рішення прийнято до уваги.

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні показав, те що він був сусідом подружжя ОСОБА_15 від самого початку проживання в спірному будинку. Вони спілкувалися по сусідськи, про існування у ОСОБА_16 доньки він навіть не знав, він її в очі не бачив. Підтвердив факт того, що ОСОБА_15 перевозили речі попередніх власників будинку, це було десь 30 років тому.

Свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні показав, те що він з ОСОБА_18 працював на будівництві, допомагав їм з ремонтами. Знає, що вони одружилися в середині 90-х років, стали жити, купили квартиру на ОСОБА_19 , потім продали 2-кімнатку квартиру, купили трикімнатну. У ОСОБА_20 була хата, яку вона продала, потім вони доклали грошей і купили вже будинок по АДРЕСА_10 . Також повідомив, що клав у них там плитку, коли робився капітальний ремонт.

Свідок ОСОБА_21 у судовому засіданні показала, що вона є сусідкою ОСОБА_15 , саме вона їм порадила придбати спірний будинок. Бачила як ОСОБА_20 щось робила на подвір`ї, розчищали його, робили забор, будівельні роботи робили, це було десь в травні 2000 року.

Свідок ОСОБА_22 у судовому засіданні показала, що їй відомо про те, що в 95-96 роках Деркачі займалися бізнесом, меблями, туризмом, тощо.

Свідок ОСОБА_23 у судовому засіданні показав, що він є другом сім`ї ОСОБА_15 , точніше померлого ОСОБА_18 . Дружили сім`ями, з ОСОБА_18 він познайомився ще до того часу, як у ОСОБА_20 з ОСОБА_18 не було майна, а потім вони почали його спільно купляти.

Позиція суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши позивача, представника позивача, представника відповідача, свідків, дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Короткий зміст фактичних обставин справи.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 та спадкодавець ОСОБА_3 взяли шлюб 29.09.2001 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_4 . (а.с. 10).

Згідно договору купівлі-продажу від 09.06.2000 року ОСОБА_3 придбав квартиру номер АДРЕСА_11 .

Згідно договору купівлі-продажу від 21.10.2000 року ОСОБА_3 продав квартиру по АДРЕСА_12 . (а.с. 14).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 13.07.2001 року ОСОБА_12 продала житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_2 . (а.с. 15).

Суду також надано копія паспорта гр. СССР на ім`я ОСОБА_12 з підтвердженням того, що вона виїжджала за кордон в період часу 1995-1997 рр. (а.с. 16-18), а також довідка від 12.10.1999 року яка видана на ім`я ОСОБА_3 про те, що у нього ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Хмельницькому було викрадено документи, а саме, закордонний паспорт, паспорт громадянина України, посвідчення водія, технічні паспорти на три автомобілі. (а.с. 19).

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 20).

Згідно технічного паспорту на квартиру ном. АДРЕСА_11 , що знаходиться у власності ОСОБА_3 зареєстрована Хмельницьким бюро технічної інвентаризації на праві приватної власності. (а.с. 26-27).

На підставі державного акту серія Р1 № 813396 ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 . (а.с.28).

Відповідно до висновку про ринкову вартість квартири, виконаного ТОВ «Будинок оцінки», ринкова вартість квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 , становить 152 320 гривень. (а.с. 35).

Мотиви з яких виходить суд і застосовані норми права.

Спірне майно, придбане в 2001 року, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Кодексу про шлюб та сім`ю (далі - КпШС) України (1969 року), чинного на момент виникнення спірних правовідносин і до введення в дію з 01 січня 2004 року Сімейного кодексу (далі - СК) України, норми якого підлягають застосуванню при вирішенні питання поділу майна подружжя.

Так, зокрема, статтею 22 КпШС України (1969 року), чинного на момент укладення між сторонами шлюбу, було передбачено, що майно, набуте подружжям під час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю. Кожний з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Статтею 24 КпШС України було передбачено, що майно, яке належало кожному з подружжя до шлюбу, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку спадкування, є власністю кожного з них.

Відповідно до ст. 25 КпШС України, якщо майно, яке є власністю одного з подружжя, під час шлюбу істотно збільшилось у своїй вартості внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя або їх обох, воно може бути визнано судом спільною сумісною власністю подружжя.

За загальним правилом статті 28 КпШС України, при поділі майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки в цьому майні є рівними.

Аналогічні за змістом положення містяться й у статтях 57, 60, 62, 63, 69, 70 СК України (2004 року).

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З досліджених судом доказів вбачається, що позивач ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_3 мають спільні світлини, з яких вбачається, що сторони мали приязні стосунки, проводили разом дозвілля, відпочивали, мали спільних друзів; в ході судового розгляду було допитано ряд свідків, які зазначили про те, позивач ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_3 мали спільний побут, проживали як сім`я з усіма притаманними подружжю відносинами, разом купляли спірну квартиру, відвозили попередніх господарів за новим місцем проживання, здійснювали ремонтні роботи. До матеріалів справи додана копія закордонного паспорту позивачки, згідно якого вона в період 1995-1997 роки їздила за кордон. Разом з тим, позовну вимогу про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період до 2001 року позивачем не заявлено.

Спірне майно придбане та зареєстровано до укладення шлюбу, що вбачається з матеріалів справи.

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільністю участі подружжя коштами або працею в набутті майна.

Отже, застосовуючи статтю 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто критеріями, за якими спірному набутому майну можна надати режим спільного майна, є: 1) час набуття такого майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття); 3) мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий режим спільної власності подружжя.

Відповідно до ст. 17 Закону УРСР «Про власність», який введений в дію з 15.04.1991 року і був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім`ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними. Майно, придбане внаслідок спільної праці громадян, що об`єдналися для спільної діяльності, є їх спільною частковою власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними. Розмір частки кожного визначається ступенем його трудової участі.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 25 грудня 2013 року (Справа № 6-135цс13), майно, набуте до 1 січня 2004 року під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є об`єктом їхньої спільної сумісної власності, якщо: 1) майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб, як сім`ї (при цьому спільною працею осіб слід вважати їх спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об`єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету); 2) інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Правовий режим спільної сумісної власності було визначено частиною другою статті 112 ЦК УРСР (1963 року), згідно з якою, сумісною власністю є спільна власність без визначення часток.

За змістом п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 29 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), розглядаючи позови, пов`язані із спільною власністю громадян, суди повинні виходити з того, що відповідно до чинного законодавства спільною сумісною власністю є не лише майно, нажите подружжям за час шлюбу (ст. 16 закону «Про власність», ст. 22 КпШС), а й майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім`ї, або майно, придбане внаслідок спільної праці громадян, що об`єдналися для спільної діяльності, коли укладеною між ними письмовою угодою визначено, що воно є спільною сумісною власністю (п. 1 ст.ст. 17, 18, п. 2 ст. 17 закону «Про власність»), тощо.

У зв`язку із цим, суду під час вирішення спору щодо поділу майна, набутого сім`єю, слід установити не лише обставини щодо факту спільного проживання сторін у справі, а й ті обставини, що спірне майно було придбане сторонами внаслідок спільної праці. Сам факт перебування у фактичних шлюбних відносинах без установлення ведення спільного господарства, побуту та бюджету не є підставою для визнання права власності на половину майна за кожною зі сторін. Тільки в разі встановлення цих фактів положення ч. 1 ст. 17 закону «Про власність» вважається правильно застосованим.

Відповідно до наведених вище норм матеріального права, у спірних правовідносинах, що склались між сторонами у період до укладення між ними 29 вересня 2001 року шлюбу, предметом доказування є набуття майна у спільну сумісну власність, але не як подружжя, а з інших підстав, а саме: придбання (створення) майна внаслідок спільної праці таких осіб, як сім`ї, тобто їхніми спільними або індивідуальними трудовими зусиллями, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об`єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету.

За позовними вимогами позивача об`єктами поділу, як спільного майна подружжя, є квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 , та земельна ділянка площею 0,0500 га за цією ж адресою, які зареєстровані за померлим ОСОБА_3 ..

Разом з тим, у судовому засіданні було встановлено те, що будинок було придбано та зареєстровано до укладення шлюбу між Позивачкою ОСОБА_11 та померлим ОСОБА_3 .

Позивачем не надано суду доказів на підтвердження тієї обставини, що під час шлюбу цей житловий будинок істотно збільшився у своїй вартості, порівняно з його вартістю, яка була на момент укладення між сторонами шлюбу.

Крім того, в матеріалах справи відсутні належні докази, в тому числі й письмові докази, про те, що до укладення між сторонами 29 вересня 2001 року шлюбу купівля спірної квартири здійснювалось внаслідок спільної праці сторін, як сім`ї, тобто їхніми спільними або індивідуальними трудовими зусиллями, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об`єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету, оскільки сам по собі факт спільного проживання сторін, як чоловіка та жінки, без реєстрації шлюбу не має юридичного значення при вирішенні питання щодо правового режиму цього об`єкта нерухомого майна для його поділу між сторонами, як об`єкта спільної сумісної власності.

Надані письмові докази, штампи в закордонному паспорті позивачки про виїзд за кордон, покази свідків, які були допитані в судовому засіданні, не спростовують наведені судом обставини про купівлю спірної квартири та земельної ділянки і не можуть слугувати безумовною підставою для визнання спірного майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Таким чином, враховуючи наведені вище норми матеріального права та встановлені і наведені вище фактичні обставини справи, немає правових підстав для висновку про те, що спірний житловий будинок та спірна земельна ділянка є об`єктом спільної сумісної власності сторін, як подружжя, а тому позов не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов не підлягає задоволенню, тому судові витрати слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 76, 81, 141, 263-265, 282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання квартири, земельної ділянки спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на частку майна – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники провадження (сторони):

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_13 , ЄДРПОУ: реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_14 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Суддя: В.О. Шовкун