Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №686/37228/25 — Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 686/37228/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.09.2026 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Васільєва С.В., розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (надалі також - ТОВ «Таліон Плюс») через систему «Електронний суд» звернулось в суд з позовом до відповідача, в якому просить стягнути борг за кредитним договором в розмірі 27192 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що 27.08.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (надалі також – ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») та відповідачем укладено договір кредитної лінії №675618583.

04.03.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу №МВ-ТП/25, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах прав вимоги.

Відповідно до Реєстру прав вимоги від 04.03.2025 року до договору факторингу № МВ-ТП/25, ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до відповідача.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язався вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному договором. Проте, відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, виникла заборгованість.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 27.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі направлялась на адресу реєстрації відповідача, однак до суду повернувся конверт із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Враховуючи норми п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Аналогічна позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 757/15603/19.

Також секретарем судового засідання здійснювались телефонні дзвінки на контактний номер телефону позивача, наявний у справі, однак оператор повідомив, що з абонентом відсутній зв`язок.

Таким чином, судом було вжито усіх доступних заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи.

Відзиву на позовну заяву, заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

27.08.2024 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії № 675618583.

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником персонального ідентифікатора, про що свідчить розділ 15 Кредитного договору «Реквізити сторін».

Відповідно до умов кредитного договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 8800 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування (п.2.1 Договору).

Відповідно до п. 7.1. кредитного договору, сума кредиту має бути повернена Кредитодавцю не пізніше дати закінчення Дисконтного періоду кредитування 26.09.2024, а саме не пізніше ніж через 30 днів від дати отримання першого Траншу позичальником.

Відповідно до п.7.3. кредитного договору кінцева дата повернення Кредиту 26.09.2029.

Відповідно до п.8.1. кредитного договору за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом. Інших витрат Позичальника, крім процентів за користування Кредитом, Договором не передбачено.

Згідно з п.8.3. кредитного договору базова процентна ставка складає 1,00 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 365 відсотків річних.

Сторонами договору обумовлені всі істотні умови, в тому числі порядок нарахування процентів, умови, за яких вони можуть бути кредитором зменшені, продовження та поновлення Дисконтного періоду, права та обов`язки сторін, строк дії договору.

Також відповідачем підписано в електронному вигляді паспорт кредиту, згідно з яким відповідач був ознайомлений з умовами кредитування, з урахуванням його побажань.

Відповідач повернення всієї суми отриманого кредиту не здійснив, а тому розмір процентів за кредитним договором визначається в порядку п.8.3. та п.8.4. договору.

Позивач свої зобов`язання з договором виконав у повному обсязі, перерахувавши платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 27.08.2024 кредитні кошти в розмірі 8800 грн., що підтверджується листом ТОВ «ПрофітГід» та довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», листом банківської установи.

04.03.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № МВ-ТП/25, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшли права грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрі прав вимоги.

Відповідно до Реєстру прав вимоги від 04.03.2025 року до договору факторингу № МВ-ТП/25, ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до відповідача.

Із розрахунку, що міститься в матеріалах справи вбачається, що за період з 27.08.2024 по 04.03.2025 первісний кредитор ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» нарахував відповідачу заборгованість за кредитним договором № 675618583 від 27.08.2025, а саме: 8800 грн заборгованість по тілу кредиту, 15576 грн - заборгованість по відсоткам, неустойка 4400 грн. Відповідачем сплачено 10032 грн., які спрямовані в оплату процентів.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеної кредитором ТОВ «Таліон плюс», донараховано проценти з 05.03.2025 по 28.07.2025, заборгованість підсумоква по кредитному договору № 675618583 від 27.08.2025 нарахована у розмірі 31592 грн., з яких: 8800 грн заборгованість по тілу кредиту, 18392,00 грн - заборгованість по відсоткам, неустойка 4400 грн. Розмір штрафних санкцій вказаний в загальному розрахунку заборгованості, однак позивач не включає їх до розміру позовних вимог.

ТОВ «Таліон плюс» листом № ТП/675618583 від 29.07.2025 повідомило ОСОБА_1 про дострокове (з 29.07.2025) розірвання кредитного договору № 675618583 від 27.08.2024 та необхідність сплати всієї суми заборгованості у розмірі 31592,00 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 525, 526, 530 та 629 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до умов договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало відповідачу кошти, а останній зобов`язався повернути кошти та сплатити відсотки за користування ними, розмір яких визначений договором.

Такий правочин (кредитний договір), згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договір, згідно зі статтею 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Відповідач, в порушення умов укладеного кредитного договору, своєчасно не повернув кредитні кошти та не сплатив відсотки за користування кредитом, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача, а саме: основний борг, проценти, комісія.

Відповідачем не спростовано будь-якими доказами правильність розрахунку заборгованості за кредитним договором (в частині нарахованих процентів) та неналежне виконання ним умов договору щодо сплати заборгованості.

Отже, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

З урахуванням задоволення позовних вимог, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2422,40 грн.

Представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача 5000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

На підтвердження понесених ТОВ «Таліон Плюс» витрат на правничу допомогу представник позивача долучив до матеріалів справи: копію договору про надання правової допомоги №5 від 02.12.2024, укладеним між ТОВ «Таліон Плюс» та Адвокатським об`єднанням «Ліга юридичних технологій та інновацій», Додаткову угоду № 2253 від 16.12.2025 про надання правової допомоги До Договору № 5 від 02.12.2024, Акт про надання юридичної допомоги від 16.12.2025, згідно з яким загальна вартість наданих послуг становить 5000,00 грн., платіжну інструкцію щодо оплати за надання правової допомоги згідно Договору №5 від 02.12.2024 року та Додаткової угоди № 2 253 від 16.12.2025.

Відповідно до ч. 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно частини четвертої цієї ж статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті, суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Верховний Суд у постановах від 19 лютого 2024 року у справі № 490/7096/21, від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-ц та 26 червня 2024 року у справі № 712/4165/19 вказав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Отже, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При вирішенні питання стягнення витрати на правову допомогу, суд бере до уваги зазначений обсяг виконаних адвокатом робіт.

Водночас, суд враховує, що предмет спору відноситься до справ незначної складності та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви, з огляду на сталу практику національних судів зі спірних правовідносин. Дана категорія справ є поширеною.

Переважна більшість тексту позову містить перелік норм чинного законодавства, використання яких є типовим для даного виду цивільно-правових спорів.

До позовної заяви додані документи, які були в наявності у позивача. Отже, справа не вимагала вжиття дій щодо збирання доказів, чи проведення розрахунків.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, а також відсутність судових засідань у цій справі, слід дійти висновку про неспівмірність розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн., який є очевидно завищеним.

У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн. Саме такий розмір витрат на оплату послуг адвоката у спірному випадку є співмірним із складністю даної справи та обсягом виконаних робіт.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,263-265,273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

позов товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» 27192 (двадцять сім тисяч сто дев`яносто дві) гривні заборгованості за кредитним договором № 675618583 від 27.08.2024.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» судовий збір в сумі 2422,40 грн. та 2000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а всього 4422,40 (чотири тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», місцезнаходження: 14017, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Жабинського, 13, код ЄДРПОУ 39700642.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст судового рішення складено 07.09.2026.

Суддя С. В. Васільєв