Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №670/306/26 — Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/306/26

Провадження № 2/670/329/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

03 вересня 2026 року селище Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої - судді Мусієнко М.Б.

за участю секретаря судового засідання Ліневської В.В.,

відповідач ОСОБА_1 – не з`явився,

представник позивача АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» - не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявоюАКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

29.04.2026 в електронній формі через електронний кабінет до Віньковецького районного суду Хмельницької області надійшов позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якому позивач просить стягнути з відповідача на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованість за кредитним договором № 2001637325501 від 17.07.2020 у розмірі 62707 грн 99 коп., з яких:

- 38304 грн 27 коп. – заборгованість за кредитом;

- 24403 грн 72 коп. – заборгованість процентами, та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662 грн 40 коп.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує таким.

Між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 17.07.2020 на підставі кредитного договору № 2001637325501 видано кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 26000 грн, який пізніше було збільшено до 40000 грн. Умовами публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, копія витягу з якого додається, передбачено право банку змінювати клієнту кредитний ліміт.

Статтею 629 ЦК передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно зі ст. 526 ЦК зобов`язання повинно виконуватися сторонами належним чином відповідно до умов договору. Цивільний кодекс, крім обов`язку належного виконання зобов`язання, встановлює також принцип своєчасності його виконання: відповідно до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до п. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України та абз. 2 ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач як кредитодавець має право вимагати повернення усієї суми заборгованості, якщо відповідач як позичальник прострочив сплату чергових платежів понад 1 місяць. Позивач направив письмову вимогу (повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, тому позивач виконав свій обов`язок щодо претензійної роботи належним чином.

Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.03.2026 складає 62707,99 (шістдесят дві тисячі сімсот сім гривень 99 копійок).

Кредитний договір укладено між сторонами 17.07.2020. Однак кредитною карткою відповідач користувався і здійснював платежі, що відображено в розрахунку заборгованості та виписках по рахунку. Таким чином, строки позовної давності в даному випадку повністю дотримано.

Ухвалою судді від 01.05.2026 відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено розгляд справи по суті 20.05.2026. Цією ж ухвалою надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Судові засідання 20.05.2026 та 28.05.2026 були відкладені за клопотанням відповідача.

05.06.2026 ухвалою суду у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на подання відзиву відмовлено.У судовому засіданні оголошено перерву до 15.06.2026.

Ухвалами суду від 15.06.2026 відмовлено у задоволенні заяви відповідача про відвід судді та у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на подання зустрічної позовної заяви,перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та у прийнятті зустрічної позовної заяви, оголошено перерву до 03.07.2026.

Судове засідання 03.07.2026 відкладено на 11.08.2026 за клопотанням відповідача та у зв`язку з перебуванням справи на розгляді Хмельницького апеляційного суду.

У судовому засіданні 11.08.2026 оголошено перерву до 20.08.2026.

Судове засідання 20.08.2026 відкладено на 03.09.2026 за клопотанням відповідача.

Представник позивача АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» у судове засідання 03.09.2026 не з`явився, був належним чином повідомлений про день, час та місце судового засідання, але у позовній заяві просив про проведення розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечив проти ухвалення заочного рішення.

У судове засідання 03.09.2026 відповідач не з`явився, був належним чином повідомлений про місце, день та час розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу в електронний кабінет відповідача. Після проведення судового засідання того ж дня до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату, яке не містило доказів поважних причин його неявки.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення відповідача, взявши до уваги письмові пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, встановивши обставини, факти та відповідні їм правовідносини, застосувавши релевантні норми права, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 17.07.2020 відповідач підписав власноручним підписом заяву № 2001637325501 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (а.п. 4).

Умовами заяви передбачено, що АТ «ПУМБ» відкриває на ім`я ОСОБА_1 поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні та надає кредитну картку. На зазначений рахунок банк встановлює кредитний ліміт у розмірі 20000 грн. Розрахунковим днем та платіжною датою є 30 число кожного місяця. Строк дії кредитного договору – 12 місяців з дня надання кредитного ліміту. Зі спливом вказаного строку дія кредитного ліміту продовжується кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої із сторін або підстав для його скорочення. Стандартна процентна ставка та реальна річна процентна ставка складає 47,88%. У випадку виникнення простроченої заборгованості за кредитом, застосовується процентна ставка на суму основного боргу у розмірі 62% річних.

17.07.2020 відповідач також підписав власноручним підписом Паспорт споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), який відповідає додатку № 1, до Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та містить умови, аналогічні умовам, що зазначені в заяві № 2001637325501 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (а.п. 4 на звороті).

Матеріали справи містять Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (в редакції від 12 червня 2019 року) (а.п. 6 на звороті-12).

Відповідно до довідки про збільшення кредитного ліміту останній був встановлений та збільшувався кредитодавцем у такому порядку:

- 17.07.2020 - встановлення кредитного ліміту на суму 20000.00 (рахунок 47.8826200113255763);

- 16.11.2020 - збільшення кредитного ліміту до 26000.00 (рахунок 47.8826200113255763);

- 14.12.2020 - збільшення кредитного ліміту до 36000.00 (рахунок 47.8826200113255763);

- 22.01.2021 - збільшення кредитного ліміту до 38000.00 (рахунок 47.8826200113255763);

- 19.02.2021 - збільшення кредитного ліміту до 39000.00 (рахунок 47.8826200113255763);

- 19.03.2021 - збільшення кредитного ліміту до 40000.00 (рахунок 47.8826200113255763) (а.п. 15).

Отримання коштів в межах зазначених лімітів, користування ними позичальником, а також здійснені погашення кредиту підтверджуються випискою з його особового рахунку, номер якого вказаний у заяві від 17.07.2020 № 2001637325501 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб(а.п. 17-19).

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості ОСОБА_1 має заборгованість перед АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» за кредитним договором № 2001637325501 від 17.07.2020 станом на 01.03.2026 у розмірі 62707 грн 99 коп., з яких:

- 38304 грн 27 коп. – заборгованість за кредитом;

- 24403 грн 72 коп. – заборгованість процентами.

Також розрахунок містить інформацію про часткове погашення боргу позичальником (а.п. 15 на звороті-16).

Позивач направив письмову вимогу (повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту (а.п. 12 на звороті-14). Ця ж вимога отримана відповідачем разом з матеріалами позовної заяви 29.04.2026.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України)

Ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Стаття 1046 ЦК України передбачає, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.

Відповідно до ч. 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Закон України «Про споживче кредитування» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає, що до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування»).

Стаття 12 зазначеного Закону передбачає умови, що зазначаються у договорі про споживчий кредит. Заява № 2001637325501 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 17.07.2020 повністю відповідає положенням згаданої статті.

Кредитна лінія - вид кредиту, надання якого здійснюється повністю або частинами в узгоджені сторонами строки протягом строку кредитування. При цьому може бути передбачено право споживача отримати кредит у межах встановленого кредитного ліміту у разі часткового або повного погашення кредиту протягом строку кредитування, визначеного в договорі про споживчий кредит (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування»).

Відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов`язання: боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, на підтвердження існування договірних відносин позивачем надано заяву від 17.07.2020 № 2001637325501 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Вказану заяву відповідач підписав власноручним підписом. Як вбачається із виписки по рахунку відповідача, обов`язок щодо надання в розпорядження позичальника коштів на виконання спірного договору кредитодавцем виконано. Ця ж виписка свідчить і про використання відповідачем наданих коштів.

З наданих позивачем до позовної заяви документів, вбачається, що між сторонами справи укладений договір про надання банківських послуг, який за своєю природою є змішаним договором та містить елементи різних договорів, зокрема, договорів банківського рахунку та договору про споживчий кредит, банк і позичальник досягли згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору.

Як вбачається із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості, відповідач користувався наданими кредитними коштами та частково погашав заборгованість, що не заперечується і самим відповідачем.

Однак у порушення умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 62707 грн 99 коп.

Матеріали провадження не містять доказів того, що відповідач надав позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитним договором в повному обсязі, тобто відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконав.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

Відповідно до частини 1 та 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На день ухвалення судом рішення жодного доказу оплати відповідачем заборгованості за договором в розмірі, зазначеному в позові, суду не надано.

З приводу позиції відповідача суд зазначає таке.

У письмових поясненнях, поданих до суду 20.08.2026, відповідач стверджує, що:

- сам факт користування кредитними коштами не звільняє позивача від обов`язку довести належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами кожну складову заявленої суми, погоджену ставку, період і базу нарахування процентів, усі здійснені погашення та правову підставу зміни кредитного ліміту;

- позивач повинен довести саме погоджені умови, а не лише факт користування коштами. За статтями 12 та 81 ЦПК України саме позивач доводить обставини, на які посилається як на підставу позову. Отримання коштів може підтверджувати виникнення обов`язку повернути фактично одержану і неповернуту суму, але не доводить автоматично погодження будь-якої редакції публічної пропозиції, тарифів, процентної ставки, способу односторонньої зміни ліміту чи заявленого банком розміру процентів;

- зміна кредитного ліміту має бути підтверджена первинними даними, а не довідкою, складеною самим позивачем, яка не підтверджує підставу кожної зміни, змісту направленого повідомлення, його доставки, окремого волевиявлення відповідача, оцінки кредитоспроможності перед збільшенням зобов`язання;

- розрахунок заборгованості не замінює повної виписки та первинних документів, не підтверджує фактичний рух коштів і правильність зарахування платежів;

- здійснював погашення у більших сумах, ніж відображено у поданому розрахунку.

Тому просить суд відмовити у задоволенні позову повністю як недоведеного належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, а якщо суд дійде висновку про наявність підстав для часткового стягнення, то відмовити у стягненні 24403,72 грн процентів за відсутності належного доказу погодження ставки й детального розрахунку, а розмір фактично неповернутих кредитних коштів визначати виключно за повною випискою з урахуванням усіх здійснених відповідачем платежів.

З аналізу наведених письмових пояснень та наданих пояснень у судовому засіданні можна дійти висновку, що відповідач не заперечує укладення з позивачем 17.07.2020 кредитного договору № 2001637325501, за яким позичальник отримав можливість користуватися коштами банку в межах встановленого ліміту.

Водночас, заперечуючи погодження умов кредитування, редакцій документів, процентних ставок і порядку зміни кредитного ліміту, на які посилається позивач, а також правильність відображення платежів і визначення заявленої суми боргу, відповідач не вказує які умови, сума кредиту, процентні ставки, порядок зміни кредитного ліміту ним були погоджені, які редакції документів підписані, які платежі і в яких розмірах були здійснені.

Суд звертає увагу на те, що процесуальний кодекс покладає обов`язок на кожну сторону довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. А сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 161/16891/15-ц (провадження №61-517св18) зроблено правовий висновок про те, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із вказаною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, виписка з рахунку особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору.

Виписка з особового рахунку відповідача за період з 17.07.2020 по 01.03.2026 містить відомості про використання та неповернення відповідачем суми у розмірі 38304 грн 27 коп. шляхом здійснення придбання товарів, зняття готівки в банкоматах, поповнення мобільного зв`язку. Розмір та кількість здійснених погашень відповідає розрахунку заборгованості.

Також виписка про рух коштів свідчить про те, що відповідач вперше скористався коштами в межах встановленого ліміту 28.07.2020, а після 30.05.2022 позивач припинив нараховувати відсотки за користування отриманим кредитом, що спростовує твердження відповідача про те, що виписка є неповною.

Розмір нарахованих відсотків повністю відповідає умовам, зазначеним у заяві № 2001637325501 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 17.07.2020.

Відсотки нараховані щомісяця на суму використаних коштів з розрахунку 47,88% (62% у випадку виникнення простроченої заборгованості) річних та кількості днів у поточному місяці, а також з урахуванням періоду (кількості днів), протягом якого позичальник фактично користувався відповідною сумою коштів.

Як зазначено вище, платіжною датою є 30 число кожного місяця. У випадку виникнення простроченої заборгованості за кредитом, застосовується процентна ставка на суму основного боргу у розмірі 62% річних.

Так, позичальник 28.07.2020 скористався сумою у розмірі 5000 грн 00 коп., 30.07.2020 - 758 грн 00 коп., 31.07.2020 - 519 грн 00 коп. Отже, на першу розрахункову дату відповідач користувався кредитними коштами 3 дні.

Як вбачається з розрахунку боргу та виписки по рахунку позичальника, 30.07.2020 останній не вносив кошти на рахунок, тому у цей період до нарахування відсотків застосована ставка у розмірі 62% річних:

(5000 х 62% : 365 = 8,49) + (5758 х 62% : 365 = 9,79) + (6277 х 62% : 365 = 10,66) = 28,94 грн, що відповідає наданому розрахунку боргу.

А з березня 2021 року відповідач припинив користуватися коштами та повертати кредит, внаслідок чого сформувалася сума основного боргу у розмірі 38304 грн 27 коп.

38304 грн 27 коп. (сума боргу) х 47,88% (річні відсотки) : 365 (кількість днів у році) = 50 грн 25 коп. (розмір відсотків у день) х 30 (кількість днів у місяці) = 1507 грн 40 коп. (1557 грн 65 коп. якщо кількість днів у місяці 31), що відповідає наданому розрахунку боргу.

За таким принципом нараховані відсотки за кожен місяць з 30.07.2020 по 30.05.2022 (з урахуванням використаних в поточному місяці коштів, здійснених позичальником в поточному місяці погашень та кількості календарних днів користування відповідною сумою) і їх загальний розмір за цей період становить 24403 грн 72 коп.

Щодо збільшення розміру кредитного ліміту, то, підписуючи заяву № 2001637325501 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осібта паспорт споживчого кредиту, відповідач був обізнаний про розмір та порядок нарахування відсотків у разі використання встановленого по картці кредитного ліміту.

Зміна кредитних лімітів по кредитній картці передбачена умовами Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, а відповідно до підп. 4.3.9 Розділу ІІ «Послуги банку» клієнт має право, зокрема, ініціювати зменшення встановленого банком розміру наданого кредитного ліміту.

Окрім того, позичальник наділений правом, а не обов`язком користуватися коштами в межах встановленого ліміту, а відсотки кредитодавцем нараховуються виключно на суму, яка була використана (отримана) позичальником, а не на суму встановленого ліміту. Останній користувався (отримував та повертав) кошти в межах усіх встановлених (збільшених) лімітів не висловлюючи при цьому жодних заперечень. Тому, на думку суду, не заслуговують на увагу твердження відповідача про те, що відповідач звільнений від обов`язку повернути кошти, отримані ним внаслідок збільшення розміру кредитного ліміту, навіть якщо таке відбулося без його згоди.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу на те, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру судового рішення (зокрема пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Відтак, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання як розподілити між сторонами судові витрати (п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України) та у резолютивній частині рішення зазначається розподіл таких судових витрат (п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивач АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» поніс судові витрати, що складаються з 2662 грн 40 коп. сплаченого судового збору (а.п. 29).

Отже, оскільки позов задоволено в повному обсязі, то, враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача суму судового збору, сплаченого ним при поданні позову, що становить 2662 грн 40 коп.

На підставі ст. 207, 512, 514, 526, 610, 611, 626, 628, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077, 1082 ЦК України, керуючись ст. 12, 13, 81, 133, 137, 141, 223, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованість за кредитним договором № 2001637325501 від 17.07.2020 у розмірі 62707 (шістдесят дві тисячі сімсот сім) гривень 99 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», ідентифікаційний номер в ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складене 07.09.2026.

Суддя Мар`яна МУСІЄНКО