Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №607/19009/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 01 вересня 2026 р.

Справа: №607/19009/26

Суддя: Воробель Н. П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.09.2026 Справа №607/19009/26 Провадження №3/607/5271/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Воробель Н.П., розглянувши матеріали, що надійшли від відділу поліції №2 Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає в АДРЕСА_1 , працює лікарем КНП «ТМКЛШД», РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

встановила:

17.08.2026 о 22:28 в м. Тернополі по вул. Мазепи ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Audi A6, д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота та почервоніння обличчя. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у закладі охорони здоров`я КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР. Згідно з висновком лікаря №289, водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Результат тестування 1,29, з результатом згідний. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом залишення його на місці події, чим порушив п. 2.9.а. Правил дорожнього руху (далі – ПДР).

Окрім того, 17.08.2026 о 22:28 в м. Тернополі по вул. Мазепи ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки Audi A6, д.н.з. НОМЕР_2 , в дворі будинку, рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності руху та скоїв наїзд на припаркований автомобіль Citroen Berlingo, д.н.з. НОМЕР_3 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 10.9 ПДР.

Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Беручи до уваги, що у провадженні судді перебувають дві справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, вважаю, що відповідно до ст. 36 КУпАП вони мають бути об`єднані в одне провадження та яким необхідно присвоїти єдиний номер.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що повністю розуміє зміст роз`яснених йому прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, вину у вчиненні правопорушень визнав за обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, вважаю за необхідне зазначити таке:

згідно з п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 10.9 ПДР під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно з п. 2.9.а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною першою ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження водіями огляду на такий стан врегульований ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі – Інструкція).

Згідно з п.п. 2, 3 Розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі — спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я) (п.п. 6, 7 Розділу І Інструкції).

Аналогічні за змістом положення містяться у ст. 266 КУпАП, якою визначено підстави та порядок виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння, а також процедуру проведення їх огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Керуючись наведеними положеннями, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненому доводиться матеріалами, дослідженими у судовому засіданні, а саме:

- даними протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №748427 від 18.08.2026, серії ЕПР1 №748378 від 18.08.2026;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- результатом лабораторного дослідження крові на наявність алкоголю від 17.08.2026 №534, згідно з яким при дослідженні взірця крові газо хроматографічним методом етилового спирту знайдено 1,47‰;

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.08.2026 №289, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння;

- електронним рапортом ВП №2 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області;

- схемою місця ДТП від 17.08.2026, на зворотному боці якої зафіксовано перелік видимих (зовнішніх) механічних пошкоджень транспортних засобів, отриманих унаслідок ДТП;

- поясненнями ОСОБА_1 від 17.08.2026;

- пояснення потерпілої ОСОБА_2 від 18.08.2026;

- даними відеозапису із нагрудної камери працівника поліції, на якій зафіксовано прибуття працівників поліції на місце ДТП. На місці пригоди виявлено ОСОБА_1 , який повідомив обставини вчинення ним ДТП. Працівником поліції запропоновано водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці пригоди за допомогою газоаналізатора, від проходження якого ОСОБА_1 відмовився та просив пройти зазначений огляд в медичному закладі. Водія доставлено в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР, де за результатами первинного огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу – газоаналізатора встановлено результат 1,29‰, при повторному огляді – 1,19‰. Крім того, у ОСОБА_1 було відібрано зразок крові для проведення лабораторного дослідження на вміст алкоголю в організмі особи;

- довідкою, виданою ВП №2 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія.

Керуючись положеннями ст. 252 КУпАП щодо оцінки доказів, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто порушення водієм транспортного засобу правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, та адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.

При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст. 33 КУпАП враховую характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за вчинені правопорушення, а тому приходжу до переконання, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення відповідно до ст. 36 КУпАП в межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 7, 33, 36, 40-1, 124, 130 ч. 1, 221, 251, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суддя

постановила:

об`єднати матеріали про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (справа № 607/19009/26, провадження № 3/607/5271/2026), та адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (справа № 607/19010/26, провадження № 3/607/5272/2026), в одне провадження, присвоївши йому єдиний номер № 607/19009/26, провадження № 3/607/5271/2026.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення на підставі ст. 36 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, який стягнути в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000,00 грн (тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок) в дохід держави та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Стягнути зОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

СуддяН. П. Воробель

Оригінал: reyestr.court.gov.ua