Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №520/10034/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 р. Справа № 520/10034/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2026, головуючий суддя І інстанції: Лук`яненко М.О., м. Харків, повний текст складено 08.06.26 по справі № 520/10034/26

за позовом ОСОБА_1

до Адміністрації Державної прикордонної служби України

про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі по тексту – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі – Адміністрація ДПСУ, відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправною відмову Адміністрації Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26, код ЄДРПОУ 00034039), яка полягає у непідготовці та ненадані до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за нормами чинними станом на 01.01.2026, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням вимог пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 (у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103), а також процентної надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2026 основного розміру його пенсії;

- зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26, код ЄДРПОУ 00034039) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за нормами чинними станом на 01.01.2026, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням вимог пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 (у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103), а також процентної надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2026 основного розміру його пенсії.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 по справі №520/10034/26 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2025 по справі №520/10034/26 зупинено провадження в адміністративній справі № 520/10034/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії до набрання законної сили судовим рішенням об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №240/401/26.

Зобов`язано сторони негайно повідомити суд про набрання законної сили судовим рішенням об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 240/401/26.

Роз`яснено, що ухвала підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання.

Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2025 по справі № 520/10034/26 та направити справу № 520/10034/26 до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду по суті.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив про відсутність у суду першої інстанції правових підстав для зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 240/401/26, оскільки у справі, переданій на вирішення об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, предметом касаційного оскарження є спірні правовідносини, які склалися внаслідок порядку обчислення суб`єктом владних повноважень складових (основних та додаткових видів) грошового забезпечення військовослужбовця у період, який охоплює, зокрема 2024 та 2025 роки з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, натомість у адміністративній справі № 520/10034/26 за позовом ОСОБА_1 спірною є відмова Адміністрації Державної прикордонної служби України у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , обчисленого із застосуванням прожиткового мінімуму станом на 01.01.2026. Тобто, у справі № 240/401/26 та справі № 520/10034/26 відмінні предмети спору та періоди за які заявлено позовні вимоги, у зв`язку з чим суд першої інстанції помилково зупинив провадження у справі № 520/10034/26.

У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2025 по справі № 520/10034/26 - залишити без змін.

В обґрунтування відзиву зазначив, що предмет спору у справі № 240/401/26 та у справі № 520/10034/26 є правомірність відмови у видачі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, а відтак адміністративна справа за № 520/10034/26 відповідає ознакам справи, переданої Верховним Судом на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду складі Верховного Суду, що підтверджує правильне встановлення судом першої інстанції обставини справи і додержання норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 2 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.04.2026 відкрито провадження за касаційною скаргою на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2026 року у справі № 240/401/26 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.

Предметом касаційного оскарження у вказаній адміністративній справі є спірні правовідносини, які склалися внаслідок порядку обчислення суб`єктом владних повноважень складових (основних та додаткових видів) грошового забезпечення військовослужбовця у період, який охоплює, зокрема 2024 та 2025 роки, та врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень предметом розгляду вищезазначених спірних правовідносин є визнання протиправною бездіяльності Військової частини, яка полягає у незастосуванні пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) у редакції, чинній з 29.01.2020, при нарахуванні та виплаті позивачу з 29.01.2020 по 15.06.2021 та з 03.10.2022 по 10.12.2025 основних та додаткових видів грошового забезпечення та зобов`язання Військової частини здійснити з 29.01.2020 по 15.06.2021 та з 03.10.2022 по 10.12.2025 перерахунок та виплату основних та додаткових видів грошового забезпечення відповідно до Постанови №704 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року.

Ухвалою від 22.05.2026 Верховним Судом прийнято рішення про передачу справи №240/401/26 на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, з огляду на те, що колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав та судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по-різному застосовують норми статті 7 та статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України в частині застосування положень Постанови № 481 для обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців, із якого, у тому числі, проводиться обрахунок розміру пенсії колишніх військовослужбовців, у зв`язку з чим, очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики з означеного питання.

З урахуванням викладених обставин, зважаючи на предмет позову у вищевказаній справі № 240/401/26 та справі № 520/10034/26, а також на підстави виникнення спору у правовідносинах, які стосуються порядку обчислення складових грошового забезпечення із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд першої інстанції дійшов висновку, що адміністративна справа за № 520/10034/26 відповідає ознакам справи, переданої Верховним Судом на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у зв`язку з чим вважав наявними підстави для зупинення провадження у даній справі на підставі пункту 5 частини 2 статті 236 КАС України до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі № 240/401/26.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

Зупинення провадження у справі – це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд.

Залежно від характеру підстав розрізняють два види зупинення провадження у справі: обов`язкове і факультативне. Обов`язкове зупинення провадження в справі передбачене тоді, коли в силу прямої вказівки закону суд зобов`язаний зупинити провадження незалежно від свого розсуду і від розсуду осіб, які беруть участь у справі. Обов`язковими є підстави, передбачені частиною 1 статті 236 КАС України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 цієї норми суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

З аналізу наведених вище норм права вбачається, що за наявності іншої пов`язаної справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, суд за відсутності об`єктивної неможливості розгляду судової справи зобов`язаний зупинити провадження у своїй справі до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Водночас, у цій статті також міститься застереження про те, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від предмета справи.

З огляду на зазначені вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати:

- чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку, зокрема, адміністративного судочинства;

- чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи.

Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Вказаний висновок сформовано Верховним Судом у постанові від 28.09.2021 у справі № 160/4745/20.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у цій справі № 520/10034/26 є право на оформлення довідки про розмір грошового забезпечення військовослужбовця станом на 01.01.2026 із визначенням посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року, для подальшого перерахунку пенсії з 01.02.2026.

Водночас, предметом судового розгляду в межах справи № 240/401/26 є позов військовослужбовця Державної прикордонної служби України про перерахунок та виплату грошового забезпечення за минулі періоди, у межах якого одним із ключових питань є правомірність визначення розміру грошового забезпечення за період з 20 травня 2023 року по 18 червня 2025 року із застосуванням пункту 4 Постанови № 704 у редакції Постанови № 481.

Отже, у справі № 520/10034/26 не є спірним правомірність нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовцю у період дії Постанови № 481. Позивач не заявляє вимог про перерахунок грошового забезпечення за період з 20 травня 2023 року по 18 червня 2025 року та не оспорює дії суб`єкта владних повноважень щодо застосування Постанови № 481 у цей період.

Заявлені ОСОБА_1 вимоги пов`язані з протиправною, на його думку, бездіяльністю відповідача оформити довідку про розмір грошового забезпечення на конкретну дату — 01.01.2026 для здійснення з 01.02.2026 перерахунку пенсії особі, яка отримує пенсію на умовах Закону № 2262-ХІІ.

Тому вирішення об`єднаною палатою у справі № 240/401/26 питання щодо застосування пункту 4 Постанови № 704 у редакції Постанови № 481 у період її чинності саме по собі не визначатиме відповіді на питання про наявність у позивача права на отримання довідки станом на 01.01.2026 та про нормативне регулювання, яке має застосовуватися при її оформленні.

Відмінність предмета та юридичного змісту спірних правовідносин у цих справах є суттєвою, а не формальною. Спільність окремих нормативних актів, зокрема Постанов № 704 та № 481, не свідчить автоматично про подібність правовідносин для цілей пункту 5 частини другої статті 236 КАС України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 жовтня 2021 року у справі №233/2021/19 зазначила, що для визначення подібності правовідносин необхідно насамперед установити зміст спірних правовідносин, тобто характер урегульованих нормами права прав та обов`язків їх учасників, а суб`єктний та об`єктний критерії застосовуються додатково, якщо це зумовлено специфікою правового регулювання.

Застосування цього підходу до правовідносин у справі, що переглядається, свідчить, що спірні правовідносини у справах № 520/10034/26 та № 240/401/26 не мають необхідного змістового зв`язку, оскільки у першій справі вирішується питання про право на документ для пенсійного перерахунку на визначену дату, тоді як у другій — питання про правомірність нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовцю протягом минулого періоду.

За таких обставин правовий висновок, який буде сформульований об`єднаною палатою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 240/401/26, не є визначальним для вирішення спору у справі № 520/24670/25 та не охоплює того самого правового питання, від якого безпосередньо залежить вирішення заявлених у цій справі позовних вимог.

Отже, перебування справи № 240/401/26 на розгляді об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду не створювало для суду першої інстанції передбачених пунктом 5 частини другої статті 236 КАС України достатніх правових підстав для зупинення провадження у справі № 520/10034/26.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.08.2026 по справі № 520/24670/25, який в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України підлягає врахуванню при вирішенні спірних правовідносин.

Згідно з частиною 1 статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина 1 статті 312 КАС України).

Відповідно до частини 3 статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання (стаття 320 КАС України).

З огляду на те, що зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції помилково виходив із подібності спірних правовідносин та визначального значення правового висновку об`єднаної палати у справі № 240/401/26 для подальшого вирішення цього спору, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2025 по справі № 520/10034/26 підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч.4 ст.241, ст.ст.242, 243, 250, 308, 311, 312, 315, 317, 320 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 по справі № 520/10034/26 - скасувати.

Справу № 520/10034/26 за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова

Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко