Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №520/7793/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 р.Справа № 520/7793/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Русанової В.Б. , П`янової Я.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2026, головуючий суддя І інстанції: Волошин Д.А., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 11.06.26 року по справі № 520/7793/26

за позовом Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17" Харківської міської ради

до Західного офісу Держаудитслужби третя особа Фізична особа-підприємець ОСОБА_1

про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Комунальне некомерційне підприємство "Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17" Харківської міської ради звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західного офісу Держаудитслужби, третя особа фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу Держаудитслужби від 25.03.2026, опублікований на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель 25.03.2026, про результати моніторингу процедури закупівлі "Капітальний ремонт частини внутрішніх приміщень першого поверху нежитлової будівлі літ. "А-6" комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17" Харківської міської ради за адресою: 61050, м. Харків, вул. Чигирина Юлія, будинок 7 (інвентарний номер будівлі 103100008) за ДК021:2015 код 45450000-6 (Інші завершальні будівельні роботи), Ідентифікатор закупівлі №UA-2026-02-11-012016-a в частині виявлених порушень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваний висновок є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки висновки органу контролю ґрунтуються на довільному тлумаченні норм законодавства.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2026 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, ФОП ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2026 скасувати та ухвалити постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що

Представник третьої особи надав до суду пояснення щодо позову та відзиву, в яких підтримав доводи позову та зазначив, що застосовані відповідачем заходи усунення є неконкретизованими та не враховують договірний характер взаємовідносин між позивачем та третьою особою. Вказує, що висновок відповідача є непропорційним втручанням у підприємницьку діяльність, відмова від включення податків та зборів означає втрату економічного сенсу виконання договору, адже інші складові вартості цих податків та зборів не включають. З метою додаткового дослідження правомірності включення єдиного податку та військового збору до ціни пропозиції та договірної ціни третя особа звернулась до експертної установи із заявою про проведення судової будівельно-технічної експертизи, однак на день подання цих пояснень висновок експертизи ще не отриманий, з огляду на що просить поновити (продовжити) строк на подання цього доказу у разі його отримання.

Представник третьої особи надав до суду клопотання про долучення та врахування висновку експертизи, в якому зазначив, що судовим експертом ННЦ "ІСЕ ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса" підтверджено, що включення єдиного податку та військового збору відповідає вимогам п. 5.34 Настанови з визначення вартості будівництва №281, однак правильність їх обрахунку не відноситься до компетенції експерта з будівельно-технічних досліджень. Зазначене, на переконання третьої особи, з однієї сторони, підтверджує неправомірність висновку відповідача про невідповідність ціни пропозиції (договірної ціни) вимогам Настанови з визначення вартості будівництва №281, а з іншої, вказує на перевищення відповідачем своїх повноважень по обрахунку відповідних податків та зборів.

Представник відповідача надала до суду письмові пояснення, в яких зазначила, що наданий висновок експерта не спростовує неправомірність зазначеного порушення законодавства у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, адже не підтверджує правомірність дій ФОП ОСОБА_1 щодо можливості включення єдиного податку у розмірі 5% та військового збору у розмірі 1% до договірної ціни.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Матеріалами справи підтверджено, що КНП "МІСЬКА КЛІНІЧНА БАГАТОПРОФІЛЬНА ЛІКАРНЯ №17" Харківської міської ради здійснювалась закупівля №UA-2026-02-11-012016-a за предметом "Капітальний ремонт частини внутрішніх приміщень першого поверху нежитлової будівлі літ. "А-6" комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17 "Харківської міської ради за адресою: 61050, м. Харків, вул. Чигирина Юлія, будинок 7 (інвентарний номер будівлі 103100008), очікувана вартість - 2 165 354,40 UAH.

За наслідком проведення публічної закупівлі №UA-2026-02-11-012016-a між позивачем (Замовник) та третьою особою (Підрядник) укладено Договір підряду № 127 на суму 1699970,00 грн.

Договірна ціна, подана третьою особою у складі тендерної пропозиції в рамках публічної закупівлі №UA-2026-02-11-012016-a, а також Договірна ціна (Додаток № 1) до Договору підряду № 127 від 09.03.2026 включає в себе рядки "Військовий збір – 1%" та "Єдиний податок – 5%", які включено до підсумку розділу I договірної ціни та рядки "Військовий збір – 1%" та "Єдиний податок - 5%", які включено до підсумку розділу II договірної ціни (а.с.22-23, т.1).

Наказом Західного офісу Держаудитслужби №49 від 11.03.2026 вирішено розпочати моніторинг процедури закупівлі №UA-2026-02-11-012016-a.

За висновком Західного офісу Держаудитслужби від 25.03.2026 про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2026-02-11-012016-a виявлено порушення: 1) за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення вимог підпункту 2 пункту 44 та, відповідно, пункту 3 Особливостей №1178; 2) за результатами аналізу питання укладення договору про закупівлю встановлено порушення вимог пунктів 3 та 17 Особливостей №1178, а також частини першої статті 41 Закону. За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані; розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю; відповідності тендерної документації вимогам Закону та Особливостей №1178; правильності заповнення документів, що оприлюднюються відповідно до Закону та Особливостей №1178; надання переможцем тендеру документів - порушень не встановлено.

Не погодившись з висновком Західного офісу Держаудитслужби від 25.03.2026 про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2026-02-11-012016-a, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необгрунтованості.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі Закон №2939-ХІІ).

Відповідно до частин першої, другої статті 1 Закону №2939-ХІІ здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган - державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією, України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності, у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні (частина перша статті 2 Закону №2939-ХІІ).

Положеннями частин другої, третьої статті 2 Закону №2939-ХІІ визначено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 5 Закону №2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Законом України "Про публічні закупівлі" визначено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Згідно з п. 14 ч. 1 статті 1 Законом України "Про публічні закупівлі" моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Судом встановлено, що Західним офісом Держаудитслужби за дорученням Державної аудиторської служби України від 10.03.2026 №003100-18/2962-2026, відповідно до наказу від 11.03.2026 №49, проведено моніторинг закупівлі за ID: UA-2026-02-11-012016-a.

Моніторингом встановлено, що за умовами пункту 6 розділу ІІІ тендерної документації Замовника для підтвердження відповідності тендерної пропозиції умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати договірну ціну з підтверджуючими розрахунками за статтями витрат договірної ціни, ціну тендерної пропозиції учасник розраховує відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України №281 від 01.11.2021 "Про затвердження кошторисних норм України у будівництві" (зі змінами, далі - Настанова №281) з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 №1512 "Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану" (далі – Особливості №1512), включаючи всі види та обсяги робіт, що повинні бути виконані.

Також встановлено, що відповідно до пункту 9 Додатку 7 (Перелік всіх документів та/або всієї інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції) до тендерної документації Замовника учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати договірну ціну з розрахунками, розробленими відповідно до Настанови №281 з урахуванням вимог Особливостей №1512, а саме: договірну ціну (динамічна), об`єктні кошториси та локальні кошториси; прямі витрати та загальновиробничі витрати; кaлeндapний план-графік виконання poбiт.

За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення вимог підпункту 2 пункту 44 та, відповідно, пункту 3 Особливостей №1178.

За результатами аналізу питання укладення договору про закупівлю встановлено порушення вимог пунктів 3 та 17 Особливостей №1178, а також частини першої статті 41 Закону.

Відповідно до п. 37 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом (далі - Особливості), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених пунктом 3-8 цього розділу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості № 1178, у редакції від 17.02.2026).

Відповідно до пункту 3 Особливостей №1178 замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.

Відповідно до пункту 17 Особливостей №1178 договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10, 13, 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п`ятої, сьомої - дев`ятої статті 41 Закону, та цих особливостей.

Відповідно до підпункту 2 пункту 44 Особливостей №1178 замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли: тендерна пропозиція: не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей; є такою, строк дії якої закінчився; є такою, ціна якої перевищує очікувану вартість предмета закупівлі, визначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, якщо замовник у тендерній документації не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації; не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

Згідно з нормами частини першої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до частин 1, 3 статті 843 Цивільного кодексу України (у редакції від 01.02.2026) у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до пункту 5 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668 (далі - Загальні умови №668, у редакції від 13.03.2025) договірна ціна - визначена на основі кошторису, узгоджена сторонами і обумовлена у договорі підряду ціна (вартість) робіт.

Згідно з пунктом 21 Загальних умов №668 договірна ціна визначається на основі кошторису з урахуванням вимог частини другої статті 7 Закону України "Про ціни і ціноутворення".

Матеріалами справи підтверджено, що ФОП ОСОБА_1 у складі тендерної пропозиції надано Договірну ціну, яка визначена як динамічна в сумі 1699970,00 грн без ПДВ та включає в себе рядки "Військовий збір - 1%" на суму 16810,00 грн та "Єдиний податок - 5%" на суму 84051,00 грн, які включено до підсумку розділу I договірної ціни та рядки "Військовий збір - 1%" на суму 190,00 грн та "Єдиний податок - 5%" на суму 948,00 грн, які включено до підсумку розділу II договірної ціни.

При цьому, аналогічні суми за відповідними рядками включено до договірної ціни в укладеному договорі підряду від 09.03.2026 №127 (а.с.239-246, т.1).

Відповідно до оскаржуваного висновку Західного офісу Держаудитслужби від 25.03.2026, ціну тендерної пропозиції учасник розраховує відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України №281 від 01.11.2021 "Про затвердження кошторисних норм України у будівництві" (а.с.248-249, т.1).

Відповідно до пункту 5.1 Настанови №281 ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) формується на підставі вартості будівельних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об`єкта, прибуток, кошти на покриття адміністративних втрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених у пункті 4.40 цієї Настанови, кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов`язкових платежів.

У пункті 5.2 Настанови №281 визначено, що договірна ціна є кошторисом вартості підрядних робіт, який узгоджений замовником, і використовується при проведенні взаєморозрахунків.

Пунктом 5.34 Настанови №281 також передбачено, що до складу ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) включаються встановлені чинним законодавством податки, збори, обов`язкові платежі, не враховані складовими вартості будівництва. Розмір цих витрат визначається, виходячи з норм і бази для їх нарахування, встановлених законодавством.

Відповідно до п. 6.1 Настанови №281 визначено, що у вартості виконаних робіт враховуються прямі витрати, загальновиробничі витрати, кошти на зведення і розбирання тимчасових будівель і споруд, кошти на виконання будівельних робіт у зимовий (літній) період, інші супутні витрати (на відрядження, перевезення працівників, доплати працівникам у зв`язку з втратою часу в дорозі тощо), а також прибуток, адміністративні витрати, кошти на покриття ризиків, на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, податки, збори, обов`язкові платежі, встановлені законодавством і не враховані складовими вартості будівництва, податок на додану вартість. Також відповідно до положень п. 1.3 Розділу 5 Тендерної документації передбачено, що учасник визначає ціну тендерної пропозиції, з урахуванням усіх податків і зборів, що сплачуються або мають бути сплачені, у тому числі податку на додану вартість (ПДВ), у разі якщо учасник є платником ПДВ, усіх інших витрат.

Матеріалами справи підтверджено, що ФОП ОСОБА_1 з 02.05.2024 є платником єдиного податку 3 групи за ставкою 5 відсотків, що підтверджується довідкою про систему оподаткування (а.с.97, т.1).

Відповідно до Тендерної документації КНП "Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17" ХМР, для підготовки тендерних пропозицій на закупівлю робіт вказано, що ціну тендерної пропозиції учасник розраховує відповідно до Наказу Міністерства розвитку громад та територій України № 281 від 01.11.2021 "Про затвердження кошторисних норм України у будівництві" з урахуванням вимог №1512 "Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану", включаючи всі види та обсяги робіт, що повинні бути виконані. Ціна пропозиції повинна включати всі витрати учасника, зокрема сплату податків і зборів, що сплачуються або мають бути сплачені, вартість матеріалів, страхування, інші витрати.

Тобто, відповідно до розділу VI Настанови № 281, у складі вартості виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) окремим рядком обліковуються "Податки, збори, обов`язкові платежі, встановлені законодавством і не враховані складовими вартості будівництва".

Колегія суддів зазначає, що наявність цього рядка у затвердженій нормативними органами формі прямо підтверджує правомірність включення єдиного податку та військового збору до договірної ціни. Тендерна документація замовника не містила жодної заборони на включення таких платежів до договірної ціни та не вимагала від учасників окремого обґрунтування структури ціни в розрізі ПК України. ФОП на спрощеній системі оподаткування зобов`язаний враховувати власні податкові зобов`язання при формуванні ціни.

За відсутності у тендерній документації вимоги відносно неможливості включення ЄП та військового збору до договірної ціни, відхилення пропозиції ФОП ОСОБА_1 з цієї підстави є неналежним.

Колегія суддів зауважує, що загальна вартість підрядних робіт, укладеного за результатами тендера договору підряду залишилася абсолютно незмінною та чітко відповідає сумі первинної тендерної пропозиції учасника, а саме 1699970,00 грн. без ПДВ. Зазначене свідчить про те, що відображення в договірній ціні податкових зобов`язань (ЄП та військового збору) жодним чином не призвело до збільшення кінцевої ціни укладеного договору підляду, докази, які б свідчили про збільшення витрат для замовника та спричинення збитків чи зайвого витрачання бюджетних коштів матеріали справи також не містять.

Таким чином, доводи відповідача, що включення єдиного податку та військового збору окремими рядками до договірної ціни фактично призводить до перекладання на замовника (КНП "Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17) податкового обов`язку виконавця (ФОП ОСОБА_1 ) суперечить положенням ПК України, колегія суддів вважає необгрунтованим, оскільки предметом розгляду у цій справі є виключно перевірка дотримання учасником вимог тендерної документації замовника та законодавства у сфері публічних закупівель.

Західним офісом Держаудитслужби зазначено, що базою для нарахування єдиного податку для платника єдиного податку 3 групи є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду. З урахуванням норм ст. 291 та ст. 292 ПК України, єдиний податок є податком, який належить до сплати безпосередньо платником такого податку та не належить до витрат пов`язаних з виконання робіт.

Водночас, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 36 ПК України обчислення, декларування та сплата податку є податковим обов`язком платника.

Питання правильності сплати єдиного податку та військового збору є предметом податкового контролю, а не підставою для відхилення тендерної пропозиції у сфері публічних закупівель.

Також, ФОП ОСОБА_1 до матеріалів справи надано висновок експерта № 4732 від 19.05.2026 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи (для подання до суду), в якому зазначено, що 27.03.2026 до ННЦ "ІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" надійшов лист від ФОП ОСОБА_1 про призначення експертного дослідження. Разом із заявою до експлуатаційно-технічного відділу надано матеріали, зокрема копія Договірної ціни №UA-2026-02-11-012016-а, копія Договору підряду №127 від 09.03.2026 з додатками, копія висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 25.03.2026, копія витягу з реєстру платників єдиного податку щодо ФОП ОСОБА_1 .

На вирішення експертизи поставлені питання, зокрема чи відповідає Договірна ціна, подана ФОП ОСОБА_1 у складі тендерної пропозиції в рамках публічної закупівлі UA-2026-02-11-012016-а, а також Договірна ціна (Додаток №1) до Договору підряду №127 від 09.03.2026 від 09.03.2026 в частині включення до відповідних розрахунків договірної ціни єдиного податку та військовогог збору, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (Настанова №281).

У висновках головного судового експерта зазначено, що згідно з вимогами п.5.34 Настанови з визначення будівництва №281 до Договірної ціни включаються встановлені чинним законодаством податки, збори, однак правильність їх обрахунків не відноситься до компетенції експерта з будівельно-технічних досліджень.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Також, згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 101 КАС України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

За приписами ч. 1 ст. 104 КАС України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

За приписами ч. 1 ст. 108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Таким чином, для неврахування (відхилення) судом висновку експерта повинні існувати об`єктивні підстави, які беззаперечно свідчать про неналежність чи недостовірність цього висновку і суд зобов`язаний навести переконливі мовити його відхилення.

Суд першої інстанції, зазначаючи, що "висновок судового експерта підтверджує лише загальну можливість включення податків і зборів до договірної ціни, однак не спростовує встановленої під час моніторингу обставини щодо відсутності нормативних підстав для включення до вартості будівництва окремо єдиного податку та військового збору", залишив поза увагою ті обставини, що предметом дослідження судового експерта у сфері будівельно-технічних досліджень є саме відповідність кошторисної документації (Договірної ціни) вимогам нормативно-правових актів у будівництві, зокрема Настанові № 281. Водночас, як вже зазначалось, правильність формування, обрахунку та сплати податків є предметом виключного податкового контролю з боку органів ДПС, а не Держаудитслужби.

Колегія суддів оцінивши висновок будівельно-технічної експертизи №4732 від 19.05.2026 разом з іншими доказами по справі відповідно до статті 90 КАС України, а саме за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, вважає що останній відповідає вимогам, визначеним статтею 101 КАС України, є належним та допустимим доказом.

Також колегія суддів зазначає, що Наказом Мінрозвитку від 08.06.2026 № 1069 внесено Зміну № 6 до кошторисних норм України у будівництві "Настанова з визначення вартості будівництва", затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281 "Про затвердження кошторисних норм України у будівництві", яким зокрема, преамбулу пункту 5.34. та пункт 5.34 вилучено.

Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Спірні правовідносини між сторонами щодо формування тендерної пропозиції, укладення договору та складання Договірної ціни ФОП ОСОБА_1 виникли та сформувалися до прийняття Наказу № 1069 від 08.06.2026. Таким чином, зазначені зміни в нормативно-правовому регулюванні жодним чином не розповсюджуються на час виникнення спірних правовідносин та не можуть бути підставою для ретроспективного визнання дій учасника чи замовника протиправними. На момент подання тендерної пропозиції та підписання договору пункт 5.34 Настанови № 281 був чинним, мав обов`язковий характер і прямо зобов`язував включати до Договірної ціни встановлені чинним законодавством податки та збори. Водночас сам факт вилучення преамбули та змісту пункту 5.34 Настанови у червні 2026 року є прямим підтвердженням того, що до моменту прийняття цих змін правове регулювання будівельної галузі офіційно допускало і передбачало механізм відображення податкових платежів у структурі договірних цін.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що позиція контролюючого органу повністю спростовується тим, що питання обчислення, відображення та сплати єдиного податку і військового збору є персональним обов`язком платника та відповідно до статті 36 Податкового кодексу України належить до сфери виключного податкового контролю органів Державної податкової служби України, а не фінансового моніторингу закупівлі. При цьому правомірність дій ФОП ОСОБА_1 щодо формування кошторису та відповідність Договірної ціни вимогам будівельного законодавства на момент виникнення правовідносин офіційно висновком експертизи, який є належним і неспростованим доказом, а у суду відсутні об`єктивні мотиви для його відхилення. Оскільки Тендерна документація замовника не містила жодних заборон на виокремлення податкових платежів, а загальна кінцева сума тендерної пропозиції (1 699 970,00 грн без ПДВ) залишалася незмінною, внутрішній розподіл елементів ціни жодним чином не порушив принципи публічних закупівель та не завдав збитків бюджету.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування висновку Західного офісу Держаудитслужби від 25.03.2026, опублікованого на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель 25.03.2026, про результати моніторингу процедури закупівлі "Капітальний ремонт частини внутрішніх приміщень першого поверху нежитлової будівлі літ. "А-6" комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17" Харківської міської ради за адресою: 61050, м.Харків, вул. Чигирина Юлія, будинок 7 (інвентарний номер будівлі 103100008) за ДК021:2015 код 45450000-6 (Інші завершальні будівельні роботи), Ідентифікатор закупівлі №UA-2026-02-11-012016-a в частині виявлених порушень.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Також, керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст. 8 Конституції України та ст. 6 КАС України України, суд на підставі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні від 20.10.2011 р. по справі "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

При цьому, суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів зазначає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

При цьому, ціль мотивування судового рішення полягає в тому, щоб продемонструвати і довести, передусім сторонам, що суд справді почув, а не проігнорував їхні позиції, мотивоване судове рішення надає сторонам змогу вирішити питання про доцільність його оскарження, належне мотивування судового рішення забезпечує ефективний апеляційний перегляд справи.

Аналогічні висновки застосовує Верховний Суд, зокрема у постановах від 27.05.2025 по справі № 160/27436/23, від 02.07.2025 по справі №380/5471/24.

Не врахування судом першої інстанції зазначених обставин, призвело до неправильного вирішення справи, а відтак рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно до положень ст. 317 КАС України з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи зазначене, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, за наслідками апеляційного перегляду справи, відповідно до ст. 139 КАС України, на користь третьої особи підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3993 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2026 по справі № 520/7793/26 скасувати.

Ухвалити постанову, якою адміністративний позов Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17" Харківської міської ради до Західного офісу Держаудитслужби, третя особа Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування висновку - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу Держаудитслужби від 25.03.2026, опублікований на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель 25.03.2026, про результати моніторингу процедури закупівлі "Капітальний ремонт частини внутрішніх приміщень першого поверху нежитлової будівлі літ. "А-6" комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17" Харківської міської ради за адресою: 61050, м. Харків, вул. Чигирина Юлія, будинок 7 (інвентарний номер будівлі 103100008) за ДК021:2015 код 45450000-6 (Інші завершальні будівельні роботи), Ідентифікатор закупівлі №UA-2026-02-11-012016-a в частині виявлених порушень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного офісу Держаудитслужби (ЄДРПОУ 40479801) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3993 (три тисячі дев`ятсот дев`яносто три) гривні 60 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя А.О. Бегунц

Судді В.Б. Русанова Я.В. П`янова