Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 03 вересня 2026 р.
Справа: №940/2234/25
Суддя: Оніщук Максим Іванович
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110
e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи № 940/2234/25 Апеляційне провадження № 22-ц/824/12308/2026 Головуючий у суді першої інстанції - Мандзюк С.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 вересня 2026 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Оніщук М.І.,
судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Сядром Олексієм Валентиновичем, на рішення Тетіївського районного суду Київської області від 11 грудня 2025 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Еліт Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, згідно з яким просило: стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 38493,71 грн., судові витрати зі сплати судового збору та витрати за професійну правову допомогу у розмірі 9200,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що 03.08.2021 АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 уклали угоду № 002/11096279-СК_SB, відповідно до умов якої АТ «Таскомбанк» надав позичальнику ОСОБА_1 грошові кошти на погоджених сторонами умовах.
АТ «Таскомбанк» взяті на себе зобов`язання за кредитним договором виконало своєчасно і в повному обсязі, зокрема надано відповідачу у розпорядження кредитні кошти. Натомість, відповідач не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 02.12.2024 становить 38493,71 грн.
02.12.2024 між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором, укладеним між АТ «Таскомбанк» та відповідачем.
З огляду на зазначене, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» звернулось до суду із позовом та просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором.
Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 11.12.2025 позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 38493,71 грн., понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 3028 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
26.02.2026 судом постановлено ухвалу про виправлення описки у виконавчому листі.
Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись неправильне застосування норм процесуального та матеріального права, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що договір на підставі якого нібито виникла заборгованість взагалі не передбачав надання банком на користь відповідача кредиту, відповідач та банк не погоджували отримання відповідачем кредитних коштів в будь-якому розмірі.
Ухвалами Київського апеляційного суду від 08.06.2026 відкрито апеляційне провадження у справі, надано учасникам справи строк для подання відзиву та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
15.06.2026 до Київського апеляційного суду надійшли письмові пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Сядра О.В.
19.06.2026 до Київського апеляційного суду від ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» надійшов відзиву на апеляційну скаргу.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції було встановлено, що 03.08.2021 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладено договір про комплексне банківське обслуговування № 002/11096279-СК_SB, підписанням якого відповідач акцептував публічну пропозицію АТ «Таскомбанк», яка розміщена на веб-сайті банку: www.tasсombank.com.ua, на укладання договору про комплексне банківське обслуговування, та беззастережно приєднався до умов договору, погодився з тим, що розмір та строк дії, процентна ставка, розмір ліміту, мінімального платежу та інші умови щодо банківської кредитної картки та кредиту, що надаються позичальнику у зв`язку з обраним пакетом послуг, кредитним продуктом і приєднанням до договору шляхом підписання цієї заяви-договору, встановлюється відповідно до умов договору та залежить від типу обраного ним пакету послуг та кредитного продукту.
АТ «Таскомбанк» взяті на себе зобов`язання за кредитним договором виконано в повному обсязі, зокрема надано відповідачу у розпорядження кредитні кошти.
Факт користування відповідачем кредитними коштами підтверджується випискою по особовому рахунку кредитного договору № 002/11096279-СК_SB за кредитною карткою ОСОБА_1 за період з 03.08.2021 по 02.12.2024.
02.12.2024 року між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу № НІ/11/25-Ф, відповідно до умов якого АТ «Таскомбанк» відступило ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» право вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі до боржника ОСОБА_1 за договором № 002/11096279-СК_SB від 03.08.2021 у сумі 38493,71 грн.
Відповідно до наданого ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» розрахунку заборгованості за кредитним договором, заборгованість відповідача за кредитним договором №002/11096279-СК_SB від 03.08.2021 станом на 02.12.2024 становить 38493,71 грн, з яких: 23725,51 грн - заборгованість по тілу кредиту; 14768,20 грн - заборгованість по відсоткам.
Встановивши, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти разом з відсотками не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», до якого перейшло право вимоги, розмір якої підтверджено позивачем та відповідачем не спростовано, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції правильними, натомість відхиляє доводи апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.
Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
У пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75 встановлено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.
Відповідно до частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У цій справі, судом першої інстанції було встановлено, що 03.08.2021 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладено договір про комплексне банківське обслуговування № 002/11096279-СК_SB, підписанням якого відповідач акцептував публічну пропозицію АТ «Таскомбанк», яка розміщена на веб-сайті банку: www.tasсombank.com.ua, на укладання договору про комплексне банківське обслуговування, та беззастережно приєднався до умов договору, погодився з тим, що розмір та строк дії, процентна ставка, розмір ліміту, мінімального платежу та інші умови щодо банківської кредитної картки та кредиту, що надаються позичальнику у зв`язку з обраним пакетом послуг, кредитним продуктом і приєднанням до договору шляхом підписання цієї заяви-договору, встановлюється відповідно до умов договору та залежить від типу обраного ним пакету послуг та кредитного продукту.
Ознайомившись з публічною пропозицією АТ «Таскомбанк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, тарифами АТ «Таскомбанк», ОСОБА_1 також просив відкрити поточний рахунок у гривні та встановити кредитний ліміт на суму 0 гривень, зі строком користування 12 місяців, шляхом кредитування поточного рахунку або на суму, вказану в мобільному додатку в подальшому при встановленні кредитного ліміту в період дії поточного рахунку. Також погодився та підтвердив, що ознайомлений із схемою погашення кредитного ліміту, порядком повернення кредиту, орієнтовною реальною річною ставкою, орієнтовною загальною вартістю кредиту.
Факт виконання банком зобов`язань за договором підтверджено випискою по особовим рахункам кредитного договору 002/11096279-СК_SB з 03.08.2021 по 02.12.2024, що свідчить про рух коштів за рахунком, що є належним доказом в розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Водночас, заперечуючи проти заявлених вимог, ОСОБА_1 не доведено, що такий картковий рахунок йому не належить, кредитний ліміт не використовувався, рух коштів ним не було ініційовано.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до частини 1 статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
У постанові Верховного Суду від 24 грудня 2019 року у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що: «за приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
02.12.2024 між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу № НІ/11/25-Ф, у відповідності до умов якого «Таскомбанк» передав (відступив) ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК Еліт Фінанс» прийняв належні АТ «Таскомбанк» права вимоги до боржників, вказані у Додатку № 1-1 до договору факторингу.
Згідно п. 2.3 договору факторингу, відступлення права вимоги і всіх інших прав, належних клієнту за кредитними договорами та їх перехід від клієнта до фактора відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру прав вимог згідно додатку № 2, але не раніше здійснення оплати фактором згідно п. 3.1. цього договору, після чого фактор стає кредитором по відношенню до позичальників стосовно боргу та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру прав вимог підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги боргу та є невід`ємною частиною договору.
02.12.2024 між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» підписано акт прийому-передачі реєстру прав вимоги за договором факторингу № НІ/11/25-Ф.
Відповідно до витягу з Додатку до договору факторингу № НІ/11/25-Ф від 02.12.2024, ТОВ «ФК Еліт Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 002/11096279-СК_SB від 03.08.2021 в сумі 38493,71 грн.
Такі ж відомості стосовно розміру заборгованості за кредитним договором № 002/11096279-СК_SB від 03.08.2021 містяться у наданому позивачем розрахунку заборгованості за договором.
Натомість, ОСОБА_1 , заперечуючи проти того, що АТ «Таскомбанк» було надано кредитний ліміт, не надав до суду належних, достатніх та достовірних доказів того, що на картковий рахунок, який було відкрито за умовами укладеного договору, кошти не надходили, відповідачем не використовувалася. При цьому, факт використання відповідачем кредитного ліміту підтверджується випискою по рахунку.
У постанові Верховного Суду від 13.10.2021 у справі № 209/3046/20 зазначено, що виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, є належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем доведено належними, достатніми та допустимими доказами наявність у відповідача непогашеної заборгованості, натомість відповідач, заперечуючи проти заявлених вимог, заборгованість у належний спосіб не спростував.
Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що доводи апелянта щодо незаконності оскаржуваного рішення не ґрунтуються на вимогах закону, а отже не спростовують та не впливають на законність і обґрунтованість ухваленого судом рішення.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині рішення, та зводяться лише до переоцінки доказів та незгоди апелянта з такими висновками, які узгоджуються з вимогами закону і з якими у суду апеляційної інстанції відсутні підстави не погодитися.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам позивача належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та постановив законне, та правильне по суті рішення.
При апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.
У зв`язку з тим, що суд апеляційної скарги дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, понесені відповідачем судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відшкодуванню не підлягають.
Також, слід зауважити, що дана справа віднесена процесуальним законом до категорії малозначних справ, а тому, в силу положень ч. 6 ст. 19 та ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 369, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Сядром Олексієм Валентиновичем - залишити без задоволення.
Рішення Тетіївського районного суду Київської області від 11 грудня 2025 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М.І. Оніщук
Судді В.А. Шебуєва
О.В. Кафідова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua