Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №373/2150/24 — Київський апеляційний суд

справа № 373/2150/24

головуючий у суді І інстанції Опанасюк І.О.

провадження № 22-ц/824/541/2026

суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 вересня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Мостової Г.І.,

суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 08 січня 2025 року

у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2024 року АТ КБ «ПриватБанк» (надалі по тексту - позивач, банк, кредитодавець) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі по тексту - відповідач, позичальник) про стягнення заборгованості.

Позов обґрунтований тим, що 14 квітня 2020 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання банківських послуг. Відповідач підписав власноручно Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.

На підставі укладеного договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 строк дії - 01/24 тип - Універсальна та додаткову картку номер - НОМЕР_2 строк дії - 06/26 тип- Універсальна, що підтверджується випискою по рахунку.

Відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою за рахунком.

У зв`язку з порушенням відповідачем умов договору щодо повернення кредиту та сплати процентів у встановлені договором строки, у відповідача виникла заборгованість, яка станом на 25 серпня 2024 року становить 52 260 грн 11 коп., яка складається з 46 177 грн 14 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 6 082 грн 97 коп. - заборгованість за простроченими відсотками.

Просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 14 квітня 2020 року у розмірі 52260 грн 11 коп. та судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 08 січня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що надані представником позивача документи не підтверджують наявність у відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі зазначеному у позовній заяві та на підставі Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 14 квітня 2020 року.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 08 січня 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що відповідач звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву про приєднання до Умов і Правил надання послуг від 14 квітня 2020 року. Відповідач протягом тривалого періоду користувався послугами банку, та визнавав факт користування платіжними картками. Активація ним карток та користування картковим кредитним рахунком також свідчить про укладення сторонами договору на визначених ними умовах.

Виписка по рахунку свідчить про те, що відповідач користувався кредитним коштами, здійснював відповідні погашення по кредиту, що свідчить про прийняття власними діями сторони умов кредитного договору.

Щодо нарахування відсотків за кредитним договором, позивача зазначав, що банком нараховувались відсотки за користування кредитними коштами у повній відповідності до письмово погоджених сторонами умов кредитування, а саме: у період з 01 жовтня 2021 року (дата початку користування кредитним лімітом) по 28 лютого 2022 року та з 01 вересня 2022 року по 25 серпня 2024 року за час користування кредитною карткою Універсальна, нараховані проценти за ставкою 42% річних або 3,5% на місяць.

Відповідач, під час розгляду справи у суді першої інстанції, договір не оспорював, власних розрахунків заборгованості, з урахуванням погоджених умов кредитування не надавав.

Щодо правової позиції відповідача.

Станом на день ухвалення постанови апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції в порядку частини 6 статті 187 ЦПК України направлялись запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.

За відомостями від 10 жовтня 2024 року Управління обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, встановлено, що відповідач зареєстрований з 03 грудня 1999 року за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 80 зв.).

Відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України судова повістка надсилається разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року № 1382-IV громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Відповідно до частини 10 статті 6 цього Закону реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Кореспонденція суду є офіційною, тому повинна надсилатися саме за адресою зареєстрованого місця проживання або, як виняток, на адресу, зазначену самим учасником справи - адресатом.

Як вбачається з матеріалів справи, суд апеляційної інстанції направляв на зареєстровану адресу відповідача ( АДРЕСА_2 ) повідомлення разом з копією ухвали про відкриття апеляційного провадження, копію апеляційної скарги та доданих до неї документів.

Відповідач кореспонденцію суду отримав, що підтверджується поштовим зворотнім повідомленням.

Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи, апеляційний суд вважає, що гарантії статті 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.

Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв`язку з чим апеляційний суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо апеляційної скарги.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України.

За змістом частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, враховує таке.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг № б/н від 14 квітня 2020 року, згідно з якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підписав власноручно Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та погодив наступні умови:

Відповідно до п.1.2 договору тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювальна кредитна лінія до 50 000 грн.

Тип кредитної картки - картка «Універсальна».

Відповідно до п.1.2 договору строк кредитування 20 років.

Відповідно до п.1.3 договору процентна ставка, відсотків річних - 43,2% (для карт Універсальна), 42,0% (для карт Універсальна Gold).

Відповідно до п.1.4 договору розмір мінімального обов`язкового платежу - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно; у разі прострочення з 31-го дня - 10% від заборгованості;у разі прострочення з 181-го дня -100% від заборгованості.

Відповідно до п.1.5 та п.2.1.1.2.12 договору проценти від суми неповернутого у строк кредиту, які у відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України встановлюється за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості у розмірі 60 %.

Відповідно до довідки банку для користування картковим кредитним рахунком відповідачу було видано наступні кредитні картки (а.с. 59):

14 квітня 2020 року кредитну картку «Універсальна» № НОМЕР_3 з терміном дії до січня 2024 року;

25 липня 2022 року кредитну картку «Універсальна» № НОМЕР_4 з терміном дії до червня 2026 року.

Згідно з довідкою про зміни умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на відповідача, кредитний ліміт за кредитною карткою змінювався, складав станом на 14 квітня 2020 року - 1 000 грн; 28 травня 2020 року - 6 000 грн; 16 жовтня 2020 року - 10 000 грн; 13 жовтня 2021 року - 12 000 грн; 14 січня 2022 року - 31 000 грн; 30 серпня 2023 року - 50 000 грн; 07 березня 2024 року - 50 000 грн; 09 квітня 2024 року - 0,00 грн (а.с. 60).

Позивачем надано до позовної заяви копію виписки за договором № б/н за період 14 квітня 2020 року - 02 вересня 2024 року, який відображає рух коштів за вказаним договором, з якої вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами у повному обсязі, починаючи з травня 2020 року та частково погашав заборгованість (а.с. 61-64).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № б/н від 14 квітня 2020 року, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 25 серпня 2024 року становить 52 260 грн 11 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 46 177 грн 14 коп., заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 6 082 грн 97 коп. (а.с. 65-72).

Відмовляючи у задоволення позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що будь-яких доказів про вид наданої відповідачу кредитної картки, встановлення кредитного ліміту та користування відповідачем, погодження істотних умов кредитування відповідно до укладеного договору б/н від 14 квітня 2020 року, а також наявності заборгованості за ним, позивачем не надано. При цьому, суд першої інстанції зауважив, що надана до матеріалів справи виписка за договором б/н за період 14 квітня 2020 року - 02 вересня 2024 року не стосується цього позову та не може бути належним та допустимим доказом у справі.

Також, суд першої інстанції виходив з того, що витяг з Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк» не містить підпису відповідача, тому Умови та Правила надання банківських послуг не можуть бути складовою частиною кредитного договору.

Колегія суддів апеляційного суду не може погодитися з висновком суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 правовідносини виникли внаслідок приєднання однієї сторони до умов іншої. Із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився, про що розписався у Заяві про приєднання до умов та правил надання послуг. Таке приєднання відповідачем вчинено у письмовій формі, що ґрунтується на положеннях статті 634 ЦК України.

Встановлено, що розрахунок заборгованості містить розмір відсоткової ставки, суми нарахувань за кожний окремий проміжок часу, у тому числі окремо по відсотках, тілу кредиту, суму нарахувань по кожному з видів зобов`язань.

Відповідачем не було спростовано наданий позивачем розрахунок заборгованості.

Встановлено, що відповідач не оспорював кредитний договір № б/н від 14 квітня 2020 року.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про те, що при укладенні договору з відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» не дотримався вимог про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем, оскільки матеріалами справи підтверджено, що відповідач власноручно підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 14 квітня 2020 року. Із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився, про що розписався у заяві.

Таке приєднання відповідачем вчинено у письмовій формі, що ґрунтується на положеннях статті 634 ЦК України.

В матеріалах справи наявні довідки видані позивачем про те, що у 2020 та 2022 роках відповідачу видавались кредитні картки відповідно до договору б\н, строк дії останньої кредитної картки - до червня 2026 року (а.с.59).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач отримує послуги від банку - позивача з 2020 року, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у відповідача було достатньо часу для вивчення правил та умов надання банківських послуг, крім того відповідач фактично погоджувався з ними, оскільки неодноразово отримував нові кредитні картки та користувався кредитними коштами (що підтверджується випискою по рахунку).

Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції помилково не прийняв до уваги виписку про рух коштів, посилаючись на те, що інформація про здійснення відповідачем операції по карткам починаються з 02 травня 2020 року, водночас кредитний договір був укладений з відповідачем 14 квітня 2020 року. Суд апеляційної інстанції з цього приводу зазначає, що період за який створювалася виписка складає саме з 14 квітня 2020 року (дати укладення договору) по 02 вересня 2024 року, а перша операція з використання отриманої кредитної картки відбулась 02 травня 2020 року, тому саме з вказаної дати розпочався облік операцій по картковому рахунку, що і відображено у виписці.

Доказом користування кредитним коштами є виписка по рахунку, в якій відображено всі операції із використанням кредитних коштів, зняття грошових коштів.

Відтак помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не надано до суду доказів підтвердження того, що відповідно до договору від 14 квітня 2020 року відповідачу було відкрито картковий рахунок, встановлено погоджений сторонами кредитний ліміт, видано кредитну картку та наявна заборгованість.

Також суд апеляційної інстанції вважає помилковими висновку суду, як підстава для відмови у задоволенні позову те, що позивач не надав роздруківку Умов та Правил банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк» з підписом відповідача про ознайомлення, оскільки відсутність підпису боржника на відповідних тарифах, умовах та правилах не свідчить про неукладеність договору, позаяк суть договору приєднання і полягає в тому, що його умови визначаються однією стороною одноособово та викладаються у певних формулярах, а інша сторона може лише приєднатися до таких умов, висловивши певним чином згоду на них. Відповідач підписуючи заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, користуючись кредитними коштами та здійснюючи погашення заборгованості висловив свою згоду з формою договору та його умовами.

Водночас саме на відповідача покладено обов`язок доведення, що він не був ознайомлений з Умовами, Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку. Відповідач зобов`язався самостійно ознайомитися зі усіма змінами на сайті банку.

Апеляційний суд вважає, що відповідач не виконав своїх зобов`язань перед АТ КБ «Приватбанк», що призвело до порушення прав останнього.

Доводи апеляційної скарги АТ КБ «ПриватБанк» знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про помилковість висновку суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 14 квітня 2020 року, яка станом на 25 серпня 2024 року становить 52 260 грн 11 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 46 177 грн 14 коп., заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 6 082 грн 97 коп.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване рішення скасуванню з ухваленням нового - про задоволення позовних вимог.

Щодо судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про ухвалення у справі нового рішення про задоволення позову, за таких обставин, відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп. - сплачений судовий збір при подачі позову (а.с. 39) та 3 633 грн 60 коп. - сплачений судовий збір при подачі апеляційної скарги.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 08 січня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 14 квітня 2020 року у розмірі 52 260 грн 11 коп. станом на 25 серпня 2024 року, що складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 46 177 грн 14 коп. та заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 6082 грн 97 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» судовий збір за подання позову у розмірі 2 422 грн 40 коп. та за подання апеляційної скарги у розмірі 3 633 грн 60 коп.

Реквізити сторін:

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ: 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий Г.І. Мостова

Судді Р.В. Березовенко

О.Ф. Лапчевська