Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №759/9746/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №759/9746/26 Головуючий у І інстанції - Кравець В.М.

апеляційне провадження №33/824/3428/2026 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року суддя Київського апеляційного суду Приходько К.П., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її захисника Бобрової Клавдії Леонідівни, потерпілого ОСОБА_2 , його представника Якимчука Сергія Миколайовича, переглянув справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою Бобрової Клавдії Леонідівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 03 червня 2026 року, якою

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку

України, проживаючу за адресою:

АДРЕСА_1

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та на яку накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.,-

установив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №633333 від 06 квітня 2026 року, ОСОБА_1 , 06 квітня 2026 року о 10 год 00 хв в м. Київ по пр-ту Леся Курбаса, 5, керуючи транспортним засобом Skoda Rapid, д.н. НОМЕР_1 , була не уважною, не дотрималась безпечної швидкості та дистанції, здійснила зіткнення з транспортним засобом Suzuki Vitara, д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.3.б, п. 13.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 03 червня 2026 року, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн.

Не погодившись з вказаною постановою, Боброва К.Л., яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 03 червня 2026 року скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що ОСОБА_1 вину не визнає, так як зіткнення відбулось з незалежних від неї обставин, зокрема з вини водія ОСОБА_2 , який різко зупинив автомобіль з порушенням правил дорожнього руху.

Тобто, ОСОБА_1 правила дорожнього руху не порушувались.

Безпечна дистанція була дотримана.

Зіткнення автомобілів відбулося з вини іншого учасника дорожнього руху, який на вимогу поліцейського про зупинення, порушив ПДР в частині зупинки автомобіля, що і мало бути встановлено під час судового засідання в суді першої інстанції після витребування всіх доказів та надання пояснень учасниками події.

У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисник Боброва К.Л. апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити з вищевказаних підстав.

Потерпілий ОСОБА_3 та його представник Якимчук С.М. проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, її захисника, потерпілого, його представника, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши постанову суду в межах поданої апеляції, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Нормами ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Детально вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що повністю доведена вина ОСОБА_1 в тому, що 06 квітня 2026 року о 10 год 00 хв в м. Київ по пр-ту Леся Курбаса, 5, керуючи транспортним засобом Skoda Rapid, д.н. НОМЕР_1 , була не уважною, не дотрималась безпечної швидкості та дистанції, здійснила зіткнення з транспортним засобом Suzuki Vitara, д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 2.3.б, п. 13.1 ПДР України.

Відповідно до п. 2.3.б ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно п. 13.1 Правил дорожнього руху України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачено ст.124 КУпАП підтверджується матеріалами справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №633333 від 06 квітня 2026 року, який підписаний ОСОБА_1 без жодних зауважень;

- схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 06 квітня 2026 року, де зафіксовано розташування транспортних засобів на місці ДТП, локалізація та вид механічних пошкоджень, які отримали транспортні засоби;

- письмовими поясненнями учасників ДТП.

Зокрема, як зазначила ОСОБА_1 в своїх письмових поясненнях, що вона не встигла загальмувати за автомобілем, який різко загальмував перед нею на вимогу поліцейського.

Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 в порушенні п. 2.3.б., п. 13.1 ПДР України є правильний, кваліфікація її дій за ст. 124 КУпАП вірна.

Доводи за яких Боброва К.Л., яка діє в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження, вважаю необґрунтованими з огляду на наступне.

Дорожній рух становить діяльність з підвищеним ризиком, під час якої можуть виникати передбачувані ситуації як в силу певних зовнішніх факторів (наприклад ожеледиця, інші складні погодні умови або повалене дерево), так і виду людських помилок, необережності, необачності, а також порушення ПДР.

Тому на всіх учасників дорожнього руху покладається обов`язок дотримуватися не лише чітко визначених правил, як наприклад обмеження швидкості, але й загальних засад безпеки руху, що визначаються дорожньої обстановкою, що склалася.

Водій юридично зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну та в разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку об`єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для всіх інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Закон не передбачає модифікації цих обов`язків або звільнення від них залежно від причин виникнення перешкоди, тому ці причини можуть включати також і порушення ПДР іншим учасником дорожнього руху.

Виходячи з цього, вважаю, що водій ОСОБА_1 була зобов`язана враховувати дорожню обстановку та вживати заходи, щодо безпечності дорожнього руху (дотримуватись безпечної дистанції та безпечного інтервалу), тобто враховувати непередбачувані обставини та виконувати вимоги п. 2.3.б, п. 13.1 ПДР України, а саме контролювати швидкість автомобіля, дотримуватись безпечної дистанції, безпечного інтервалу та враховувати дорожні обставини під час руху.

На думку апеляційного суду водій ОСОБА_1 у разі дотримання вимог п. 2.3.б., п. 13.1 Правил дорожнього руху, враховуючи дорожню обстановку, технічний стан транспортного засобу, будучи уважною та реагуючи на зміну дорожньої обстановки, керуючи автомобілем з безпечною швидкістю та дотримуючись безпечної дистанції, могла би уникнути зіткнення з автомобілем Suzuki Vitara, д.н. НОМЕР_2 , який рухався попереду.

За таких обставин, доходжу висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, надано належну оцінку усім доказам наявним в матеріалах справи, у тому й числі тим на які в апеляційній скарзі посилається Боброва К.Л., яка діє в інтересах ОСОБА_1 і висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 ґрунтується на належних та допустимих доказах.

Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування чи зміни судового рішення, не встановлено.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що постанова судді є законною та обґрунтованою, відсутні підстави для її скасування, в зв`язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді - без змін.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Бобрової Клавдії Леонідівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 03 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Київського апеляційного суду К.П. Приходько