Постанова від 11 листопада 2025 р. у справі №752/8987/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/2766/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2025 року м. Київ

Справа № 752/8987/24

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,

суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.

за участю секретаря судового засідання Слив`юк С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 18 вересня 2024 року, ухвалене у складі судді Слободянюк А. В.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» про зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У квітні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс», в якому просила:

- визнати незаконними дії ТОВ «Теплопостачсервіс» щодо зняття з абонентського обліку індивідуальних лічильників гарячої води NOVATOR № 4181825 та КВ 1,5 № 650559;

- зобов`язати ТОВ «Теплопостачсервіс» здійснити перерахунок плати за гарячу воду за період з травня 2019 року по березень 2024 року з урахуванням дійсних показників лічильників на гарячу воду;

- зобов`язати ТОВ «Теплопостачсервіс» повернути надлишково сплачені кошти за невикористану гарячу воду в розмірі 11 132,58 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вона є власницею квартири АДРЕСА_1 . За цією адресою зареєстровані її чоловік ОСОБА_2 , донька ОСОБА_3 і син ОСОБА_4 .

Відповідач надавав послуги з постачання централізованого опалення та гарячої води. Квартира обладнана індивідуальними лічильниками гарячої води NOVATOR № 4181825 та КВ 1,5 № 650559.

До жовтня 2020 року включно лічильники на гарячу воду обліковувались у відповідача.

22.10.2020 року було здійснено повірку лічильників, за результатами якої встановлено, що лічильники на гарячу воду дійсні до 22.09.2024 року. Про результати повірки і придатність лічильників свідчать також витяги з «Централізованої системи повірки лічильників» (https://meters.com.ua).

Незважаючи на це, відповідач зняв з обліку лічильники на гарячу воду, не повідомивши позивача про це жодним чином і почав нараховувати вартість за гарячу воду згідно із показниками загальнобудинкового лічильника, хоча гарячу воду вона та її сім`я не використовували. Таким чином, відповідач порушив її права як споживача.

21.02.2022 року вона звернулася через офіційну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 з проханням про перерахунок, додавши до заяви про перерахунок знімки екрану з особистого кабінету «Київводоканал», куди регулярно подавались показники лічильників для розрахунку водовідведення гарячої води, на що отримала відповідь, згідно з якою її повідомлено, що між нею та відповідачем немає договірних відносин, оскільки вона не підписувала заяву-приєднання.

Згідно з пунктом 4 «Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання води» від 01.11.2021 року, опублікованого на офіційному сайті відповідача, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надану послугу, факт отримання послуги.

24.02.2022 року у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України вона з малолітнім сином змушені були евакуюватись на територію Польщі, де перебували до 01.07.2023 року і не мала змоги зайнятися питанням, пов`язаним з нарахуванням відповідачем вартості за постачання централізованого опалення та гарячої води за показами загальнобудинкового лічильника. Водночас, її чоловік і донька, які зареєстровані у квартирі АДРЕСА_2 , вступили на військову службу з перших днів повномасштабного вторгнення, мають статус учасника бойових дій.

Після повернення на територію України вона сплатила рахунки відповідно до отриманих квитанцій, але, зрозумівши, що відповідач продовжувати нараховувати їй кошти за гарячу воду, яка не використовується, неодноразово телефонувала з проханням про перерахунок і 29.01.2024 року на офіційну електронну адресу вона направила відповідачу фото лічильників та свідоцтва про повірку. У свою чергу, зі сторони відповідача не було вчинено жодних дій упродовж місяця з моменту направлення показників лічильників, не було поставлено лічильники на облік і не здійснено перерахунку в порушення пункту 25 «Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води» від 01.11.2021 року, який передбачав, що перерахунок зі споживачем проводиться у тому розрахунковому періоді, в якому отримано в установленому порядку інформацію про невідповідність обсягу гарячої води, розподіленого окремим споживачам, обсягу, необхідному для розподілу, але не більше ніж за 12 розрахункових періодів.

27.02.2024 року вона звернулася до відповідача з листом, в якому просила здійснити перерахунок, у відповідь на що відповідач своїм листом від 18.03.2024 року за вих. № 205 повідомив про відсутність законних підстав для перерахунку у зв`язку з тим, що вона не укладала договір-приєднання, і відповідно, не було договірних відносин.

Відповідач фактично нараховував і отримував кошти за постачання опалення і гарячої води, що безпосередньо свідчило про існування договірних відносин.

Відповідач поінформував її зазначеним листом, що лічильники взяті на облік з дати звернення, тобто з 22.02.2024 року і що за їхніми показниками відбувалися комерційні нарахування. Проте, перше звернення до відповідача з проханням про перерахунок мало місце 21.02.2022 року, а нарахування за загальнобудинковим лічильником почались з травня 2019, тобто ще тоді, коли лічильники були на обліку в ТОВ «Теплопостачсервіс».

В порушення пункту 25 «Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання води» від 01.11.2021 року відповідач зрештою не здійснив жодних перерахунків за постачання гарячої води навіть, починаючи з 22.02.2024 року. Більше того, відповідач продовжував нарахувати вартість гарячої води за загальнобудинковим лічильником (за лютий 2024 року було нараховано за гарячу воду ? 495,57 грн, а за березень 2024 року - 203,64 грн).

У своєму листі від 18.03.2024 року за вих. № 205 відповідач вимагав від неї терміново сплатити борг в розмірі 2654,56 грн за гарячу воду, яка не використовувалась (на дату пред`явлення позову розмір заборгованості збільшений до 2858,50 грн).

За період з травня 2019 року по березень 2024 року відповідач нарахував у загальному розмірі 14 454,12 грн без урахування права осіб, які є учасниками бойових дій і проживають в її житлі, на отримання пільг, гарантованих законом. Нею було сплачено фактично 11 300,41 грн, при цьому використано було 2,1 куб. м. гарячої води, з яких один був використаний у серпні 2020 за ціною 71,46 грн за куб. м., який нараховано за показниками індивідуального лічильника, тоді як до цього відповідач здійснював нарахування за показниками загальнобудинкового лічильника. Ще один куб.м. був використаний у липні 2022 року за ціною 87,61 грн, та 0,1 куб.м. за аналогічною ціною.

Таким чином, загальна ціна за постачання відповідачем гарячої ціни становила 167,83 грн, тож надміру сплаченими є кошти в розмірі 11 132,58 грн. Лічильники були повірені вчасно.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18 вересня 2024 року в задоволенні позову - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права і не відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам, оскільки:

- у відповіді на заяву позивача від 21.02.2022 року відповідач не повідомив про причини неправильних нарахувань, а саме, що лічильники зняті з обліку. Водночас, відповідач лише повідомив про необхідність підписання договору-приєднання. Оскільки через два дні почалося повномасштабне вторгнення і на території України був запроваджений правовий режим воєнного стану, що є форс-мажорною обставиною, яка змусила позивача виїхати за межі України до Польщі разом з малолітнім сином, вона була об`єктивно позбавлена можливості вирішити питання стосовно нарахувань за постачання гарячої води, тобто підписання договору-приєднання і подання заяви про постановку лічильників на облік, що було зроблено позивачем вже після повернення в Україну та з`ясування дійсної причини неправильних нарахувань;

- квартира є обладнаною індивідуальними засобами обліку гарячої води з дійсними, повіреними вчасно, лічильниками, тому вважає необґрунтованою плату в розмірі 14 454,12 грн за гарячу воду, а це більше 160 куб.м. гарячої води, тоді як по лічильнику було використано 2,1 куб.м.;

- договірні відносини з відповідачем існували та продовжують існувати в силу пункту 4 «Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання води» від 01.11.2021 року, опублікованого на офіційному сайті відповідача, згідно з яким фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надану послугу, факт отримання послуги.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відзив мотивовано тим, що позивач є власником квартири АДРЕСА_2 , відповідно до свідоцтва на право власності, а тому в силу ч. 4 ст. 319, ст. 322 ЦК вона зобов`язана утримувати квартиру, яка їй належить на праві власності.

Між сторонами не було укладено договір про надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води до лютого 2024 року.

Враховуючи правовий висновок Верховного Суду в постанові від 18 березня 2019 року у справі №210/5796/16-ц, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Хоча квартира позивача обладнана індивідуальними лічильниками гарячої води NOVATOR № 4181825 та № 650559., проте 01.10.2020 року закінчився термін їх періодичної повірки, тоді як за пунктом 15 Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води, затвердженими постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005 року № 630 засоби обліку води і теплової енергії, встановлені у квартирі (будинку садибного типу) та на вводі у багатоквартирний будинок, підлягають періодичній повірці.

Зважаючи на те, що міжповірочний інтервал для лічильників води та теплолічильників становить 4 роки, відповідач інформував позивача про необхідність проведення чергової повірки лічильників гарячої води № 4181825 та № 650559, які є її власністю, та надання свідоцтва про повірку у встановленому порядку шляхом розміщення відповідних оголошень на рахунках на оплату послуг та через особистий кабінет мешканця https://lk- jkg.com.

Оскільки позивач не зверталася до відповідача із заявою про прийняття на абонентський облік засобів обліку гарячої води та не надала повний пакет підтверджуючих документів про проходження періодичної повірки засобів обліку гарячої води, які встановленні в її помешканні, всі подальші нарахування плати за житлово-комунальні послуги з центрального опалення та гарячого водопостачання проводилась відповідно до показників загальнобудинкових засобів обліку.

Крім того, позивачу щомісячно направлялись рахунки за оплату вартості послуг, в яких зазначалась вся передбачена законодавством інформація, щодо нарахувань вартості наданих послуг, але в період виникнення спірних відносин позивач не звертався до відповідача зі скаргами щодо ненадання послуг, неналежної якості послуг тощо.

22.02.2024 року між сторонами було підписано заяву-приєднання до індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії і саме з цієї дати ОСОБА_1 зі сторони споживача і ТОВ «Теплопостачсервіс» зі сторони виконавця набули всі права та обов`язки за відповідним договором залежно від послуг, які підлягали наданню підприємством споживачу, та несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору та чинним законодавством України.

Нарахування плати за послуги з централізованого постачання гарячої води з березня 2024 року здійснювалися згідно з показників лічильників № 4181825 та № 650559 та здійснено перерахунок за лютий 2024 року, відповідно до заяви позивача від 26.02.2024 року про взяття на абонентський облік індивідуальних лічильників.

Позивач не виконала покладені на неї обов`язки як споживача житлово-комунальних послуг, не було проведено періодичну повірку засобів обліку, що в свою чергу виключає можливість використовувати його показання для нарахування плати з постачання гарячої води відповідно до затвердженого тарифу, що свідчить про те, що права апелянта не були порушені.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги, просила суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Представник відповідача ТОВ «Теплопостачсервіс» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не зверталась до відповідача із заявою до відповідача про взяття лічильників гарячої води на облік до лютого 2024 року, а отже нарахування плати за послуги з постачання гарячої води за показаннями будинкового засобу обліку гарячої води є законодавчо обґрунтованими.

Позивачем не надано доказів звернення із заявами про прийняття на абонентський облік квартирних лічильників гарячої води № 4181825 та № 650559 після проходження чергової повірки, тому з наступного розрахункового періоду, а саме з жовтня 2020 року відбувалось нарахування за надані відповідачем послуги за показниками загально-будинкового лічильника.

Нарахування відповідачем плати за надані позивачу послуги, як споживачу, квартира якого не обладнана індивідуальними засобами обліку гарячої води, за показаннями загально-будинкового засобу обліку гарячої води є обґрунтованими.

З висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, оскільки вони відповідають обставинам справи та зроблені з дотриманням норм матеріального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 (а. с. 55, 56).

Між сторонами існують відносини щодо постачання та споживання гарячого водопостачання. За адресою позивача відкрито особовий рахунок щодо гарячого водопостачання № НОМЕР_1 , послуги надаються ТОВ «Теплопостачсервіс», що вбачається з платіжних інструкцій № 0.0.3216834978.1 від 24.09.2023 року та № 0.0.3150156256.1 від 16.08.2023 року (а. с. 10, 11).

Квартира АДРЕСА_2 обладнана індивідуальними лічильниками гарячої води NOVATOR № 4181825 та № 650559 (а. с. 12, 13).

Згідно зі свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювання техніки № П-12-2019-1001621092026 від 22.09.2020 року за результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки: лічильник води крильчастий № 650559 відповідає вимогам ДСТУ 3580, свідоцтво чинне до 22.09.2024 року.

Згідно зі свідоцтвом про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювання техніки № П-12-2019-1001621092027 від 22.09.2020 року, за результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки: лічильник води крильчастий № 4181825 відповідає вимогам ДСТУ 3580, свідоцтво чинне до 22.09.2024 року (а. с. 16).

ТОВ «Теплопостачсервіс» листом від 18.03.2024 року № 205 повідомило позивача про те, що згідно із Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1182 «Про затвердження Правил надання послуг з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуг з постачання гарячої води» надання послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Заяву-приєднання до Типових індивідуальних договорів про надання послуг з постачання гарячої води та постачання теплової енергії було підписано 22.02.2024 року. За заявою від 26.02.2024 року вх. № 244 про взяття на абонентський облік індивідуальних лічильників гарячої води № 4181825, № 650559, також взято на облік лічильники з 22.02.2024 року і за ними відбувається комерційне нарахування.

Датою приєднання до умов індивідуального договору (акцептування договору) позивачем є 22.02.2024 року. З вказаної дати споживач (позивач) та виконавець (ТОВ «Теплопостачсервіс») набувають всіх прав та обов`язків за відповідним договором в залежності від послуг, які надаються підприємством споживачу та несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору та чинним законодавством України.

Відповідачем надано інформацію про нарахування плати за послуги з централізованого постачання гарячої води за період з жовтня 2020 року по березень 2024 року за адресою: АДРЕСА_3 , згідно з якою нарахування за послугу з постачання гарячої води здійснювалось у період з жовтня 2020 року по січень 2024 року за показаннями будинкового засобу обліку гарячої води, а з лютого 2024 року - згідно показників лічильників № 4181825 та № 650559. У лютому 2024 року здійснено перерахунок, станом на березень 2024 року відображено борг в сумі 2858,50 грн.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Статтею 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що одиниця виміру обсягу спожитої споживачем гарячої води визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом.

Виконавець послуги з постачання гарячої води повинен забезпечити її постачання безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, температури та величини тиску. Параметри якості гарячої води повинні відповідати встановленим законодавством вимогам.

Послуга з постачання гарячої води надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання гарячої води, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Встановлення комерційних вузлів обліку в багатоповерхових будинках передбачено ст. 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Порядком оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 09.08.2018 року № 206, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.08.2018 року № 990/32442.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» комерційний облік здійснюється вузлом комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує загальний облік її споживання, згідно з показниками його засобів вимірювальної техніки.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» у разі, якщо приміщення всіх споживачів у будівлі оснащені вузлами розподільного обліку гарячої, питної води, загальний обсяг спожитої у будівлі відповідно гарячої, питної води (крім обсягу, витраченого на загально будинкові потреби) розподіляється між споживачами відповідно до обсягу споживання за показниками вузлів розподільного обліку.

Також, абз. 5 ч. 4 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» визначено, що періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання теплової енергії та води в квартирах (приміщеннях) будинку, здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено договором, а у разі укладення співвласниками багатоквартирного будинку індивідуальних договорів про надання відповідної комунальної послуги періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) таких вузлів обліку забезпечуються виконавцем комунальної послуги за рахунок плати за абонентське обслуговування, встановленої відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

У даній справі встановлено, що квартира позивача обладнана індивідуальними лічильниками гарячої води NOVATOR № 4181825 та № 650559, 01.10.2020 року закінчився термін періодичної повірки лічильників.

Позивач не надала доказів звернення із заявами про прийняття на абонентський облік квартирних лічильників гарячої води № 4181825 та № 650559 після проходження чергової повірки, тому з наступного розрахункового періоду, а саме з жовтня 2020 року відбувалось нарахування за надані відповідачем послуги за показниками загально-будинкового лічильника.

22.02.2024 року між сторонами у справі було підписано заяву-приєднання до індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії.

Датою приєднання до умов індивідуального договору споживачем є 22.02.2024 року. З вказаної дати споживач (позивач) та виконавець (ТОВ «Теплопостачсервіс») набули всіх прав та обов`язків за відповідним договором в залежності від послуг, які надаються підприємством споживачу та несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору та чинним законодавством України.

Нарахування плати за послуги з централізованого постачання гарячої води з березня 2024 року здійснювалося відповідачем згідно з показниками лічильників гарячої води № 4181825 та № 650559 та здійснено перерахунок за лютий 2024 року, відповідно до заяви позивача від 26.02.2024 року про взяття на абонентський облік індивідуальних лічильників.

Враховуючи наведене, позивач не виконала покладених на неї обов`язків як споживача комунальних послуг, не надала відповідачу доказів проведення періодичної повірки лічильників гарячої води № 4181825 та № 650559, що в свою чергу виключає можливість використовувати їх показники для нарахування плати за надані послуги.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що нарахування відповідачем за надані позивачу послуги за показниками загально-будинкового засобу обліку є правомірним.

Доводи апеляційної скарги позивача про те, що на її звернення від 21.02.2022 року відповідач не повідомив про причини невірних нарахувань , а саме - що лічильники зняті з обліку, а лише про необхідність підписання договору приєднання, колегія суддів відхиляє, оскільки з роздруківок даних з особистого електронного кабінету споживача ОСОБА_1 , наданих нею до позовної заяви, вбачається, що у електронному кабінеті була відображена інформація про те, що нарахування за гарячу воду, зокрема у період 2021 - 2022 років, здійснювалось за нормативами споживання, а не за показниками лічильника.

Доводи апеляційної скарги позивача про те, що засоби обліку гарячої води були повірені нею вчасно, підтвердженням чого є свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 22.09.2020 року, також не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки позивачем не надано доказів, що вона зверталася до відповідача із заявою про прийняття на абонентський облік засобів обліку гарячої води та надавала відповідачу зазначені свідоцтва.

Відповідно до вимог пунктів 1-2 розділу ІІІ Порядку прийняття приладу обліку на абонентський облік, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.10.2018 року № 270, вузол розподільного обліку / прилад - розподілювач теплової енергії, встановлений у приміщенні будівлі, приймається на абонентський облік виконавцем відповідної комунальної послуги або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, яка здійснює розподіл обсягів комунальних послуг між споживачами протягом 14 календарних днів з дня надходження відповідного звернення від власника (співвласників) будівлі (для приміщення у будівлі, яке не є самостійним об`єктом нерухомого майна) або власника відповідного приміщення (якщо окреме приміщення у будівлі є самостійним об`єктом нерухомого майна).

Власник приміщення у будівлі, яке є самостійним об`єктом нерухомого майна, власник будівлі, в якій окреме приміщення не є самостійним об`єктом нерухомого майна, подає виконавцю відповідної комунальної послуги або визначеній власником (співвласниками) будівлі іншій особі, яка здійснює розподіл між споживачами обсягів комунальних послуг, письмову заяву в довільній формі про прийняття вузла розподільного обліку (приладу - розподілювача теплової енергії) на абонентський облік, у якій зазначає: найменування юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, яка є власником приміщення або будівлі; поштову адресу заявника (власника або представника власника (співвласників) будівлі); спосіб отримання повідомлення та адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним та відповідний засіб зв`язку з ним (адреса електронної пошти тощо); місцезнаходження приміщення, в якому встановлено вузол розподільного обліку / приладу - розподілювача теплової енергії;

перелік документів, що додаються до заяви: копія документа, що підтверджує право власності на приміщення; копія декларації про відповідність засобу вимірювальної техніки; копія супровідної документації до засобу (засобів) вимірювальної техніки, що входять до складу вузла обліку / копія супровідної документації до приладу - розподілювача теплової енергії; копія акта приймання-передавання робіт із встановлення вузла обліку / приладу - розподілювача теплової енергії (за наявності).

Пунктом 7 розділу ІІІ Порядку визначено, що у разі відсутності порушень вимог частини першої статті 4 Закону представник виконавця відповідної комунальної послуги, визначеної власником (співвласниками) іншої особи, яка здійснює розподіл обсягів комунальних послуг між споживачами, виконує опломбування вузла розподільного обліку (його засобу вимірювальної техніки, запірної арматури), приладу - розподілювача теплової енергії та запірної арматури на опалювальному приладі, на якому прилад-розподілювач встановлено, та складає акт про прийняття вузла розподільного обліку / приладу - розподілювача теплової енергії на абонентський облік відповідно до додатка 2 до цього Порядку.

Опломбування вузла розподільного обліку (його засобу вимірювальної техніки, запірної арматури) / приладу - розподілювача теплової енергії та запірної арматури опалювального приладу, на якому встановлено прилад - розподілювач теплової енергії, здійснюється пломбами виконавця відповідної комунальної послуги, визначеної власником (співвласниками) іншої особи, яка здійснює розподіл обсягів комунальних послуг між споживачами.

Дата опломбування та початкові показання приладів обліку вузла розподільного обліку (приладу - розподілювача теплової енергії) зазначаються в акті про прийняття вузла розподільного обліку / приладу - розподілювача теплової енергії на абонентський облік.

Акт про прийняття вузла розподільного обліку / приладу - розподілювача теплової енергії на абонентський облік складається у двох примірниках та підписується представником виконавця відповідної комунальної послуги або визначеної власником (співвласниками) будівлі іншої особи, яка здійснює розподіл обсягів комунальної послуги між споживачами, та присутнім власником (співвласниками) будівлі, приміщення чи його (їх) представником. Власник (співвласники) будівлі, приміщення або його (їх) представник мають право додати до акту свої письмові зауваження, про що робиться відмітка в акті.

Згідно з п. 10 розділу ІІІ порядку, з дати складання акту про прийняття вузла розподільного обліку (приладу - розподілювача теплової енергії) на абонентський облік такий вузол (прилад - розподілювач теплової енергії) є прийнятим виконавцем відповідної комунальної послуги (визначеною власником (співвласниками) будівлі іншою особою, яка здійснює розподіл обсягів комунальної послуги між споживачами) на абонентський облік, а показання його засобів вимірювальної техніки є обов`язковими для визначення обсягів спожитої комунальної послуги та розрахунків за неї.

Враховуючи, що позивачем не надано до справи доказів прийняття засобів обліку гарячої води, розташованих у її квартирі, на абонентський облік відповідача у період до лютого 2024 року, доводи апеляційної скарги позивача колегія суддів відхиляє.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги сторони позивача про незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції є безпідставними, спростовуються висновками суду, викладеними в його рішенні.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Отже, рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374 - 375, 381 - 383 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 18 вересня 2024 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 04 вересня 2026 року.

Суддя - доповідач: Ящук Т.І.

Судді: Кирилюк Г.М.

Рейнарт І.М.