Постанова від 27 лютого 2025 р. у справі №756/11436/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Номер апеляційного провадження: №33/824/650/2025

Справа № 756/11436/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2025 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Ящук Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Тарасенка Ігоря Вікторовича на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 29 листопада 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП,

встановив:

Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 29 листопада 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40 800 грн з позбавленням права керування транспортним засобом на п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу; стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Згідно з постановою, 30 серпня 2024 року о 23:50 год ОСОБА_1 керував транспортним засобом - мопедом марки «Honda», моделі «TAC 24», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у м. Києві по просп. Володимира Івасюка, у районі будинку № 46, будучи особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, що вчинено повторно протягом року, що містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП.

Не погодившись із постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Тарасенко І.В. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить справу про адміністративне правопорушення за частиною п`ятою статті 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що наявний у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відеозапис не доводить факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а може лише свідчити про те, що транспортний засіб стояв припаркований на узбіччі, й біля нього стоїть ОСОБА_1 і що саме в цей момент поліцейські починають перевіряти документи у невстановленої особи, яка жодним чином не пов`язана із ОСОБА_1 та є йому незнайомою. Після завершення перевірки документів у невстановленої особи, її відпускають і переходять до розмови із ОСОБА_1 .

Стверджує, що суд першої інстанції помилково взяв до уваги пояснення ОСОБА_1 , надані ним на місці події, оскільки він перебував у стресовій ситуації

Посилається на те, що місцевий суд безпідставно не взяв до уваги те, що судові засідання відкладалися неодноразово не з вини сторони захисту, оскільки захисник звертався із запитами до правоохоронних органів з метою отримання «відповідних документів». При цьому, судові засідання призначалися судом на 06 і 21 листопада 2024 року з ініціативи самого суду. У клопотанні від 26 листопада 2024 року захисник просив суд відкласти розгляд справи, призначений на 27 листопада 2024 року, оскільки ОСОБА_1 не зможе прибути, бо на 29 листопада 2024 року в нього був запланований візит до стоматолога для видалення зубів «мудрості».

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Тарасенко І.В. підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити з викладених у ній підстав.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що його із ОСОБА_1 зупинили патрульні поліцейські і після цього склали протокол про адміністративне правопорушення. Пояснив, що транспортним засобом керував він, а не ОСОБА_1 .

Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Тарасенка І.В., показання свідка ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції були дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП, є правильними і таким, що відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального права.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 31 серпня 2024 серії ЕПР1 № 120359, 30 серпня 2024 року о 23:50 год ОСОБА_1 керував транспортним засобом - мопедом марки «Honda», моделі «TAC 24», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у м. Києві по просп. Володимира Івасюка, у районі будинку № 46, будучи особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, що учинено повторно протягом року, що містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП.

Даний протокол за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та складений в силу ст. 255 КУпАП уповноваженою на те особою - інспектором 2 взводу 2 роти 3 батальйону полку - 1 Управління патрульної поліції у місті Києві лейтенантом поліції Ничиком О.О.

З відеозапису нагрудної камери патрульного поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував проти цього факту, а навпаки - визнав, що керує мопедом щоразу, доїжджаючи до роботи (00:04:00-00:04:15; 00:04:30-00:04:35).

Крім цього, постановою Управління патрульної поліції в місті Києві від 22 липня 2024 р. серії ЕНА № 2660291 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за частиною другою статті 126 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.

Диспозиція частини п`ятої статті 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, а також керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП, оскільки його вина підтверджується наявними у матеріалах справи доказами: протоколом про адміністративне правопорушення від 30 серпня 2024 р. серії ЕПР1 № 120359; відеозаписом з нагрудної камери патрульного поліцейського;постановою Управління патрульної поліції від 22 липня 2024 р. серії ЕНА № 2660291.

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що у справі відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки зазначені доводи спростовуються відеозаписом з нагрудної камери патрульного поліцейського.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 21 січня 2020 р. у справі № 754/17019/17, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Це питання має бути вирішене на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП, оскільки факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю наявних у матеріалах справи доказів.

Апеляційний суд не бере до уваги показання свідка ОСОБА_2 про те, що саме він керував транспортним засобом, оскільки такі показання спростовуються наявним у матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери патрульного поліцейського, згідно з яким при оформленні матеріалів справи про адміністративне правопорушення свідок не заявляв поліцейським, що мопедом керував саме він.

Крім цього, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 ознайомився з його змістом, погодився надавати пояснення в суді, проте в судові засідання в суді першої інстанції він не з`являвся. Лише з поданням апеляційної скарги ОСОБА_1 заперечував проти змісту протоколу про адміністративне правопорушення і надав пояснення стосовно події адміністративного правопорушення, що свідчить про непослідовність у його діях, а тому суд апеляційної інстанції розцінює таку процесуальну поведінку ОСОБА_1 як спробу уникнути юридичної відповідальності.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції відповідно до ст. 280 КУпАП належним чином встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та досліджено докази, наявні в матеріалах справи, на підставі яких зроблено обґрунтований висновок про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення відповідно до санкцій зазначеної норми та положень ст. 36 КУпАП.

З урахуванням викладеного, порушень норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного перегляду справи не встановлено, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

постановив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Тарасенка Ігоря Вікторовича - залишити без задоволення.

Постанову Оболонського районного суду міста Києва від 29 листопада 2024 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Київського апеляційного суду: Ящук Т.І.