Вирок від 06 вересня 2026 р. у справі №465/1853/26 — Франківський районний суд м. Львова

465/1853/26

1-кп/465/910/26

Вирок

Іменем України

07.09.2026 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025141370000954 від 31.12.2025 про обвинувачення,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, громадянина України, із місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого зокрема

вироком Франківського районного суду м.Львова від 12.01.2022 за ч.1, 2 ст. 307 КК України до 6 (шести) років позбавлення волі,

вироком Личаківського районного суду м. Львова від 18.03.2022 за ч. 2 ст. 186 КК України, з урахуванням ч. 4 ст. 70 КК України до 6 (шести) років позбавлення волі,

звільненого від подальшого відбування покарання ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 12.08.2024, на підставі ч. 2 ст. 84 КК України (внаслідок тяжкої хвороби),

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, -

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора: ОСОБА_4 ,

обвинуваченого: ОСОБА_3 ,

захисника: ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 , у невстановлений час, однак не пізніше 20.01.2026, та за невстановлених обставин, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, придбав наркотичні засоби, які зберігав за місцем свого проживання, що по АДРЕСА_1 , та 20.01.2026, приблизно о 14:49 год., перебуваючи за вказаною адресою незаконно збув за 900,00 грн ОСОБА_6 12 таблеток «Метадон 3-Н», із вмістом наркотичного засобу, обіг якого обмежено – «метадон», вагою 0,2670 грами.

Своїми умисними діями, ОСОБА_3 вчинив незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів, вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.307 КК України.

Крім цього, ОСОБА_3 , у невстановлений час, однак не пізніше 03.02.2026, та за невстановлених обставин, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, придбав наркотичні засоби, які зберігав за місцем свого проживання, що по АДРЕСА_1 , та 03.02.2026, приблизно о 14:53 год., перебуваючи за вказаною адресою незаконно збув за 1400 грн. ОСОБА_6 20 таблеток «Метадон 3-Н», із вмістом наркотичного засобу обіг якого обмежено – «метадон», із загальною кількістю метадону (основи) у двадцятьох таблетках 0,496.

Своїми умисними діями, ОСОБА_3 вчинив незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів, вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.307 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за обставин, викладених в обвинувальному акті визнав повністю. Вказав, що перебував у скрутному матеріальному становищі та потребував грошових коштів, усвідомлював наслідки, які можуть настати у зв`язку із вчиненням указаних кримінальних правопорушень.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів у справі щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що сторони правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає; останнім судом було роз`яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За викладених вище обставин суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, за обставин, встановлених судом.

З урахуванням встановлених обставин, дії обвинуваченого вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 307 КК України, оскільки він своїми діями вчинив незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів, вчинене повторно.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують покарання та обставин, що його обтяжують.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, а покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

Беручи до уваги наведені обставини в сукупності, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, особливості й обставини його вчинення: форму вини, мету, спосіб вчинення, поведінку обвинуваченого під час та після вчинення неправомірних дій, відсутність обставин, які обтяжують покарання, правдиву розповідь про обставини вчиненого, що вказує на наявність каяття, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, який раніше притягався до кримінальної відповідальності, проте знову вчинив умисні тяжкі злочини у сфері обігу наркотиків повторно, тобто після того, як держава виявила до нього гуманність і у серпні 2024 року звільнила за хворобою, що свідчить про те, що хвороба не перешкодила особі продовжувати злочинну діяльність, а звільнення не досягло своєї мети – виправлення, перевиховання та усвідомлення ним необхідності ведення належного способу життя, з утриманням від вчинення нових аналогічних злочинів, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність та неможливість виправлення і перевиховання обвинуваченого без призначення покарання, яке слід відбувати у місцях позбавлення волі.

Крім цього, підстав для застосування до ОСОБА_3 ст.69, 75 КК України суд не вбачає, з огляду на відсутність у провадженні сукупності обставин, що пом`якшують та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що також вказує лише на призначення покарання яке слід відбувати у місцях позбавлення волі.

Статтями 51 та 52 КК України встановлено, що одним із додаткових покарань, яке може бути застосовано до осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, є конфіскація майна.

Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості, і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині Кримінального кодексу.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України, відноситься до тяжких злочинів, за які передбачене обов`язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Відповідно до положень ст.59 КК України, покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.

Під користю (корисливими спонуканнями, корисливим мотивом) у чинному законодавстві про кримінальну відповідальність розуміється бажання винного одержати внаслідок вчинення злочину матеріальні блага для себе чи інших осіб, одержати або зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат, досягти іншої матеріальної вигоди.

Щодо такого застосування положень ст. 59 КК України зазначено і у постановах Верховного Суду від 09 травня 2024 року у справі №754/8773/22, від 02 липня 2024 року у справа №686/12120/22.

При вирішенні питання щодо доцільності призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна необхідно виходити з наявності чи відсутності в діях обвинуваченого корисливого мотиву.

Встановивши в діях ОСОБА_3 корисливий мотив вчинення кримінальних правопорушень, суд дійшов висновку про наявність підстав для призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Суд, при призначені покарання не приймає до уваги доводи сторони захисту про неможливість відбування покарання, пов`язаного з позбавленням волі з огляду на захворювання ОСОБА_3 з огляду на таке.

Як передбачено ч. 2 ст. 84 КК України, особа, яка після вчинення кримінального правопорушення або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування. При вирішенні цього питання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 537 КПК України передбачено, що під час виконання вироків суд має право вирішувати питання звільнення від покарання за хворобою. Таке питання відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України, вирішується судом, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.

Отже, поставлене стороною захисту питання належить вирішувати уповноваженим судом у порядку виконання вироку.

Окрім цього, у розпорядженні суду відсутній висновок лікарсько-консультативної комісії, а надано медичні документи датовані за часом значно раніше (виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, також містить дані про захворювання 17.10.2024) та один консультативний висновок спеціаліста КНП «Львівське ТМО 2», який не містить чіткого зазначення діагнозу, узгодженого із Порядком організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров`я України № 1348/5/572 від 15.08.2014, у тому числі й із розділом X. «Хвороби органів травлення». Самостійна інтерпретація діагнозів виходить за межі повноважень суду.

Тож у матеріалах кримінального провадження відсутні відомості, які б вказували на не можливість тримання обвинуваченого в умовах ізоляції його від суспільства.

Звільнення від покарання за хворобою визначено ст.152,154 КВК України, 84 КК України, Наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров`я України № 1348/5/572 від 15.08.2014.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід, обраний ОСОБА_3 у виді особистого зобов`язання слід залишити без змін.

Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності до положень ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України, процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. А тому, з обвинуваченого потрібно стягнути документально підтверджені судові витрати на залучення експерта на суму 6 685,50 грн:

2 228,50 грн (висновок судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів від 28.01.2026 № СЕ-19/109-26/1213-НЗПРАП);

1 782,80 грн (висновок судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів від 04.02.2026 № СЕ-19/109-26/1574-НЗПРАП);

2 674,20 грн (висновок судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів від 24.02.2026 № СЕ-19/109-26/2785-НЗПРАП);

Арешт на майно не накладався. Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст. 373, 374, 615 КПК України, суд –

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з конфіскацією майна, яке належить обвинуваченому на праві приватної власності.

На підставі статті 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Личаківського районного суду м. Львова від 18.03.2022, та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 1 (один) місяць з конфіскацією майна.

Строк відбування покарання у виді позбавлення волі обчислювати з моменту затримання ОСОБА_3 в порядку виконання вироку.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування покарання період тримання його під вартою 04.02.2026 – 10.02.2026 включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід, обраний ОСОБА_3 у виді особистого зобов`язання залишити без змін.

Продовжити строк дії покладених ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 08.07.2026 на ОСОБА_3 обов`язків, а саме:

- прибувати за першою вимогою до суду;

- не відлучатися за межі Львівської області без дозволу суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Речові докази, які містяться у камері зберігання речових доказів ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області:

12 таблеток, які містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено – метадон, загальною масою 0,2670 грами, поміщених до сейф пакету №5000973216 – знищити після набрання вироком законної сили;

20 (двадцять) таблеток, які містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено – метадон, загальною масою 0,496 грами, поміщених до сейф пакету Експертної служби МВС України, горловина якого опечатана захисною стрічкою з номером «6132585» – знищити після набрання вироком законної сили;

10 таблеток білого кольору із блістеру, які містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено – метадон, загальною масою 0,2241 грами, який поміщено до сейф пакету Експертної служби МВС України №6742655 – знищити після набрання вироком законної сили;

два пустих блістера з надписом «Метадон 3-Н», які поміщено в спец пакет PSP2281500 – знищити після набрання вироком законної сили;

листок призначень препаратів наркотичних засобів, який поміщено в спец пакет PSP2281501 – залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;

посвідчення пацієнта замісної підтримувальної терапії із заявою про отримання наркотичних засобів, які поміщено в спец пакет PSP2281502 – повернути ОСОБА_3 , після набрання вироком законної сили;

грошові кошти в загальній сумі 2020 гривень купюрами: номіналом 500 гривень в кількості 3 шт. (серія та номер: ХГ 2571211, K3 9412763, ХА 1563370), номіналом 200 гривень в кількості 2 шт. (серія та номер: ЕВ 5545203, €3 1851197), номіналом 100 гривень в кількості 1 шт. (серія та номер: АЛ 1113555), номіналом 20 гривень в кількості 1 шт. (серія та номер: АМ 9774152), які поміщено в спец пакет PSP1486576 – конфіскувати в дохід держави;

мобільний телефон марки Samsung Galaxy A50 3 IMEI НОМЕР_1 із сім-картою мобільного оператора зв`язку НОМЕР_2 , який поміщено в спец пакет CRI 1096662 – конфіскувати в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта в розмірі 6 685 (шість тисяч шістсот вісімдесят п`ять) гривень 50 копійок.

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя: ОСОБА_1