Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №464/3764/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/3764/26

пр.№ 2/464/2734/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.09.2026 року м. Львів

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Борачка М.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Заставна ольга Василівна діючи в інтересах АТ «Ідея Банк» використовуючи систему «Електронний суд» звернулася до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 101785,39 грн.

Позов мотивує тим, що 25.03.2024 згідно з умовами Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб між позивачем та ОСОБА_1 укладено угоду №С-101-006602-24-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки. За умовами вказаного договору позичальник отримав кредит у розмірі 200000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Позивач повністю виконав свої зобов`язання згідно кредитного договору. Разом з тим, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 22.04.2026 утворилась заборгованість у розмірі 101785,39 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 74457,24 грн.; заборгованість по відсотках 27028,15 грн.; інші штрафні санкції 300 грн. Відтак просить суд стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати у справі.

Ухвалою судді Сихівського районного суду м.Львова від 02.06.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді Сихівського районного суду м.Львова від 08.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали надіслано учасникам справи.

Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч.13 ст.7 ЦПК України. На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 25.03.2024, згідно з умовами Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, між позивачем та ОСОБА_1 укладено угоду про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної картки №С-101-006602-24-980.

Відповідно до п.3.1 кредитного договору сторонами погоджено, що максимальний ліміт кредитної лінії становить 200000 грн. зі строком дії 12 місяців з автоматичною пролонгацією необмеженою кількістю раз на строк 12 місяців кожен раз за умови виконання клієнтом зобов`язаньза цією угодою.

Процента ставка за користування кредитом становить 72 % річних, є фіксованою протягом усього строку дії угоди (п.3.3.1 кредитного договору).

Відповідно до п.3.3.2 кредитного договору процентна ставка на прострочену суму кредиту при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту після завершення строку кредитування 72% річних.

Процентна ставка за використання коштів понад витратний ліміт (технічний овердрафт) 48% річних. Проценти за технічний овердрафт нараховуються щоденно за методом «факт-факт» на суму заборгованості, яка виникла станом на кінець календарного дня внаслідок перевищення суми операцій над доступним залишком коштів на рахунку (п.3.3.3 кредитного договору).

25.03.2024 відповідачем також підписано паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено основні умови кредитування, інформацію щодо процентної ставки, порядок повернення кредиту.

Таким чином, АТ «Ідея Банк» повністю виконало свої зобов`язання за кредитним договором, а клієнт скористався наданим кредитом, що підтверджуються наявною в матеріалах справи випискою по особовому рахунку відповідача ОСОБА_1 з 25.03.2024 по 02.06.2026.

Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст. 639 ЦК України).

У ст.526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Суд приймає до уваги, що відповідач після отримання кредиту, користувався кредитним коштами, що підтверджується випискою з рахунку.

Суд також враховує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що у даній справі договір у встановленому законом порядку відповідачем оспорювався чи визнавався недійсним.

Згідно із наданими АТ «Ідея Банк» розрахунком заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної картки №С-101-006602-24-980 від 25.03.2024, заборгованість ОСОБА_1 зокрема складається із 74457,24 грн простроченого боргу (тіло кредиту), 27028,15 грн прострочених процентів, 300 грн. інших штрафних санкцій.

АТ «Ідея Банк» належним чином виконало взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу грошові кошти, водночас ОСОБА_1 отримавши кредит, зобов`язання за договором про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної картки №С-101-006602-24-980 від 25.03.2024 не виконав.

Таким чином, зважаючи на презумпцію правомірності правочину, та те, що відповідач отриманий кредит не повернув, будь-яких доказів повернення коштів суду не надав, суд приходить до висновку, що вимоги позову в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості, що складається з: 74457,24 грн простроченого боргу (тіло кредиту), 27028,15 грн прострочених процентів є підставними та підлягають задоволенню.

Вирішуючи вимоги позову про стягнення з відповідача штрафних санкцій суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи зазначене вище, стягнення штрафних санкцій у розмірі 300,00 грн. за угодою про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної картки №С-101-006602-24-980 від 25.03.2024, тобто у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості за угодою про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної картки №С-101-006602-24-980 від 25.03.2024 підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість в сумі 101485,39 грн., що включає в себе: 74457,24 грн простроченого боргу (тіло кредиту), 27028,15 грн прострочених процентів.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з положень ч.1 ст.141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача пропорційну задоволеним вимогам суму сплаченого АТ «Ідея Банк» судового збору в розмірі 2654,68 грн. (2662,40 грн. * 99,71%).

Керуючись ст.ст.2, 10, 12, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за угодою про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної картки №С-101-006602-24-980 від 25.03.2024 в розмірі 101485(сто одна тисяча чотириста вісімдесят п`ять)грн. 39(тридцять дев`ять) коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2654(дві тисячі шістсот п`ятдесят чотири) грн. 68(шістдесят вісім) коп.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, у такому разі суд підписує рішення без його проголошення.

Позивач: Акціонерне товариство «Ідея Банк», код ЄДРПОУ 19390819, адреса місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 07 вересня 2026 року, що є датою його ухвалення за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.

Головуючий Микола БОРАЧОК