Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №450/3579/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/3579/26 Провадження № 2-а/450/42/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Мусієвського В.Є.

при секретарі Расяк С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області в особі Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,–

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась в суд з адміністративним позовом до відповідача, в якому просила скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7457890 від 28.06.2026 року, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, закривши провадження по справі у зв`язку із відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.

Мотивувала позовні вимоги тим, що вказаною постановою її визнано винуватою у тому, що вона 28.06.2026 року о 16 год. 12 хв. на вул. Княгині Ольги, буд. 2, у м. Львові, керувала транспортним засобом марки «Ауді» моделі «А4» з номерними знаками НОМЕР_1 , які не відповідають вимогам стандарту, чим порушила вимоги п. 2.9 «В» ПДР України і вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Зазначила, що з вказаною постановою не погоджується та вважає її такою, що підлягає скасуванню. Повідомила, що жодної інформації який саме стандарт та який пункт цього стандарту було порушено, як і в чому саме полягає невідповідність номерних знаків, постанова серії ЕНА № 7457890 від 28.06.2026 року не містить. Крім цього, оскаржувана постанова не містить жодних відомостей щодо доказів, якими вказане порушення підтверджується, а також не зазначено технічного пристрою фіксації адміністративного правопорушення. Вказала, що вона керувала транспортним засобом марки «Ауді» моделі «А4» з номерними знаками НОМЕР_1 на підставі доручення ТзОВ «Авто Хантер» № 289, відповідно до якого для транспортування згаданого вище автомобіля і проведення його сервісного та технічного обслуговування, 18.06.2026 року було видано транзитні номерні знаки 14СВ6067. Таким чином, транзитні номерні знаки були офіційно видані уповноваженим суб`єктом лише 18.06.2026 року, тобто за десять днів до винесення оскаржуваної постанови. Будь-яких дій щодо зміни їх конструкції, пошкодження чи умисного приведення у непридатний стан вона не вчиняла, а тому відсутні підстави вважати, що офіційно виданий номерний знак не відповідав нормативним вимогам. Додатково повідомила, що сама по собі наявність потертостей номерного знака не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, якщо вони не призвели до втрати його читабельності чи невідповідності встановленим вимогам. Окрім наведеного, оскаржувана постанова не містить належного опису об`єктивної сторони правопорушення, не містить посилань на конкретні порушені вимоги чи стандарт, не підтверджена належними та допустимими доказами, а наведені у ній висновки ґрунтуються виключно на припущеннях інспектора поліції. З огляду на викладене вище, просила позовні вимоги задовольнити, а судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп. стягнути з відповідача на її користь.

Ухвалою від 09.07.2026 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

27.07.2026 року представником відповідача Терлецьким А.З. подано відзив на позовну заяву, згідно мотивів якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказав, що позивачем самостійно підтверджено факт керування нею транспортним засобом марки «Ауді» моделі «А4» з номерними знаками НОМЕР_1 , які не відповідали вимогам стандартів. З цього приводу відобразив у відзиві на позовну заяву роздруківку фотографії з камер нагрудного спостереження працівника поліції, згідно якої вбачається, що номерний знак на автомобілі, яким керувала позивач, не відповідає вимогам чинного законодавства, а також фотографію зразка номерних знаків транспортних засобів із Наказу МВС України № 166 від 02.03.2021 року. Додатково вказав, що невнесення відомостей про технічний засіб в оскаржувану постанову не є підставою для її скасування, що підтверджується позиціями судів апеляційної інстанції, зокрема у постановах Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2023 року у справі № 462/5974/23 та Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2024 року у справі № 726/256/23. Долучив до позовної заяви DVD-R диск із записом з камер нагрудного спостереження працівників поліції, а розгляд справи просив проводити у його відсутності.

В судове засідання 07.09.2026 року не з`явилися усі учасники розгляду справи, хоча про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином. Причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не подали.

За ч.ч. 1, 9 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача – суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7457890 від 28.06.2026 року, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 1190 грн.

Так, позивача визнано винним у тому, що вона 28.06.2026 року о 16 год. 12 хв. на вул. Княгині Ольги, буд. 2, у м. Львові, керувала транспортним засобом марки «Ауді» моделі «А4» з номерними знаками НОМЕР_1 , які не відповідають вимогам стандарту, чим порушила вимоги п. 2.9 «В» ПДР України і вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

З цього приводу слід вказати, що частиною 1 статті 121-3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.

У відповідності до п. 2.9 «В» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

В силу вимог п. 30.2 ПДР України на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка. Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, крім випадку закріплення заднього номерного знака на додатковому обладнанні, що призначене для тимчасового перевезення багажу або вантажу, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чисті і достатньо освітлені.

Згідно ст. 37 ЗУ «Про дорожній рух» забороняється експлуатація незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені чи підроблені, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає встановленим вимогам, або з номерними знаками, які закріплені у не встановлених для цього місцях, закриті іншими предметами чи забруднені, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів, перевернуті чи не освітлені, а також транспортних засобів, що підлягають обов`язковому технічному контролю, але не пройшли його, та у випадках, передбачених законодавством, без чинного на території України поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").

На підтвердження порушення позивачем вимог пункту 2.9 «В» ПДР України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, представником відповідача Терлецьким А.З. долучено до матеріалів відзиву на позовну заяву відео фіксацію події з камер нагрудного спостереження працівників поліції та відображено фотографію зразка номерних знаків транспортних засобів із Наказу МВС України № 166 від 02.03.2021 року

Водночас, із долучених відеозаписів вбачається, що номерні знаки, які встановлені на транспортному засобі марки «Ауді» моделі «А4», є читабельними, а тому відсутні підстави вважати про невідповідність таких вимогам Наказу МВС України № 166 від 02.03.2021 року «Про деякі питання номерних знаків транспортних засобів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 березня 2021 року за № 353/35975.

Крім цього, представником відповідача Терлецьким А.З. відображено у відзиві на позовну заяву єдиний зразок номерних знаків транспортних засобів типу 1, натомість на транспортному засобі марки «Ауді» моделі «А4» встановлені номерні знаки типу 2.

Вказане підтверджується роздруківками фотографій номерних знаків, встановлених на транспортному засобі марки «Ауді» моделі «А4», що долучені позивачем до позовної заяви.

Слід також вказати, що згідно доручення ТзОВ “Авто Хантер” № 289 від 18.06.2026 року, Боцвін В.В. та ОСОБА_2 надано дійсну довіреність для транспортування автомобіля марки «Ауді» моделі «А4»і проведення його сервісного та технічного обслуговування. Для здійснення вказаних вище дій видано транзитні номерні знаки 14СВ6067.

Перевіривши положення Наказу МВС України № 166 від 02.03.2021 року «Про деякі питання номерних знаків транспортних засобів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 березня 2021 року за № 353/35975, судом не встановлено невідповідності номерних знаків 14СВ6067 встановленим вимогам.

Таким чином, службовою особою УПП у Львівській області ДПП при винесенні 28.06.2026 року постанови серії ЕНА № 7457890 не дотримано вимог ст. 251 КУпАП, яка передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Крім цього, в силу вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Вказаних вимог не дотримано працівником поліції, оскільки з постанови серії ЕНА № 7457890 від 28.06.2026 року неможливо встановити суть адміністративного правопорушення з огляду на те, що в такій не зазначено який саме стандарт та який пункт цього стандарту було порушено позивачем, як і в чому саме полягає невідповідність номерних знаків автомобіля марки «Ауді» моделі «А4» законодавчим вимогам.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Окрім цього, норми КАС України покладають на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльність та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, невиконання відповідачем свого обов`язку довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, свідчить про достовірність повідомлених позивачем обставин і не викликає у суду обґрунтованого сумніву.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, Правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Орган (посадова особа) при розгляді справи, зокрема, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність; повинен своєчасно, всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності до закону тощо (статті 245, 280 Кодексу). Згідно з Кодексом провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення (пункт 1 статті 247); справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці (частина перша статті 249); оцінка доказів ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності (стаття 252) тощо.

Вказаних вище вимог не дотримано інспектором 2 взводу 2 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області лейтенантом поліції Москаль П.Р. при винесенні28.06.2026 року постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7457890.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. При цьому, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Таким чином, суд вважає, що відомості, які містяться в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7457890 не можуть бути належними і допустимими доказами на підтвердження порушення позивачем ОСОБА_1 вимог пункту 2.9 «В» ПДР України, оскільки відсутні належні і допустимі докази на підтвердження вказаного факту, а також у згаданій вище постанові не зазначено конкретної невідповідності номерних знаків встановленим зразкам або вимогам, що свідчить про формальний підхід працівника поліції до розгляду справи про адміністративне правопорушення, неналежне з`ясування обставин, що мають значення для правильного її вирішення, та недоведеність наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 порушень вимог пункту 2.9 «В» ПДР України, а як наслідком події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 4, 6 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Зі змісту ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи наведене, суд вважає, що обставини, викладені у позовній заяві, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому позовну заяву слід задовольнити, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серіїЕНА № 7457890 від 28.06.2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, скасувати, а справу закрити у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в її діях.

Судові витрати відповідно до положень ст. 139 КАС України підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції, який є юридичною особою, посадові особи якого здійснюють діяльність у відділах і відділеннях поліції, які не мають статусу юридичної особи.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 5-10, 20, 44, 47, 48, 121, 139, 241, 243-246, 268, 271, 286 КАС України, ст.ст. 14-2, 245, 251, 279-1, 280 КУпАП, суд, –

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області в особі Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7457890 від 28.06.2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , закрити у зв`язку із відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Мусієвський В.Є.