Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №441/1584/26 — Городоцький районний суд Львівської області

441/1584/26 2-о/441/121/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

26.08.2026 Городоцький районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді: Яворської Н.І.,

за участю присяжних: Виздри М.М. та Феденка М.Б.,

секретаря судових засідань: Цап І.М.,

заявниці ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Городок, Львівської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - про оголошення особи померлою за особливих обставин,

в с т а н о в и в:

06.07.2026 до Городоцького районного суду Львівської області надійшла заява ОСОБА_1 у своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про оголошення померлим її чоловіка ОСОБА_6 .

Заяву обгрунтовує тим, що вона є дружиною ОСОБА_6 , який згідно сповіщення №146 від 29.04.2025 зник безвісти 26.04.2025 внаслідок ворожого ураження FPV - дроном по ПВ «Молот» в районі населеного пункту Нове Краматорського району Донецької області під час бойових дій.

Під час проведення службового розслідування у військовій частині в складі якої був її чоловік встановлено, що ОСОБА_6 зник безвісти, також відкрито кримінальне провадження № 12025141440000105 від 02.05.2025 по вказаному факту, до теперішнього часу місцезнаходження ОСОБА_6 не відоме.

Наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.04.2025 солдату ОСОБА_6 було призупинено виплату всіх видів забезпечення, у зв`язку із його зникненням безвісти.

Вказує, що зверталась із заявою до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також до Центрального агенства Міжнародного комітету Червоного Хреста за інформацією у пошуках свого чоловіка, отримала відповідь, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не перебуває у полоні держави – агресора.

Також зазначає, що звернувшись до Городоцького відділу державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції з метою державної реєстрації смерті ОСОБА_6 отримала відмову з причин подання неповного пакету документів, що унеможливлює державну реєстрацію смерті та видачу свідоцтва про його смерть.

У зв`язку із тим, що в інший спосіб отримати документи, що підтверджують факт смерті її чоловіка немає можливості, вона змушена звертатись до суду із заявою про оголошення ОСОБА_6 померлим, просила заяву задовольнити.

Згідно ч. 2, 3 ст. 46 ЦК України, фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Як вбачається з фактів викладених в документах службового розслідування наявні обставини, що загрожували смертю фізичній особі та дають підставу припускати загибель військовослужбовця у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Заявником у цій справі є ОСОБА_1 , дружина ОСОБА_6 та мати спільної з ОСОБА_6 неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Необхідність оголошення особи померлою в судовому порядку пов`язана із неможливістю у позасудовому порядку встановити (підтвердити) факт загибелі (смерті) військового. При цьому є важливим, що особа загинула саме внаслідок збройної агресії російської федерації, зазначена позиція сформована Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду справа № 490/6057/19-ц від 05 грудня 2022 року.

Ухвалою суду від 10.07.2026 прийнято заяву до розгляду та відкрито окреме провадження по справі, залучено до участі у справі заінтересованих осіб: Міністерство оборони України, Військову частину НОМЕР_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4

18.08.2026 представник заінтересованої особи - Міністерства оборони України надав додаткові пояснення у справі, просив проводити розгляд справи без участі Міністерства оборони України, у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється у порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Відповідно до ч. І ст. 161 ЗУ № 2011-ХІІ право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Задоволення заяви у даній справі у порядку окремого провадження і оголошення ОСОБА_6 померлим безпосередньо впливатиме на права та обов`язки його спадкоємців, а також на їхнє право на отримання одноразової грошової допомоги, що свідчить про наявність спору про право.

Ухвалою суду залучено в якості заінтересованих осіб - матір ОСОБА_6 – ОСОБА_4 та батька ОСОБА_3 , які 28.07.2026 подали письмові заяви про розгляд справи без їхньої участі, підтвердили, що усі зазначені в заяві обставини про безвісти зниклого сина їм відомі, не заперечують щодо задоволення заяви про оголошення померлим ОСОБА_6 .

У судовому засіданні заявниця та її представник надали пояснення аналогічні викладеним у заяві. Свої вимоги заявниця підтримує у повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

Згідно з частинами першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до частини першої статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (частини друга, третя статті 46 ЦК України).

Район воєнних (бойових) дій - це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії (стаття 1 Закону України "Про оборону України").

Бойові дії - це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).

Основними видами бойових дій є оборона та наступ.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).

Суд зауважує, що суд не констатує смерть фізичної особи, а оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою.

Водночас частиною другою статті 20 Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" передбачено, якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.

За правилами доказування, визначеними статтями 12,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Під час вирішення цієї справи судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 була повідомлена, що її чоловік ОСОБА_6 26.04.2025 будучи навідником 2 аеромобільного відділення і аеромобільного взводу 7 аеромобільної роти НОМЕР_2 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 зник безвісти поблизу населеного пункту Нове, Краматорського району Донецької області, внаслідок ворожого ураження FPV - дроном по ПВ «Молот». У подальшому впродовж 26.04.2025 – 27.04.2025 місцезнаходження військовослужбовця встановити не вдалося.

29.04.2025 ОСОБА_1 сповіщено про зникнення безвісти чоловіка, солдата в/ч НОМЕР_1 .

Суд зазначає, що матеріали службового розслідування містять доповідну записку про результати службової перевірки з метою встановлення причин та умов зникнення безвісти солдата ОСОБА_6 у якій вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 04 год. 45 хв. під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Нове, Краматорського району Донецької області внаслідок ворожого ураження FPV - дроном по ПВ «Молот» зник безвісті навідник 2 аеромобільного відділення і аеромобільного взводу 7 аеромобільної роти НОМЕР_2 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 . Військовослужбовець знаходився безпосередньо в районі ураження під час активних бойових дій та виконання завдань із забезпечення оборони переднього краю, у результаті точкових ударів FPV - дроном зв`язок із ним було втрачено, що також підтверджується Витягом з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 від 05.05.2025 №460т за 27 квітня 2025 року.

Наказом командира в/ч НОМЕР_1 (з основної діяльності) №1934/ноп. від 26.05.2025 за результатами проведеної службової перевірки дане службове розслідування завершено.

Згідно витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20250714-2561, 14.07.2025 порушено кримінальне провадження № 12025141440000105 від 02.05.2025 щодо розшуку ОСОБА_6 .

Заявниця ОСОБА_1 зверталась з заявою до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також до Центрального агенства Міжнародного комітету Червоного Хреста по допомогу у пошуках чоловіка ОСОБА_6 .

Листом секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 14.11.2025 заявницю було повідомлено, що згідно даних Виписки з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави – агресора ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не перебуває у полоні держави – агресора.

Відповідно до відповіді Городоцького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Львівському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 12.06.2026 заявниці повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про смерть ОСОБА_6 у зв`язку з відсутністю у неї лікарського свідоцтва про смерть чоловіка, фельдшерської довідки про смерть, рішення суду про оголошення особи померлою чи встановлення факту смерті особи в певний час.

З урахуванням приписів статті 46 ЦК України, суд приходить до висновку про те, що вказані обставини з достатньою вірогідністю підтверджують загибель під час виконання бойового завдання у вказаному районі воєнних (бойових) дій чоловіка заявниці та існують достатні підстави, підтверджені належними доказами, для оголошення ОСОБА_6 загиблим (померлим) під час виконання військового обов`язку із захисту Батьківщини від дня вірогідної смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі населеного пункту Нове, Краматорського району, Донецької області.

Суд зазначає, що з урахуванням конкретних обставин справи оголошення фізичної особи померлою можливе після спливу шести місяців з дня настання відповідної події - загибелі під час виконання бойового завдання, під час виконання якого ОСОБА_6 загинув, що підтверджується належними та допустимими доказами, неведеними вище.

Згідно п.13 постанови Пленуму Верхового Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим, у разі неможливості встановлення факту його смерті, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце за певний час та за певних обставин.

Таким чином, докази, які долучені до заяви про оголошення фізичної особи померлою, не містять жодних суперечностей щодо обставин зникнення військовослужбовця ОСОБА_6 , дають можливість зробити вірогідне припущення про його смерть під час виконання бойового завдання ІНФОРМАЦІЯ_3 поблизу населеного пункту Нове, Краматорського району, Донецької області.

З моменту вказаної події 26.04.2025 до моменту звернення до суду з цією заявою минуло більше шести місяців. Від встановлення факту загибелі військовослужбовця під час виконання бойового завдання внаслідок збройної агресії держави-окупанта проти України залежить виникнення та реалізація спадкових прав, а також особистих майнових та немайнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця.

У своїй постанові 11 грудня 2024 року у справі 755/11021/22 виклала Велика Палата Верховного Суду зазначила що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309.

У цьому Наказі № 309 зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.

При цьому судом взято до уваги, що як було встановлено службовим розслідуванням по факту зникнення безвісти солдата ОСОБА_6 , безпосереднім місцем бойового зіткнення з ворогом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий п.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003 ).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

При цьому суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що згідно ст. 309 ЦПК України, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо буде одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Керуючись ст. 12, 81, 89, 259, 268, 293, 354, 355 ЦПК України, ст. 46, 47 ЦК України, суд –

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Оголосити громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с.Любешка, Перемишлянського району, Львівської області, місце реєстрації с.Любешка, Перемишлянського району, Львівської області, померлим ІНФОРМАЦІЯ_5 в населеному пункті Нове, Краматорського району, Донецької області під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України.

Днем смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Місцем смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 вважати населений пункт Нове, Краматорського району, Донецької області.

Роз`яснити заявникові, що згідно ст. 309 ЦПК України, у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою. Копію рішення суд надсилає відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для анулювання актового запису про смерть.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 07.09.2026.

Суддя Яворська Н.І.

Присяжні: Феденко М.Б.,

Виздра М.М.