Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №337/1947/26 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа № 337/1947/26

Номер провадження 2/337/1715/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

07 вересня 2026 рокум. Запоріжжя

Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Завгороднього Є.В., за участю секретаря судового засідання Лемонджави А.В., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання осіб такими, що втратили право користування житлом, –

ВСТАНОВИВ:

27.03.2026 позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що вона зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею в квартирі зареєстровані її діти ( ОСОБА_5 та ОСОБА_6 – треті особи), а також її рідна сестра ОСОБА_3 та племінниця ОСОБА_4 (відповідачі 1, 2). Відповідачі вказаним житлом не користуються з 2013 року, їхніх особистих речей в квартирі немає, комунальні послуги не сплачують, у зв`язку з чим позивач несе додаткові витрати. Просила визнати відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 19.05.2026 відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено підготовче засідання.

07.08.2026 у справі проведено підготовче засідання, справа призначена до розгляду відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні позивачка підтримала позов, просить його задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала. Суду пояснила, що з сестрою та донькою сестри (племінницею позивача) вона не бачилася вже давно, приблизно з 2013 року, в квартирі останні не проживають, стосунки не підтримують. Сестра (відповідач 1) багато років тому вийшла заміж за моряка, який має російське громадянство, а у самої позивачки чоловік та син служать у Збройних силах України, що стало підґрунтям для розриву стосунків з сім`єю сестри. Реєстрація відповідачів в квартирі, в якій вони не проживають фактично, порушує законні інтереси позивача, вона несе додаткові і невиправдані витрати, оскільки на відповідачів продовжують нараховуватися комунальні послуги. Самі ж відповідачі мають інше житло, тому визнання їх такими, що втратили право користування, не порушує їхнє право на житло.

Відповідачі в судові засідання 16.06.2026, 07.08.2026, 07.09.2026 не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, відзив на позов не подали, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, шляхом розміщення на офіційному веб-порталі суду оголошення про час і місце розгляду справи.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, подали заяви, у якій зазначили, що не заперечують проти позовних вимог, просили розглянути справу без його участі.

Враховуючи наявність достатніх даних для вирішення спору, а також наявність правових підстав відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши позивачку, свідка, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд встановив, що 14.12.1982 було видано ордер № 6332 ОСОБА_7 на вселення до 3-кімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 ), склад сім`ї: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

ОСОБА_10 змінила прізвище на ОСОБА_11 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про шлюб/одруження, рішенням Хортицького районного шлюбу м. Запоріжжя від 27.10.2016 у справі № 337/3528/16-ц про розірвання шлюбу.

ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідями з Єдиного державного демографічного реєстру від 30.03.2026, Департаменту адміністративних послуг від 31.03.2026.

23.03.2026 ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які проживають в будинку АДРЕСА_2 було складено акт про фактичне непроживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_3 .

Статтею 47 Конституції України та ст. 1, 9 ЖК України громадянам гарантується право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

За змістом ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору – судом.

Згідно зі ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 підтвердила, що знайома з родиною позивачки з моменту вселення у будинок (приблизно з кінця 1982 року). Вони жили в одному під`їзді: сім`я ОСОБА_14 в квартирі АДРЕСА_4 на першому поверсі, а свідок на восьмому поверсі. В квартирі жили батько ОСОБА_15 , мати ОСОБА_16 , та їхні три дочки: ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 . ОСОБА_17 виїхала з квартири першою, вийшовши заміж. Батьки потім померли. В квартирі залишалися ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та їхні діти. Приблизно з 2013 року ОСОБА_19 і її донька ОСОБА_20 (відповідачі) виїхали з квартири добровільно, їм ніхто не перешкоджав у проживанні, замки не міняв. Якось на районі (біля АТБ) свідок зустріла ОСОБА_19 , остання їй повідомила, що створила нову родину, вийшла заміж, у неї є чоловік, дві квартири, і у неї є де жити. Зараз в квартирі живе ОСОБА_18 (позивач) з дочкою, син і чоловік служать в ЗСУ, тому свідок їх не бачить.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, з`ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наданого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не користуються житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , понад шість місяців.

Керуючись ст.ст. 2, 4-5, 12-13, 76-82, 89, 259, 263-265, 280-282, 352-255 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання осіб такими, що втратили право користування житлом – задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням – квартирою АДРЕСА_3 .

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне найменування сторін:

Позивач – ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач 1 – ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий).

Відповідач 2 – ОСОБА_4 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Третя особа 1 – ОСОБА_5 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Третя особа 2 – ОСОБА_6 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Суддя Євген ЗАВГОРОДНІЙ