Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №337/5240/26 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

04.09.2026

ЄУН 337/5240/2026

Провадження № 2-а/337/60/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Сидорової М.В.,

за участю секретаря Коваленко В.С.,

представника позивача Єренка Д.В. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі адміністративну справу за позовомОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Хортицький відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

18.08.2026 до суду через систему «Електронний суд» (сформовано в системі 17.08.2026) надійшов вказаний адміністративний позов ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Єренко Д.В., який після усунення недоліків мотивує тим, що виконавчою службою у липні 2026 року були заблоковані його рахунки, після цього 28.07.2026 ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження ВП №81535402, яке було відкрито 17.07.2026 державним виконавцем Хортицького ВДВС у місті Запоріжжі, він дізнався, що 23.03.2026 ІНФОРМАЦІЯ_2 винесена постанова № R432001, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Не погоджуючись із вказаною постановою, 05.08.2026, тобто на 8-й день після ознайомлення із постановою, він подав до суду позовну заяву про її скасування, проте вказана позовна заява була повернута судом без надання строку на усунення недоліків. Отримавши ухвалу про повернення позовної заяви, позивачем у найкоротший строк, було підготовлено нову редакцію позовної заяви з уточненими позовними вимогами та повторно подано її через систему «Електронний суд» 17.08.2026.

Вважає вищевказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона винесена формально та без з`ясування реальних обставин справи, справа про адміністративне правопорушення була розглянута у його відсутність, для розгляду адміністративної справи він не запрошувався, чим було порушено його право на захист.

Вказує, що він є військовозобов`язаним, має відстрочку від військової служби у зв`язку з бронюванням, яке діє до 19.01.2027, є законослухняним громадянином, який сумлінно виконує свої обов`язки, визначені Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», і самостійно оновив свої військово-облікові дані 12.06.2026.

Додатково зазначає, що оскаржувана постанова була пред`явлена до примусового виконання з пропуском встановленого законом строку.

Просить поновити строк для звернення із даним позовом, який був пропущений з поважних причин; скасувати постанову № R432001 від 23.03.2026 про накладання на нього адміністративного стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання (заяву) про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 81535402, відкритому 17.07.2026 державним виконавцем Хортицького ВДВС у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на підставі постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № R432001 від 23.03.2026 про накладання на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП у вигляді штрафу, до набрання законної сили рішення у даній справі.

Ухвалою суду від 20.08.2026 заяву позивача про забезпечення позову було задоволено. Зупинено стягнення у виконавчому провадженні №81535402, відкритому державним виконавцем Хортицького ВДВС у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на підставі виконавчого документа – постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та стягнення штрафу, до набрання судовим рішенням в даній справі законної сили.

Крім того, ухвалою суду від 20.08.2026 вищевказаний позов залишено без руху, надано ОСОБА_1 строк для усунення недоліків шляхом подання суду заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку та поданням доказів на їх підтвердження.

24.08.2026 через систему «Електронний суд» (сформовано в системі 21.08.2026) до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Єренко Д.В., про усунення недоліків до якого долучено клопотання про поновлення строку звернення до суду, із зазначенням підстав для поновлення строку, які викладені вище.

Ухвалою суду 25.08.2026 позов ОСОБА_1 прийнято до судового розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання за участю сторін. Заявлене позивачем клопотання про поновлення строку на подання цього адміністративного позову суд вважав необхідним розглядати в судовому засіданні за участі сторін.

Представник позивача – адвокат Єренко Д.В. в судовому засіданні клопотання про поновлення строку звернення до суду із вказаним позовом та позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити. Додатково пояснив, що копію оскаржуваної постанови від відповідача позивач не отримував. В додатку «Резерв +» будь-які сповіщення про наявність оскаржуваної постанови відсутні. 12.06.2026 позивач самостійно через додаток «Резерв +» уточнив свої дані, має відстрочку від військової служби, бронювання до 19.01.2027. Після блокування рахунків позивача ОСОБА_1 , 28.07.2026 він ознайомився з матеріалами виконавчого провадження ВП №81535402 та дізнався про оскаржувану постанову № R432001 від 23.03.2026. Не погодившись із постановою, він 05.08.2026 (в межах 10-денного строку) звернувся до Хортицького районного суду м. Запоріжжя із позовом про її скасування, проте ухвалою судді від 13.08.2026 у справі №337/5081/26 вказану позовну заяву було повернуто позивачу у зв`язку порушення правил об`єднання позовних вимог. До ЄДРСР вказану ухвалу направлено судом 14.08.2026. Після цього, 17.08.2026 через систему «Електронний суд» позивач звернувся до суду із вказаним позовом вже з урахуванням обставин, що стали підставою для повернення заяви. Просить визнати такі причини пропуску строку для звернення до суду поважними та поновити строк. Також зазначив, 17.03.2026 позивач ОСОБА_1 не доставлявся до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою встановлення його особи та перевірки військово-облікових даних, а також він не був присутній 17.03.2026 при складанні протоколу №413 про адміністративне правопорушення. Крім того, про день, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП він не повідомлявся, справа відносно нього 23.03.2026 була розглянута без його участі, чим було порушено його право на захист. З обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення та у оскаржуваній постанові позивач не погоджується, оскільки законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію не порушував, підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП були відсутні.

Представник відповідача- ІНФОРМАЦІЯ_3 в судове засідання не прибув по невідомим суду причинам, про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином.

Разом з тим, 24.08.2026 від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання, в якому він заперечив проти клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду із вказаним позовом, та зазначив, що відповідач діяв виключно в межах та у спосіб, передбачений КУпАП. 17.03.2026 позивача було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 у зв`язку з вчиненням ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період). Затримання здійснювалось на підставі повноважень керівника ТЦК та СП для забезпечення розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки позивач не пройшов у визначений законом термін військово-лікарську комісію. Під час перебування в ТЦК та СП позивачу було забезпечено право на правову допомогу, від якої він відмовився. Зміст ст. 63 Конституції України було роз`яснено. В подальшому, 17.03.2026 уповноваженою посадовою особою у присутності ОСОБА_1 було складено протокол № 413 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. У тексті цього протоколу чітко зазначено, що розгляд справи відбудеться 23.03.2026 о 10:00 год. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 (кабінет № 36). ОСОБА_1 від надання пояснень, підписання протоколу та отримання його примірника відмовився, про що уповноваженою особою у присутності свідків було складено Акт про відмову від підпису та отримання протоколу № 413 від 17.03.2026. Таким чином, позивач був безпосередньо та належним чином ознайомлений із датою, часом і місцем розгляду адміністративного матеріалу щодо нього. Жодних заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 або його представника не надходило, як і не було надано доказів поважності причин його неприбуття 23.03.2026.

Копія постанови № R432001 від 23.03.2026 була своєчасно направлена ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку (листом з повідомленням) за адресою його реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 . Вказаний лист повернувся на адресу ТЦК та СП у зв`язку з відсутністю адресата і відповідно невдалою спробою вручення, що підтверджується відповідним штампом АТ «Укрпошта» на конверті. Постанова у справі про адміністративне правопорушення набрала законної сили після закінчення строку її оскарження. Будь-яких активних дій щодо оскарження цієї постанови у передбачений законом 10-денний строк позивач не вчиняв, проявивши абсолютну процесуальну пасивність. Неотримання кореспонденції адресатом або її повернення за закінченням терміну зберігання належить до ризиків самого адресата.

Посилання позивача на первісне звернення до суду 05.08.2026 вважає таким, що не є автоматичною та беззаперечною підставою для поновлення строку. Повернення первісної позовної заяви (справа № 337/5081/26) відбулося внаслідок недотримання позивачем (або його представником) вимог процесуального закону щодо форми, змісту чи доданих документів. Замість оскарження ухвали суду в апеляційному порядку або негайного повторного подання належним чином оформленого позову, позивач звернувся до суду повторно лише 17.08.2026 (ухвала про повернення позовної заяви була надіслана сторонам в день її винесення 13.08.2026). Недбале ставлення до вимог КАС України при первісному зверненні, а також свідома відмова від апеляційного оскарження ухвали про повернення позову є внутрішніми ризиками самого позивача і не можуть розцінюватися як «об`єктивні та непереборні причини», що не залежали від його волі.

З моменту фактичної обізнаності позивача про наявність оскаржуваної постанови (28.07.2026) до моменту повторного подання позовної заяви (17.08.2026) минуло 20 днів, що значно перевищує спеціальний 10-денний строк, встановлений ч. 2 ст. 286 КАС України. Жодного належного та допустимого доказу, які б підтверджували неможливість подання належно оформленої позовної заяви у період з 28.07.2026 по 17.08.2026 позивачем не надано.

Також зазначає, що позивач є активним користувачем застосунку «Резерв +», регулярно оновлював дані, знав про алгоритм відображення штрафів та сплачував їх через застосунок. Зокрема, 10.06.2026 відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 було винесено іншу постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за неявку за повісткою. Вказану постанову від 10.06.2026 позивач особисто побачив та оплатив безпосередньо через мобільний застосунок «Резерв+», що підтверджується копією постанови та доказом її оплати.

Просить відмовити позивачу у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду, позовну заяву залишити без розгляду на підставі ч. 15 ст. 171 та ст. 240 КАС України у зв`язку з пропуском строку звернення до суду та відсутністю поважних причин для його поновлення.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача.

Суд, вислухавши доводи представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

23.03.2026 тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № R432001 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. Також у постанові зазначено про те, що на підставі ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу у сумі 34000,00 грн

За змістом вказаної постанови ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК (п.2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл. та поліцейських на соціальний захист»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Вказана постанова складена у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що сторонами не оспорюється.

17.07.2026 державним виконавцем Хортицького ВДВС у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження №81535402 з виконання постанови № R432001, яка видана 23.03.2026 ІНФОРМАЦІЯ_2 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34000,00 грн, а в подальшому 17.07.2026 в межах цього виконавчого провадження постановою державного виконавця накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях ОСОБА_1 .

Також судом встановлено та не спростовано відповідачем, що 28.07.2026 ОСОБА_1 звернувся до Хортицького ВДВС у місті Запоріжжі із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №81535402. В той же день – 28.07.2026 він ознайомився з матеріалами виконавчого провадження (що підтверджується копією його заяви про ознайомлення з відповідною відміткою), а отже і зі змістом оскаржуваної постанови. Не погодившись із вказаною постановою ОСОБА_1 05.08.2026 звернувся до Хортицького районного суду м. Запоріжжя з адміністративним позовом, в якому серед іншого просив визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_3 № R432001 від 23.03.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності. Ухвалою суду у справі № 337/5081/26 від 13.08.2026 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу у зв`язку з порушенням позивачем правил об`єднання позовних вимог. Позивачу роз`яснено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду. Копія ухвали направлена до ЄДРСР 14.08.2026 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/138990615).

18.08.2026 до суду через систему «Електронний суд» (сформовано в системі 17.08.2026) надійшов даний адміністративний позов ОСОБА_1 про скасування постанови № R432001 від 23.03.2026 про накладання на нього адміністративного стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у визначений законом спосіб.

Згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст.286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Приписами статті 285 КУпАП, яка регулює оголошення постанови по справі про адміністративне правопорушення і вручення її копії передбачено, що постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. По справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення може направлятися особі, щодо якої її винесено, у порядку, визначеному статтею 279-9 цього Кодексу (тобто засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти, зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, або в її електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста).

Згідно з ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Оцінивши обставини справи, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом з пропуском строку звернення, встановленого ч. 2 ст.286 КАСУ, але відповідно до ч.1 ст.121 КАСУ за клопотанням позивача цей строк необхідно поновити, оскільки обставини, на які посилається позивач в своєму клопотанні, є істотними, дійсними та об`єктивними перешкодами, тобто поважними причинами пропуску строку.

Зокрема, суд враховує, що оскаржувана постанова № R432001 від 23.03.2026 винесена відповідачем у відсутність ОСОБА_1 , а інформації, що копія оскаржуваної постанови була направлена позивачу та ним отримана матеріали справи не містять. Доводи позивача, що зі змістом оскаржуваної постанови він ознайомився лише 28.07.2026 відповідачем не спростовані.

Суд відхиляє додані представником відповідача до клопотання копію конверта та роздруківку трекінгу поштового відправлення АТ «Укрпошта» (№ R067131917322) з огляду на те, що окрім наліпки зі штрихкодом від 27.03.2026, конверт не містить жодних відомостей про одержувача. Більше того, сама штрихкодова наліпка зазначає однаковими і відправником, і одержувачем одну й ту саму особу — ІНФОРМАЦІЯ_7 . Роздруківка відстеження відправлення № R067131917322 не містить інформації про одержувача, а з деталей трекінгу вбачається «невдала спроба вручення».

Доводи представника відповідача про те, що з інформацією про оскаржувану постанову позивач міг дізнатись із застосунку «Резерв+» суд не бере до уваги, оскільки сам по собі факт розміщення відомостей про постанову в інформаційній системі ще не свідчить про належне повідомлення особи про прийняте рішення.

Зміст права особи на судовий захист передбачає, що особа повинна мати реальну, а не формальну можливість ознайомитися зі змістом рішення, яке безпосередньо впливає на її права та обов`язки. Відповідно, належне повідомлення особи передбачає не лише технічне направлення документа до інформаційної системи, а й забезпечення можливості його відкриття, перегляду та ознайомлення зі змістом.

Однак матеріали справи не містять належних доказів того, що позивач мав технічну можливість відкрити у вказаному застосунку повний текст постанови, ознайомитися з її змістом або що інформаційна система зафіксувала факт такого ознайомлення.

При цьому, як встановлено судом, первинна позовна заява подана позивачем після отримання копії оскаржуваної постанови в межах строку, установленого ч.2 ст. 286 КАС України.

Після постановлення Хортицьким районним судом у м. Запоріжжі ухвали від 13.08.2026 (четвер) у справі № 337/5081/26 про повернення позовної заяви, позивач 17.08.2026 (понеділок), протягом чотирьох календарних (двох робочих) днів, без невиправданих затримок та зайвих зволікань, скористався своїм правом на повторне подання до суду позовної заяви.

Вказане, на думку суду, свідчить про вжиття позивачем послідовних дій, направлених на звернення до суду та невідкладних заходів щодо повторного подання позовної заяви після її повернення, тобто про добросовісну поведінку останнього.

Верховний Суд у постанові від 28.04.2020 по справі №460/2864/18 зазначив, що самий лише факт повернення позовної заяви через недоліки в її оформленні не є поважною причиною пропуску цього строку. Однак, вирішуючи питання про поважність наведених позивачем причин, суд має враховувати також і період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду із вказаним позовом.

Згідно зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.

Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідальність за ч.3 ст.210-1 КУпАП передбачена за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, та тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, за ч.1 ст.210-1 КУпАП відповідальність передбачена за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови (ст.245 КУпАП).

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою або представниками громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбаченихст.258 КУпАП.

Відповідно до ст.256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Так, згідно з ч.1 ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

За приписами ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно зі ст.279 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) роз`яснює особі, яка притягається до адміністративної відповідальності її права і обов`язки, заслуховує її пояснення, за її участю досліджує докази та вирішує клопотання.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-9 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення (ч.2 ст.283 КУпАП).

Процедуру складання ТЦК та СП протоколів, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони №3 від 1.01.2024 (далі Інструкція №3).

Згідно із п. 3 Розділу ІІ Інструкції №3, у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до п. 6 Розділу ІІ Інструкції №3, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов`язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини даної справи, суд приходить до висновку про протиправність постанови №R432001 від 23.03.2026 про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, оскільки вона є необґрунтованою, прийнята з порушенням процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Так, підставою для винесення оскаржуваної постанови був протокол №413 про адміністративне правопорушення від 17.03.2026, складений стрільцем-санітаром взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 солдатом ОСОБА_3 .

Суд встановив, що зазначений протокол складений з порушенням вимог ст.256 КУпАП та п.3 Інструкції №3, оскільки в ньому не зазначено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.

Зокрема, суть правопорушення у протоколі викладена так: «Військовозобов`язаний ОСОБА_1 , 1980 р.н. Враховуючи положення статті 1 Закону України «Про оборону України», статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), Указу Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію» (зі змінами) громадянин ОСОБА_1 під час дії особливого періоду вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП».

Які саме конкретні дії чи бездіяльність позивача утворюють склад інкримінованого правопорушення, а також де і коли вони були вчинені, у протоколі взагалі не зазначено. Формальне посилання на норми законів та указів Президента України без опису конкретного протиправного діяння позбавляє особу можливості захищати свої права та свідчить про відсутність об`єктивної сторони правопорушення.

Невідповідність протоколу вимогам закону, зокрема ст. 256 КУпАП, може мати наслідком закриття справи про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2025 по справі № 335/6977/22).

Більш того, як зазначено в самому протоколі про адміністративне правопорушення, єдиним додатком до нього є довідка, видана сержантом поліції В. Кочетковою. Проте відповідач копію цієї довідки суду не надав, тому зміст цієї довідки невідомий, а інші докази, які підтверджували б факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, у протоколі відсутні.

Рапорт, складений стрільцем-санітаром 3 відділення взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 солдатом ОСОБА_3 , копію якого надано відповідачем і за змістом якого ОСОБА_1 було доставлено до ТЦК та СП для встановлення особи, перевірки військово-облікових даних та прийняття рішення щодо притягнення до адміністративної відповідальності, сам по собі не є належним і допустимим доказом вчинення особою адміністративного правопорушення.

За своєю правовою природою рапорт є лише внутрішнім службовим документом, який фіксує сам факт звернення службової особи чи виявлення ними певних обставин, а не беззаперечним доказом вини особи у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 210 (або ст. 210-1) КУпАП. За відсутності інших підтверджуючих первинних доказів (відеозапису, відомостей з реєстрів, письмових пояснень чи допиту свідків) такий рапорт не може слугувати єдиною підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Крім того, протокол про адміністративне правопорушення не містить підпису ОСОБА_1 . Натомість відповідач надав копію Акта № 17 від 17.03.2026 про відмову від підписання протоколу та отримання його копії. Згідно зі змістом цього акта, у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 було оголошено зміст протоколу № 413, роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також під запис повідомлено про час і місце розгляду справи (23.03.2026 о 10:00). Також в акті зазначено, що ОСОБА_1 у присутності посадової особи та свідків категорично відмовився від підписання протоколу та отримання його примірника.

Водночас відповідач не надав суду «запис», про наявність якого вказано в Акті № 17 від 17.03.2026, як і не заявляв клопотань про виклик та допит свідків, зазначених у цьому акті, що позбавляє суд можливості перевірити правомірність дій посадових осіб відповідача.

Як вже зазначалось, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 була розглянута та оскаржувана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП винесена 23.03.2026 у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Разом з тим, відповідач не надав суду належні, допустимі та достовірні докази того, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про складання щодо нього такого протоколу, ознайомлений з його змістом, отримав його копію та був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, однак не прибув в зазначений час та не повідомив про поважні причини неприбуття.

На підставі викладеного, суд вважає, що під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 уповноваженою особою відповідача не дотримані вимоги ст.254, 256, 268, 279, 280 КУпАП щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення із забезпеченням права особи бути ознайомленим з ним та надати свої пояснення, а також щодо забезпечення права особи бути присутнім під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та реалізувати інші процесуальні права, визначені ст.268 КУпАП, що свідчить про порушення права позивача на захист.

Крім того, при розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Судом встановлено, що оскаржувана постанова в описі обставин, установлених під час розгляду справи про адміністративне правопорушення (мотивувальній частині), не містить ні дати, ні часу вчинення правопорушення ОСОБА_1 .

Встановлення дати та часу вчинення діяння є обов`язковим елементом складу адміністративного правопорушення та має вирішальне значення для з`ясування обставин справи, забезпечення права особи на захист, а також для дотримання строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП. Відсутність у мотивувальній частині постанови відомостей про час і дату вчинення інкримінованого діяння унеможливлює встановити сам факт наявності події та складу правопорушення, що свідчить про протиправність та необґрунтованість оскаржуваного рішення.

Також виносячи оскаржувану постанову, суб`єкт владних повноважень, не зазначив належні та допустимі докази, передбачені ст.251 КУпАП, які ним були отримані та оцінені у встановленому законом порядку, та на яких ґрунтується його висновок про доведеність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, належним чином не мотивував свого висновку про винуватість позивача.

Викладаючи суть правопорушення, в якому ОСОБА_1 визнано винуватим, суб`єкт владних повноважень обмежився вказівкою на те, що він відмовився від проходження ВЛК.

Втім, доказів про на підтвердження таких обставин, матеріали справи не містять.

Крім того, суд виходить з того, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо особи, яка притягається до відповідальності, виключно в межах обсягу звинувачення, викладеного в протоколі про адміністративне правопорушення, який у цій справі слугував підставою для ініціювання відповідної процедури.

Протокол № 413 від 17.03.2026 стосовно ОСОБА_1 було складено за ч. 3 ст. 210 КУпАП, тоді як оскаржувану постанову винесено за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Це свідчить про наявність істотних суперечностей у кваліфікації діяння між посадовою особою, яка склала протокол, та суб`єктом владних повноважень, який притягнув позивача до адміністративної відповідальності, а також про вихід за межі висунутого обвинувачення.

Особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).

У зв`язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Крім того, відповідно до ст.9,77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до вимог ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Отже, суд вважає недоведеним належними та допустимими, об`єктивними та беззаперечними доказами наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного суд прийшов до висновку, що оскаржувана постанова про накладання адміністративного стягнення є протиправною і підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі №543/775/17 (провадження № 11-1287апп18) визначила розмір судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення, який складає за подання позовної заяви, як 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пп.6 п.3 ч.2 ст.4 Законом України «Про судовий збір», за подання фізичною особою до адміністративного суду заяви про забезпечення позову сплачується судовий збір, виходячи зі ставки 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Приймаючи до уваги, що позивач звернувся до суду з позовом та заявою про забезпечення позову в електронній формі, він повинен був сплатитисудовий збір у розмірі 532,48 грн (3328,00 х 0,2 х 0,8) за подання позову та 798,72 грн за заяву про забезпечення позову (3328,00 грн. х 0,3 х 0,8), а всього 1 331,20 грн.

Згідно матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 1 331,20 грн (665,60 грн + 665,60 грн).

Оскільки позов підлягає задоволенню, сплачений позивачем судовий збір в сумі 1331,20 грн, підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Керуючись ст.2, 5, 9, 72-79, 90, 121, 134, 139, 242-246, 262, 268-272, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом.

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №R432001 від 23.03.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя М.В. Сидорова