Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №335/9114/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/9114/26 2-а/335/184/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м.Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря Муленко Я.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

18.08.2026 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в якому просить скасувати Постанову № 2473 від 10.11.2025 року за ч. 3 ст. 210 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне. Постановою № 2473 від 10.11.2025 р. Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 25 500 грн. Постанова мотивована тим, що під час загальної мобілізації Позивач, визнаний ВЛК від 03.01.2023 р. непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, порушуючи вимоги п.2 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 р., не пройшов до 05 червня 2025 р. повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.

Позивач не погоджується із Постановою з огляду на наступне.12.05.2025 року Позивач своєчасно, через електронний кабінет військовозобов`язаного у застосунку «Резерв+» звернувся до Відповідача із запитом для отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, після чого до електронного кабінету Позивача надійшло повідомлення Відповідача про відхилення Запиту, у зв`язку з тим, що Позивач за віком не військовозобов`язаний, а тому Позивачу не потрібно проходити військово-лікарську комісію

Враховуючи відхилення Відповідачем запиту, Позивач був позбавлений можливості виконати вимоги Закону №4235-IX до 05.06.2025 р. та пройти військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби, тобто, вина Позивача відсутня.

01.11.2025 р. працівники Відповідача надали Позивачу направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

06.11.2025 р. Позивач пройшов медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, за наслідком чого отримав Довідку № 2025 1106-1359-1017-0 від 06.11.2025.

Не зважаючи на наведене, Відповідач виніс Постанову без участі Позивача за відсутності його вини, безпідставно визнав Позивача винним у скоєнні адміністративного правопорушення, та незаконно наклав на Позивача максимальне стягнення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП у вигляді штрафу 25 500 грн.

Крім того, зазначає, що на час розгляду справи про адміністративне правопорушення сплинули строки притягнення до адміністративної відповідальності. З цих підстав вважає постанову протиправною, тому просить її скасувати.

Ухвалою судді від 26.08.2026 року поновлено позивачу строк звернення до суду з адміністративним позовом, прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику сторін), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач у встановлений судом строк надав відзив, у якому заперечив проти позову, зазначивши наступне.

Згідно даних Єдиного електронного реєстру військовозобов`язаних «Оберіг» громадянин ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 з 03.01.2023 року.

Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України затвердженого Наказом МОУ від 14.08.2008 №402 визначено, що під час дії воєнного стану висновок ВЛК діє один рік.

Під час складання протоколу №2473 від 01.11.2025 року встановлено, що Позивач останню військово-лікарську комісію проходив 03.01.2023 року, за якою був визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатний у воєнний час.

Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідні положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 3621-IX, громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Під час складання протоколу №2473 від 01.11.2025 року про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 ознайомлено з правами та обов`язками особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в тому числі зі змістом статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статті 63 Конституції України. Будь-яких заяв та клопотань від нього не надходило.

За результатами розгляду матеріалів справи №2473 від 01.11.2025 про адміністративне правопорушення за ознаками ч.3 ст. 210 КУпАП, винесена постанова №2473 від 10.11.2025 про притягнення громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накладення на нього стягнення.

Отже, притягнення Позивача до адміністративної відповідальності як порушника законодавства, вважає законним та обґрунтованим.

Також, одночасно з відзивом, відповідач подав до суду витребувані матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, відносно позивача.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності, встановив наступне.

10.11.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 було винесено постанову № 2473 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25500,00 грн.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови: «Під час загальної мобілізації, громадянин ОСОБА_1 , визнаний ВЛК від 03.01.2023 року непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, порушуючи вимоги пункту 2 Перехідних положень Закону України № 3621- IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 року (із змінами, внесеними згідно із Законом №423 5-ІХ від 12.02.2025 року), згідно яких громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, абзаців 2, 4 частини 1, абзаців 7, 8 пункту 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзаців 2-6 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий облік і військову службу», підпунктів 2, 4 пункту 1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №148 7, пунктів 21, 22, 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», не пройшов до 5 червня 2025 року повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Враховуючи, що вищезазначені дії (бездіяльність) скоєні в умовах особливого періоду, то громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення».

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 01.11.2025 № 2473, наданого суду, суть вчиненого позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, полягала в такому: « ОСОБА_1 згідно АІС «ОБЕРІГ» з 28.08.2025 року є порушником правил військового обліку (останнє ВЛК 2023 року), а саме не пройшов до 5 червня 2025 року повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

З наведеного вбачається, що в оскаржуваній постанові та у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено дати виявлення вчиненого позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Також, у наданих відповідачем матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно позивача за ч. 3 ст. 210 КУпАП відсутні відомості про направлення позивачу копії постанови, що оскаржується, а у самій постанові відсутній підпис позивача про її отримання. Також постанова та надані копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення не містять відомостей про участь позивача у розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача . У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Диспозиція ч. 3 ст. 210 КУпАП, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, встановлює відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тобто за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Позивачу інкримінується порушення п. 2 прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 №3621-IX, що полягає у не проходженні до 05.06.2025 повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби.

Судом встановлено, що відповідно до вищенаведених вимог Закону, Позивач був зобов`язаний у строк до 05.06.2025 звернутися до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, оскільки є громадянином України віком від 25 до 60 років, який пройшов ВЛК 03.01.2023 та був визнаний обмежено придатним до військової служби у воєнний час, до набрання чинності цим Законом.

Під час розгляду справи суд не встановив наявності поважних причин для непроходження військово-лікарської комісії у строк, визначений п. 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», оскільки на позивача покладено обов`язок, зокрема, самостійно звернутися до центру комплектування та соціальної підтримки з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію.

Таким чином, доводи позивача про відсутність вини у вчиненні адміністративного правопорушення, є необґрунтованими.

Відповідно до ч. 9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

У цій справі тримісячний строк накладення адміністративного стягнення за правопорушення, вчинення якого інкриміноване позивачу 06.06.2025, та яке, за відсутності доказів відповідача про інше, було виявлено відповідачем в той же день, закінчився 06.09.2025. Доказів про виявлення правопорушення у більш пізній період Відповідачем не надано, відзив на позов та надані матеріали справи про адміністративне правопорушення цих даних не містить.

Отже, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача не могло бути розпочато після 06.09.2025.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення від 01.11.2025 № 2473 і оскаржувана постанова від 10.11.2025 року відносно позивача, були складені після спливу строку притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП, що є самостійною підставою для визнання цієї постанови протиправною та її скасування.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі ч.1 ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 665, 60 грн., підтверджені квитанцією від 14.08.2026 № 6779-5949-7446-4046.

Керуючись ст.ст. 72-80, 139, 242-246, 262, 268-272, 286, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 № 2473 від 10.11.2025 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 25 500 грн. - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210 КУпАП закрити у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно ч.4 ст.286 КАС України подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 07.09.2026 року

Суддя В.В. Калюжна