Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №520/14456/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 вересня 2026 року № 520/14456/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКІНГ - АВТО" до Відділ державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІКІНГ - АВТО" (вул. Шевченка, буд. 109/1, смт. Краснокутськ, Богодухівський район, Харківська область, 62002, код 35659127) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під, 7 пов., м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61022, код ЄДРПОУ 39816845), в якому просить суд: визнати протиправною та скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 130218 від 13 березня 2025 року, винесену Відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті, справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, ТОВ «ВІКІНГ-АВТО» (Код ЄДРПОУ: 35659127), шляхом накладення адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000,00 гривень.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 130218 від 13 березня 2025 року Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті, у зв`язку з чим звернувся до суду з позовною заявою.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та отримана відповідачем через електронний кабінет, що підтверджується матеріалами справи.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя у період з 10.11.2025 по 14.11.2025, з 22.12.2025 по 13.01.2026, з 29.06.2026 по 13.07.2026 та з 30.07.2026 по 31.07.2026 перебував у відпустці.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

На підставі Щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях та направлення на перевірку № НР 003179 від 07.02.2025, 11.02.2025 співробітниками Відділу проводилась рейдова перевірка в м. Богодухів (Автостанція), вул. Леонова, 1.

Відповідно до пункту 3, 4 Порядку № 422, було перевірено транспортний засіб марки VOLKSWAGEN CRAFTER, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Означений транспортний засіб використовується Позивачем у господарській діяльності. На момент проведення перевірки було встановлено:

- здійснення регулярних міжобласних пасажирських перевезень за маршрутом «Богодухів-Полтава» за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме витягу з дозволу, схеми маршруту та таблиці вартості проїзду затвердженої перевізником .

У зв`язку з виявленням вищезазначеного порушення, виконуючи функції покладені на них державою, державними інспекторами було складено акт № АР 107019 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 11.02.2025, зі змістом якого водій був ознайомлений, підписав його, копію отримав.

Повідомленням № 15101/40/24-25 від 14.02.2025, Позивача було викликано для розгляду справи на 13.03.2025 з 9.00 до 11.00, направлено поштою рекомендованим повідомленням № 0601113325643.

Вищевказане повідомлення про розгляд справи було відправлено Позивачу 17.02.2025, тобто Відповідач в повній мірі виконав свій обов`язок щодо належного та своєчасного інформування Позивача про час та місце розгляду справи.

Позивач надав письмові пояснення та документи на підтвердження власної позиції, які враховані під час розгляду справи.

За результатами розгляду акту № АР 107019 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 11.02.2025 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 130218 від 13.03.2025 за порушення статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з приписами пункту 29 Порядку № 1567, копію постанови № 130218 від 13.03.2025 направлено 14.03.2025 Позивачу, разом із супровідним листом від 13.03.2025 № 23100/40/24-25 рекомендованим повідомленням № 0601122355520.

Позивач вважає вказану постанову протиправною, в зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).

Відповідно до пункту 1 Положення Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з підпунктом 1 пункту 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1579-р від 02 вересня 2021 року «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті» Державна служби з безпеки на транспорті оптимізувала шляхом реорганізації міжрегіональних територіальних органів в територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби.

Укртрансбезпека та її територіальні органи під час здійснення своїх повноважень діють як суб`єкти владних повноважень, яким надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт з правом прийняття відповідних рішень, обов`язкових до виконання

Процедура проведення рейдових перевірок (на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначена Порядком проведення рейдових перевірок (на дорозі), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567.

Відповідно до пунктів 2, 4 Порядку №1567, рейдовим перевіркам (на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Рейдові перевірки (на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Відповідно до пункту 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Оформлення результатів рейдової перевірки (на дорозі) та застосування адміністративно-господарських штрафів передбачені пунктами 20-30 цього Порядку.

Виявлені під час рейдової перевірки (на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході рейдової перевірки (на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

У разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис (пункти 20-22 Порядку).

Відповідно до пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Згідно з пунктами 26 та 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що на орган державного контролю покладено обов`язок розглянути справу про порушення суб`єкта господарювання не пізніше двох місяців з дня його виявлення та за наявності підстав винести постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів.

Щодо суті виявленого порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт в частині здійснення перевезень пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки обов`язкових документів, визначених статтею 39 Закону №2344-ІІІ, як підстави для застосування адміністративно-господарського штрафу відповідно до постанови № 130218 від 13 березня 2025 року.

Підставою для притягнення Позивача до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт та застосування адміністративно-господарського штрафу стала відсутність на момент проведення перевірки обов`язкових при здійсненні перевезень документів схеми маршруту, розкладу руху, таблиці вартості проїзду та витягу з дозволу на маршрут, з огляду на порушення Позивачем імперативних вимог пункту 53 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 №176).

Згідно з положеннями статті 34 Закону №2344-ІІІ, автомобільний перевізник повинен, зокрема: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати контроль їх технічного і санітарного стану, забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Відповідно до вимог статті 39 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України; для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

Формулювання "інші документи, передбачені законодавством" передбачає необхідність звернення до інших нормативно-правових актів, якими регулюються ті чи інші суспільні відносини в сфері перевезень, для визначення необхідних для здійснення перевезень пасажирів документів. Відтак, перелік документів, наведений у статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", не є вичерпним.

Зазначене відповідає висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 11.02.2020 по справі №820/4624/17.

За змістом положень статті 40 зазначеного вище Закону водій автобуса зобов`язаний, серед іншого, виконувати правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту загального користування і технічної експлуатації автобуса; мати з собою і пред`являти для перевірки уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством.

Таким чином, положеннями чинного законодавства покладено на перевізника обов`язок з забезпечення, а на водія пред`явлення для перевірки відповідних документів.

За змістом Акту проведення перевірки № АР 107019 від 11.02.2025 посадовою особою виявлено порушення перевізником ТОВ "ВІКІНГ - АВТО" вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 39 цього Закону, а саме схеми маршруту, розкладу руху, таблиці вартості проїзду затвердженої перевізником, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ.

Так, порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях визначаються Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 №176.

Відповідно до пункту 30 Правил №176 перевезення пасажирів за приміськими та міжміськими маршрутами, які виходять за межі території областей (міжобласні маршрути), здійснюється на підставі дозволу, який видається в установленому законодавством порядку. Витяг з дозволу повинен перебувати в автобусі.

Відповідно до абзацу 2 пункту 13 Правил №176 умови регулярних та регулярних спеціальних перевезень зазначаються у паспорті маршруту.

Відповідно до положень пункту 2.1 Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.05.2010 №278 паспорт маршруту включає, серед іншого, схему маршруту, таблицю вартості проїзду, затверджену перевізником (для регулярних перевезень), та копію затвердженого організатором розкладу руху автобусів.

Схема маршруту та розклад руху регулярних перевезень або відповідний примірник паспорта регулярних спеціальних перевезень пред`являються водієм автобуса під час здійснення перевезень пасажирів та перевізником за його місцезнаходженням для перевірки представникам Державної служби України з безпеки на транспорті під час здійснення ними державного контролю та працівникам уповноважених підрозділів Національної поліції України (пункт 1.3, 1.4 Порядку №278).

Вимоги до порядку складання та оформлення схеми руху та розкладу руху визначаються положеннями Порядку №278.

Відповідно до положень пункту 2.2 Порядку №278 схема автобусного маршруту виготовляється: міжміського на карті автомобільних доріг чи фрагменті карти автомобільних доріг України з нанесенням лінії проходження маршруту.

На схемах приміських та міжміських маршрутів умовними знаками позначаються населені пункти, якими проїздить автобус, без зазначення вулиць та додатково наводяться схеми проїзду через районні та обласні центри, де розкладом руху передбачається заїзд на автостанцію.

Пунктом 2.4 вказаного нормативного акту передбачено, що розклад руху автобусів включає для міжміських маршрутів регулярних перевезень: номер рейсу; час відправлення автобуса з початкової зупинки, год. хв.; час прибуття та відправлення з проміжних зупинок, год. хв.; час прибуття на кінцеву зупинку, год. хв.

За змістом пункту 1.3 Порядку №278 автомобільний перевізник повинен забезпечити: водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних перевезень, - таблицею вартості проїзду (крім міських перевезень), схемою маршруту та копією затвердженого організатором перевезень розкладу руху; водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних спеціальних перевезень, - примірником паспорта маршруту з позначкою "В" (пункт 1.3 Порядку №278).

Таким чином, нормами чинного законодавства чітко передбачено обов`язок автомобільного перевізника із забезпечення, а водія пред`явлення для перевірки відповідних обов`язкових документів для здійснення перевезень пасажирів та/або вантажів. Відсутність вказаних документів та/або ненадання їх для перевірки є порушенням вимог законодавства про автомобільний транспорт та є підставою для притягнення перевізника до відповідальності.

Водночас, в частині доводів Позивача про те, що Відповідачем було недостовірно встановлено вид пасажирських перевезень, який мав місце 11.02.2025, оскільки на момент проведення рейдової перевірки Позивач здійснював нерегулярні перевезення пасажирів та мав в наявності всі необхідні документи для здійснення саме нерегулярних перевезень, суд зазначає наступне.

За змістом положень статті 35 Закону №2344-ІІІ автобусні маршрути за видами перевезень поділяються на: загального користування, спеціальних перевезень, нерегулярних перевезень.

Відповідно до положень статті 1, 35 Закону №2344-ІІІ нерегулярні пасажирські перевезення перевезення пасажирів автобусом, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу, в якому визначають маршрут руху, дату та час перевезень, інші умови перевезень та форму оплати послуги, або перевезення за власний кошт; перевезення пасажирів автобусами в режимі нерегулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах нерегулярних перевезень на договірних умовах із замовниками транспортних послуг.

За змістом статті 39 Закону №2344-ІІІ документи для нерегулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Передній трафарет автобуса містить напис червоною фарбою "Нерегулярне перевезення" на білому фоні. У салоні автобуса розміщується інформація про автомобільного перевізника та страховика із зазначенням найменування, адреси, номера телефону, страхової суми (пункт 60 Правил №176).

В свою чергу, пунктом 52 Правил №176 визначено, що до нерегулярних перевезень належать:

туристично-екскурсійні; весільні та святкові; ритуальні; одноразові перевезення до місць відпочинку;

інші перевезення, що не заборонені пунктом 55 цих Правил.

Відповідно до пункту 53 Правил №176 у разі здійснення нерегулярних перевезень забороняється:

здійснення перевезень одним автомобільним перевізником або одним транспортним засобом за одним маршрутом, або між тими самими пунктами більш як два рази на тиждень;

організація (зокрема шляхом пропонування фізичним особам проїзду самостійно або за допомогою інших осіб чи засобів масової інформації) та здійснення перевезення за заздалегідь визначеними напрямками, надання послуг з перевезення автобусом за заздалегідь визначеним маршрутом, між визначеними кінцевими пунктами, з установленими часом відправлення, прибуття і вартістю проїзду;

встановлення та стягнення плати за проїзд з окремих пасажирів;

самовільне (не передбачене умовами договору) визначення початкових, проміжних і кінцевих пунктів перевезення;

здійснення посадки та висадки пасажирів у пунктах і на зупинках, визначених для посадки і висадки пасажирів на маршрутах з регулярним перевезенням.

У разі порушення зазначених вимог перевезення не вважається нерегулярним і повинно здійснюватися відповідно до вимог, які встановлені для регулярних або регулярних спеціальних перевезень.

Так, 11.02.2025 перевірка належного Позивачу транспортного засобу марки ТОВ «Вікінг-Авто» VOLKSWAGEN (CRAFTER) ДНЗ НОМЕР_1 , в м. Богодухів (Автостанція), вул. Леонова, 1, процес рейдової перевірки зафіксовано на двох відеозаписах 20250211115500MEDIA_ID0774 та 20250211120450MEDIA_ID0774. Так, відеозаписом 20250211115500MEDIA підтверджено водієм ОСОБА_1 здійснення пасажирських перевезень з автостанції м. Богодухова до м. Полтави (00:26).

Відповідно до положень статті 1 Закону №2344-ІІІ автостанція споруда або комплекс будівель, споруд, стоянок та під`їздів для прийняття, відправлення, управління рухом автобусів та обслуговування пасажирів.

Автостанції надають пасажирам послуги, пов`язані з їх проїздом автобусними маршрутами загального користування, а автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, - послуги, пов`язані з відправленням та прибуттям автобусів згідно з розкладом руху.

До обов`язкових послуг, що повинні надаватися автостанціями пасажирам, належать: продаж квитків; користування приміщеннями для чекання поїздки, облаштованими місцями для сидіння; можливість користування громадськими вбиральнями; інформування щодо розкладу руху автобусів та вартості поїздки.

До обов`язкових послуг, що повинні надаватися автостанціями автомобільному перевізнику, належать: продаж квитків; організація прибуття та відправлення автобуса з облаштованих платформ; інформування водія щодо умов дорожнього руху на маршруті.

Тобто, автостанція повинна обслуговувати тільки регулярні маршрути. Зупинки, посадки і висадки нерегулярних маршрутів на території автостанції є неправомірними.

Окрім того, всупереч вимогам чинного законодавства транспортний засіб Позивача не був обладнаний як транспортний засіб, що здійснює нерегулярні перевезення пасажирів, оскільки відсутній відповідний передній трафарет з написом червоною фарбою "Нерегулярне перевезення" на білому фоні (натомість був наявний трафарет «Богодухів-Полтава»).

Суд зазначає, що факт перебування транспортного засобу на території Автостанції в м. Богодухів Позивачем в позовній заяві не заперечується та фактично визнається, натомість стверджується виключно про нібито перебування водія з транспортним засобом на платформі автостанції з особистих причин.

Однак, зазначені фактичні обставини в їх сукупності викликають обґрунтовані сумніви в достовірності доводів Позивача про здійснення на момент проведення рейдової перевірки саме нерегулярних пасажирських перевезень в порядку та спосіб, що визначені чинним законодавством.

Відповідно до положень пункту 53 Правил №176 у разі здійснення нерегулярних перевезень забороняється, зокрема, здійснення посадки та висадки пасажирів у пунктах і на зупинках, визначених для посадки і висадки пасажирів на маршрутах з регулярним перевезенням.

У разі порушення зазначених вимог перевезення не вважається нерегулярним і повинно здійснюватись відповідно до вимог, які встановлені для регулярних або регулярних спеціальних перевезень.

Вказані численні суперечності свідчать виключно про те, що Позивач 11.02.2025, маскуючись під нерегулярні перевезення, здійснював регулярні перевезення пасажирів без наявності необхідних документів з порушенням законодавства про автомобільний транспорт.

З наведених підстав вбачається, що перевезення, яке здійснювалось 11.02.2025, не є нерегулярним та повинно здійснюватися відповідно до вимог, які встановлені для регулярних перевезень за наявності документів для регулярних перевезень, які були відсутні у перевізника (зокрема, схема маршруту, таблиці вартості проїзду та витяг з дозволу на маршрут).

Підстави для застосування до автомобільних перевізників адміністративно-господарських штрафів за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт чітко визначені в частині 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ.

Зокрема, відповідно до абзацу 3 однією з таких підстав є здійснення перевезень пасажирів або вантажів за відсутності на момент проведення перевірки обов`язкових документів, визначених статтями 39 та 48 зазначеного Закону.

Таким чином, у спірних правовідносинах підставою для застосування до Позивача адміністративно-господарського штрафу відповідно до постанови № 130218 від 13 березня 2025 року стала відсутність на момент проведення перевірки обов`язкових для здійснення регулярних пасажирських перевезень документів схеми маршруту, таблиці вартості проїзду та витяг з дозволу на маршрут.

Відповідні твердження Позивача жодним чином не спростовують факт вчинення порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт (здійснення перевезень за відсутності обов`язкових документів) та не є підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 130218 від 13 березня 2025 року.

Відсутність визначених законом обов`язкових документів або ненадання їх для перевірки становить склад порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону №2344-ІІІ.

Факт відсутності обов`язкових документів та наявність підстав для притягнення до відповідальності встановлюється саме на момент проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі).

Так, формування та збір документів для перевезення завершується на початку руху та всі документи щодо перевезення мають бути наявні у водія, саме на місці зупинки (події) мають бути надані первинні документи, інші документи, на підставі яких здійснюється перевезення, та саме на підставі цих, а не складених в інший час документів та наявних поза місцем події, встановлюються фактичні обставини, зокрема, щодо перевізника.

Носієм доказової інформації щодо встановлених таким чином обставин, є первинні документи контролю, що складаються контролюючим органом, акти, довідки відповідно до зазначених вище правил і процедур, передбачених вищезгаданими профільними нормативно-правовими актами.

Оскільки на момент проведення рейдової перевірки 11.02.2025 у водія належного Позивачу транспортного засобу VOLKSWAGEN CRAFTER, державний номерний знак НОМЕР_1 , були відсутні зазначені вище документи (останній не надав їх для перевірки), посадовими особами Відповідача було правомірно притягнуто перевізника ТОВ «Вікінг-Авто» до відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт у виді адміністративно-господарського штрафу.

Зазначена позиція Відповідача підтверджується правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 29.08.2019 по справі №823/5035/15, від 19.03.2020 по справі №823/1199/17, від 11.02.2020 по справі №820/4624/17.

З огляду на зазначене, Позивачем жодним чином не спростовано правомірність притягнення його до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Навпаки, доводи позовної заяви тільки підтверджують обґрунтованість дій посадових осіб Відповідача.

При вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов`язань та встановлення в діях або бездіяльності перевізника складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій. Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв`язку між самим порушенням та його наслідками.

Саме такого правового висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 07.02.2018 по справі № К/9901/3278/17.

Діюче законодавство чітко визначає підстави для відповідальності автомобільного перевізника, як то порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Матеріалами справи підтверджується, що підставою для висновків Відповідача про порушення Позивачем вимог статті 39 Закону №2344-ІІІ слугувала відсутність на час проведення перевірки відповідних документів.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що за відсутності документів, зокрема, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, до осіб, які здійснюють перевезення пасажирів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Непред`явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону №2344-ІІІ, а тому Відповідачем правомірно було складено спірну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 130218 від 13 березня 2025 року, винесена Відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті, справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, ТОВ «ВІКІНГ-АВТО», шляхом накладення адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000,00 гривень за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ, винесена відповідно до чинного законодавства уповноваженим державним органом, в рамках повноважень, визначених Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), та щодо належного суб`єкта за наявності встановленого факту порушення.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову.

З урахуванням відмови в задоволенні адміністративного позову, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується..

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКІНГ - АВТО" до Відділ державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Тітов О.М.