Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №309/965/25 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/965/25

Провадження № 2/309/317/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого-судді Лук`янової О.В.

за участю: секретаря судового засідання Пилип Д.В.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_1 , посилаючись на те, що:

-вона з відповідачем ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 18.02.2023 по 13.03.2025;

-за час перебування у шлюбі 09.04.2024 ними придбано автомобіль марки «Skoda Superb», 2004 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , /VIN/ НОМЕР_2 , який є їх спільною власністю;

-після спільної купівлі з відповідачем автомобілю його зареєстровано на ім`я ОСОБА_2 , що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ;

-згідно звіту №266/03/2025 від 14.03.2025, складеного суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 , середня ринкова вартість даного автомобіля станом на 14.03.2025 складає 215940грн.,

звернулась до суду з позовом та просить: здійснити поділ майна: автомобіля «Skoda Superb», 2004 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , /VIN/ НОМЕР_2 , що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя; стягнути з відповідача ОСОБА_2 у порядку поділу спільного майна подружжя – автомобіля «Skoda Superb», 2004 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , /VIN/ НОМЕР_2 на користь ОСОБА_3 107970грн., як компенсацію вартості 1/2 частини вищевказаного автомобіля /а.с.1-4/.

Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 24 березня 2025 року відкрито провадження у справі та витребувано від відповідача ОСОБА_2 оригінал свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу для огляду у судовому засіданні /а.с.23-24/.

26.06.2026 на адресу суду надійшов лист начальника ТСЦ МВС №2144 Липчея Р. №31/28/34-9258-2026 від 14.05.2026 про те, що згідно Єдиного державного реєстру МВС транспортний засіб марки «Skoda Superb», 2004 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , /VIN/ НОМЕР_2 зареєстровано за громадянином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.46-47/.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Чопик В.В. позов підтримав та підтвердив обставини, викладені в ньому.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог позивачки. Підтвердив факт набуття автомобіля у власність в період перебування із позивачкою у шлюбі, однак зазначив, що наданий позивачкою звіт про визначення середньої ринкової вартості є неналежним доказом, оскільки не відповідає об`єктивним даним: суб`єктом оціночної діяльності проведено оцінку без безпосереднього дослідження автомобіля, ФОП ОСОБА_4 не звертався до відповідача із вимогою надати автомобіль для проведення оціночного дослідження його вартості та відповідач не надавав останньому вказаний транспортний засіб для проведення дослідження. Таким чином визначена у звіті середня ринкова вартість автомобіля в розмірі 215940грн. не відповідає дійсності.

Ніяких інших заяв та клопотань від учасників справи до суду не надходило.

Процесуальні дії /забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення та поновлення провадження/, у справі не проводилися.

Суд, вислухавши в судовому засіданні учасників справи, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що сторони з 18.02.2023 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 13.03.2025, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_3 , від 18.02.2023, виданим Хустським ВДРАЦС у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального Міністерства юстиції та свідоцтвом про розірвання шлюбу, серії НОМЕР_4 , від 13.03.2025, виданим Хустським ВДРАЦС у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального Міністерства юстиції /а.с.8-9/.

Під час перебування у шлюбі 09.04.2024 сторони набули право власності на автомобіль марки «Skoda Superb», 2004 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , /VIN/ НОМЕР_2 , який зареєстрований за відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцем: АДРЕСА_1 09.04.2024 в ТСЦ 3245, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, листом начальника ТСЦ МВС №2144 Липчея Р. №31/28/34-9258-2026 від 14.05.2026 /а.с.11, 37-40, 46-47/.

Згідно звіту №266/03/2025 від 14.03.2025, складеного суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 , середня ринкова вартість даного автомобіля станом на 14.03.2025 складає 215940грн. (двісті п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сорок гривень) /а.с.12-20/.

Відповідно до ст.60 СК України: майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч.1 ст.69 СК України: дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ч.1 ст.70 СК України: у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Поділ спільного майна подружжя може бути проведений як під час перебування в шлюбі, так і після розірвання шлюбу.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.372 ЦК України: майно що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено між ними, або законом.

Суд критично оціню та відхиляє твердження відповідача про те, що наданий позивачкою звіт про оцінку вартості автомобіля містить відомості щодо середньої ринкової вартості автомобіля, які не відповідають дійсності.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України – стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Частина 3 ст.12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч.1-4 ст.77 ЦПК України: належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина 1 ст.81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів /ч.1 ст.89 ЦПК України/.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц зазначено, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона; таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Здійснюючи правосуддя, ЄСПЛ керується, у тому числі, принципом пропорційності, тобто дотримання «справедливого балансу», враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та надмірний тягар. Конкретному приватному інтересу повинен протиставлятися інший інтерес, який може бути не лише публічним (суспільним, державним), але й іншим приватним інтересом, тобто повинен існувати спір між двома юридично рівними суб`єктами, кожен з яких має свій приватний інтерес, перебуваючи в цивільно-правовому полі.

Суд звертає увагу, що відповідач, зазначаючи, що зазначена у звіті №266/03/2025 від 14.03.2025, складеному суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 , середня ринкова вартість даного автомобіля не відповідає дійсності, – не надав доказів на спростування наданих позивачкою доказів та тверджень.

Верховний Суд в постанові від 23 жовтня 2019 року (справа №917/1307/18) розтлумачив сутність принципу змагальності та неможливість застосування учасником справи концепції «негативного доказу» для обґрунтування власної позиції. Так, Верховний Суд зазначив, що принцип змагальності полягає в обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі. Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. В свою чергу суд, дослідивши надані сторонами докази, та з урахуванням переваги однієї позиції над іншою виносить власне рішення. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності.

Заперечуючи позов, відповідач самоусунувся від добросовісної реалізації принципу змагальності сторін, та взагалі не подав жодних доказів на підтвердження своїх заперечень у строки, встановлені законом. Така позиція сторони відповідача відповідає концепції «негативного доказу», що перешкоджає об`єктивному та повному розгляду справи судом.

Відповідач, заперечуючи викладені у позові обставини, зобов`язаний був надати будь-які належні, достатні та достовірні докази на підтвердження своїх заперечень.

Суд вважає такі заперечення сторони відповідача надуманими та необґрунтованими, а також такими, що спростовуються наданими стороною позивача достатніми, достовірними та належними доказами.

Враховуючи, що автомобіль марки «Skoda Superb», 2004 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , /VIN/ НОМЕР_2 набутий подружжям під час перебування їх у шлюбі, а отже це рухоме майно – є спільною сумісною власністю подружжя, а тому суд дійшов висновку про задоволення позову, поділу між сторонами автомобіля «Skoda Superb», 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_5 , /VIN/ НОМЕР_2 та стягнення з відповідача на користь позивачки у порядку поділу вищевказаного спільного майна подружжя – 107970грн.00коп., як компенсацію вартості 1/2 частки вищезазначеного автомобіля.

Згідно квитанції /а.с.6/ - позивачка при зверненні до суду сплатила документально підтверджені судові витрати по оплаті судового збору в загальному розмірі 1211грн.20коп.., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки відповідно до ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.12, 13, 81, 141, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 268, 273,354-355 ЦПК України, ст.372 ЦК України, ст.60, 69-70 СК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 /місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_6 /, від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_1 /місце знаходження: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_7 /, до ОСОБА_2 /місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_8 / про поділ спільного майна подружжя, - задовольнити повністю.

Здійснити поділ майна:

-автомобіля Skoda Superb, 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_5 , /VIN/ НОМЕР_2 , що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя;

-стягнути зі ОСОБА_2 , у порядку поділу спільного майна подружжя -автомобіля Skoda Superb, 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_5 , /VIN/ НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_3 107970грн.00коп., як компенсацію вартості 1/2 частки вищезазначеного автомобіля.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 1211грн.20коп..

Повне судове рішення складено 31 серпня 2026 року.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та /або/ обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково до Закарпатського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи /вирішення питання/ без повідомлення /виклику/ учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Хустського

районного суду: Лук`янова О.В.