Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №520/16705/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 р. № 520/16705/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в належному розмірі за період із 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця – січень 2008;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_3 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення за період із 01.01.2016 по 28.02.2018 - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.

Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_3 Національної гвардії України з 30.12.2012.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України від 31.08.2018 № 205 позивача з 31.08.2018 виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.

Листом Центрального архівного відділу Національної гвардії України від 03.06.2026 № 82-П-341-Аз представнику позивача надано копії особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2014– 2018 роки.

Зі змісту особистих карток грошового забезпечення судом встановлено, що протягом спірного періоду позивачу нараховувалося та виплачувалося грошове забезпечення, водночас індексація грошового забезпечення із застосуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 відповідачем у належному розмірі не нараховувалася та не виплачувалася.

Не погоджуючись із такою бездіяльністю Військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України, позивач звернувся до суду з цим позовом.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці та складовою грошового забезпечення військовослужбовця, а тому її нарахування і виплата мають обов`язковий характер.

На переконання позивача, у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 посадові оклади військовослужбовців, установлені постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294, на законодавчому рівні не підвищувалися. Наступне підвищення посадових окладів військовослужбовців відбулося лише у березні 2018 року у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704. Отже, місяцем для обчислення індексу споживчих цін при проведенні індексації грошового забезпечення позивача за спірний період є січень 2008 року.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач у відзиві зазначив, що з 01.12.2015 Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, не містить поняття «базовий місяць», натомість передбачає застосування місяця підвищення доходу.

Відповідач указав, що у січні 2016 року грошове забезпечення позивача істотно збільшилося порівняно з листопадом–груднем 2015 року. Зокрема, посадовий оклад позивача було збільшено з 850,00 грн до 980,00 грн, а у грудні 2016 року — до 1020,00 грн. На думку відповідача, таке збільшення грошового забезпечення виключає підстави для застосування січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін.

Крім того, відповідач послався на те, що позивач не надав власного розрахунку належної йому індексації та доказів незмінності його тарифної ставки (посадового окладу) із січня 2008 року. Відповідач також зазначив, що повноваження щодо обчислення індексації та визначення місяця, який має застосовуватися для обчислення індексу споживчих цін, належать військовій частині, а встановлення судом конкретного місяця становитиме втручання у дискреційні повноваження відповідача.

З огляду на викладене відповідач просив залишити позовні вимоги без задоволення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, а також загальні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначає Закон України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Частиною першою статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою та третьою статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, зокрема підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія, а також одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності й умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця та підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення».

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення — це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними у гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема оплата праці та грошове забезпечення.

Згідно зі статтею 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який у відповідний спірний період був установлений у розмірі 103 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення ведеться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив установлений поріг індексації.

Частинами першою та другою статті 5 Закону №1282-XII визначено, що підприємства, установи й організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Згідно зі статтею 6 Закону №1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат множення розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, на величину індексу споживчих цін.

Механізм проведення індексації грошових доходів населення визначений Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Пунктом 1-1 Порядку №1078 передбачено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила встановлений поріг індексації. Індекс споживчих цін обчислюється Державною службою статистики України та не пізніше десятого числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

За змістом пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані у гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

Відповідно до пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення в межах прожиткового мінімуму, установленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Пунктом 5 Порядку №1078 у редакції, чинній протягом спірного періоду, встановлено, що у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, у якому відбувається таке підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифних ставок (посадових окладів).

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (посадових окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, сума індексації в цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу.

У разі зростання грошового забезпечення за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір такого підвищення. У місяці підвищення тарифної ставки (посадового окладу) під час визначення розміру підвищення грошового доходу враховуються всі складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру.

Отже, з 01.12.2015 визначальним для встановлення місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін, є підвищення саме тарифної ставки (посадового окладу), а не будь-яке збільшення загального розміру грошового забезпечення військовослужбовця внаслідок зміни розміру премії, надбавки, доплати, присвоєння військового звання або призначення на іншу посаду.

Відповідно до пункту 10-2 Порядку №1078 для працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) у тій самій установі або організації, а також переведено на роботу до іншої установи, організації або в іншу місцевість та які продовжують роботу (проходження служби), для новоприйнятих працівників і військовослужбовців обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник або військовослужбовець.

Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що підставою для зміни місяця обчислення індексу споживчих цін є нормативне підвищення тарифних ставок (посадових окладів) за відповідними посадами. Збільшення посадового окладу конкретного військовослужбовця внаслідок його призначення або переведення на іншу посаду не є підвищенням тарифних ставок (посадових окладів) у розумінні пункту 5 Порядку №1078 та не змінює місяця, з якого обчислюється індекс споживчих цін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.01.2008, затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.

Наступне нормативне підвищення посадових окладів військовослужбовців відбулося з 01.03.2018 у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Таким чином, у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 розміри посадових окладів військовослужбовців, визначені постановою Кабінету Міністрів України №1294, на нормативному рівні не підвищувалися, а тому місяцем, у якому значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків для проведення індексації грошового забезпечення позивача за цей період, є січень 2008 року.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права викладений Верховним Судом у постановах від 26.01.2022 у справі №400/1118/21, від 28.06.2022 у справі №420/4841/21.

Посадові оклади військовослужбовців, установлені постановою Кабінету Міністрів України №1294, не змінювалися із січня 2008 року та були підвищені лише у березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України №704. У зв`язку із цим січень 2008 року є місяцем, який має застосовуватися при обчисленні індексу споживчих цін для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців за період до 28.02.2018.

Суд зазначає, що повноваження державного органу щодо визначення місяця, який підлягає застосуванню при обчисленні індексу споживчих цін, не є дискреційними, оскільки законодавством установлено лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Дискреційними є повноваження, за яких суб`єкт владних повноважень може обирати між декількома правомірними альтернативами. Натомість за наявності законодавчо визначених умов відповідач зобов`язаний провести індексацію із застосуванням місяця підвищення відповідної тарифної ставки (посадового окладу).

Зважаючи на наведене, посилання відповідача на постанови Верховного Суду від 15.10.2020 у справі №240/11882/19, від 23.09.2020 у справі №620/3282/18 та від 22.07.2020 у справі №400/3017/19 не спростовують позовних вимог, оскільки подальшою усталеною практикою Верховного Суду конкретизовано застосування пунктів 5 та 10-2 Порядку №1078 до правовідносин щодо індексації грошового забезпечення військовослужбовців за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 та визначено січень 2008 року належним місяцем для обчислення індексу споживчих цін.

Надаючи оцінку доводам відповідача щодо збільшення посадового окладу позивача з 850,00 грн до 980,00 грн у січні 2016 року та до 1020,00 грн у грудні 2016 року, суд зазначає, що зі змісту особистих карток грошового забезпечення вбачається зміна розміру грошового забезпечення позивача у зв`язку зі зміною займаних ним посад та інших індивідуальних умов проходження військової служби.

Водночас відповідач не надав доказів прийняття у січні або грудні 2016 року нормативно-правового акта, яким у відповідні місяці було підвищено тарифні ставки (посадові оклади) військовослужбовців, установлені постановою Кабінету Міністрів України №1294.

Отже, наведені відповідачем зміни індивідуального посадового окладу та загального розміру грошового забезпечення позивача не є підвищенням тарифних ставок (посадових окладів), з яким пункт 5 Порядку №1078 пов`язує прийняття значення індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків та початок його обчислення з наступного місяця.

Посилання відповідача на істотне збільшення загального розміру грошового забезпечення позивача також є безпідставним, оскільки після 01.12.2015 збільшення грошового забезпечення за рахунок премій, надбавок, доплат та інших складових без нормативного підвищення тарифної ставки (посадового окладу) не змінює місяця обчислення індексу споживчих цін. Розмір такого підвищення підлягає врахуванню лише в місяці нормативного підвищення тарифної ставки (посадового окладу), якого протягом спірного періоду не відбулося.

Суд також відхиляє доводи відповідача про недоведеність позовних вимог через ненадання позивачем самостійного розрахунку належної індексації.

Визначення конкретної суми індексації потребує здійснення відповідачем відповідного розрахунку на підставі відомостей про щомісячне грошове забезпечення позивача, прожитковий мінімум, офіційні індекси споживчих цін і фактично виплачені суми. Відсутність у позовній заяві самостійно обчисленої суми не усуває обов`язку відповідача провести передбачене законом нарахування та не свідчить про відсутність порушеного права.

При цьому позивач не заявляє вимоги про стягнення визначеної ним суми індексації, а просить зобов`язати відповідача здійснити її нарахування та виплату із застосуванням установленого законом місяця для обчислення індексу споживчих цін і з урахуванням раніше виплачених сум. Такий спосіб захисту відповідає змісту порушеного права та не підміняє військову частину при здійсненні безпосереднього арифметичного розрахунку.

Доказів проведення відповідачем повного розрахунку індексації за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року та виплати визначеної внаслідок такого розрахунку суми матеріали справи не містять.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії або бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному й об`єктивному дослідженні.

Відповідач не надав доказів нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за весь період з 01.01.2016 по 28.02.2018 у належному розмірі із застосуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін. Також відповідач не довів існування протягом спірного періоду нормативного підвищення тарифних ставок (посадових окладів), яке могло б бути підставою для зміни зазначеного місяця.

Таким чином, бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в належному розмірі за період із 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця – січень 2008 є протиправною.

Належним та ефективним способом відновлення порушеного права позивача є зобов`язання Військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення за період із 01.01.2016 по 28.02.2018 - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Ураховуючи викладене, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності та перевіривши доводи сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в належному розмірі за період із 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця – січень 2008.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_3 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення за період із 01.01.2016 по 28.02.2018 - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 07 вересня 2026 року.

Суддя Н.А. Полях