Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №631/599/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Єдиний унікальний номер 631/599/25

Номер провадження 22-ц/818/1145/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2026 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Мальованого Ю.М.,

суддів: Маміної О.В, Тичкової О.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання Візіра О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та Органу опіки та піклування Нововодолазької селищної ради на рішення Валківського районного суду Харківської області 02 жовтня 2025 року в складі судді Логвінова А.О. по справі № 631/599/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Нововодолазької селищної ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2025 року ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Нововодолазької селищної ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , звернувся до суду із заявою про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна.

Заява мотивована тим, що його рідний брат ОСОБА_3 з 27 квітня 2001 року безстроково є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу. Рішенням виконавчого комітету Нововодолазької селищної ради № 350 від 10 липня 2001 року було встановлено піклування над ОСОБА_3 та призначено піклувальником мати ОСОБА_2 . ОСОБА_3 потребує постійного стороннього догляду, не усвідомлює наслідків своєї поведінки, не може орієнтуватися в простих життєвих ситуаціях, в період загострення може проявляти агресивність, має обмеження здатності контролювати свою поведінку. Їхня мати ОСОБА_2 10 квітня 2024 року перенесла ішемічний інсульт, є пенсіонером за віком, сама потребує сторонньої допомоги, тож не має змоги виконувати функції опікуна над хворим сином. Їхній батько ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Він особисто прийняв рішення бути опікуном свого брата, постійно піклується про нього, надає всю необхідну допомогу.

Просив визнати недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає в АДРЕСА_1 , та призначити його опікуном ОСОБА_3 .

Рішенням Валківського районного суду Харківської області 02 жовтня 2025 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , недієздатним. У задоволенні іншої частини заяви – відмовлено. До призначення опікуна недієздатному ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , покладено на Орган опіки та піклування Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області обов`язки зі здійснення опіки над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначено два роки з наступного дня після дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду мотивовано тим, що у ОСОБА_3 наявний психічний розлад, внаслідок якого він не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тому його слід визнати недієздатним. У призначенні опікуном його брата ОСОБА_1 відмовлено, з огляду на те, що він є мобілізованим військовослужбовцем, у зв`язку з чим не може забезпечити у повному обсязі постійний, щоденний сторонній догляд відносно ОСОБА_3 . Подання опікунської ради щодо доцільності призначення заявника опікуном визнано передчасним і необґрунтованим.

На вказане судове рішення 20 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 – адвокат Мякота Т.М. та 29 жовтня 2025 року засобами поштового зв`язку Орган опіки та піклування Нововодолазької селищної ради до суду апеляційної інстанції подали апеляційні скарги, в яких просили рішення суду скасувати в частині відмови у призначенні опікуна та ухвалити нове, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 та призначити його опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що окрім нього відсутні інші особи, які б виявили бажання чи надали згоду бути опікуном недієздатного ОСОБА_3 . Їхня матір ОСОБА_2 є пенсіонером за віком, знаходиться на диспансерному обліку після перенесеного у 2024 році інсульту, за станом здоров`я не може здійснювати сторонній догляд. Враховуючи, що подання опікунської ради при виконавчому комітеті Нововодолазької селищної ради про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_3 затверджене рішенням виконавчого комітету Нововодолазької селищної ради від 02 липня 2025 року № 484, ще до мобілізації заявника на військову службу у серпні 2025 року, висновок суду першої інстанції про передчасність такого подання є необґрунтованим. За наявності висновку органу опіки та піклування про доцільність призначення опікуном певної особи суд зобов`язаний лише перевірити відповідність цього висновку вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту. Законодавством України не запроваджено особливого порядку для встановлення опіки під час воєнного стану та не встановлено імперативної заборони щодо призначення мобілізованого військовослужбовця опікуном над недієздатною фізичною особою. Обов`язок з оборони незалежності та територіальної цілісності України не має переваг перед іншими обов`язками громадянина. Суд визнав ОСОБА_3 недієздатним без призначення опікуна, фактично залишивши його без належної опіки та захисту своїх прав та інтересів. Покладення на орган опіки та піклування обов`язків зі здійснення опіки над недієздатним, за умови наявності особи, яка виявила бажання бути опікуном і фактично виконує функції опікуна та відповідає вимогам до опікунів, не є належним способом захисту прав заявника та недієздатної особи, та порушує права та охоронювані законом інтереси недієздатної особи, ОСОБА_3 .

Апеляційна скарга Органу опіки та піклування Нововодолазької селищної ради мотивована тим, що судом не встановлено обставин, які б свідчили про недоцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_3 , заявник відповідає вимогам до опікунів. Чинне законодавство не містить обов`язку органу опіки та піклування мотивувати, чому саме певна особа може бути призначена опікуном, він має лише перевірити її відповідність вимогам, що визначені Правилами опіки та піклування та ЦК України. Подання опікунської ради щодо доцільності призначення заявника опікуном його брата повністю відповідає вимогам чинного законодавства. Законом не встановлено обмежень щодо призначення опікунами осіб чоловічої статі призовного віку навіть у період дії воєнного стану. Заявник дійсно опікується братом, між ними приязні стосунки. На нормативному рівні не визначено порядку дій для органів опіки та піклування у разі, якщо для фізичної особи не призначено опікуна.

Відзивів на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 05 березня 2026 року зупинено провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду справи № 305/1557/24.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 08 липня 2026 року поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду на 03 вересня 2026 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_1 та Органу опіки та піклування Нововодолазької селищної ради слід задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с. 17 зворот).

Згідно копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 ОСОБА_3 є особою з інвалідністю ІІ групи з дитинства довічно (а.с. 16 зворот).

З довідки МСЕК № 001464 вбачається, що ОСОБА_3 , 1985 року народження, є особою з інвалідністю ІІ групи з 27 квітня 2001 року безстроково (а.с. 18 зворот).

Рішенням виконавчого комітету Нововодолазької селищної ради № 350 від 10 липня 2001 року встановлено піклування над ОСОБА_3 , 1985 року народження, що проживає в АДРЕСА_2 . Призначено піклувальником ОСОБА_2 . Надано право піклувальнику ОСОБА_2 розпоряджатись сумами, які належать підопічному ОСОБА_3 у вигляді пенсії, допомоги, інших поточних або прибутків від належного йому майна в інтересах підопічного (а.с. 19).

Згідно висновку № 4 лікарської комісії щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, виданого Комунальним закладом охорони здоров`я «Нововодолазька районна лікарня» 21 лютого 2013 року, ОСОБА_3 , 1985 року народження, є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу з 27 квітня 2001 року безстроково. Проживає разом з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 18).

Відповідно до довідки ГУ ПФУ в Харківській області від 22 травня 2025 року, ОСОБА_3 знаходиться на обліку в Управлінні ПФУ в Харківській області та за травень 2025 року отримав допомогу у розмірі 3 038,00 грн (а.с. 19 зворот).

Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 481 від 23 липня 2025 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на теперішній час виявляє хронічний, стійкий психічний розлад у формі помірної розумової відсталості. ОСОБА_3 на теперішній час, відповідно до свого психічного стану, нездатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с. 100-101).

ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями витягів з реєстру територіальної громади від 22 травня 2025 року (а.с. 14 зворот, 15 зворот – 16).

23 травня 2025 року депутатом Нововодолазької селищної ради по виборчому округу № 4 Брижань О.В. складено акт обстеження житлово-побутових умов громадянина ОСОБА_1 . Виявлено, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своєю матір`ю пенсіонеркою ОСОБА_2 та своїм братом ОСОБА_3 , який є особою з інвалідністю з дитинства ІІ групи довічно. ОСОБА_1 є єдиним працездатним годувальником (а.с. 33).

Власником житлового будинку за вказаною адресою був ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 20 квітня 1992 року, копією договору дарування від 14 травня 1986 року (а.с. 27-29).

Батько ОСОБА_3 та ОСОБА_1 - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 17).

Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 80845519 від 15 квітня 2025 року, приватним нотаріусом Крючковою Л.А. заведено спадкову справу № 48/2025 до майна померлого ОСОБА_4 (а.с. 33 зворот).

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з січня 2023 року по грудень 2024 року, ОСОБА_1 отримував заробітну плату з січня 2023 року по червень 2024 року. З липня 2024 року по грудень 2024 року відсутня інформація про доходи (а.с. 37). З копії трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що він з 12 червня 2024 року звільнений з ТОВ «МК Ріал» за угодою сторін (а.с. 34-36).

ОСОБА_1 станом на 22 травня 2025 року до кримінальної відповідальності не притягувався, не має незнятої чи непогашеної судимості, не перебуває у розшуку, за місцем проживання характеризується позитивно (а.с. 38, 38 зворот).

З висновку про стан здоров`я громадянина, який бажає встановити опіку (піклування), складеного КНП «Нововодолазька центральна лікарня» Нововодолазької селищної ради, вбачається, що ОСОБА_1 пройдено медичне обстеження, за результатами чого: у лікаря дерматовенеролога – здоровий; у лікаря психіатра – здоровий; у лікаря терапевта – бронхіальна астма ІІ ст. середньої тяжкості, частково контрольована; у лікаря нарколога – здоровий (а.с. 39 зворот).

Відповідно до довідки КНП «Нововодолазька центральна лікарня» Нововодолазької селищної ради від 27 травня 2025 року, ОСОБА_1 знаходиться на диспансерному обліку з діагнозом: бронхіальна астма ІІ ст. середньої тяжкості, частково контрольована (а.с. 40).

Відповідно до подання опікунської ради при виконавчому комітеті Нововодолазької селищної ради про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном (піклувальником) над ОСОБА_3 , опікунська рада вважає за доцільне призначення громадянина ОСОБА_1 опікуном (піклувальником) над громадянином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у разі визнання його судом недієздатним (обмежено дієздатним). Із змісту подання вбачається, що на розгляд опікунської ради надійшла заява ОСОБА_1 з проханням надати подання про доцільність призначення його опікуном (піклувальником) над ОСОБА_3 у разі визнання його судом недієздатним (обмежено дієздатним). Під час розгляду вказаного питання опікунською радою встановлено, що громадянин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особою з інвалідністю ІІ групи з дитинства внаслідок психічного розладу. За станом здоров?я ОСОБА_3 не може самостійно здійснювати свої права та виконувати свої обов`язки, потребує постійного стороннього догляду. Батько ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , пенсіонер, за станом здоров?я та за віком не може здійснювати функції піклувальника сина, відповідно до довідки сімейного лікаря від 02 червня 2025 року. Опікунська рада, розглянувши матеріали, з?ясувавши обставини, встановила, що ОСОБА_1 здійснює догляд над своїм рідним братом та може виконувати обов`язки опікуна відповідно до довідки сімейного лікаря від 27 травня 2025 року (а.с. 152-153).

Рішенням виконавчого комітету Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області № 484 від 02 липня 2025 року затверджено подання опікунської ради при виконавчому комітеті Нововодолазької селищної ради про доцільність призначення громадянина ОСОБА_1 опікуном (піклувальником) над громадянином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у разі визнання його судом недієздатним (обмежено дієздатним) (а.с. 96, 151).

Мати ОСОБА_3 та ОСОБА_1 - ОСОБА_2 є пенсіонером за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 (а.с. 16 зворот).

Згідно виписок із медичної карти № 2833, 5837, 1554, наданих КНП «Нововодолазька центральна лікарня» Нововодолазької селищної ради, ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні з 10 квітня 2024 року по 22 квітня 2024 року, з діагнозом: гостре порушення мозкового кровообігу (10.04.24) за ішемічним типом в басейні лівої середньої мозкової артерії з правобічним геміпарезом, дизартрією. Гіпертонічна хвороба ІІІ ст. 3 ст. ризик високий; з 26 липня 2024 року 05 серпня 2024 року з діагнозом: стан після перенесеного інсульта (10.04.24) за ішемічним типом в басейні лівої середньої мозкової артерії з правобічним геміпарезом, дизартрією. Гіпертонічна хвороба ІІІ ст. 3 ст. ризик 4. ІХС. Дифузний кардіосклероз СН ІІ А; з 25 лютого 2025 року по 06 березня 2025 року з діагнозом: стан після перенесеного інсульта (10.04.24) за ішемічним типом в басейні лівої середньої мозкової артерії з правобічним геміпарезом, дизартрією. Гіпертонічна хвороба ІІІ ст. 3 ст. ризик 4. ІХС. Дифузний кардіосклероз СН ІІ А, цукровий діабет ІІ тип, середнього ступеню тяжкості, стадія субкомпенсації. Правобічна люмбалгія. Пошкодження двоголового м`язгу правого стегна (а.с. 20-22).

Згідно довідки сімейного лікаря КНП «Нововодолазька центральна лікарня» Нововодолазької селищної ради від 02 червня 2025 року ОСОБА_2 знаходиться на диспансерному обліку з діагнозом: стан після перенесеного інсульту (10.04.24) за ішемічним типом в басейні лівої середньої мозкової артерії з правобічним геміпарезом, дизартрією. Гіпертонічна хвороба ІІІ ст. 3 ст. ризик 4. ІХС. Дифузний кардіосклероз СНІІА ст. За станом здоров`я не може здійснювати сторонній догляд (а.с. 39).

Матеріали справи містять заяву ОСОБА_2 від 11 червня 2025 року, у якій вона зазначила, що вона за станом здоров`я та за віком не може здійснювати функції опікуна сина ОСОБА_3 , оскільки здійснення опіки потребує значних фізичних сил та часу (а.с. 59).

Відповідно до довідки військової частини № НОМЕР_3 від 12 серпня 2025 року ОСОБА_1 призваний по мобілізації згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_4 Міністерства оборони України (а.с. 131 зворот).

Рішення суду оскаржується лише в частині відмови у задоволенні вимоги про призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатного

ОСОБА_3 недієздатною фізичною особою встановлюється опіка (частини перша статті 41 ЦК України).

Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки (стаття 55 ЦК України).

Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (частина перша статті 60 ЦК України).

Інститут опіки та піклування має комплексний характер, він створений для захисту особистих немайнових і майнових прав повнолітніх осіб, що за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки, а також для піклування про створення їм необхідних побутових умов, здійснення за ними догляду, забезпечення їх виховання, навчання та розвитку, а у необхідних випадках і лікування.

Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).

У частинах другій-п`ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Статтею 64 ЦК України визначено випадки, коли фізична особа, не може бути опікуном або піклувальником.

За змістом цієї статті, опікуном або піклувальником не може бути фізична особа:

1) яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;

2) поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування.

Цей перелік обмежувальних обставин є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає.

За змістом статті 64 ЦК України вбачається, що у ній відсутні положення, які б дозволяли стверджувати, що інші обмеження у призначенні опікуна чи піклувальника можуть бути передбачені законами або іншими нормативно-правовими актами. Конструкція цієї статті не передбачає обмеження у призначенні особи опікуном через перебування останньої на військовій службі, у тому числі у зв`язку із мобілізацією.

Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Згідно з підпунктами 3.2, 3.3 Правил опіки та піклування опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину. Документи, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна: повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян); копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік; копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров`я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі.

У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19 (провадження № 61-3053св21), від 28 лютого 2024 року у справі № 372/3474/21 (провадження № 61-16349св23), від 24 липня 2024 року у справі № 727/597/24 (провадження № 61-6720св24).

Отже, можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Тому за наявності висновку органу опіки та піклування про доцільність призначення опікуном певної особи суд зобов`язаний лише перевірити відповідність цього висновку вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, зокрема чи складений такий висновок на підставі документів, передбачених Правилами опіки та піклування.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27 листопада 2024 року у справі № 341/1526/23, провадження № 61-6358св24, де також вказав, що законодавством України не запроваджено особливого порядку для встановлення опіки під час воєнного стану та не встановлено імперативної заборони щодо призначення мобілізованого військовослужбовця опікуном над недієздатною фізичною особою.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 22 червня 2026 року у справі № 305/1557/24, провадження № 61-9539сво25, дійшов висновку, що сам по собі факт проходження військової служби не може розглядатися як автоматична та безумовна перешкода для призначення військовослужбовця опікуном. Абзац п`ятнадцятий пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» пов`язує можливість реалізації відповідної правової підстави з наявністю або відсутністю інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати опіку над недієздатною особою.

Верховний Суд у наведеній постанові вказав, що згідно з пунктом «г» частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці, які проходять службу за мобілізацією, звільняються зі служби через такі сімейні обставини, як необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною.

Відповідно до абз. 15 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин під час дії воєнного стану у зв`язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами.

Наведені положення Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» свідчать, що під час дії воєнного стану законодавець передбачив виключні та чітко визначені підстави звільнення військовослужбовців, призваних під час мобілізації, у тому числі за сімейними обставинами або з інших поважних причин.

Необхідність здійснення опіки над недієздатною особою визнається законодавством самостійною та поважною сімейною обставиною, яка об`єктивно унеможливлює подальше проходження військової служби.

Підставою для звільнення військовослужбовця з військової служби під час дії воєнного стану є сукупність юридичних фактів, зокрема: особа проходить військову служб за призовом під час мобілізації; військовослужбовець має обов`язок та фактичну необхідність здійснювати опіку над такою особою; відсутні інші особи, які здійснюють опіку або піклування щодо цієї недієздатної особи.

Положення статті 64 Конституції України допускають можливість обмеження окремих прав і свобод в умовах воєнного стану, однак такі обмеження не можуть стосуватися прав, гарантованих, зокрема, статтею 24 Конституції України, а саме рівності конституційних прав і свобод громадян.

Абзац 14 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» конкретизує, що військовослужбовець не може здійснювати опіку над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами.

Тобто єдиною законною підставою для обмеження права військовослужбовця бути призначеним опікуном над недієздатною особою є наявність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати таку опіку.

Указана норма права не містить застережень щодо неможливості призначення опікуном особи, яка проходить військову службу, а також не ставить реалізацію цієї підстави у залежність від попереднього припинення військової служби цією особою.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що сам по собі факт проходження військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації не може бути підставою для відмови у призначенні його опікуном над особою, визнаною недієздатною.

У таких справах, з урахуванням якнайкращих інтересів особи, над якою встановлюється опіка, потрібно з`ясовувати наявність інших осіб, які можуть бути опікунами недієздатного, здійснювати оцінку їх здатності виконання функцій саме опікуна недієздатної особи, а не відвідувача за необхідністю; досліджувати дійсність намірів військовослужбовця як єдиного кандидата на призначення опікуном недієздатної особи щодо забезпечення її особистих немайнових і майнових прав та інтересів, та ураховувати визначені Правилами опіки та піклування критерії, яким має відповідати особа як опікун.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу, на теперішній час виявляє хронічний, стійкий психічний розлад у формі помірної розумової відсталості, відповідно до свого психічного стану нездатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, що стало підставою для визнання його недієздатним.

При вирішенні питання щодо призначення опікуна колегія суддів враховує, що ОСОБА_1 є братом ОСОБА_3 , вони мешкали разом, мають приязні відносини, заявник має бажання бути опікуном брата, не має медичних протипоказань для здійснення повноважень опікуна, що в сукупності дає підстави вважати можливим виконання ОСОБА_1 повноважень опікуна над недієздатним ОСОБА_3 .

Судом не встановлено наявності інших осіб, окрім заявника, які реально могли б взяти на себе обов`язки опікуна над ОСОБА_3 та виявили б таке бажання.

Батько ОСОБА_1 та ОСОБА_3 помер, а їхня мати ОСОБА_2 є пенсіонеркою за віком, у 2024 році перенесла інсульт, має низку захворювань та за станом здоров`я не може здійснювати сторонній догляд, що підтверджується довідкою сімейного лікаря КНП «Нововодолазька центральна лікарня» Нововодолазької селищної ради від 02 червня 2025 року.

ОСОБА_2 із заявою про призначення її опікуном сина не зверталась, натомість матеріали справи містять її заяву від 11 червня 2025 року, у якій вона зазначила, що вона за станом здоров`я та за віком не може здійснювати функції опікуна сина ОСОБА_3 , оскільки здійснення опіки потребує значних фізичних сил та часу.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що в силу вимог ст. 63 ЦК України особа може бути призначена опікуном лише за наявності її згоди, а ОСОБА_2 такої згоди не надавала і бажання бути опікуном в силу її віку та стану здоров`я не висловлювала.

З висновком суду першої інстанції щодо того, що подання опікунської ради про доцільність призначення заявника опікуном над своїм братом винесено передчасно, без повного дослідження всіх обставин, та ґрунтується виключно на даних, отриманих від заявника, колегія суддів не погоджується. Подання опікунської ради при виконавчому комітеті Нововодолазької селищної ради про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном (піклувальником) над ОСОБА_3 містить належне обґрунтування з посиланням на наявні докази щодо можливості заявника бути опікуном та визначення конкретних обставин, які зумовлюють необхідність такого призначення, складено на підставі документів, передбачених Правилами опіки та піклування. Орган опіки та піклування має перевірити особу, яка має намір стати опікуном, на відповідність вимогам, що висуваються законом до опікунів, що й було ним зроблено, оцінка інших обставин при складанні відповідного подання не входить до його повноважень.

Суд не вправі підміняти орган опіки та піклування у здійсненні покладених на нього законом повноважень щодо оцінки кандидатури опікуна та вирішення питання про доцільність її призначення, якщо відповідне подання є належним чином мотивованим, ґрунтується на передбачених законом документах і відсутні встановлені законом перешкоди для призначення такої особи опікуном.

Сам по собі факт того, що ОСОБА_1 на час розгляду справи судом першої інстанції був військовослужбовцем, не перешкоджав у призначенні його опікуном, адже законодавством України не запроваджено особливого порядку для встановлення опіки під час воєнного стану та не встановлено імперативної заборони щодо призначення мобілізованого військовослужбовця опікуном над недієздатною фізичною особою. Більше того, законодавство передбачає механізм реалізації права на опіку при вирішенні питання про призначення опікуном мобілізованого військовослужбовця не шляхом обмеження чи заборони призначення такого військовослужбовця опікуном, а навпаки шляхом визначення такої підстави для звільнення із військової служби, у тому числі за мобілізацією. Відповідно, законодавство про військову службу, мобілізацію і мобілізаційну підготовку не тільки не забороняє призначати військовослужбовця опікуном, а встановлює наслідки такого призначення - звільнення особи з військової служби, у тому числі і за мобілізацією.

До того ж, станом на час апеляційного перегляду справи ОСОБА_1 вже звільнений наказом командира військової частини НОМЕР_5 (по особовому складу) від 22 липня 2026 року № 197-РС у запас за підпунктом “г” (через сімейні обставини або інші поважні причини, (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю І чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я), що підтверджується витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 27 липня 2026 року № 210.

Будь-яких доказів того, що заявник ОСОБА_1 звернувся із заявою про визнання його брата ОСОБА_3 недієздатним та призначення його опікуном не з метою забезпечення реалізації прав брата, а з метою уникнути виконання його обов`язку щодо захисту Вітчизни, щодо наявності обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви у щирості намірів потенційного опікуна та відповідності його дій інтересам недієздатного брата, матеріали справи не містять.

Згідно з абзацом першим частини четвертої статті 63 ЦК України під час вирішення питання про призначення піклувальника враховується можливість особи виконувати обов`язки піклувальника, а не її професійний статус чи рід діяльності як такі. Тому для висновку про неможливість виконання кандидатом обов`язків піклувальника суд повинен установити конкретні обставини, які об`єктивно свідчать про його нездатність забезпечувати захист прав та інтересів підопічного (постанова Верховного Суду від 15 липня 2026 року у справі № 751/3006/24).

У даній справі судом таких обставин не встановлено.

Відмова у призначенні опікуном ОСОБА_1 та тимчасове покладення обов`язків опікуна на Орган опіки та піклування не спрямовані на забезпечення реалізації прав та інтересів недієздатного ОСОБА_3 , тривале врегулювання правовідносин і не захищають належним чином прав недієздатної особи, фактично залишаючи її без належної опіки.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_3 .

Відповідно до статті 376 ЦПК України неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення і ухвалення нового рішення у відповідній частині.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу, рішення суду в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким призначити ОСОБА_1 опікуном недієздатного ОСОБА_3 .

В іншій частині рішення суду не оскаржувалось та не переглядалось.

У справах окремого провадження, з урахуванням особливостей розгляду цих справ, судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Органу опіки та піклування Нововодолазької селищної ради задовольнити.

Рішення Валківського районного суду Харківської області 02 жовтня 2025 року в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Нововодолазької селищної ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна – задовольнити.

Призначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) опікуном над недієздатним ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

В іншій частині рішення суду не оскаржувалось та не переглядалось.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 07 вересня 2026 року

Головуючий Ю.М. Мальований

Судді О.В. Маміна

О.Ю. Тичкова