Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №383/1513/25 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 вересня 2026 року м. Кропивницький

справа № 383/1513/25

провадження № 22-ц/4809/1492/26

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С. М., Чельник О. І.,

за участі секретаря – Бойко В. В.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач - Селянське (фермерське) господарство Габорця Володимира Андрійовича,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційними скаргами Селянського (фермерського) господарства Габорця Володимира Андрійовича на ухвали Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 18 травня 2026 року та від 29 травня 2026 року у складі судді Бондаренка В. В. і

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог позовної заяви

В листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Селянського (фермерського) господарства Габорця Володимира Андрійовича (далі – СФГ Габорця В. А.) та просила визнати відсутнім у СФГ ОСОБА_2 право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3520883200:02:000:0249, площею 6,0037 га, зареєстроване у Державному реєстрі речових прав за номер запису про інше речове право: 57838188, на підставі договору оренди земельної ділянки від 28.11.2024, сторонами якого зазначено ОСОБА_3 (орендодавцем) в особі представника ОСОБА_1 та СФГ Габорця В. А.

Позовна заява мотивована тим, що у 2004 році між ОСОБА_4 та СФГ Габорця В. А. було укладено договір оренди спірної земельної ділянки строком на 20 років, після смерті ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку успадкувала ОСОБА_3 .

У квітні 2024 року, до закінчення строку дії договору, ОСОБА_3 письмово повідомила СФГ ОСОБА_2 про небажання продовжувати орендні відносини.

У листопаді 2024 року представники відповідача сплатили заборгованість з орендної плати за 2022–2024 роки та пропонували укласти договір оренди на новий строк, від чого позивач, яка діяла за довіреністю від ОСОБА_3 , відмовилася.

03.12.2024 ОСОБА_3 подарувала земельну ділянку позивачу ОСОБА_1 .

У січні 2025 року позивач дізналася, що 28.11.2024, тобто напередодні закінчення попереднього договору, за відповідачем було зареєстровано право оренди цієї земельної ділянки на підставі нового договору, в якому орендодавцем зазначено ОСОБА_3 , а її представником і підписантом — позивача.

Отримавши у квітні 2025 року копії цього договору та акта приймання-передачі, позивач встановила, що зазначені документи вона не підписувала, а підписи від її імені, за її твердженням, виконані невідомою особою.

Крім того, довіреність, видана їй ОСОБА_3 , не надавала повноважень на укладення такого договору, а сама ОСОБА_3 заперечувала його укладення.

Позивач також посилається на невигідні умови спірного договору щодо розміру орендної плати та невідповідність зазначеної в ньому нормативної грошової оцінки земельної ділянки фактичним даним.

З огляду на відсутність волевиявлення орендодавця та позивача на укладення нового договору, непідписання його позивачем та відсутність повноважень на його укладення ОСОБА_1 вважала, що договір оренди від 28.11.2024 фактично не укладався, а тому зареєстроване на його підставі за СФГ ОСОБА_2 право оренди земельної ділянки є відсутнім, як наслідок, звернулась до суду з відповідним позовом.

Короткий зміст оскаржуваних ухвал суду першої інстанції

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 18 травня 2026 року клопотання ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи задоволено.

Призначено по справі судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Черкаському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

На вирішення експертизи поставлено наступні питання:

1. Чи виконані підпис від імені ОСОБА_1 у договорі оренди землі від 28.11.2024, сторонами якого зазначено ОСОБА_3 (орендодавцем) в особі представника ОСОБА_1 , та СФГ ОСОБА_2 (орендарем), предметом якого є оренда земельної ділянки, кадастровий номер 3520883200:02:000:0249, площею 6,0037 га, який міститься у графі «ОРЕНДОДАВЕЦЬ:», - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чи іншою особою?

2. Чи виконані підпис від імені ОСОБА_1 в акті приймання-передачі земельної ділянки в оренду (без дати), сторонами якого зазначено ОСОБА_3 (орендодавцем) в особі представника ОСОБА_1 , та СФГ ОСОБА_2 (орендарем), об`єктом передачі за яким є земельна ділянка, кадастровий номер 3520883200:02:000:0249, площею 6,0037 га, який міститься у графі «ОРЕНДОДАВЕЦЬ:», - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чи іншою особою?

Для проведення експертизи експерту надано експериментальні зразки підпису ОСОБА_1 на 16 аркушах, а також вільні зразки її підпису, що містяться у заяві про призначення/перерахунок пенсії від 02.09.2020, заяві про працевлаштування від 07.09.2021, пам`ятці пенсіонеру від 02.09.2020, двох примірниках договору дарування від 03.12.2024, паспорті, заяві про його видачу та додатку №1 від 02.09.2020.

Надано умовно-вільні зразки підпису, що містяться у запитах та описах вкладення від 03.06.2025 і 03.09.2025, а також в акті обстеження земельної ділянки від 27.11.2025.

Для безпосереднього дослідження експерту підлягають наданню спірний договір оренди землі від 28.11.2024 та акт приймання-передачі земельної ділянки.

Зобов`язано СФГ ОСОБА_2 надати суду в строк до 28.05.2026 оригінали договору оренди землі від 28.11.2024, сторонами якого зазначено ОСОБА_3 (орендодавцем) в особі представника ОСОБА_1 , та СФГ Габорця В. А. (орендарем), предметом якого є оренда земельної ділянки, кадастровий номер 3520883200:02:000:0249, площею 6,0037 га, та акту про приймання-передачу земельної ділянки в оренду (без дати), сторонами якого зазначено ОСОБА_3 (орендодавцем) в особі представника ОСОБА_1 , та СФГ Габорця В. А. (орендарем), об`єктом передачі за яким є земельна ділянка, кадастровий номер 3520883200:02:000:0249, площею 6,0037 га.

На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

Ухвала суду мотивована тим, що позивач оспорює належність їй підписів у договорі оренди землі від 28.11.2024 та акті приймання-передачі земельної ділянки, а встановлення того, чи виконані ці підписи позивачем чи іншою особою, має істотне значення для правильного вирішення спору та потребує спеціальних знань.

Оскільки відповідних експертних висновків сторонами не надано, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність призначення судової почеркознавчої експертизи.

Через відсутність згоди сторін щодо експертної установи суд самостійно визначив Черкаський НДЕКЦ МВС України та вирішив надати експерту всі наявні придатні зразки підпису позивача.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 29 травня 2026 року уточнено перше питання судово-почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 18.05.2026 щодо договору оренди землі від 28.11.2024, виклавши його в наступній редакції:

1. Чи виконані підписи від імені ОСОБА_1 у договорі оренди землі від 28.11.2024, сторонами якого зазначено ОСОБА_3 (орендодавцем) в особі представника ОСОБА_1 , та СФГ Габорця В. А. (орендарем), предметом якого є оренда земельної ділянки, кадастровий номер 3520883200:02:000:0249, площею 6,0037 га, які містяться у графі «ОРЕНДОДАВЕЦЬ:» та рядках (графах) «_________ Орендодавець», - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чи іншою особою?

Наданий на проведення судово-почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 18.05.2026 року по справі №383/1513/25, в якості порівняльного зразку документ під назвою додаток №1 від 02.09.2020 року, вважати вільним зразком підписів ОСОБА_1 .

Для проведення судово-почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 18.05.2026 додатково надано експериментальні зразки підпису позивача ОСОБА_1 , виконані стоячи, на 8 аркушах.

На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

Ухвала суду мотивована тим, що після призначення судово-почеркознавчої експертизи до суду надійшли оригінали спірного договору оренди землі від 28.11.2024 та акта приймання-передачі, які необхідно передати експертній установі для дослідження.

Під час огляду оригіналу договору позивач не визнала підписи від її імені не лише у графі «Орендодавець», а й в інших відповідних рядках договору, у зв`язку з чим суд першої інстанції визнав необхідним уточнити поставлене перед експертом питання щодо всіх оспорюваних підписів.

Крім того, суд першої інстанції виправив допущену в попередній ухвалі неточність щодо виду порівняльного зразка та надав експерту додаткові експериментальні зразки підпису позивача, виконані стоячи.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг

В апеляційних скаргах СФГ ОСОБА_2 просить скасувати ухвали Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 18 травня 2026 року та від 29 травня 2026 року, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційні скарги мотивовані тим, що ухвали суду першої інстанції про призначення і подальше проведення судово-почеркознавчої експертизи є незаконними та такими, що постановлені з істотним порушенням норм процесуального права.

Відповідач зазначає, що на момент призначення експертизи в матеріалах справи був відсутній оригінал спірного договору оренди землі від 28.11.2024, а тому проведення почеркознавчого дослідження було неможливим, а оригінал договору надійшов до суду лише після постановлення ухвали про призначення експертизи.

Також СФГ ОСОБА_2 не погоджується з тим, що суд першої інстанції самостійно визначив Черкаський НДЕКЦ МВС України, хоча позивач просила доручити експертизу іншій установі, та вказує на неналежне вирішення питання щодо зразків підпису позивача, зокрема використання значної кількості давніх зразків, які, на думку відповідача, не відповідають вимогам щодо порівняльного матеріалу.

В ухвалі від 29 травня 2026 року суд першої інстанції фактично змінив та розширив поставлене експерту питання, включивши дослідження підписів на кожній сторінці договору, а також додатково відібрав зразки підпису позивача, хоча первісна ухвала вже була оскаржена.

Окремо відповідач посилається на порушення права на справедливий суд і доступ до апеляційного перегляду через зупинення провадження та направлення матеріалів справи на експертизу до спливу строку на апеляційне оскарження, що, на його думку, фактично перешкоджало своєчасному поданню та розгляду апеляційних скарг.

Відзиви на апеляційні скарги

Відзиву на апеляційні скарги не надходило, що згідно вимог частини третьої статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

Розгляд справи у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції

Учасники справи в судове засідання апеляційного суду не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з судовою повісткою ОСОБА_1 та довідкою про доставку електронного документу СФГ Габорця В. А.

Від представника ОСОБА_1 адвоката Сааді Р. М. надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та її представника.

Від представника СФГ ОСОБА_2 адвоката Козій Д. О. СФГ надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку з тим, що 03.08.2026 вона відбула у відпустку до Королівства Іспанія, а звідти 01.09.2026 летить у справах до Брюселя.

Відповідно до положень частини першої статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 (провадження № 61-22682св19) зазначив, що «якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні».

Враховуючи, що провадження у даній справі судом першої інстанції відкрито ще у листопаді 2025 року, а також установлені процесуальним законом строки розгляду справи судом апеляційної інстанції (статті 367, 371 ЦПК України), суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

При цьому відповідач є юридичною особою, а зайнятість чи перебування у відпустці одного з його представників сама по собі не свідчить про неможливість забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника. Доказів того, що відповідач був позбавлений можливості уповноважити іншу особу на представництво його інтересів у суді апеляційної інстанції, до клопотання не надано, у зв`язку з чим суд визнає наведені відповідачем причини неявки неповажними.

Оскільки відповідач виклав свою правову позицію та доводи щодо оскаржуваних ухвал в апеляційних скаргах, а явка його представника обов`язковою судом не визнавалася, його відсутність не перешкоджає апеляційному розгляду справи, тому клопотання про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Оскільки учасники справи про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, а інші підстави для відкладення розгляду справи відсутні, суд вирішив розглядати справу за відсутності учасників справи, які не з`явилися, що відповідає положенням статті 372 ЦПК України.

За змістом ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи, що учасники справи в судове засідання, призначене на 12 годину 00 хвилин 01 вересня 2026 року, не з`явились, датою ухвалення рішення є дата складення повного тексту.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, м. Венеція, 25-26 березня 2011 року).

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (див. mutatismutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «ДомбоБегеер Б. В. проти Нідерландів» («DomboBeheerB. V. v. TheNetherlands») від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, § 33).

Частиною першою статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

Відповідно до пункту четвертого частини п`ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, обов`язку сторони довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається, право подавати докази, кореспондує обов`язок суду сприяти реалізації цих прав і обов`язків.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів (ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 ЦПК України).

Порядок призначення експертизи судом регулюється § 6 глави 5 розділу І ЦПК України.

Так, відповідно до частини першої статті 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Частиною другою статті 102 ЦПК України встановлено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (ч. 3 ст. 102 ЦПК України).

За приписами частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза) (ч. 3 ст. 103 ЦПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 103 ЦПК України учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Згідно частини першої статті 104 ЦПК України експертиза призначається ухвалою суду, де зазначаються: підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

За ч. ч. 1, 3 ст. 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.

При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.

Матеріалами справи підтверджується, що звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилалася на те, що спірний договір оренди землі від 28.11.2024 вона не укладала та не підписувала, волевиявлення власника на його укладення не було, а тому зареєстроване на підставі цього договору за відповідачем право оренди земельної ділянки є відсутнім.

Таким чином, предметом спору в даній справі є наявність у відповідача права оренди земельної ділянки, зареєстрованого на підставі договору оренди від 28.11.2024, при цьому однією з основних підстав позову є твердження ОСОБА_1 про те, що вона цей договір та акт приймання-передачі не підписувала, а підписи від її імені виконані іншою особою.

Отже, встановлення належності позивачу підписів у спірних документах безпосередньо стосується обставин, які входять до предмета доказування та мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Встановлення таких обставин потребує спеціальних знань у галузі почеркознавства, якими суд не володіє, а відповідних висновків експертів сторонами не надано, тому передбачені частиною першою статті 103 ЦПК України умови для призначення експертизи були наявні, а тому суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи.

Доводи апеляційних скарг про те, що на момент постановлення ухвали від 18.05.2026 в матеріалах справи був відсутній оригінал спірного договору, не свідчать про передчасність призначення експертизи, оскільки позивач ще при зверненні з позовом просила витребувати оригінали договору та акта, оскільки самостійно отримати їх не могла, а ухвалою суду Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2025 року такі документи були витребувані у відповідача.

Крім того, стаття 107 ЦПК України прямо надає суду право при визначенні матеріалів для експертизи вирішувати питання про їх витребування.

Зокрема, ухвалою від 18.05.2026 суд повторно зобов`язав відповідача надати оригінали документів, а після їх надходження вони були направлені для проведення експертного дослідження.

За таких обставин, відсутність оригіналу безпосередньо на момент постановлення ухвали не перешкоджала вирішенню питання про призначення експертизи, оскільки суд першої інстанції одночасно вжив заходів для отримання необхідного об`єкта дослідження.

Не заслуговують на увагу й доводи щодо безпідставного визначення судом Черкаського НДЕКЦ МВС України, з огляду на те, що експертна установа визначається сторонами за взаємною згодою, а за відсутності такої згоди суд вправі визначити її самостійно.

Оскільки сторони не досягли згоди щодо експертної установи, визначення її судом першої інстанції відповідало процесуальному закону, а саме по собі бажання однієї зі сторін провести експертизу в іншій установі не свідчить про незаконність оскаржуваної ухвали.

Посилання відповідача на неналежність наданих для дослідження зразків підпису, зокрема через давність частини з них, також не є підставою для скасування ухвали, оскільки суд першої інстанції надав експерту наявні експериментальні, вільні та умовно-вільні зразки підпису позивача, а ухвалою від 29.05.2026 додатково відібрав експериментальні зразки, виконані стоячи, при цьому, оцінка достатності та придатності конкретних зразків для проведення почеркознавчого дослідження належить до компетенції експерта, а не є підставою для висновку про незаконність самого призначення експертизи.

Безпідставними є доводи апеляційних скарг про неправомірне уточнення ухвалою від 29.05.2026 питання, поставленого на вирішення експерта, оскільки після надходження та огляду оригіналу договору позивач не визнала підписи від її імені не лише у графі «Орендодавець», а й в інших відповідних графах договору, що зумовило необхідність конкретизації обсягу експертного дослідження, при цьому уточнення питання було спрямоване на повне дослідження саме тих підписів, належність яких заперечується позивачем, та не змінило предмета експертизи.

Не заслуговують на увагу суду доводи апеляційних скарг про те, що на момент постановлення ухвали від 29.05.2026 ухвала від 18.05.2026 вже була оскаржена, оскільки вчинені судом першої інстанції дії щодо уточнення поставленого експерту питання та надання додаткових зразків підпису позивача не обмежили процесуальних прав відповідача, не перешкодили реалізації ним права на апеляційне оскарження та не вплинули на можливість апеляційного суду перевірити законність і обґрунтованість оскаржуваних ухвал.

Доводи відповідача про порушення права на апеляційний перегляд у зв`язку з направленням матеріалів справи до експертної установи до спливу строку апеляційного оскарження також не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо необхідності експертизи, оскільки СФГ ОСОБА_2 реалізувало право на апеляційне оскарження обох ухвал, апеляційні провадження за його скаргами відкриті, а доводи скарг перевіряються судом, тому саме по собі направлення матеріалів для проведення експертизи не призвело до позбавлення відповідача права на апеляційний перегляд.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду апеляційних скарг

Доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Оскільки суд першої інстанції постановив ухвали з додержанням норм процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційні скарги СФГ Габорця В. А. залишено без задоволення, а оскаржувані ухвали суду першої інстанції — без змін, понесені відповідачем судові витрати у зв`язку з апеляційним переглядом покладаються на нього та розподілу між сторонами не підлягають.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Селянського (фермерського) господарства Габорця Володимира Андрійовича залишити без задоволення, а ухвали Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 18 травня 2026 року та від 29 травня 2026 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді С. М. Єгорова

О. І. Чельник