Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №385/286/26 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 серпня 2026 року м. Кропивницький

справа № 385/286/26

провадження № 22-ц/4809/1500/26

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Мурашка С.І., Чельник О.І.,

за участю секретаря судового засідання Гончар О.В.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Гайворонського районного суду Кіровоградської області (суддя Панасюк І.В.) від 22.05.2026,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог

24.02.2026 ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу у сумі 336 240,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що вони з ОСОБА_2 знайомі з 2011 року.

Позивач обіймає посаду директора ТОВ «Агро-Ритм», яке здійснює господарську діяльність у с. Жакчик Гайворонського району Кіровоградської області, займається агропромисловим виробництвом та орендує земельні ділянки у фізичних осіб.

ОСОБА_2 на праві приватної власності належать земельні ділянки за кадастровими номероми 3521181700:02:000:1060, що підтверджується витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно № 21933112, серії ЕАУ № 803262, та 3521181700:02:000:5005, що підтверджується витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно № 23188476, серії ЕАУ № 054599, розташовані у с. Жакчик Гайворонського району, Кіровоградської області.

Вказані земельні ділянки були об`єктом оренди відповідно до договорів оренди земельних ділянок, укладених між ТОВ «Агро-Ритм» та ОСОБА_2 . У травні 2014 року відповідачка звернулася до позивача з проханням купити земельні ділянки, які належали їй на праві приватної власності. Оскільки станом на 2014 рік чинне законодавство передбачало мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення, позивач запропонував відповідачці надати грошові кошти у борг.

02.06.2014 ОСОБА_3 в присутності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , де позивач здійснює свою діяльність, надав ОСОБА_2 грошові кошти готівкою у розмірі 8 000,00 доларів США зі строком повернення до 02.06.2023. Про отримання грошових коштів відповідачка підписала розписку. Як гарантію виконання своїх зобов`язань, відповідачка передала позивачу оригінали документів на земельні ділянки, власником яких вона є, та зобов`язалася посвідчити заповіт на вказані земельні ділянки.

02.06.2014 секретар Жакчицької сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області Кравець С. П. посвідчив заповіт, зареєстрований у реєстрі № 28, за яким відповідачка заповіла належні їй земельні ділянки у рівних частках ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

ОСОБА_2 свої зобов`язання за договором у строк до 02.06.2023 не виконала, на зв`язок не виходить та ніяких пояснень з приводу неповернення грошових коштів не надає.

Натомість вона звернулася до суду з позовом до ТОВ «Агро-Ритм» про розірвання договорів оренди земельних ділянок за кадастровими номерами: 3521181700:02:000:1060, 3521181700:02:000:5005.

09.06.2022 Гайворонський районний суд Кіровоградської області заочним рішенням розірвав договори оренди вказаних земельних ділянок.

Надалі вона звернулася до суду з позовом про стягнення з ТОВ «Агро-Ритм» орендної плати за вказані вище земельні ділянки у розмірі 265 057,00 грн та штрафних санкцій. Гайворонський районний суд Кіровоградської області ухвалив рішення, яким вказаний позов задовольнив.

Вважаючи дії ОСОБА_2 недобросовісними, з огляду на неповернення нею боргу у визначений сторонами строк (до 02.06.2023), позивач просив суд стягнути з відповідачки на його користь грошові кошти у розмірі 336 240,00 грн та судовий збір у розмірі 3 362,00 грн.

2.Короткий зміст судового рішення

22.05.2026 Гайворонський районний суд Кіровоградської області постановив ухвалу, якою позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу залишив без розгляду, скасував заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали суду від 26.03.2026.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що у судові засідання 12.05.2026 та 22.05.2026 позивач та його представник не з`явилися, хоча були повідомлені належним чином про час, дату та місце судового розгляду. При цьому клопотання про розгляд справи за відсутності позивача до суду не надходило. Відтак, відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

В ухвалі суд відзначив, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, позивач має право звернутися до суду повторно.

3.Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

09.06.2026 ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 22.05.2026 про залишення позову без розгляду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

В обґрунтування вимог скарги апелянт зазначив, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та незаконною, постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права з огляду на таке.

По-перше, суд порушив встановлені ст. 128 ЦПК України строки виклику до суду. Судові засідання у справі були призначені на 14.04.2026 (відкладене через неналежне повідомлення судом відповідачки), 12.05.2026 (відкладене через неможливість участі представника позивача у засіданні у зв`язку з перебуванням на лікарняному) та 22.05.2026. Тобто суд призначив засідання через 10 днів після відкладення попереднього, але не врахував факт проживання позивача у м. Одесі та час, необхідний для поштового пересилання повісток, чим позбавив позивача можливості вчасно підготуватися до справи, порушив принцип рівності сторін, право позивача на справедливий судовий розгляд.

По-друге, суд порушив закріплене у ст. 59 Конституції України право позивача, як учасника справи, на правову допомогу. Суд не врахував, що за два дні до судового засідання позивач розірвав договір зі своїм представником та не надав останньому розумний строк для укладення договору з новим адвокатом.

По-третє, суд не взяв до уваги поважні причини неявки позивача у судове засідання та його активну процесуальну поведінку, зокрема його клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою та розірванням договору між ним і адвокатом. Позивач звернув увагу, що відповідно до практики Верховного Суду залишення справи без розгляду є належною санкцією лише щодо пасивних позивачів.

Окрім того, позивач не погодився з твердженням суду про можливість повторного звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Враховуючи викладене, позивач просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати оскаржувану ухвалу про залишення позову без розгляду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

4.Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу

Відзив від відповідачки ОСОБА_2 на адресу апеляційного суду не надійшов.

При цьому 06.08.2026 Кропивницький апеляційний суд надіслав відповідачці копію ухвали апеляційного суду від 03.08.2026 про відкриття провадження у справі, в якій їй роз`яснено право надати до суду відзив на апеляційну скаргу.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 ст. 360 ЦПК України).

5.Позиції учасників справи, висловлені у судовому засіданні 31.08.2026

Позивач ОСОБА_3 особисто у судове засідання не з`явився, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Його представник – адвокат Персій Ірина В`ячеславівна у судовому засіданні підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просила скасувати ухвалу Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 22.05.2026 про залишення позову без розгляду.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, хоча була повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України).

6.Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частин 1, 2, 4 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги за наявними у ній доказами, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним нормам закону, а тому вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню.

7.Встановлені судом першої інстанції обставини:

У провадженні Гайворонського районного суду перебуває цивільна справа № 385/286/26 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

14.04.2026 у зв`язку з неналежним повідомленням відповідачки суд відклав розгляд справи на 12.05.2026.

Позивач та його представниця 12.05.2026 у судове засідання не з`явилися, хоча були повідомлені про дату та час судового засідання засобами поштового зв`язку (том 1, а. с. 163).

08.05.2026 позивач та його представник надіслали до суду заяви, в яких просили відкласти судове засідання, оскільки представник позивача здійснює догляд за хворою дитиною (том 1, а. с. 170-176).

Суд відклав розгляд справи на 22.05.2026.

21.05.2026 позивач надіслав до суду заяву, в якій просив відкласти судове засідання, оскільки хворіє, а договір зі своїм представником розірвав, тому не має можливості забезпечити представництво своїх інтересів у суді (том 1, а. с. 179-180, 184-187).

22.05.2026 позивач у судове засідання не з`явився, хоча був повідомлений про дату та час судового засідання засобами поштового зв`язку (а. с. 178, 188-189).

Клопотання про розгляд справи за відсутності позивача у матеріалах справи відсутні.

8.Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

8.1. Норми права та їх джерела, практика їх застосування

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч. 5 ст. 223 ЦПК України).

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України).

8.2. Оцінка аргументів учасників справи та висновків суду першої інстанції

У цій справі позивач ОСОБА_3 оскаржує ухвалу Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 22.05.2026 про залишення позовної заяви без розгляду з підстав несвоєчасного повідомлення його про судове засідання, неврахування судом клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою та необхідністю укладення договору з новим представником.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 367 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 367 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами (п. 1, п. 3, п. 6 ст. 129 Конституції України).

Реалізація цих принципів можлива за умови, що учасникам справи фактично забезпечено право на участь у судовому засіданні, за виключенням випадків коли відповідно до закону суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи (ч. 1 ст. 8 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 211 ЦПК України, розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Згідно з положеннями ч. 1-5 ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 130 ЦПК України у разі відсутності в адресата електронного кабінету судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

За приписами ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеної у постанові від 18.04.2022 у справі № 522/18010/18 обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства – відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства. Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з такої підстави: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Залишення позову без розгляду – це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, від 31 травня 2023 року у справі № 693/1116/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 686/15042/20 (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.04.2025 у справі № 203/4777/20).

Оскільки в основу оскаржуваної ухвали Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 22.05.2026 покладено дві поспіль неявки позивача або ж його представника у судове засідання, а саме 12.05.2026 та 22.05.2026, то правове значення має питання про належне повідомлення позивача про час, день та місце розгляду справи саме у відповідні дати.

Як вбачається з матеріалів справи № 385/286/26, у попередньому судовому засіданні 14.04.2026, в якому був присутній представник позивача – адвокат Гурневим Н. В., суд, враховуючи відсутність доказів про належне повідомлення відповідачки про судове засідання, відклав розгляд справи на 10 год 00 хв 12.05.2026, що підтверджується відомостями протоколу судового засідання від 14.04.2026 (том 1 а. с. 160-161).

Хоча, всупереч вимогам абз. 2 ч. 6 ст. 128 ЦПК України, суд, відкладаючи розгляд справи, не відібрав у представника позивача розписку про дату, час і місце наступного засідання та не вручив йому повістку для позивача, все ж позивач визнає, що він через свого представника дізнався про призначення судом судового засідання на 10 год 00 хв 12.05.2026.

08.05.2026, до наступного судового засідання, представник позивача ОСОБА_3 – адвокат Гурневич Н. В. засобами підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС звернулася до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, призначеного на 10 год 00 хв 12.05.2026, у зв`язку з перебуванням ОСОБА_6 на лікарняному по догляду за хворою дитиною, що підтверджується медичним висновком про непрацездатність № 1111-3СТВ-7А4М-39Т5 від 08.05.2026 (том 1, а. с. 170-173).

Того ж дня з аналогічним письмовим клопотанням до суду звернувся сам позивач ОСОБА_3 (том 1, а. с. 174-176).

Згідно з протоколом судового засідання від 12.05.2026 суд задовольнив клопотання позивача та його представника й відклав розгляд справи на 10 год 00 хв 22.05.2026 (том 1, а. с. 177).

Відомості про те, що суд направив судову повістку безпосередньо позивачу ОСОБА_3 , а також про те, що йому така повістка була вручена, у справі відсутні.

Відповідно до довідки про доставку електронного документа судова повістка про виклик у засідання на 22.05.2026 була доставлена до електронного кабінету адвоката Гурневич Н. В. 17.05.2026 о 06:14:39 (том 1, а. с. 178).

Відповідно до ч. 5 ст. 130 ЦПК України, вручення судової повістки адвокату Гурневич Н. В., як представнику позивача, вважається врученням повістки і цій особі.

Згідно з п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи, тобто 17.05.2026.

Положення ч. 5 ст. 128 ЦПК України передбачають, що судова повістка про виклик має бути вручена особі не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 123 ЦПК України).

З огляду на положення ст. 123, п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України колегія суддів констатує, що судова повістка про виклик позивача та його представника у судове засідання, яке суд призначив на 22.05.2026, була вручена за чотири, а не за п`ять днів до судового засідання (п`ятим днем було 22.05.2026, тобто день судового засідання).

Отже, суд порушив норму ч. 5 ст. 128 ЦПК України, яка імперативно встановлює мінімальний строк, за який суд зобов`язаний повідомити учасника справи про час, дату та місце судового засідання.

Колегія суддів звернула увагу на те, що під належним повідомленням учасника справи про судове засідання необхідно розуміти таке виконання судом вимог процесуального закону, за якого зміст повідомлення, його форма, спосіб вручення та строк відповідають встановленим нормам.

Це є достатньою підставою вважати, що суд першої інстанції не дотримався вимог процесуального законодавства, неповно встановив обставини, що мають значення для справи, та безпідставно залишив позовну заяву без розгляду.

Крім того, з огляду на такі обставини, суд першої інстанції проігнорував повідомлення адвоката Гурневич Н. В. від 20.05.2026 про розірвання 20.05.2026 договору про надання правничої допомоги, раніше укладеного з ОСОБА_3 , а також обґрунтоване письмове клопотання ОСОБА_3 від 21.05.2026 про відкладення розгляду справи у зв`язку з розірванням договору з адвокатом (том 1, а. с. 179-180, 184-189)

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з доводами апелянта про те, що він не мав достатньо часу для укладення договору з новим адвокатом.

Таким чином, враховуючи, що суд залишає позов без розгляду лише у випадку повторного нез`явлення у судове засідання позивача, який був належним чином повідомлений про таке засідання, а в цій справі колегія суддів встановила, що суд першої інстанції належним чином (не пізніше, ніж за 5 днів до судового засідання) не повідомив ОСОБА_3 про судове засідання, яке відбулося 22.05.2026, доводи апеляційної скарги про порушення місцевим судом процесуального законодавства, яке призвело до постановлення помилкової ухвали, є обґрунтованими.

9.

З огляду на встановлені колегією суддів апеляційного суду обставини та ідповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК Україн суд дійшов висновку, що вимоги апеляційної скарги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 382-384 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Ухвалу Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 22.05.2026 у справі № 385/286/26 скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст цієї постанови складено 04.09.2026.

Головуючий О. Л. Карпенко

Судді: С. І. Мурашко

О. І. Чельник