Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №635/5823/26 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/5823/26

Провадження № 3/635/1906/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року Суддя Харківського районного суду Харківської області Якішина О.М., розглянувши матеріали, що надійшли від ВП № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу серії ВБА № 161229 від 30.05.2026 року, 30.06.2026 р. о 04-00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насилля в родині, а саме висловлювався нецензурною лайкою. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

До протоколу додані наступні докази:

- копія електронного рапорту від 19.08.2026 року;

- письмові пояснення ОСОБА_2 від 30.05.2026 року, в яких вона зазначає, що 29.05.2026 року о 16-00 год. вона прийшла до своєї сестри, щоб привітати її з днем народження, після чого вона пішла додому. 30.05.2026 року близько 04-00 год. їй на телефон прийшло повідомлення від сестри ОСОБА_3 , в якому вона повідомила останню про те, що її чоловік ОСОБА_1 б`є її, погрожує фізичною розправою та психологічним насиллям, а саме виражається нецензурною лайкою на адресу останньої. Після цього ОСОБА_2 викликала поліцію, сестра останньої боїться писати заяву на чоловіка, оскільки хвилюється за своє життя. По приїзду поліції її сестра відмовилась писати будь-яке пояснення та заяви;

- письмові пояснення ОСОБА_3 від 30.05.2026 р., в яких вона відмовилась від надання пояснень на підставі ст.63 Конституції України;

- письмові пояснення ОСОБА_1 від 30.05.2026 р., в яких він зазначає, що живе за адресою: АДРЕСА_1 зі своєю дружиною, у якої 29.05.2026 року був день народження та вони його святкували. 30.05.2026 року о 04-00 год. він, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, влаштував короткочасний конфлікт з дружиною, під час якого висловлювався нецензурною лайкою в адресу останньої. Сусідка ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка є їх родичкою, викликала поліцію. По приїзду поліції його дружина ОСОБА_3 відмовилась від написання заяви та надання пояснень;

- копія форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 30.05.2026 р, в якому зазначено, що рівень небезпеки є середнім;

- копія термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 352317 від 30.05.2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою ОСОБА_3 строком на 3 доби з 06-00 год. 30.05.2026 р. по 06-00 год. 02.06.2026 р.;

- копія відомостей щодо паспортних даних ОСОБА_2 із мобільного застосунку «Дія», в якій зазначені РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 ;

- копія паспорту ОСОБА_3 № НОМЕР_3 , виданого 02.08.2019 року органом 6351;

- копія паспорту ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 , виданого 05.04.2000 року Люботинським РВ УМВС України в Харківській області.

Потерпіла ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, повідомлена про день та час розгляду справи завчасно та належним чином, шляхом направлення смс-повідомлень на номер, який зазначений в її письмових поясненнях. Надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, де зазначила, що ні на кого не скаржиться.

ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судової повістки за адресою проживання останнього, яку отримав 25.08.2026 року.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 без поважних причин не з`явився до суду, будь-яких заяв від нього не надходило, доказів поважності причини неявки в судове засідання суду не надав, суд вважає причини його неявки не поважними та з урахуванням викладеного, вважає можливим відповідно до ст. 268 КУпАП розглянути справу у відсутності правопорушника.

З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, та належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, не вжив заходів для явки до суду, суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності. Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Крім того, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, дійшов наступних висновків.

Частина 1 ст.173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п. 3 ч. 1 Розділу І ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07.12.2017 року, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст.1 Розділу І ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07.12.2017 року, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Об`єктивну сторону цього правопорушення складають певні дії (бездіяльність), реальне настання шкідливих наслідків (реальна ймовірність їх настання) та причинний зв`язок між ними.

Основними засадами судочинства, визначеними п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є, крім інших, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді, згідно зі ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Положення ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Слід також звернути увагу, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.

Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (уразі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Суд зазначає, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Разом з тим, в порушення вищевказаних вимог, в протоколі не конкретно визначена об`єктивна сторона правопорушення, тобто особою, яка його склала, не зазначено наслідки вчинення домашнього насильства, настання яких є обов`язковою умовою згідно диспозиції статті 173-2 КУпАП.

Також, в письмових поясненнях ОСОБА_2 зазначила, що підставою для виклику співробітників поліції стало повідомлення її сестри ОСОБА_3 , в якому остання нібито звинувачувала свого чоловіка в домашньому насильстві, погрозах фізичною розправою, однак на підтвердження свідчень ОСОБА_2 , яка не була безпосереднім свідком подій, поліція не додала до матеріалів справи скріншоту зазначеного повідомлення. А потерпіла ОСОБА_3 відмовилася від надання пояснень.

Суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 визнав факт того, що він висловлювався нецензурною лайкою під час конфлікту з ОСОБА_3 . Проте, відповідно до національного законодавства, з урахуванням внесених змін до ст. 173-2 КУпАП, домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод. При цьому, сама по собі сварка осіб, без застосування насильства, та без настання жодних відповідних наслідків, не утворює складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Матеріали справи не містять даних, що ОСОБА_1 висловлював образи у бік дружини і чи призвели вони до психологічного розладу, побоювань, а також чи завдали вони шкоди психічному стану потерпілої особи, а з наданих суду доказів вищевказані обставини встановити не можливо.

Відповідно до ст. 6 «Право на справедливий суд» Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

При цьому суд наголошує, що не може перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Надані суду докази не підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення.

За таких обставин суд доходить висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження за справою про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 33, 221, 247, 283, ч.1 ст.173-2 КпАП України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити в зв`язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Харківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Суддя О.М. Якішина