Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №635/5293/25 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 635/5293/25

Провадження № 2/645/808/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Лисенко О.О.,

за участі секретаря судового засідання Кузьменко Т.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №635/5293/25 за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

08.07.2025 позивач звернувся до Харківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому просив суд:

1.Прийняти позовну заяву ТОВ «ФК «Профіт Капітал» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 до розгляду та відкрити провадження у справі.

2.Проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження;

3.Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; 4)на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» (ЄДРПОУ 39992082,адреса:04071,м.Київ,вул Набережно-Лугова,8,рахунок: IBAN - № НОМЕР_2 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» Код Банку 322001) суму заборгованості в розмірі 77867,44 грн, яка складається з:

- заборгованості за тілом кредиту- 27515,58 грн;

- заборгованості за відсотками: 8992,36 грн,

- заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту- 41359,5 грн.

Та суму сплаченого судового збору в розмірі 3028,00 грн, а також судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

В обгрунтування вказує, що між 07.06.2018 між АТ «Ідея Банк» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено договір кредиту та страхування №75.00507.004007275.

Відповідно до умов договору банк надав клієнту кошти в сумі 35000,00 грн на строк до 07.06.2023 зі сплатою відсотків у розмірі 91,13 % річних від залишкової суми кредиту. Також позичальник сплачує плату за кредитне обслуговування щомісячно відповідно до графіку платежів.

19.12.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма Факторинг» укладено договір факторингу № 19/12-2023, відповідно до якого АТ «Ідея Банк» передає ТОВ «Оптіма Факторинг» за виплату належні йому права вимоги, а ТОВ «Оптіма Факторинг» приймає належні права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників.

22.12.2023 між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладено договір факторингу № 22/12-2023, відповідно до якого ТОВ «Оптіма Факторинг» передав, а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» прийняв права вимоги за кредитним договором №75.00507.004007275 від 07.06.2018.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, у зв`язку з чим станом на 19.12.2023 утворилася заборгованість у розмірі 77867,44 грн, в тому числі: заборгованість за основним боргом 27515,58 грн, заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 8992,36 грн та заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту 41359,50 грн.

На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язань і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «ФК «Профіт Капітал», у зв`язку з чим позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості в загальному розмірі 77867,44 грн, судові витрати у справі зі сплати судового збору в сумі 3028, 00 грн та на правничу професійну допомогу в сумі 7 000 грн.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 30.10.2025 матеріали цивільної справи направлено для розгляду за підсудністю до Немишлянського районного суду м. Харкова.

26.11.2025 матеріали цивільної справи надійшли до Немишлянського районного суду м. Харкова.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями від 08.10.2025, справу передано на розгляд головуючому судді Лисенко О.О.

Ухвалою судді від 01.12.2025 відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження, задоволено клопотання позивача про витребування доказів. Надано відповідачу строк на надання відзиву. У встановлений судом строк, відповідач правом на надання відзиву не скористався.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві виклав клопотання, у якому просив проводити розгляд без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції на адресу зазначену в позовній заяві, кореспонденція повернулась до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Клопотання про розгляд справи за його відсутності чи інших заяв по суті або з процесуальних питань від відповідача до суду не надходило. Відповідач не надав заперечень проти зазначених у позові обставин.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 43 ЦПК України відповідач зобов`язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов`язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред`явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.

Таким чином, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання повторно не з`явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

07.06.2018 між АТ «Ідея Банк» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено договір кредиту та страхування №75.00507.004007275. Пунктами 1.1.-1.4 договору передбачено, що сума кредиту складає 35000,00 грн, кредит надається на строк 60 місяців, за користування кредитом позичальник сплачує змінювані проценти в розмірі 9,99 % річних від залишкової суми кредиту. Банк відкриває позичальнику банківський поточний рахунок № НОМЕР_3 у гривнях в рамках пакету послуг «Card Blanche Blue Start ID INS, що обслуговується на умовах Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (п.1.13).

Відповідачем підписано 07.06.2018 заяву-приєднання №75.00507.004007275 до Договору добровільного страхування життя позичальника ПАТ «Ідея Банк». Оферта №ІВ0001 від 25.08.2025. Страхова сума за ризиком, зазначеним в п.5.1 -100 грн; Страхова сума за ризиком, зазначеним в п.5.2 -35000,00 грн. Загальна страхова сума за договором дорівнює страховій сумі за ризиком, зазначеним в п.5.2. Строк дії договору страхування становить 365 календарних днів. Дата початку дії договору 07.06.2018, дата припинення договору з 00-00 годин дня, наступного за 365 календарним днем від дати початку дії договору. Страховий платіж 4827,59 грн.

Згідно копії-розпорядження №1 про видачу кредиту вбачається, що згідно договору №75.00507.004007275 від 07.06.2018 на картку № НОМЕР_3 перераховано 30172,41 грн.

З копії-розпорядження №2 про сплату страхового платежу, вбачається, що згідно договору №75.00507.004007275 від 07.06.2018 на картку № НОМЕР_3 перераховано 4827,59 грн.

Довідка-розрахунок АТ «Ідея банк» містить відомості про загальну заборгованість відповідача в сумі 77867,44 грн, в тому числі: заборгованість за основним боргом 27515,58 грн, заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 8992,36 грн та заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту 41359,50 грн.

19.12.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма Факторинг» укладено Договір факторингу № 19/12-2023, відповідно до якого АТ «Ідея Банк» передає ТОВ «Оптіма Факторинг» за виплату належні йому права вимоги, а ТОВ «Оптіма Факторинг» приймає належні права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників.

Згідно з п.5.1. договору право вимоги вважається таким, що перейшло від клієнта до фактора саме в день підписання сторонами друкованого реєстру боржників та договору за допомогою сервісу електронного документообігу «Вчасно», за умови виконання фактором зобов`язань, передбачених п. 4.1. договору.

Відповідно до п. 4.1. договору фактор зобов`язується сплати клієнту суму фінансування у розмірі 11 576 112 грн шляхом перерахунку 100 % вказаної суми на рахунок клієнта протягом 3 робочих днів після отримання реєстру боржників в електронному вигляді засобами корпоративного зв`язку та підписання Сторонами Акту приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді, друкованого реєстру боржників, договору за допомогою сервісу електронного документообігу «Вчасно».

Обставина сплати коштів фактором на рахунок клієнта на виконання договору факторингу підтверджується платіжною інструкцією № 45 від 20.12.2023 АТ «Універсалбанк» на суму 11 576 112 грн.

Відповідно до реєстру боржників № 2 від 19.12.2023 до договору факторингу, ТОВ «Оптіма Факторинг» приймає право вимоги до відповідача за кредитним договором №75.00507.004007275 від 07.06.2018 в сумі 77867,44 грн, в тому числі: заборгованість за основним боргом 27515,58 грн, заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 8992,36 грн та заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту 41359,50 грн.

Крім того, 22.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптіма факторинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт капітал» укладений договір факторингу № 22/12-2023, відповідно до якого ТОВ «Оптіма Факторинг» передав, а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» прийняв права вимоги за кредитним договором №75.00507.004007275 від 07.06.2018.

Згідно з п.5.1. договору право вимоги вважається таким, що перейшло від клієнта до фактора саме в день підписання сторонами друкованого реєстру боржників та договору за допомогою сервісу електронного документообігу «Вчасно», за умови виконання фактором зобов`язань, передбачених п. 4.1. договору.

Відповідно до п. 4.1. договору фактор зобов`язується сплати клієнту суму фінансування у розмірі 11 861 032,61 грн шляхом перерахунку 100 % вказаної суми на рахунок клієнта протягом 3 робочих днів після отримання реєстру боржників в електронному вигляді засобами корпоративного зв`язку та підписання Сторонами Акту приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді, друкованого реєстру боржників, договору за допомогою сервісу електронного документообігу «Вчасно».

Обставина сплати коштів фактором на рахунок клієнта на виконання договору факторингу підтверджується платіжною інструкцією № 376 від 26.12.2023 АТ «Універсалбанк» на суму 11 861 032,61 грн.

Відповідно до реєстру боржників № 2 від 22.12.2023 до договору факторингу, ТОВ «ФК «Профіт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №75.00507.004007275 від 07.06.2018 в сумі 77867,44 грн, в тому числі: заборгованість за основним боргом 27515,58 грн, заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 8992,36 грн та заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту 41359,50 грн.

Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Профіт капітал» та відповідачем є відносини, які пов`язані із укладанням кредитного договору, отриманням на його виконання грошових коштів (кредиту) у розмірі та на умовах встановлених договором, а також їх поверненням та сплатою процентів за користування ними (кредитні правовідносини).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1054 ЦК України також передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу, які регулюють відносини позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.

Статтею 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання є належним. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань (постанова Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 361/2105/16-ц).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що між відповідачем та АТ «Ідея Банк» укладено кредитний договір, на виконання якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 35000,00 грн, що підтверджується матеріалами справи. У подальшому право вимоги за вказаним договором було відступлено позивачу на підставі договорів факторингу, у зв`язку з чим останній набув статусу нового кредитора у зобов`язанні.

Вирішуючи спір між сторонами щодо неналежного виконання умов кредитного договору та обґрунтованості позовних вимог про стягнення заборгованості за ним, суд надав об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивача на момент звернення до суду, а також визначив чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача, та дійшов висновку про доведеність позивачем належними та допустимими доказами неналежного виконання умов договору зі сторони відповідача, та, як наслідок, наявність порушеного права, що є підставою для прийняття судового рішення про часткове задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за основним боргом 27515,58 грн, заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 8992,36 грн.

Щодо стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості

Відповідно до змісту позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за комісією по оплаті за обслуговування кредиту у розмірі 41359,50 грн.

Водночас, у позовній заяві позивач обмежився лише загальним зазначенням про наявність такої заборгованості без обґрунтування підстав нарахування зазначеної комісії, без посилання на пункти договору чи інших документів, без зазначення ставки та порядку розрахунку комісії, періоду її застосування, позивач не зазначив, за надання яких саме послуг вони стягуються.

Суд звертає увагу, що відповідно до положень Закону України «Про споживче кредитування» та правових висновків Верховного Суду, комісії та інші платежі за кредитним договором можуть підлягати стягненню лише за умови, якщо вони встановлені за визначені послуги, які фактично надаються споживачу, якщо їх перелік є визначеним, а також доведено факт їх надання та погодження із позичальником.

Разом з тим, надані позивачем матеріали не містять належних та допустимих доказів того, що встановлена договором комісія за обслуговування кредиту є платою саме за окремі, визначені фінансові чи супутні послуги, що такі послуги дійсно надавалися відповідачу протягом усього періоду нарахування комісії.

У позові позивач не зазначив, які саме дії кредитодавця становлять послугу, за яку стягується відповідна комісія, а також не надано жодних розрахунків чи первинних документів, які б підтверджували обсяг, періодичність та вартість таких послуг.

Відтак, щодо вимоги про стягнення 41359,50 грн комісії суд зазначає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами її зміст, а також фактичне надання відповідачу додаткових послуг, за які така комісія могла б стягуватися. Матеріали справи не містять переліку послуг, доказів їх надання, не містять обґрунтованого розрахунку вартості таких дій кредитодавця (обслуговування кредитної заборгованості).

З огляду на наведене умова кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту, зміст та перелік конкретних послуг за якою не визначені, а їх надання позивачем не доведено, є нікчемною відповідно до ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», а тому нарахована на її підставі заборгованість у розмірі 41359,50 грн не підлягає стягненню.

З приводу вимоги позивача про стягнення на його користь сплаченого судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн. Вказані кошти судового збору були зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.

Згідно позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 77867,44 грн.

Суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги у розмірі 36507,94 грн.

Таким чином, пропорційність задоволених вимог становить 46,88 % (36507,94 х100: 77867,44) = 46,88 %

Оскільки, вимоги позивача задоволено на 46,88 % то сплачений судовий збір за пред`явлення позовної вимоги майнового характеру підлягає стягненню на користь позивача у розмірі 1419,53 грн (3028,00 х 46,88 % = 1419,53).

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн, суд зазначає таке.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: - розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано: договір про надання правничої допомоги № 02-24 від 01.07.2024, укладений між ТОВ «ФК «Профіт капітал» та Адвокатським об`єднанням «Правовий курс»; додаткову угоду № 1/1 до договору від 01.07.2024; акт № 1 прийому-передачі реєстру боржників за договором про надання правової допомоги № 02-24 від 01.07.2024; акт № 1 прийому-передачі наданої правничої допомоги від 24.07.2025; довіреність на представництво інтересів ТОВ «ФК «Профіт капітал» від 22.01.2025 адвокатом Ушакевич М.П.; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвокатом Ушакевич М.П.

Суд наголошує, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію ВС від 01.09.2020 р. у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 31.08.2023 у справі №824/20/23 висловив правову позицію, що зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без участі сторін.

Крім того, послуги надані адвокатським об`єднанням є типовими для позивача, оскільки стягнення заборгованості також є предметом діяльності позивача, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції.\З огляду на обставини справи, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову, вартість послуг є вочевидь завищеною, тому наявні підстави для часткового їх відшкодування відповідачем, в сумі 3000,00 грн, що відповідатиме обсягу наданих послуг та вимогам розумності та справедливості.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 274 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» суму заборгованості за договором за кредитним договором №75.00507.004007275 від 07.06.2018 в загальному розмірі 36 507,94 грн (тридцять шість тисяч п`ятсот сім гривень 94 копійки), що складається із: заборгованість за основним боргом - 27515,58 грн, заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 8992,36 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1419,53 грн (одна тисяча чотириста дев`ятнадцять гривень 53 копійки).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 07 вересня 2026 року.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» код ЄДРПОУ 39992082, місцезнаходження: вул Набережно-Лугова,8, м.Київ,пошт.індекс:04071, тел. +38(063)-401-07-43, має зареєстрований кабінет в ЄСІТС;

представник позивача - адвокат Ушакевич Марина Петрівна, РНОКПП НОМЕР_4 , адреса для листування: пр-т Л.Каденюка,23, а/с 57, м. Київ, пошт.інд.:02094, тел. НОМЕР_5 ,має зареєстрований кабінет в ЄСІТС;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований кабінет в ЄСІТС відсутній.

Суддя О.О. Лисенко